Майстер-клас «Ця дивна жінка, зіткана з любові»

 

Майстер-клас

(для 6-го класу)

«Ця дивна жінка, зіткана з любові»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проводили вчителі трудового навчання та

музичного мистецтва:

Кондрацька Ірина Володимирівна

Василюха Лідія Олександрівна

 

 

 

 

 

 

Миколаївська ЗОШ I-III ступенів № 28

План-конспект

Мета: розкрити поняття жіночності; створити образ сучасної української жінки, використовуючи різні текстильні матеріали та оздоблення;

учити учнів глибоко емоційно сприймати музику, розуміти та інтерпретувати її зміст.

сприяти розвитку естетичного смаку, уваги, координації рухів, розвивати творчість, фантазію, охайність; формувати  відчуття ритму, навички кантиленного співу та інтерпретації не програмної інструментальної музики;

виховувати повагу до жінки, розвивати естетичне сприйняття учнями поетичного слова, прекрасного; спонукати школярів до власної творчості, розвивати уміння бачити і цінувати прекрасне в житті,

виховувати доброту, людяність, почуття відповідальності за те, що ти – жінка, шанобливе ставлення до жінки як особистості; прищеплювати учням естетичний смак та співочу культуру під час виконання творів.

Завдання: створення образу сучасної української жінки

Обладнання, інструменти,

матеріали: картон, нитки, ножиці, тканина, оздоблення, голки, клей, бусини, стрічки

Наочні посібники: епіграф, малюнки казкових жінок, комп’ютер, інтер’єр української світлиці: стіл, вишиті рушники, скатертина, квіти на столі, ікони, записи пісень, творчі поробки дітей

Метод проведення: пізнавально-практичний

Форма проведення: майстер-клас

Час заняття: 90 хвилин

Епіграф:

«Жінка – кохана й мати.

Жінка – сестра й бабуся.

Жінка – життєве свято,

Свято, що завжди у русі»

 

Хід заходу

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя: Кондрацька І.В.

Доброго дня, шановні гості та дівчата! Доброго дня, любі наші жінки! Сьогодні ми запросили вас на майстер-клас в нашу святкову майстерню, присвячений жінкам!

Діти, у вас на столах лежать нотки. Напишіть, будь ласка, що ви очікуєте від сьогоднішнього майстер-класу, які враження або настрій.

ІI. Основна частина

Вчитель: Василюха Л.О.

Сьогодні ми вшановуємо жінку, найчарівніше творіння на Землі! Адже саме завдяки їй світ наповнюється любов’ю, добром та надією.

Весна у природі – незвідане диво,

Так само і жінка буває вродлива,

Буває примхлива, буває чутлива,

Нехай тільки кожна з них буде щаслива!

Вчитель: Кондрацька І.В.

Жінка… Скільки про неї було сказано й написано. Сьогодні ми звернемось до цієї одвічної загадки природи. Яка вона жінка? Як виникла жінка?

Учениця: Іщенко Катерина

Історична цікавинка

Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному, і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді Бог сказав: «Візьму кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішаю все разом, а потім додам туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії». Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: «Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті».

Вчитель: Василюха Л.О.

«Вже сам вигляд жіночої фігури показує, що вона не призначена для надто великої праці – ні духовної, ні тілесної». Такої думки про жінку німецький філософ Артур Шопенгауер.

Вчитель: Кондрацька І.В.

Жіночність – категорія особлива. Це й хода, і зачіска, і манера триматися, і ще багато чого, що не висловиш словами. Саме природа створила її такою – не схожою на чоловіка не тільки зовні. Вона м’якша, емоційніша, ніжніша, наділена більшою чутливістю. Жінка…

Учениця: Баряк Ірина

Я – жінка! Ви чуєте люди, я – свічка,

Запалена Господом на віки.

Неправда, що я – ребро чоловіче.

Цю казку придумали чоловіки.

Я – жінка. Я – річка бурхлива й неспинна,

Що в повінь зриває верхи берегів.

