Конспект уроку з основ здоров'я для 3 класу "Як стати толерантним"

                                                      Основи здоров’я

                                                                    3 клас   

Тема: як стати толерантним

Мета: підвищити рівень обізнаності з питань толерантності, виховувати позитивне ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров’ям

Обладнання: підручник, зошит,  збірки творів М.Магери, театралізовані костюми.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                           Хід уроку.

1.Організація класу.

Я всміхаюсь сонечку:

— Здрастуй, золоте! —

Я всміхаюсь квітоньці —

Хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику:

— Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся —

Зичу їм добра!

Марія Познанська

2.Повторення

Інсценізація.

ПОДАРУНОК МАМІ

   Біля “Універмагу” стояв маленький школяр.   Хлопчик не помічав людського потоку. Малий пошепки читав велику об'яву, що висіла над входом до магазину: “Шановні громадяни! У нас є різноманітні подарунки до Міжнародного жіночого дня – 8 Березня. Привітайте подарунком своїх дружин, матерів, наречених, сестричок! Ласкаво просимо до нас!”

   Його очі засяяли радістю. У цьому магазині він знає, що купити мамі. Ото зрадіють бабуся і сестричка Галя, коли принесе подарунок для мами. А принесе обов'язково, бо ж має гроші. Правда, небагато тих грошей, всього сорок дев'ять копійок. Давно складає копійки на мамин подарунок. Коли б той подарунок хоч був у цьому великому магазині.  Хлопчик загубився у натовпі. Не помітив, як увійшов до магазину.  Куди ж іти?  Чого тут лише не було! Але не бачив того, чого шукав, за чим і опинився у цьому гамірному магазині. Та й яке воно – теж не знав.

   Якась жінка, що стояла в черзі, дуже схожа на його вчительку, запитала:

   –  Що ти хочеш купити, хлопчику?

   Павлик глянув у її чорні очі і довірливо прошепотів:

   –  Подарунок мамі.

   –  А що саме?

   –  Здоров'я, тітонько.

   У черзі засміялися. Той сміх різонув дитяче серце так, що великі сині очі запливли слізьми. Хлопчик опустив голову, а сльози падали на цементну підлогу.

   Чого вони регочуться? Що вони знають? Коли він учора запитав бабусю, який би мамі купити подарунок, та відповіла: “Якби можна було купити їй здоров'я”. Мама колись казала, що тут можна все купити, були б лише гроші. Я стану в чергу, без черги не хочу.

   Здригнувся, коли почув дотик чиєїсь руки на своїй шапці. Над ним нагнулася та сама тітка з чорними очима:

   –  Тебе як звати, хлопчику?

   –  Пав...Пав...ликом, – насилу видавив із себе малий.

   –  То ти, Павлику, хотів мамі здоров'я купити?

   –  Так.

   –  А де ж твоя мама?

   –  У лікарні.

   –  Давно там?

   –  Давно.

   –  А ще хто в тебе є?

   –  Бабуся і сестричка.

   –  Не плач, Павлику, ти ж учень. У якому класі?

   –  У першому “Б”.

   –  І вчишся добре?

   –  Ага.

   Жінка витягла із сумки хустинку, витерла хлопчику сльози і тихо:

   –  Плакати не треба, Павлику, ти ж мужчина. Чи не так?

   Хлопчик блискучими очима подивився на жінку і довірливо:

   –  Тітонько, в мене є гроші. Я вже давно складаю. Купіть шматочок здоров'я мамі.

   –  Тут здоров'я, Павлику, не продається, – серйозно сказала жінка. – Здоров'я мамі дадуть лікарі. Вона скоро повернеться додому і піде з тобою до школи. А зараз ми купимо подарунок і мамі, і бабусі, і твоїй сестричці. Ти постій тут.

   Поки жінка виймала гроші, до хлопчика підійшов високий дядько у волохатій шапці і простягнув велику розмальовану квітами картонну коробку, перев'язану голубою стрічкою:

   –  Візьми, Павлику, подарунок мамі. Тільки не рюмсати. Зрозумів?!

   Хлопчик дивився то на дядька, то на коробку і не знав, що йому робити. Аж тут підійшла вже знайома жінка і подала трохи меншу коробку, перев'язану червоною стрічкою.

   –  А це, Павлику, подарунок бабусі і сестричці. Ну, бери, бери!

   –  У мене гроші в ранці, – несміливо промовив хлопчик.

   –  Гроші бабусі віддаш, малий, – сказав чоловік. – Бери торт, ну?

   –  Бери, бери, Павлику, це подарунки від усіх нас, – лагідно промовила жінка і показала рукою на жінок і чоловіків, що вже не сміялися, а співчутливо дивилися на нього.

   Хлопчик взяв в обидві руки подарунки і якось невпевнено усміхнувся. А жінка з чорними очима ще запитала:

   –  Тобі далеко додому?

   –  Я тролейбусом.

   Павлик ступив кілька кроків, повернувся до людей і радісно:

   –  Дякую!

Вчитель: Що хотів купити Павлик для своєї мами? Про який подарунок для своїх батьків ви мрієте? Батьки ж вірять, що найкращий подарунок – це ваша допомога у родинних справах. Поміркуйте над цим.

3.Оголошення теми уроку.

Вчитель: А що ж таке толерантність?

4.Словникова робота

Тлумачний словничок для розумних діточок.

Толерантність - повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність - це єдність у різноманітті.

5.Вивчення нового матеріалу

Читання статті в підручнику (стр.61-62)

Вчитель:Давайте згадаємо казку Г.К.Андерсена «Гидке каченя». Давайте поміркуємо, чим каченя відрізнялося від інших птахів? Як почувалося каченя? Що ми можемо зробити для людини, яку називають гидким каченям?

Моделювання ситуації «Товариський суд».

У клас привели дівчинку інваліда. Не всі батьки хотіли, щоб у класі навчалася особлива дитина. Уявіть себе адвокатом. Захистіть права маленької дівчинки.

Вправа «Біла ворона».

Діти займають місця  у колі спинами до центру. Кожному учаснику прикріплюються аркуші різних кольорів. Тільки один аркуш – білий. Учасники повертаються обличчям у коло, шукають схожих на себе. Підглядати не можна, потрібно домовлятися. Знаходиться людина з білим папером. Це і є «біла ворона».

Вчитель: Що ти відчув, коли залишився 1? Що відчуває людина, якщо вона відрізняється від інших?

Фізкультхвилинка.

6.Закріплення.

Перегляд мультфільму «Гидке каченя».

Робота в зошиті.

Практична робота. Створення «килиму ідей»: Як стати толерантним до дитини з особливими потребами?

7.Підсумок. Рефлексія.

Діти стають у коло, і називають гарну рису характеру. Один із учасників гарну якість, що починається з останньої букви попереднього слова. Виходить потяг чеснот, а на дошці записуються всі якості, названі дітьми.