Конспект уроку з української літератури для 6 класу на тему: "Микола Вороний. "Євшан-зілля". Зміст, головна думка. Образи твору".

Українська література

6 клас

 

 

       Тема. Микола Вороний. Поема «Євшан – зілля». Зміст, головна думка. Образи твору.

       Мета:

• опрацювати зміст твору «Євшан - зілля», визначити головну думку, охарактеризувати образ юнака – половця, гудця;
• співвіднести давні події,описані в поемі, з сучасністю;
• розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, вміння робити висновки та узагальнення;
• формувати кругозір;
• виховувати пошану до рідного краю, народу.

 

Обладнання: підручник, портрет М.Вороного, ілюстрації до поеми «Євшан - зілля», полин – трава.

Методи та прийоми: евристична бесіда, ідейно – художній аналіз поеми, методи «Інформаційне ґроно», «Доміно», «Незакінчене речення», сенкан, робота з підручником.

 

Тип уроку: комбінований

Епіграф уроку:

Краще в ріднім краї милім

                                                       Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

                                                       В славі й шані пробувати!

                          М.Вороний

Клас: 6

Дата:      

Хід уроку

І.Організаційний момент.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Слово вчителя

На попередньому уроці ми познайомилися з основними фактами життя і творчості Миколи Вороного.

 На сьогоднішній урок ви повинні були скласти  «Доміно» за темою: «Хто ж він, Микола Вороний?» (додаток  1.1).

Перевіряємо домашнє завдання наступним чином: кожен зачитує одну характеристику, наступний зачитує – іншу, не повторюючись.

Я починаю: М. Вороний – поет – письменник – літературний і театральний критик – історик – публіцист – знавець музики та живопису – актор (працював у трупах Кропивницького та Саксаганського) – перекладач – дитячий письменник – засновник гуртка «Українська громада» - земляк – люблячий батьки – «учень І. Франка» - «вчитель Тичини» - в’язень – мученик – патріот – поет-емігрант.

 

 

ІІІ. Актуальність опорних знань і навичок учнів.

Бесіда за запитаннями

 Сьогодні ми продовжимо аналізувати  твір  М.Вороного «Євшан - зілля» (додаток 1.2.).

• Пригадаймо жанр даного твору. (Ліро-епічний твір – твір, який містить елементи лірики та епосу – двох родів літератури. Такі твори мають розгорнутий сюжет (від епосу), написані у формі вірша, з великою кількістю виражених почуттів (від лірики). Поема – поетичний оповідний твір, віршований або прозовий.)
• Що лягло в основу написання даної поеми? (Літописне джерело – Галицько Волинський літопис або Іпатський літопис.)
• Літопис – це? (Найдавніший вид історико – мемуарної прози, що являє собою розташовані у хронологічному порядку коротенькі замітки та докладні оповідання про історичні події.)
• Поема «Євшан - зілля» саме і починається такими словами:

В давніх літописах наших

Єсть одне оповідання…,

а якщо точніше, то легенда – прозовий фольклорний твір, у якому розповідається про якусь незвичайну, фантастичну подію, що сприймається як достовірна.

 

ІV.Повідомлення теми, мети уроку.

Тема сьогоднішнього уроку звучить так: «М.Вороний. Поема «Євшан - зілля». Зміст, головна думка. Образи твору».

А мету нашого уроку ви сформулюєте самі.

( Метод «Незакінчене речення»)

На сьогоднішньому уроці я познайомлюся з…; дізнаюся…; опрацюю…; охарактеризую…  .

 

V. Мотивація навчальної діяльності.

Опрацювавши зміст поеми,  ми пригадаємо прадавню історію нашого народу, виховуватимемо в собі пошану до рідного краю, народу.

 

VІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!

                           М.Вороний

1. Слово вчителя.

Вдома ви прочитали поему “Євшан - зілля». Спробуймо визначити тему твору: (перебування у Володимира Мономаха ханського сина, який потрапив до Русі разом з ясиром, повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан - зілля).

Одним із завдань нашого уроку є робота над змістом поеми «Євшан – зілля». Обговорення змісту поеми у нас буде за запитаннями. Пропоную  відповідати цитатами із тексту, вибираючи рядки за принципом «Нічого зайвого».

 

2. Робота з підручником.

Відкриймо підручник на стор.39.

• Хто є головним героєм поеми?
• Як потрапив на Руську землю ханський син?
• У якому міст перебував ханський син, потрапивши в неволю?

 

3. Історична довідка. Інформація учня - доповідача.

Володимир Мономах – видатний державний і політичний діяч. На київський престол зійшов у 1113 році. Вів активну боротьбу проти половців. За часів його князювання Київська Русь стала на деякий час могутньою, він придушив князівські міжусобиці. Написав твір – заповіт «Повчання дітям». Помер 1125 році. 

 

 

 

4. Продовження роботи за підручником

• Як ставився князь до хлопця?
• Опишіть внутрішній стан половецького хана після втрати сина.
• Кого просить хан «піти на Руську землю» на пошук сина?
• Хто такий гудець?
• Який наказ дав хан гудцю?
• Скільки днів і ночей ішов гудець до Києва?
• Як гудець намагається нагадати хлопцю про рідний край?
• Чи допомогла пісня відновити пам’ять хлопця?
• Яка остання надія у гудця?
• Чи згадав юнак рідну землю, батька після того, як понюхав євшан – зілля?
• Чи повернувся син до батька?
• Основна думка поеми (цитатою).

 

5. Метод «Інформаційне ґроно»

Одним із завдань уроку є характеристика образів поеми.

• Хто головний герой твору?

Над характеристикою працюємо, складаючи «інформаційне ґроно» щодо образів.

«ханський син»

«малий хлопчина»

Юнак                              «найулюблена дитина»

бранець, полонений

забув батька та родину

згадав рідний край, понюхавши  євшан – зілля

 

• Чи можна виправдати юнака? (забув, бо юний).
• Хто допоміг юнакові згадати батька, рідну землю? (гудець)

має божий дар

віщує долю

Гудець                                   мудрий

вірний

патріот (співає про славетні події)

 

• Як ви думаєте, чому гудець – це літня людина, що має життєвий досвід? (завжди молодь повинна прислухатися до порад старших. А якщо і помиляється молоде покоління, то старші допоможуть, порадять, повернуть на шлях істини.)
• Як ви вважаєте: назва твору є символічною, історичною чи фантастичною? (символічною)
• Що символізує євшан – зілля? (рідну землю)

6. Завдання : скласти сенкан

Євшан – зілля

Чарівне, рідне, пахуче

Рятує, оберігає, нагадує, лікує, допомагає

Направляє на певний шлях – до рідного краю (Символ рідного краю)

Надія (приворот, чудо, диво)

 

Звернемо увагу, що особливістю композиції поеми є обрамлення – це такий композиційний прийом, за якого сюжетний твір включається  в розповідь, немов у рамку, яка не має безпосереднього зв’язку з розвитком сюжету.

• До кого звертається М. Вороний на початку і в кінці поеми рядками слів літописного пророкування?
• Чи можна сказати, що в обрамленні автор орієнтується на сучасного читача?
• Чи актуальна проблема, порушена в поемі, на сьогодні для України й українців?

Поема написана в 1899 році, але й зараз залишається вона актуальною, пробуджує приспані серця українців, щоб повернути їх обличчям до рідної землі, щоб побачили вони, що не можна так зневажати свою Батьківщину.

Ми завжди повинні пам’ятати прадавню історію нашого краю, пишатися своїм корінням, бо інакше і нам доведеться шукати:

Того зілля – привороту,

Що на певний шлях направить,-

Шлях у карай свій повороту.

 

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

І   хочеться  до    вас,    юного    покоління,  звернутися  словами  поезії М. Вороного «Привітання» (вірш присвячений Марку Вороному):

Більше розуму та хисту,

Талану без краю;

Мати душу добру, чисту,

Вдачу чесну, кременисту –

Ось чого бажаю…

 

Не ходить рабом похилим,

Плачучи з одчаю,

А з обличчям ясним, милим

Бути певним, бути смілим –

Ось чого бажаю!

 

VІІІ. Підсумок уроку.

Повернімося до мети нашого уроку, яку ми ставили на його початку. Використовуючи метод «Незакінчене речення», кожен для себе зробіть висновок:

• Я познайомився з…;
•  Я дізнався про…;
• Я опрацював …;
• Я можу охарактеризувати…;
• Я можу узагальнити…  .

 

ІХ. Оцінювання учнів та коментування балів.

 

Х. Домашнє завдання

Опрацювати  стор.  46 - 47,  підготувати  інформацію    про  дитинство  і    юність               Т. Г.Шевченка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.1.