Хто каже, що я підкорятись повинна?

Це ще одна вигадка чоловіків.

Учениця: Пашнєва Юліана

Я – жінка! Природою створена пісня,

Яку чоловік, заспівать не зумів.

Я – мрія і спогад. Майбутнє й колишнє.

Я – щось незбагненне для чоловіків.

Я – жінка! Я вільна, як думка одвічна.

На думку не можна надіть кайдани.

Це ти мене в рабство продав, чоловіче.

Та я – лише жінка. Я – крапля остання.

Для вуст твоїх згірклих я – липовий мед.

Я – жінка. Я враз перекинусь на зілля.

І гоїти рани візьмуся тобі.

Я – непередбачена, незрозуміла,

Я плачу від щастя, сміюся в журбі.

Я – жінка. Я, дійсно, слабка половина,

Нехай переможцям лаврові вінки.

Історію творять, звичайно, мужчини.

Але лише так, як захочуть жінки.

Вчитель: Василюха Л.О.

Давня приказка говорить про три основні цінності на світі: хліб, що дає життєву силу та здоров'я, мудрість, що міститься в книжках і забезпечує зв'язок із часом, і жінка, яка не дозволяє обірватися нитці життя.

Вчитель: Кондрацька І.В.

«Жінка – велике слово», – сказав поет. Нехай же буде в неї більше свят, нехай більше витрачає вона часу не на штовханину в тролейбусі, або в черзі, а на неквапну прогулянку з дітьми – щасливу можливість взаємного збагачення, коли твоя дитина, відкрита навстіж світлу й добру, пізнає світ, а ти даєш її це добро і пишаєшся жінкою – ніжною, терплячою, люблячою.

Музична пауза «Весна  прийшла»

Дівчата співають під пісню.

Учень: Антоненко Тимофій

Ця дивна жінка зіткана з любові,

Любов її живе в душі і крові,

В устах, руках, у погляді і слові.

Ця дивна жінка зіткана з любові.

Вона не так, як всі, живе у світі,

Вона себе народжує щомиті

І має думи, сонцем оповиті.

Вона не так, як всі, живе у світі.

Вона росте з своєї самотини

Від матері щодня і до дитини.

А від дитини знову до дружини

Росте вона з своєї самотини.

З її долонь ростуть до неба квіти,

Випурхують, немов пташата, діти.

Її любов живе до всього світу,

З її долонь ростуть до неба квіти.

Благословенна ж будь, моя любове,

Моє осіннє сонце калинове,

Моя дитино і моя дружино.

Моя трояндо і моя ожино...

Вчитель: Василюха Л.О.

Дівчата, давайте поговоримо про українську жінку. Яка ж за своєю природою українська жінка?

 Дівчата діляться своїми думками про українську жінку

Учениця: Кліманська Діана

Весна, як жінка. Жінка, як весна: 

Буває ніжна, а бува примхлива,

То зазвучить грайливо, як струна,

А то раптово вибухне, мов злива!.. 

Весна і жінка. Жінка і весна:

У них обох свої земні турботи

Своя морська бездонна глибина, 

Свої космічні зоряні висоти. 

І не спізнаєш істину сповна,

Бо хміль думок обсиплеться, мов сонях...

Весна – це жінка. Жінка – це весна:

Чиясь розрада і чиєсь безсоння...

Вчитель: Кондрацька І.В.

Але сьогодні ми будемо з вами створювати образ саме сучасної української жінки. Яка вона?

Дівчата діляться своїми думками про сучасну українську жінку

Шановні господині беремося до праці, кожна з вас має на столах намальований силует жіночого тіла. У вас є можливість одягти її так, як ви того забажаєте, втілюючи свої фантазії, знання, творчі здібності, використовуючи різні текстильні матеріали та оздоблення на свій смак.

Але нагадую, що ви будете працювати з ножицями та голками, то дуже обережно ними користуйтеся, не вколюйте в одяг і не беріть до рота, ножиці передавайте кільцями вперед і держить їх біля себе зімкнутими лезами.

