Конспект уроку з основ здоров'я 7 кл "Ризики воєнного часу. Повітряна тривога. "

2. Тема: Ризики воєнного часу. Повітряна тривога.

Ризики в зоні бойових дій, на окупованих і звільнених територіях. Екологічні проблеми й техногенні аварії, які виникли внаслідок воєнних дій. Контакти з озброєними людьми. Захист під час обстрілів, бомбардувань. Як діяти під завалами. Сигнали оповіщення населення: «Увага всім!», «Повітряна тривога», «Хімічна небезпека». Шляхи і правила евакуації. Види укриттів. Ознаки надійного і ненадійного укриття. Найбезпечніші місця в оселі. «Правило двох стін».

Мета: формувати в учнів уявлення про особливості захисту життя і здоров'я у воєнний час; розвивати навички поведінки в небезпечних ситуаціях воєнного часу; критичне мислення; виховувати бережливе ставлення до життя і здоров'я свого та оточуючих.

Основні терміни і поняття: евакуація, небезпека, укриття

Матеріали і обладнання: ноутбук, проектор, ватмани, фломастери.

Тип уроку: комбінований

План уроку:

1. Організаційний етап.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Актуалізація опорних знань.
4. Мотивація навчальної діяльності.
5. Формування нових знань.
6. Узагальнення і систематизація знань.
7. Підведення підсумків уроку.
8. Визначення домашнього завдання.

Хід уроку

1. Організаційний етап.

Привітання, налаштування на роботу.

- Закінчіть речення: „Мене звуть і я почуваюся безпечно, коли …”

2. Перевірка домашнього завдання

Бесіда:

- Що таке безпека?

- Що таке небезпека?

- Які види небезпек вам відомі?

- Що таке ризик? Які є рівні ризику?

- Наведіть приклади виправданих та невиправданих ризиків?

- Яку відповідальність понесе людина за розповсюдження у соціальних мережах  роликів/повідомлень, інформації, що може загрожувати національній безпеці?

3. Актуалізація опорних знань.

- Що є найвищою цінністю для людини?

- Які небезпеки воєнного часу можуть нам загрожувати?

4. Мотивація навчальної діяльності.

-Чи можемо ми сказати, що дбаючи про власну безпеку, ми допамагаємо ЗСУ здобувати перемогу?

Повідомлення теми уроку.

5. Формування нових знань.

Розповідь з елементами бесіди, складання опорного конспекту.

 1. Ризики в зоні бойових дій, на окупованих і звільнених територіях. Контакти з озброєними людьми. Захист під час обстрілів, бомбардувань.

Ризики в зоні бойових дій, на окупованих і звільнених територіях:

- Загроза вибуху, мінна небезпека

- Загроза потрапляння під обстріли

- Загроза насилля з боку агресора

- Загроза радіоактивного зараження

- Загроза отруєння небезпечними хімічними речовинами

 Якщо  житло розташоване в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) – це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

• Перегляд відео „Як поводитися під час обстрілів” https://youtu.be/xTtWFS4Y1nk?si=8DtqBCNIYx_H20Co

Обстріл стрілецькою зброєю

У разі, якщо ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю, тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів: Удома потрібно сховатися в захищеному приміщенні подалі від вікон та дверей. Це може бути: ванна кімната, сходовий майданчик під’їзду. Якщо це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль. На відкритій місцевості негайно лягайте на землю та закрийте голову руками. Ефективним захистом буде будь- який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками: вони часто стають мішенями. Тіло повинно бути в безпечному положенні. Згрупуйтеся, лягайте в позу ембріона. Розверніться ногами в бік стрілянини, прикривши голову руками.Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде впродовж бодай 5 хвилин.

Мінометний та артилерійський обстріл

Гучний свист та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту. У такій ситуації радимо:  Якщо ви почули свист снаряда, а за 2-3 секунди — вибух, відразу падайте на  землю. Закрийте руками або сумкою голову. Після вибуху першого снаряду швидко пошукайте місце, де можна сховатися. Потрібно знайти хоча б мінімально заглиблене укриття. Для схованки підійдуть: підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк. Якщо обстріл застав вас у транспорті, вимагайте негайної зупинки й відбіжіть якомога далі від дороги, лягайте на землю. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот: це врятує від контузії. Небезпечно ховатися в під’їздах, під арками, на сходових майданчиках, у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій. Є загроза опинитись під завалом або травмуватися.

 2. Сигнали оповіщення населення: «Увага всім!», «Повітряна тривога», «Хімічна небезпека». Шляхи і правила евакуації. Види укриттів. Ознаки надійного і ненадійного укриття. Найбезпечніші місця в оселі. «Правило двох стін». Як діяти під завалами.

Бесіда:

- Які сигнали оповіщення населення про небезпеку вам відомі?

• Перегляд відео Сигнали тривоги в Україні” https://youtu.be/Wc_jUR0xOy8?si=woKBC0AHKKbyaPkK

- Що потрібно робити при сигналі „Увага всім”?

- Що потрібно робити при сигналі „Повітряна тривога”?

- Які бувають укриття?

- Які правила перебування в укритті вам відомі?

- Назвіть ознаки надійного і ненадійного укриття.

- Які місця в вашій оселі є найбезпечнішими?

- Що таке правило двох стін?

- Як діяти, якщо ви порапили під завал?

