Конспект уроку з української літератури для 8 класу на тему " Пісні Марусі Чурай"

Про матеріал

Усі ми чули пісню " Ой не ходи , Грицю , та й на вечорниці." Але мало хто знає, що її автором є Маруся Чурай. Дана розробка уроку містить цікавий матеріал про життя і творчість легендарної поетеси. Учні ознайомляться з її піснями, дізнаються про трагічну історію її кохання.

Перегляд файлу

Тема уроку . Пісні Марусі Чурай

Мета : ознайомити учнів з піснями легендарної поетеси; допомогти усвідомити значення і функції пісні в житті українського народу; розвивати навички виразного читання , коментування пісень, висловлення власних суджень з приводу прочитаного;виховувати пошану до обдарованих людей, які є активними творцями нашої духовності.

 Обладнання: портрет Марусі Чурай, аудіозаписи пісень, відеосюжет

 « Трагедія Марусі Чурай»

Тип уроку : урок  засвоєння нових знань

Хід уроку

Звучить фрагмент аудіозапису пісні « Ой не ходи , Грицю, та й на вечорниці»

1. Вступне слово вчителя (з метою мотивації навчальної діяльності та організації інтелектуальної праці учнівського колективу).

Більш як 350 років тому з уст молодої української дівчини полетіла у світ тиха журлива пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Цю пісню люблять і співають до сьогодні, вона існує в записах фольклористів, обробках композиторів, перекладах на німецьку, чеську, французьку, польську, англійську мови.

Вічна тема кохання, зради і помсти хвилює і бентежить наші душі, як хвилювала душі наших далеких предків століття тому. Чарівна мелодія і високе поетичне слово огортають слухача смутком і співчуттям до бідного Гриця і до дівчини, яка його згубила, до скороминущості й трагічності такого короткого і такого солодкого людського життя.

Слід додати, що жодна з пісень не мала такого впливу на українську літературу, як ця. Сюжет «Гриця» став основою для творів Л. Боровиковського («Чарівниця»), С. Руданського («Розмай»), М. Старицького («Ой не ходи, Грицю»), О. Кобилянської («У неділю рано зілля копала»), І. Микитенка («Маруся Шурай»), І. Сенченка («Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці»),

Л. Костенко («Маруся Чурай») та багатьох інших авторів.

А чи існувала реальна Маруся, чи існував Гриць? Чи не є вся ця історія фантомом, витвором народної уяви, доповненим фантазією і талантом видатних літераторів? Саме це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

До уроку ви готувалися заздалегідь, розподілившись на три групи: біографи, мистецтвознавці, літератори.

Щоб познайомитися з біографією Марусі Чурай слово надається історикам.

2.Повідомлення учнів.

Маруся Чурай народилась у 1625 році, її батько козацький урядник Гордій Чурай як один з провідників антипольського повстання 1637 р. був страчений у Варшаві. Маруся залишилась сиротою і разом з матір’ю Горпиною Чурай жила в Полтаві. Саме в Полтаві й розкрився її дар поета-піснетворця.

Маруся була надзвичайно музикальною і володіла рідкісної краси голосом. Вона імпровізувала як слова, так і мелодії до своїх пісень, які за короткий час заспівала вся Україна. Особисте життя Марусі не склалося. В неї був закоханий реєстровий  козак Іскра, але Маруся полюбила свого молочного брата, теж козака Полтавського полку Грицька Бобренка. Це кохання закінчилось трагічно. Мати Гриця мріяла оженити свого сина на дочці впливового і заможного осавула Федора Вешняка Галі. Незважаючи на палку любов Гриця і Марусі, Гриць підкорився волі матері й оженився на Галі Вешняк. Маруся намагалася покінчити життя самогубством, але її врятували. Після цього життя Марусі стало нестерпним. Зустрівши одного разу Гриця на вечорницях, Маруся запросила його до себе. Смертельний напій був вже готовий. Отруївши Гриця, Маруся не приховувала свого злочину, її було засуджено до страти. Під час виконання смертного вироку в Полтаві з’явився вершник з універсалом Богдана Хмельницького про помилування Марусі. Це був козак Іскра. Марусю звільнили з- під варти. Через рік вона померла в одному з жіночих монастирів.

