Конспект уроку з природознавства для 1 класу на тему: "Як розрізняти дерева, кущі й трав’янисті рослини"

Тема розділу: Світ живої природи.

Тема уроку. Як розрізняти дерева, кущі й трав’янисті рослини.

Мета уроку: : а) дидактична: ознайомити дітей із особливостями груп рослин та їх зовнішньою будовою, розширити й уточнити знання учнів про розмаїття рослин, середовище їх зростання, розкрити зміст цінності рослин для людини (естетичну, практичну, оздоровчу);

формувати вміння розрізняти групи рослин за істотними ознаками;

виробляти навички спостереження за рослинами найближчого оточення;

сприяти формуванню екологічного світогляду, системи теоретичних поглядів на представників царства рослин;

б) розвиваюча: розвивати пізнавальну активність, логічне мислення, пам'ять, увагу;

в) виховна: мотивувати необхідність охорони рослин, виховувати почуття бережного ставлення до «зеленого друга».

Обладнання: а) наочність: ілюстрації із зображенням представників груп рослин, зовнішньою будовою рослин, схематичні малюнки дерева, куща та трав’янистої рослини; ілюстровані енциклопедії;

б) роздавальний матеріал: пам’ятки спостереження за рослинами;

Тип уроку: комбінований.

Література:

Методична

1.               Зміст, дидактичні структури та методичне забезпечення уроків у початкових класах (психологічні та педагогічні аспекти) / За ред. проф. Г. П. Коваль. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 192 с.
2.               Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2012. – 392 с.
3.               Природознай: матеріали для організації позаурочної роботи з учнями молодших класів та дитячих садків / Л. І. Слива, Н. І. Романцова. – Харків: Торсінг, 2003. – 64 с.
4.               Сценарії екологічних заходів. – Х. : Вид. група «Основа»: «Тріада +», 2007. – 368 с.

Науково-пізнавальна

1.               Світ-дивоствіт: хрестоматія з природознавства для молодшого шкільного віку / Упоряд: Н. М. Школа, І. С. Голубєва – К. :Лелека, 2004. – 224 с.

Довідкова (енциклопедична)

2.               Життя лісу: твоя перша енциклопедія / Авт. Тексту М.-Р. Пімон; худож. М.-К. Лемейєр, Б. Аллюні. – К. : Махаон – Україна, 2004. – 128 с.

Художня

1. Світ навколо нас. Рослини / Уклад. С. В. Тишковець. – К. : Кобза, 2004. – 352 с.

2. Цеханська О. Ф. Україна. Живий світ / О. Ф. Цеханська, Д. Г. Стрєлков. – Х. : Ранок, 2008. – 128 с.

Хід уроку

1.                Організаційний момент (до 1 хв)

1.               Привітання

2. Оголошення девіза

– Девізом нашого уроку будуть наступні слова:

Повітря, земля

і вода – це природа.

Природа – це я.

І ти – це природа.

У нашому світі

під сонцем одним

Повинні ми жити у згоді.

3. Перевірка готовності учнів до уроку

– Зараз у вас урок природознавства. Перевірте, чи все готове до уроку. На партах повинні бути: підручник, зошит, пенал, кольорові олівці.

2.            Контроль та аналіз спостережень за природою та працею людей (до 5 хв)

1.   Контроль і аналіз змін у неживій природі:

– як змінилась висота Сонця порівняно із жовтнем? (сонце опускається нижче, на вулиці стало холодно, особливо вночі);

– яка тривалість дня і ночі? (ніч стала довшою, а день – коротшим, на вулиці швидше темніє);

– чи спостерігали опади? Які саме?;

– які явища природи спостерігали?

2.   Контроль та аналіз змін у живій природі:

– які зміни відбулися з рослинами у листопаді ? (майже все листя із дерев опало, подекуди ще цвітуть осінні квіти (хризантеми), на кущах шипшини, калини, терну достигли плоди);

– які саме рослини ще цвітуть? (хризантеми, айстри, любочки осінні);

– чи помітили зміни у тваринному світі? Які саме?

– яких комах ви ще бачили у жовтні? (мух, джмелів, мурашок, жуків);

– які птахи відлітають у теплі краї? (ластівки, стрижі, одуди, шпаки, солов’ї, зозулі, іволги, журавлі, лелеки);

– як готуються звірі в лісі до приходу зими? (ті, що впадають у сплячку – ведмідь, борсук, їжак, соня, кажан, нагулюють жир і готують місце для зимівлі; ті, що ведуть активний спосіб життя – білка, лисиця, вовк, олені, линяють, змінюючи хутро на тепліше, деякі роблять запаси їжі – білка, лісова миша, полівка).