 Одним зі способів захисту населення в надзвичайнійвоєнній ситуації є евакуація. Евакуація — це організоване вивезення населення з міст у заздалегідь підготовлені довколишні безпечні місця. Евакуація в надзвичайних ситуаціях може бути:

 - обов’язковою,

- загальною

- частковою

- тимчасовою або безповоротною.

Обов’язкова евакуація проводиться в разі виникнення небезпеки для життя і здоров'я громадян під час збройних конфліктів. Загальна евакуація всього населення проводиться із зон можливого радіоактивного або хімічного забруднення . Часткова евакуація проводиться для вивезення людей, які за віком або станом здоров’я не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я в надзвичайній ситуації/

- Як потрібно діяти, якщо оголошено евакуацію?

• Перегляд відео „Що робити в умовах хімічної загрози”

https://youtu.be/I2qEH4CRKyw?si=udXe-FR4wla4e4DC

 3. Екологічні проблеми й техногенні аварії, які виникли внаслідок воєнних дій.

Робота в групах (Учні записують на ватманах):

1 гр. – техногенні аварії, що виникли чи можуть виникнути внаслідок війни в Україні.

2 гр. – екологічні проблеми, що виникли внаслідок війни в Україні.

Як військове вторгнення Росії впливає на довкілля України

1. Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії (обстріли, мінування) пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву та посилює вітрову та водну ерозії грунту.
Розриви мін та снарядів призводять до забруднення ґрунтів важкими металами – свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем. Це робить ґрунт небезпечним, а в деяких випадках – непридатним для подальшого сільськогосподарського використання. Вирощена на таких грунтах продукція є небезпечною для здоров'я людей.
2. Вибухи та навмисні підпали окупантами призводять до виникнення лісових пожеж та знищення лісів.
3.  У результаті військових дій страждає природно-заповідний фонд України, адже бойові дії відбувалися і продовжують відбуватися на території природоохоронних об’єктів. Знищується середовище існування тисяч видів рослин та тварин. Зникають червонокнижні види. Під загрозою знищення близько 2,9 млн га Смарагдової мережі, тобто мережі природоохоронних територій, створеної задля збереження видів та місцепроживання, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні.
4. Бойові дії порушують спокій диких тварин, вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Порушується міграція птахів.
5. Окупанти знищують нафтобази, промислові підприємства, які використовують у своїй діяльності різні хімічні речовини. А це десятки тисяч тонн вивільнених в атмосферу шкідливих речовин, забруднення підземних та річкових вод, грунтів.
Наприклад, 8 березня 2022 р. у результаті нищівних обстрілів міста Ірпінь Київської області окупантами було розбомблено завод поліетиленових виробів ТОВ «Планета Пластик». Відбулось загоряння основних цехів з хімічними матеріалами та продукцією з пластику. 14 березня внаслідок обстрілу військами РФ очисних споруд Василівського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення, який знаходиться у с. Верхня Криниця Запорізької області, зруйнована будівля та обладнання каналізаційної насосної станції №1, також пошкоджено лінію електропередач. Стічні води з кількох районів міста Запоріжжя потрапляли до р. Дніпро без будь-якого очищення.
6. Кислотні дощі (Під час вибуху ракет та артилерійськи снарядів всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. В атмосфері оксиди сірки і азоту можуть стати причиною кислотних дощів, що змінюють кислотність ґрунту і викликають опіки рослин, до яких особливо чутливими є хвойні дерева. Кислотні дощі негативно впливають і на організм людини, ссавців та птахів, на стан слизових тканин та органів дихання)
7. Руйнування унаслідок обстрілів інфраструктури портів вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.
8. Внаслідок загарбницьких дій російських військ склалася загроза радіаційній безпеці України. Всі українські реактори знаходяться в зоні ризику, адже обстріл або ракетна атака на активну зону одного або кількох із 15 реакторів чотирьох діючих атомних електростанцій України може призвести до широкомасштабної ядерної катастрофи. (Військове захоплення Чорнобильської зони призвело до збільшення рівня радіації на окупованих територіях. 12-14 березня росіяни запалювали ліси в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Пожежа, яка знищила 15 тисяч га лісів (в т.ч. заражених радіацією) на ділянці від Ірпеня до Чорнобиля відбулася в дні, коли вітри були спрямовані в бік Києва. Зараз під контролем окупантів залишається найбільша в Європі атомна електростанція - Запорізька АЕС).

8. Підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС в ніч на 6 червня призвів до глобальної екологічної катастрофи. Унікальні заповідні землі разом з безліччю тварин і птахів, у тому числі червонокнижних, знищені, можливо, назавжди. У Чорне море увірвався токсичний потік – міни, що підриваються, тисячі тонн хімікатів і ґрунтів, каналізаційних відходів, загиблих тварин, вирваних з корінням дерев, отруйних мулових відкладень, в яких міститься дуст...
Злочини, здійснені росіянами щодо природи України є ЕКОЦИДОМ. Згідно із статтею 441 Кримінального кодексу України, екоцид – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

6. Узагальнення і систематизація знань.

Одному з учнів пропонується поставити питання класу по вивченій темі. Учень, який відповів на запитання, ставить наступне питання і так далі.

7. Підведення підсумків уроку.

Учням пропонується зробити висновок уроку.

8. Визначення домашнього завдання.

Опрацювати конспект. Повторити вивчене.