Розробка уроку з основ здоров'я для учнів 9-го класу за Новою програмою. Використані матеріали підручників: «Основи здоров'я» для 9 класу Т.Є. Бойченко, І.П. Василашко, О.К. Гурська та ін..); «Основи здоров'я» для 9 класу І.Д. Бех, Т.В. Воронцова, В.С. Пономаренко, С.В. Страшко.
РОЛЬ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ У ФОРМУВАННІ ХАРАКТЕРУ.
ЦІННОСТІ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Мета: формувати поняття про значення моральних цінностей у житті людини та у формуванні характеру, дати уявлення про залежність якості життя від особистісних цінностей; розвивати критичне та аналітичне мислення.
Обладнання: мультимедійне обладнання та презентація.
Тип уроку: комбінований.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Привітання, формування позитивного настрою.
ІІ. ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Питання до учнів
2. Перевірка виконання завдання в робочих зошитах. (О.В. Тагліна, сторінки 36-37).
Учні читають письмове завдання.
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ І ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ
Притча про сосуд
Професор філософії перед лекцією заходить в зал і розкладає на столі декілька предметів. На початку лекції він мовчки бере велику порожню банку, і заповнює її великими камінцями.
Потім запитує:
- Банка повна?
-Так! - погоджуються студенти.
Тоді професор дістає коробку з галькою і висипає її в цю ж банку. Він злегка потряс банку і галька, звичайно, заповнила відкриті області між камінцями.
Він знову запитав студентів:
- Банка повна?
Вони розсміялися і погодилися, що банка повна.
Тоді професор дістає коробку піску і висипає його у банку. Природно, пісок заповнює усю решту простору.
Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка? Так, відповіли студенти, тепер вона точно повна!
- Тепер, - сказав професор, - я хочу, щоб ви зрозуміли, що це - ваше життя. Камінці –це важливі речі - ваша сім'я, ваші друзі, ваше здоров'я, ваші діти. Якби усе інше було втрачено, і тільки вони залишилися, ваше життя було б все ще повне. Галька - це інші речі, які мають значення подібно до вашої роботи, вашого будинку, вашого автомобіля. Пісок - усе інше, це просто дрібниці життя. Якщо ви спочатку насиплете пісок у банку, то не буде місця для речей, які є важливими для Вас. Зверніть увагу на речі, які є дійсно важливими для вас.
Піклуйтеся спочатку про камінці - це дійсно має значення. Встановіть ваші пріоритети. Решта - тільки пісок.
Учитель. Отже, що ж з перерахованого найважливіше за все?
ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Яка головна думка цієї притчі? Аргументуйте свої відповіді.
V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Визначення поняття «цінності» (мультимедійний супровід).
Учитель. Яке, на вашу думку, можна дати визначення поняттям: «Цінность», «Життєві цінності», «Ціннісні орієнтації» ?
Учні віповідають. Учитель систематизує відповіді учнів і дає визначення.
Цінності — це те, що, важливо для вас, за допомогою чого люди звіряють і оцінюють будь-що у своєму житті.
Життєві цінності – це ідеї, ідеали, цілі, до яких прагнуть людина і суспільство.
Ціннісні орієнтації – це ті стани, явища та процеси в навколишньому житті, які стають орієнтиром для людини, спрямовують формування її цілей, а також способи їх досягнення. (Слайд).
Учитель. Давайте обміркуємо, що для вас найважливішим є у житті, які ваші життєві цінності. Існує багато різних думок. Проте є цінності, які важливі для всіх. Їх називають загальнолюдськими. (Слайд).
Учитель. Формування системи цінностей залежить від різних чинників і проходять низку етапів. (За матеріалами підручника «Основи здоров’я» для 9 класу Т.Є. Бойченко, І.П. Василашко, О.К. Гурська та ін..). (Слайд).
Учні самостійно знайомляться з «Етапами формування системи цінностей» (роздатковий матеріал №1) та відповідають на питання вчителя.
Питання:
Учитель. Дуже важливо визначитися з тим, що є найголовнішим для вас, адже життєві цінності допомагають формувати характер, контролювати вчинки, бажання, рішення.
Учні на минулому уроці отримали завдання прочитати статтю з підручника та підготувати виступ.
Зняти напруження й освіжити мозок допоможе така вправа. Станьте. «Напишіть» носом «1», підборіддям – «2», лівим плечем – «3», правим плечем – «4», лівим ліктем – «5», правим ліктем – «6», стегнами – «7», лівою стопою – «8», правою стопою – «9». Зробіть це у зворотному порядку.