Учитель. Давайте уявно перенесемось у добу 17 століття  і уявимо собі портрет піснетворки.

( « Усне словесне малювання»).

А тепер розглянемо портрет Марусі Чурай, створений художником Ф.Самусевим у 1965 році.

( На екран проектується портрет Марусі Чурай).

Слово надається мистецтвознавцям.

Учень читає  опис портрета Марусі Чурай, який письменник  Шкляревський бачив у Квітки-Основ’яненка

Маруся була справжня красуня – в суто малоросійському стилі: дрібненька (трохи худорлява), струнка, з крихітними ручками, ніжками, з привітним засмаглим личком, на якому виступав рум’янець, з карими очима і довгими віями. Розкішне чорне волосся заплетене ззаду в густу косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими зубками, розкритий, мов червоний мак, рожевими губками... Але при цьому в Марусі Чурай було круте, трохи випукле, гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, з горбиком ніс.
3. Виразне читання пісень Марусі Чурай, прослуховування аудіозаписів.

4. Евристична бесіда.

- Яке ваше загальне враження від пісень Марусі Чурай ?

- Який твір поетеси запам`ятався найбільше.

5.Виступ учнів – літературознавців, які розповідають історії створення пісень « Засвіт встали козаченьки», « Віють вітри , віють буйні», « В кінці греблі шумлять верби».

6. Перегляд відеосюжету « Трагедія Марусі Чурай»

7. Робота в групах.

Група 1 з`ясовує проблеми і мотиви творів Марусі Чурай.

Група 2 характеризує образи пісень Марусі Чурай.

Група 3 виписує художні образи пісень .

8. Повідомлення про результати роботи в групах, коментарі учителя, доповнення учнів.

( На екран проектується пам`ятник Марусі Чурай у Полтаві , учні складають усний твір – опис пам`ятника)

Орієнтовна відповідь

Це скульптура молодої жінки, трохи сумної, трохи поетичної. Дівчина одягнена в український одяг з елементами античного, в такій довгій накидці.

Маруся Чурай стоїть босоніж на камені, начебто над водою. В руці вона тримає вінок, який збирається кинути в уявну воду. Скульптуру заввишки 3,7 метра виготовили з кованої міді, Створили Марусю Чурай полтавські художники Володимир  Голуб і Дмитро Коршунов.

Учні – мистецтвознавці доповнюють відповідь.

Громадськість Полтавщини давно виношувала задум про увічнення пам’яті Марусі Чурай. За кілька років підготовчої роботи зібрано значні кошти спонсорів та проведено кілька творчих конкурсів скульптурних проектів. Вимоги до них ставилися особливі – скульптура має бути не лише бронзовим відтворенням жінки-співачки, повинна не лише передавати духовний стан піснярки, а й бути уособленням, своєрідним пам’ятником українській пісні. Перемогу в конкурсі здобула пропозиція викладачів Полтавського національного технічного університету імені Кондратюка Дмитра Коршунова та Володимира Голуба. Саме їх робота, відлита в бронзі, і постала величним пам’ятником Марусі Чурай. Встановлено його в старому центрі Полтави, поблизу приміщення обласного музично-драматичного театру імені Гоголя, а урочисте відкриття відбулося 15 квітня. 2006 року.

9. Підбиття підсумків уроку. Інтерактивна вправа мікрофон

Продовжіть речення:

  • Сьогодні я дізналася( дізнався)…
  • Я відчув (відчула)…
  • Я вдячний (вдячна )…

10.Оцінювання учнів.

11. Домашнє завдання. Вивчити вірш « Засвіт встали козаченьки», навчитись виразно читати , аналізувати  пісні М.Чурай, знати біографію піснетворки.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Oleksii Huk
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
7 лютого 2018
Переглядів
6770
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку