Конспект уроку з трудового навчання для 8 класу на тему "Писанкарство"

 

 

 

Урок № 1

Тема. Короткі історичні відомості про культурний символ України – писанку, її місце в сучасному декоративно – ужитковому мистецтві. Матеріали та інструменти для виготовлення писанок, їх властивості.                                           

Мета. Ознайомити учнів з мистецтвом писанкарства; навчити виготовляти писачки; розвивати естетичні смаки, творчу уяву; виховувати бажання продовжувати і розвивати традиції українського народу.

Наочність. Зображення писанок, інструкційні карти, писачки, Великодні листівки, композиції.

Обладнання. Писачки, палички, фольга, ножиці, голка.

Міжпредметні зв’язки. Народознавство, образотворче мистецтво.

План заняття.

1.   Історичні відомості про розписування яєць.
2.   Матеріали та інсрументи.
3.   Санітарно – гігієнічні вимоги та правила безпеки праці при виготовленні писанок.
4.   Практична робота. Виготовлення писачка.

                                       Хід уроку.

 

1.Організаційна частина.

2.Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

3.Вивчення нового матеріалу.

         Українські писанки знані в усьому світі. А свій початок вони ведуть од прадавніх вірувань нашого народу. Писанка – це звичайне пташине яйце, яке розписують мініатюрним орнаментом за допомогою воску, спеціального інструмента( писачка) і барвників.

 

Використання вогню ( частинки сонця), воску при виготовленні писанки підсилюють її роль як символа сонця, тому їх широко використовують

 у народних обрядах і вважають оберегом. Існує також ціла система вірувань, пов’язаних із самим процесом виготовлення писанки: водою, фарбою, умовами розпису тощо; тільки за виконання всіх умов писанка стає магічною.

 Різні народи світу ( в Древньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї ) шанували яйце і мали свою власну атрибутику його возвеличення, але український народ найбільш виразно зумів донести до сьогодення свої графічні уявлення про життя за допомогою писанки.

 Звичай виготовляти писанки та крашанки виник в Україні дуже давно. Про це свідчать археологічні дослідження. Найдавніші писанки, знайдені на слов’янських землях, відносять до            століть. Але оскільки яєчна шкаралупа є нетривкою, наші пращурі – русичі, щоб передати інформацію через віки, почали виготовляти їх із каменю, кераміки, слонової кістки, золота, срібла, бронзи. Писанки писали на Київщині й Полтавщині, Чернігівщині, Поліссі, Волині, Поділлі, Харківщині, Буковині і Гуцульщині. Кожен регіон мав свій специфічний сюжетний стиль, свою неповторну своєрідність розпису.

 Якщо за часів язичництва писанки розписували до свята Весни то за християнства – до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Існує багато цікавих легенд, пов’язаних із цим святом. Писанку дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я й закопували в землю до врожаю, щоб хліб родив і не вилягав, підкладали у вулик, щоб роїлися бджоли, клали в ясла худобі.

 Писанки виготовляли жінки, дівчата напередодні Великодніх свят, а в деяких регіонах України – і під час Провідної неділі. Кожна писанка мала своє «обличчя». Дарувати писанку – означає бажати щастя, здоров’я, доброї вдачі. За тисячі років свого існування писанкарство пережило чимало гонінь. Після революції не дозволялося не тільки виготовляти і продавати писанки, а й вивчати їхню історію. Та чудова національна традиція все одно не зникла. Зокрема, добре збереглася в карпатському регіоні України та в діаспорі, помандрувавши разом із нашими земляками в далекі світи. Сьогодні ця стародавня традиція відроджується вже в нашій вільній, незалежній, суверенній Україні. Допоки українські жінки писатимуть писанки в Україні, буде добро і злагода, як перестануть писати, то запанує зло.

 Для виготовлення писанки потрібні фарби, і наші пращури готували їх із кори дерев, з лушпиння цибулі, соняшника, звіробою та ін. Сучасні технології дозволяють використовувати синтетичні фарби, анілінові барвники. Крашанки, пофарбовані цими фарбами не можна вживати в їжу. Для них бажано використовувати природні барвники, не шкідливі для здоров’я.

Які ж матеріали та приладдя необхідно мати для того, щоб створювати писанку?

1. Форма – яйце, з якого буде виконуватися писанка. Для того щоб яйця не зіпсувалися, середину заздалегідь видувають, пробивши з двох боків отвори. Шкарлупу кладуть у тверду тару і перекладають серветки.

2. Писачок. Існують такі види писачків: чашечкоподібні, конусовидні, трубчасті, голки.

3. Свічка (воскова, парафінова).

4. Барвники (натуральні, анілінові). Фарбування писанок полягає у зміні натурального кольору за допомогою барвників. У давнину барвники отримували із різних рослин. Наприклад, жовту фарбу отримували  із кори молодої дикої  яблуні; оранжевий – із цибулиння, фіолетову – із бузини, зелену – із полови конопляного сім’я (додаток 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зараз для фарбування писанок використовують здебільшого фабричні барвники – анілінові фарби. Необхідно знати їх приготування. У киплячу воду засипають фарбу (порошок), розмішують її і знімають з плити. Щоб фарба добре трималася на яйці, до неї слід додати одеколон. Готову фарбу слід підтримувати в теплому стані, тоді вона краще кладеться на яйце.

5. Оцет. Використовують його для обезжирювання поверхні яйця.

6. Бавовняна тканина, серветки – для зняття воску, видалення зайвої фарби.

7. Простий олівець – для нанесення рисунка на яйце.

8. Бджолиний віск – основний художній матеріал. У розігрітому стані використовується для розпису писанок.

4. Узагальнення знань учнів.

Закріплення нового матеріалу відбувається у формі бесіди за запитаннями.

 1. Що таке писанкарство?

2. Історичні відомості.

3. Які інструменти і матеріали необхідні для виготовлення писанки?

 

 

 

 

Учням слід наголосити, що інструмент для розпису писанок – писачки – виготовляються індивідуально. Для цього вчитель демонструє учням прийоми виготовлення писачка на практичній роботі.             

Практична робота.

  Виготовлення писачка.

Матеріали: палички, шило, фольга, ножиці, дріт, голка.

   Послідовність виконання.

Послідовність виконання	Графічне зображення
1. Нарізаємо плоскі або круглі палички завдовжки 12- 13 см. На кінці шилом робимо дірочку.
2. Нарізаємо фольгу розміром (1,5  х 1 см). Скручуємо її на голці трубочкою.
3. Трубочку просовуємо в дірочку, що на кінці палички, і закріплюємо дротом, щоб вона не рухалася і не випадала.
4. Так слід тримати писачок під час роботи.

                  5. Підсумки уроку.

        Оцінювання виготовлених писачків.

      6. Домашнє завдання.

Підготувати кольорові олівці, картон, ножиці