III. Вступний інструктаж

1. Роз’яснюю учням порядок виконання практичної роботи, даю вказівки та рекомендації щодо здійснення самоконтролю і т. д.

2. Самостійна практична робота та поточний інструктаж учителя. За часом – це найбільша частина уроку. Поточний інструктаж здійснюю у процесі огляду робочих місць та контролюю роботу учнів. Перевіряю правильність виконання прийомів, звертаю увагу на недоліки, здійснюю додаткові пояснення та показ трудових прийомів і т.д.

Правила роботи з ножицями

1. Зберігати ножиці із зімкнутими лезами в спеціально відведеному місці.

2. На робочому столі ножиці із зімкнутими лезами класти праворуч.

3. Передавати ножиці кільцями вперед.

4. Не відвертати уваги тих, хто працює з ножицями.

Санітарно-гігієнічні вимоги під час

виконання ручних робіт

1. Ручні роботи треба сидячи на стільці зі спинкою. Сидіти потрібно прямо, не сутулячись.

2. Освітлення має бути хорошим, бажано природним. Під час роботи світло повинно падати зліва на робоче місце. Через кожну годину необхідно робити відпочинок для очей на 5-10 хв. Під час відпочинку очі перевести на спокійне забарвлення. Корисно також використати цей час на виконання гімнастики для м'язів очей.

3. Інструменти і пристосування зберігати у спеціальній шкатулці чи ящичку. Під час виконання ручних робіт шкатулку з інстру­ментами та пристосуваннями класти на стіл праворуч від тка­нини.

4. Голкою працювати обережно. Не підносити голку близько до обличчя.

5. Після роботи голку й шпильки зберігати тільки в гольнику або покласти у спеціальну коробку. Не залишати голку без нитки. Забороняється зберігати голку, вколовши її в одяг.

3. Ножиці на робочий стіл класти із зімкненими лезами, направ­леними від себе.

4. На робочому місці слід дотримуватися чистоти й порядку.

IV. практична робота

Створення образу сучасної української жінки

Інструменти: картон білий, нитки, ножиці, тканина, голки, клей, оздоблення

Хід роботи: учениці виконують практичну роботу.

• Послідовність роботи:

1. Визначити образ жінки.

2. Підібрати тканину та оздоблення.

3. Вирізати із тканини одяг для моделі.

4. Приклеїти або пришити його до картону.

5. Оздобити одяг.

 

Фізкультпауза (музичний супровід)

Дівчата виконують вправи під музику.

V. рефлексія та Презентація творчих робіт

Учні презентують свої творчі роботи.

Оцінюю результати практичної роботи.

Вчитель:  Кондрацька І.В.

Дівчата, які враження ви отримали на сьогоднішньому майстер-класі, чи справдилися ваші очікування? Прикріпить ваші нотки біля скрипкового ключа.

Звернення до учнів зі словами подяки за їх творчу та плідну роботу.

VI. Підсумки заходу

Заключне слово вчителя: Кондрацька І.В.

Жінка щаслива сім’єю.

Тим, що вона є кохана,

Тим, що в родині із нею

Сонце встає вранці рано.

Жінка щаслива в коханні

І у дитячій любові.

Адже без цього є марні

Будні й години святкові.

Жінка щаслива душею,

Тим, що вона – берегиня.

Серце жіноче безмежне:

Сповнене ласки й терпіння.

Жінка щаслива і люба

Навіть в рутинності справ,

Лише коли її іменем,

Хтось свою мрію назвав.

Учень: Мащенко Радіон

М'яка і владна, віддана і вільна,

Близька й далека, світла й потайна.

Ти – жінка, жінка-мати і дружина,

Мінлива, непізнана, дорога.

Воістину небесна і земна,

Заквітчана і терном, і барвінком,

Свята і грішна, рідна й чарівна,

Повіки будь, благословенна, жінко! 

Дякуємо шановні гості, що побували на нашому майстер-класі!