1. Робота в групах «Рейтинг цінностей». (За матеріалами підручника «Основи здоров’я» для 9 класу І.Д. Бех, Т.В. Воронцова, В.С. Пономаренко, С.В. Страшко). (Слайд).
Учні об’єднуються у групи.
Учитель. А зараз я вам пропоную встановити особисту шкалу цінностей.
Для цього: оберіть із цього списку найбільшу для вас цінність і запишіть її під номером 1 у таблицю; оберіть найбільшу цінність із тих, що залишилась, і запишіть її під номером 2 і так до кінця списку.
Обговоріть у групі свої життєві цінності та складіть усереднений рейтинг для групи (для цього суму індивідуальних рейтингів для кожної цінності поділіть на кількість учнів у групі).
З’ясуйте рейтинг цінностей вашого класу (для цього суму рейтингів груп для кожної цінності поділіть на кількість груп). Результати запишіть в таблицю. (Роздатковий матеріал №2).
2. Робота в групах «Робота з текстом».
Завдання. Прочитати притчу та дати відповідь на питання:
Після шторму беріг моря був усипаний морськими зірками. Дівчинка дуже любила морські зірки і не хотіла, щоб вони гинули. Вона йшла берегом моря, піднімаючи зірки і відпускаючи їх в хвилі, не зупиняючись і не відпочиваючи.
До неї підійшла серйозна, доросла і "тверезо міркуюча" людина. Він із здивуванням звернувся: "Дівчинка, ти що робиш? Ти все одно не врятуєш усіх! Це не має сенсу"!. Дівчинка, на хвилину зупинившись, подивилася на нього і відповіла: "Це має сенс для тих, кого я вже врятувала". А потім з такою ж завзятістю продовжила свою справу. Чоловік повільно, замислившись, побрів додому. І ніхто так ніколи і не дізнався, зрозумів він чи ні, що кожне врятоване життя має величезну цінність для того, хто її має.
Бог зліпив людину з глини, і залишився у нього невикористаний шматок.
- Що ще зліпити тобі? - запитав Бог.
- Зліпи мені щастя, - попросила людина.
Нічого не відповів Бог, і тільки поклав людині в долоню шматочок глини, що залишився.
Журналіст запитав майстра:
- Що ви зазвичай робили до того, як стали Просвітленим?
- Я зазвичай рубав дрова і носив воду з колодязя.
- А тепер, коли ви стали Просвітленим, що ви робите?
- Що ж я можу робити? Рубаю дрова і ношу воду з колодязя.
Журналіст, природно, здивувався:
- Тоді в чому ж тоді різниця?
Майстер посміхнувся:
- Різниця велика. Тепер все відбувається природно. Раніше це було обов'язком, який мені доводилося виконувати, робити без бажання, примушуючи себе. Я робив це тому, що мені наказували це робити. Мій учитель велів мені рубати дрова, і я рубав, хоча в глибині душі не бажав цього робити. Тепер я рубаю дрова, знаючи про позв'язану з цим радість. Це вже не обов'язок, а розуміння. Холодає, скоро зима, нам будуть потрібні дрова. Учитель старіє, йому треба більше тепла. З цієї ж любові я ношу йому воду з колодязя. Різниця - величезна. Немає небажання, немає опору. Я відгукуюся на поточну необхідність, і знаходжу в цьому радість.
Одного разу в коконі з’явилася маленька щілина. Перехожий, який випадково проходив повз, довго стояв і спостерігав, як через цю маленьку щілину намагається вибратися метелик …
Минуло багато часу, метелик ніби залишив свої зусилля, а щілина залишалася такою ж маленькою. Здавалося, метелик зробив усе що міг, і що ні на що інше в нього не було більше сил …
Тоді перехожий вирішив допомогти метелику, він узяв складаний ножик і розрізав кокон. Метелик негайно вибрався. Але його тільце було слабким і немічним, його крила були прозорими і ледь рухалися.
Чоловік продовжував спостерігати, думаючи, що ось-ось крила метелика розправляться і зміцніють і він полетить. Але такого не сталося!
Залишок життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої нерозправлені крила. Він так і не зміг полетіти…
А все тому, що чоловік, бажаючи йому допомогти, не розумів того, що зусилля для виходу через вузьку щілину кокона, необхідні метелику, щоб рідина з тіла перейшла в крила і щоб метелик зміг літати. Життя змушувало метелика з труднощами залишати цю оболонку, щоб він міг рости і розвиватися.
Іноді саме зусилля необхідні нам у житті.
Одного разу йшов по дорозі старий мудрий чоловік, розглядав природу і милувався весняними яскравими фарбами. Тут він побачив чоловіка, який ніс на плечах неймовірно великий тягар. Було помітно, як у нього від такої тяжкості підкошуються ноги.
– Чому ти прирікаєш себе на такий тяжкий труд і страждання? – Запитав старець.
– Я страждаю для того, щоб мої онуки і діти були щасливими, – відповів бідолаха. – Мій прадід прирікав себе на тяжку працю заради діда, дід – заради батька, батько – заради мене, а я буду страждати заради щастя моїх дітей.
– А хтось у вашій родині був щасливим? – Поцікавився мудрий співрозмовник.
– Поки ще ні, але діти й онуки точно стануть щасливими! – Мрійливо промовив чоловік.
– На жаль, неписьменний не може навчити читати, а кріт ніколи не виховає орла! – Зітхнув старий мудрий чоловік. – Спершу потрібно навчитися самому бути щасливим, тільки тоді ти зможеш навчити щастю дітей. Це і буде твій найцінніший подарунок.
Професор психології Кембриджського університету якось запитав у своїх учнів:
– Чому, коли люди сваряться, вони кричать?
– Тому що втрачають спокій, – сказав один.
– Але навіщо ж кричати, якщо інша людина перебуває з тобою поруч? – Запитав професор. – Не можна з нею говорити тихо? Навіщо кричати, якщо ти розсерджений?
Учні пропонували свої відповіді, але жодна з них не влаштувала професора. Зрештою він пояснив, чому це відбувається:
– Коли люди незадоволені один одним і сваряться, їхні серця віддаляються. Для того щоб покрити цю відстань і почути один одного, їм доводиться кричати. Чим сильніше вони сердяться, тим голосніше кричать. А що відбувається, коли люди закохуються? Вони не кричать, навпаки, говорять тихо. Тому що їхні серця знаходяться дуже близько, і відстань між ними зовсім маленька. А коли закохуються ще сильніше, що відбувається? – Продовжував професор. – Вони не говорять, а тільки перешіптуються і стають ще ближчими у своїй любові. В кінці навіть перешіптування стає їм не потрібним. Вони тільки дивляться один на одного і все розуміють без слів. Таке буває, коли поруч двоє люблячих людей. Так от, коли сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятися один від одного, не вимовляйте слів, які ще більше збільшують відстань між вами. Тому що може прийти день, коли відстань стане така велика, що ви не знайдете зворотного шляху.
Один дуже старий мудрець навчав групу учнів і наставляв на шлях істинний. Він навчав їх мудрості і бойовому мистецтву. Якось раз жорстокий і невихований воїн прийшов на заняття до мудреця. Він ніколи не стримувався і часто ображав оточуючих його людей. Він дуже любив провокувати людей на сварки і бійки. Цього разу він вчинив, як звичайно. Спочатку викрикнув кілька образливих фраз на адресу вчителя. І застиг в очікуванні відповідної репліки. Але мудрець просто продовжив свій урок, не звернувши жодної уваги на ці фрази. Ще раз кинув слова образи воїн. Але вчитель був незворушний і нічого не відповів, продовживши свою лекцію. Це повторювалося ще пару разів. Боєць розлютився і вийшов із залу.
Після того, як він зник з виду, учні, які весь цей час з цікавістю спостерігали
за подіями, запитали:
– Учителю, чому ви не викликали його на бій? Як ви могли терпіти його образи?
Мудрець промовив:
– Уявіть, що вам дарують подарунок, а ви не приймаєте його. Скажіть, кому він у підсумку належить?
– Тій людині, котра хотіла його подарувати, – не замислюючись відповіли учні.
– Точно так само і в цій ситуації зі злістю і образами.
До тих пір, поки ви не приймете їх, вони належать тому, хто їх приніс.
1. Оцінка роботи в групі.
Після дискусії обговоріть, чи була вона ефективною для вас (особисто для кожного і кожної з учасників і для групи). Під час оцінки користуйтесь наведеними у пам’ятці критеріями та шкалою оцінки за таблицею. (За матеріалами навчального посібника «Кроки до порозуміння» О.Пометун, І.Сущенко, І.Баранова).