3.   Контроль та аналіз спостережень за трудовою діяльністю людей

– як люди готуються до приходу зими, які сільськогосподарські роботи проводяться восени? (збирають урожай, готують землю до весняних робіт, вносять добрива, засівають озимину).

4. Висновок

– які ознаки підтверджують прихід осені?

3.         Перевірка і закріплення раніше засвоєних знань (7-10 хв)

1. Бесіда

– Із чого складається навколишній світ?

– Якою буває природа?

– Назвіть ознаки живої природи.

– Перелічіть об’єкти живої природи.

– Які умови необхідні для життя? Доведіть власну думку.

– Якими бувають рослини?

– Яку будову мають рослини?

– Чи всі рослини мають корінь, стебло, листя, квітку та плоди з насінням? Які рослини не мають кореня? Плодів із насінням? Квіток?

4.         Актуалізація опорних знань учнів та їх життєвого досвіду (3 хв)

– Відгадайте загадку:

Тільки вийдеш із хати,

То зустрінеш нас.

Ми – це сад зелений.

Ми – гаї й діброви,

Ми – це трави й ліки.

Хто ми, діти? (рослини)

– Так, це рослини. Пригадайте, на попередніх уроках ми вивчали, що таке жива і нежива природа, з’ясовували ,чому і як саме у природі все пов’язане. То до якої природи віднесемо рослини? Чому? (до живої природи, адже все живе дихає, живиться, дає потомство і вмирає, а ці властивості притаманні й рослинам).

5.             Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

– На уроці ми визначимо, які існують групи рослин, яку будову мають рослини, пригадаємо, для чого нам необхідні рослини і яка їхні роль у природі.

VI. Вивчення нового матеріалу (5-10 хв)

1.               Постановка і розв’язання проблемної ситуації

– Уважно розгляньте рослини, зображені на малюнках. Чим вони різняться?

– Серед переглянутих нами рослин виділимо 3 основні групи, до яких вони належать: дерева, кущі, трав’янисті рослини.

– Спробуємо визначити особливості будови різних груп рослин.

– Коріння закріплює дерево у ґрунті і заглиблюється в нього, щоб дістатися до води і утримати рослину. Стовбур – це частина дерева, що несе на собі крону, а крона дерева утворена гілками і листям. Гілки досить міцні, щоб утримувати вагу листя, квіток і плодів.

– Пригадайте, яке стебло у дерев? Як його можна по-іншому назвати? (це стовбур, він високий, міцний).

– А яке стебло у кущів? (у кущів декілька тонких невисоких дерев’янистих стебел).

– Які рослини можна віднести до трав’янистих? Яке ж стебло у трав’янистих рослин? (це різні трави: осока, ковила, осет; квіти дикоростучі та декоративні, кімнатні рослини, лікарські рослини).

Проведення фізкультхвилинки

Ми копали ямку.

Води лили склянку.

Саджанця садили

І його ростили.

Біля нього ми ходили,

Ми земельку розпушили.

Ти рости до неба,

Бо ж нам яблук треба.

Вітре, гілок не ламай,

Краще гусінь обмітай.

2. Хвилинка - цікавинка

– А чи знаєте ви ,що найменшим з дерев, які ростуть в Україні, є верба туполиста. Її висота – 12-15 см, росте вона у Карпатах.

– Найдовше коріння серед рослин України (понад 15 метрів) має люцерна посівна.

– Найкисліша рослина України – це щавель кислий.

– Найсолодша коренеплідна рослина України – цукровий буряк.

– Дерева, посаджені навколо будинків, захищають будівлі від шуму, вітрів та морозу.

– Дерева часто висаджують на межі поля. Вони не дозволяють вітрам розносити ґрунт.

– Навіщо рослинам листя? (з допомогою листя рослини дихають і живляться.)

– Ви знаєте, чому восени опадає листя? (восени холодно і вітряно, мало сонячного тепла і світла, і листя не може «працювати» так, само, як і в теплі дні. Довкола ніжки листа наростає луб’яний шар. Вода не може проникнути в листок. Вмираючий листок змінює свій колір. Листок засихає і вмирає. Вітер його зриває з дерева.)

VII. Закріплення вивченого матеріалу (8-10 хв)

1.                           Робота із статтями підручника

– Відкрийте підручник на сторінках 60-61. Розгляньте малюнки.

– Які рослини зображено на малюнку ліворуч? (липа, шипшина, конюшина).

– До яких груп можна віднести ці рослини?

– Прочитайте розповідь про ці рослини (читає підготовлений учень).

– То на які групи поділяються рослини? На підставі яких ознак роблять поділ рослин на дерева, кущі, трав’янисті рослини?

– Яке стебло мають дерева? (дерево має тільки одне високе стебло – стовбур)

– Що можете розповісти про стебло куща? (у куща відростає від кореня багато низьких дерев’янистих стебел)

– Яке стебло мають трав’янисті рослини? (ці рослини мають м’які, соковиті зелені стебла).

– Розгляньте малюнки на сторінці 61. Уважно розгляньте малюнки кожного ряду. Яка рослина тут зайва?

2. Робота з пам’яткою спостереження за рослинами

– Перед вами на партах – пам’ятки спостереження за рослинами. Прочитаємо пункти цих пам’яток:

1). До якої групи віднесемо дану рослину? (дерева, кущі, трав’янисті рослини).

2). Визначте, по можливості, назву рослини.

3). Яке стебло у рослини? (одне дерев’янисте стебло; декілька низьких дерев’янистих стебел; м’яке, соковите зелене стебло).

4). Якого кольору та розміру листя?

5. Чи є квіти? Якого вони кольору?

6). Чи є плоди з насінням? Як їх можна використати?

7). Яку користь приносить ця рослина людині?

– Проаналізуйте за поданою пам’яткою рослини, які ростуть біля нашої школи. (каштани, клени, калина, спориш, айстри).

3. Фольклорна хвилинка «Рослини в українських прислів’ях і приказках»

– Про дерева, кущі та трави влучно висловився український народ.

Яблуко від яблуні не далеко падає.

Щоб на кропиву не мороз, так вона б цілий рік жалила б.

Яке зіллячко, таке й насіннячко.

Нехай буде гречка, аби не суперечка.

На городі бузина, а у Києві дядько.

Отож мені господиня – три городи, одна диня.

Який дуб, такий і тин, який батько, такий син.

Яке дерево – такі його квітки, які батьки – такі й дітки.

Яке коріння, таке й насіння.

Коли квітень з водою, травень з водою.

Весна красна квітками, а осінь, плодами.

На дерево дивись, як родить, на людину як робить.

Тихше води, нижче трави.

Торохтить Солоха, як діжка з горохом.

Повний колос до землі гнеться, а порожній угору дереться.

Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи.

Серце з перцем, а душа з часником.

Дерево міцне корінням, а людина друзями.

8. Підбиття підсумків уроку

1.               Відгадування загадок

– Проведемо гру. Я загадуватиму загадки. Відгадкою будуть назви дерев, кущів або трав’янистих рослин. Якщо відгадка – назва дерева, ви ставите руку на парту ліктем вертикально, якщо відгадка – назва куща, ви ставите на парту лише кисть руки із розчепіреними пальцями, якщо відгадка – назва трав’янистої рослини, ви показуєте лише вказівний пальчик.

Загадки

Мов зелений їжачок,

Має безліч голочок.

Поспішає до оселі

В новорічні дні веселі. (ялинка)

Квітка ця на сонце схожа,

На олію вона гожа.,

Жовті пелюсточки має,

Їх до сонця повертає. (соняшник)

Багато ягід на гілках,

Їх взимку любить кожний птах.

Не з’їсть ту ягідку людина,

Гірка й несмачна… (горобина)

На кущах росте низенько

Оця ягідка кисленька.

Рвеш, так не подряпай ручки,

Бо на тих кущах колючки. (аґрус)

Сидить Марушка

В семи кожушках;

Хто її роздягає,

той сльози проливає. (цибуля)

Цвітемо ми в літній час,

Чисто вмились у росі,

Личеньки круглі,рожеві усі.

А тому до вподоби усім.(мальви )

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивлятися у воду

На свою хорошу вроду. (калина)

В капелюшок пишний вбрався

І морозу не злякався.

Невеличкий цей сміливець

Золотавий… (чорнобривець )

Сині зірочки пухнасті

Виглядають з жита,

Мов веселі оченята,

Як їх не любити?   (волошки )

Я- дуже ніжна квітка,

Струнка,мов кипарис,

Чудовий маю запах,

А звуть мене… (нарцис )

Я на сонце дуже схожа,

Золотиста,ніжна,гожа.

Я щоранку розцвітаю,

Промінцями всіх вітаю.

Відгадати вам не важко,

Що за квітка я? (ромашка )

На городі в нас росте

Сонце сяє золоте,

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє.(соняшник )

Білокора, наче птах,

І оспівана в піснях.

Дрібне листячко на ній,

Що й казати – гарна всім. (береза)

Голівка в мене пишна,

Тоненький маю стан,

Весною розцвітаю,

А звуть мене (тюльпан )

2.               Вербальне оцінювання роботи учнів на уроці

– Що особливо сподобалось на уроці?

– Чия робота на уроці подобалась найбільше?

– Як оціните власну роботу на уроці?