Активність учасників (1-3 бали) |
Глибина обговорення (1-3 бали) |
Висловлення протилежних поглядів (1-3 бали) |
Дотримання культури дискусії (1-3 бали) |
Загальна сума |
|
|
|
|
|
На дошці
№ Групи |
Активність учасників (1-3 бали) |
Глибина обговорення (1-3 бали) |
Висловлення протилежних поглядів (1-3 бали) |
Дотримання культури дискусії (1-3 бали) |
Загальна сума |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
Як це було
Обміняйтесь думками та враженнями від заняття, закінчуючи одне чи кілька
речень:
Сьогодні для мене було важливо…
Для мене було корисно…
Сьогодні на занятті я зрадів/зраділа, коли…
Тепер я вмію…
Тепер я зможу…
Рецепт щастя : візьміть чашу терпіння, влийте в неї повне серце любові, додайте дві жмені щедрості, посипте добротою, плесніть трохи гумору і додайте якомога більше віри, Усе це добре перемішайте. Намажте на шматок відпущеного вам життя і пропонуйте кожному, кого зустрінете на своєму шляху.
Тепер я умію… |
1-3 бали |
Пояснювати, що таке «цінносі», «життєві цінності», «цінносні орієнтації», «якість життя» |
|
Вирізняти найголовніші цінності та складати ієрархію цінностей |
|
Пояснювати свою думку щодо впливу життєвих цінностей на якість життя |
|
Висловлювати власне ставлення до результатів уроку |
|
РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ УРОКУ
Роздатковий матеріал №1 (Для роботи в парах)
Роздатковий матеріал №2 (Для кожного учня)
Роздатковий матеріал №3 (Для груп)
Після шторму беріг моря був усипаний морськими зірками. Дівчинка дуже любила морські зірки і не хотіла, щоб вони гинули. Вона йшла берегом моря, піднімаючи зірки і відпускаючи їх в хвилі, не зупиняючись і не відпочиваючи.
До неї підійшла серйозна, доросла і "тверезо міркуюча" людина. Він із здивуванням звернувся: "Дівчинка, ти що робиш? Ти все одно не врятуєш усіх! Це не має сенсу"!. Дівчинка, на хвилину зупинившись, подивилася на нього і відповіла: "Це має сенс для тих, кого я вже врятувала". А потім з такою ж завзятістю продовжила свою справу. Чоловік повільно, замислившись, побрів додому. І ніхто так ніколи і не дізнався, зрозумів він чи ні, що кожне врятоване життя має величезну цінність для того, хто її має.
Бог зліпив людину з глини, і залишився у нього невикористаний шматок.
- Що ще зліпити тобі? - запитав Бог.
- Зліпи мені щастя, - попросила людина.
Нічого не відповів Бог, і тільки поклав людині в долоню шматочок глини, що залишився.
Журналіст запитав майстра:
- Що ви зазвичай робили до того, як стали Просвітленим?
- Я зазвичай рубав дрова і носив воду з колодязя.
- А тепер, коли ви стали Просвітленим, що ви робите?
- Що ж я можу робити? Рубаю дрова і ношу воду з колодязя.
Журналіст, природно, здивувався:
- Тоді в чому ж тоді різниця?
Майстер посміхнувся:
- Різниця велика. Тепер все відбувається природно. Раніше це було обов'язком, який мені доводилося виконувати, робити без бажання, примушуючи себе. Я робив це тому, що мені наказували це робити. Мій учитель велів мені рубати дрова, і я рубав, хоча в глибині душі не бажав цього робити. Тепер я рубаю дрова, знаючи про позв'язану з цим радість. Це вже не обов'язок, а розуміння. Холодає, скоро зима, нам будуть потрібні дрова. Учитель старіє, йому треба більше тепла. З цієї ж любові я ношу йому воду з колодязя. Різниця - величезна. Немає небажання, немає опору. Я відгукуюся на поточну необхідність, і знаходжу в цьому радість.
Одного разу в коконі з’явилася маленька щілина. Перехожий, який випадково проходив повз, довго стояв і спостерігав, як через цю маленьку щілину намагається вибратися метелик …
Минуло багато часу, метелик ніби залишив свої зусилля, а щілина залишалася такою ж маленькою. Здавалося, метелик зробив усе що міг, і що ні на що інше в нього не було більше сил …
Тоді перехожий вирішив допомогти метелику, він узяв складаний ножик і розрізав кокон. Метелик негайно вибрався. Але його тільце було слабким і немічним, його крила були прозорими і ледь рухалися.
Чоловік продовжував спостерігати, думаючи, що ось-ось крила метелика розправляться і зміцніють і він полетить. Але такого не сталося!
Залишок життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої нерозправлені крила. Він так і не зміг полетіти…
А все тому, що чоловік, бажаючи йому допомогти, не розумів того, що зусилля для виходу через вузьку щілину кокона, необхідні метелику, щоб рідина з тіла перейшла в крила і щоб метелик зміг літати. Життя змушувало метелика з труднощами залишати цю оболонку, щоб він міг рости і розвиватися.
Іноді саме зусилля необхідні нам у житті.
Одного разу йшов по дорозі старий мудрий чоловік, розглядав природу і милувався весняними яскравими фарбами. Тут він побачив чоловіка, який ніс на плечах неймовірно великий тягар. Було помітно, як у нього від такої тяжкості підкошуються ноги.
– Чому ти прирікаєш себе на такий тяжкий труд і страждання? – Запитав старець.
– Я страждаю для того, щоб мої онуки і діти були щасливими, – відповів бідолаха. – Мій прадід прирікав себе на тяжку працю заради діда, дід – заради батька, батько – заради мене, а я буду страждати заради щастя моїх дітей.
– А хтось у вашій родині був щасливим? – Поцікавився мудрий співрозмовник.
– Поки ще ні, але діти й онуки точно стануть щасливими! – Мрійливо промовив чоловік.
– На жаль, неписьменний не може навчити читати, а кріт ніколи не виховає орла! – Зітхнув старий мудрий чоловік. – Спершу потрібно навчитися самому бути щасливим, тільки тоді ти зможеш навчити щастю дітей. Це і буде твій найцінніший подарунок.
Професор психології Кембриджського університету якось запитав у своїх учнів:
– Чому, коли люди сваряться, вони кричать?
– Тому що втрачають спокій, – сказав один.
– Але навіщо ж кричати, якщо інша людина перебуває з тобою поруч? – Запитав професор. – Не можна з нею говорити тихо? Навіщо кричати, якщо ти розсерджений?
Учні пропонували свої відповіді, але жодна з них не влаштувала професора. Зрештою він пояснив, чому це відбувається:
– Коли люди незадоволені один одним і сваряться, їхні серця віддаляються. Для того щоб покрити цю відстань і почути один одного, їм доводиться кричати. Чим сильніше вони сердяться, тим голосніше кричать. А що відбувається, коли люди закохуються? Вони не кричать, навпаки, говорять тихо. Тому що їхні серця знаходяться дуже близько, і відстань між ними зовсім маленька. А коли закохуються ще сильніше, що відбувається? – Продовжував професор. – Вони не говорять, а тільки перешіптуються і стають ще ближчими у своїй любові. В кінці навіть перешіптування стає їм не потрібним. Вони тільки дивляться один на одного і все розуміють без слів. Таке буває, коли поруч двоє люблячих людей. Так от, коли сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятися один від одного, не вимовляйте слів, які ще більше збільшують відстань між вами. Тому що може прийти день, коли відстань стане така велика, що ви не знайдете зворотного шляху.
Один дуже старий мудрець навчав групу учнів і наставляв на шлях істинний. Він навчав їх мудрості і бойовому мистецтву. Якось раз жорстокий і невихований воїн прийшов на заняття до мудреця. Він ніколи не стримувався і часто ображав оточуючих його людей. Він дуже любив провокувати людей на сварки і бійки. Цього разу він вчинив, як звичайно. Спочатку викрикнув кілька образливих фраз на адресу вчителя. І застиг в очікуванні відповідної репліки. Але мудрець просто продовжив свій урок, не звернувши жодної уваги на ці фрази. Ще раз кинув слова образи воїн. Але вчитель був незворушний і нічого не відповів, продовживши свою лекцію. Це повторювалося ще пару разів. Боєць розлютився і вийшов із залу.
Після того, як він зник з виду, учні, які весь цей час з цікавістю спостерігали
за подіями, запитали:
– Учителю, чому ви не викликали його на бій? Як ви могли терпіти його образи?
Мудрець промовив:
– Уявіть, що вам дарують подарунок, а ви не приймаєте його. Скажіть, кому він у підсумку належить?
– Тій людині, котра хотіла його подарувати, – не замислюючись відповіли учні.
– Точно так само і в цій ситуації зі злістю і образами.
До тих пір, поки ви не приймете їх, вони належать тому, хто їх приніс.
Роздатковий матеріал №4 (Для груп).
Активність учасників (1-3 бали) |
Глибина обговорення (1-3 бали) |
Висловлення протилежних поглядів (1-3 бали) |
Дотримання культури дискусії (1-3 бали) |
Загальна сума |
|
|
|
|
|
Роздатковий матеріал №5 (Для кожного учня).
Тепер я умію… |
1-3 бали |
Пояснювати, що таке «цінносі», «життєві цінності», «цінносні орієнтації», «якість життя» |
|
Вирізняти найголовніші цінності та складати ієрархію цінностей |
|
Пояснювати свою думку щодо впливу життєвих цінностей на якість життя |
|
Висловлювати власне ставлення до результатів уроку |
|