Конспект уроку з української літератури для 8 класу " В. Сосюра "Любіть Україну"

Тема. Володимир Сосюра. Коротко про поета. Любов до Батьківщини як важливий

           складник життя людини  ( « Любіть Україну» ).

Мета: ознайомити учнів з матеріалом про життя і творчість поета, історією створення вірша «Любіть Україну»; учити визначати головну думку та художні засоби вірша; учити аналізувати ліричний твір; розвивати вміння відстоювати власну позицію; виховувати почуття поваги до рідної України, її культури.

Очікувані результати: учні знають біографічні дані В. Сосюри, уміють аналізувати та виразно читати вірш «Любіть Україну».

Обладнання: учительська мультимедійна презентація, інтерактивна дошка, відеоролик «Це моя Україна» https://www.youtube.com/watch?v=I4cH0hDAv2c, документальний фільм

« Урок патріотизму» https://www.youtube.com/watch?v=MFsVyaGqSKQ,  аудіозапис.

Методи та прийоми:

а) словесні (слово вчителя, бесіда);

б) наочні (метод ілюстрації, метод демонстрації – показ презентації, документальних фільмів),

в) практичні (складання «асоціативного куща», «літературного грона», есе, сенкану, колажу;

г) методи самостійної роботи ( робота з текстом, випереджувальне завдання).

ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент.

Доброго дня, шановні учні. Сьогодні в нас із вами незвичайний урок. Я трохи хвилююся. Хвилюєтеся й ви. Дуже хотілося б, щоб цей урок приніс нам не тільки знання, а й задоволення. Заплющте очі. Побажайте в думках собі й своїм однокласникам і мені успіхів.

ІІ. Актуалізація опорних знань ( перший слайд).

1. Перегляд  відеоролика « Це моя Україна».
2. «Асоціативний кущ».

–  Україна… Які асоціації викликає  у вас слово «Україна» ? ( учні підбирають і записують на інтерактивній  дошці асоціації до слова Україна). На дошці – схема:

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань  уроку.

- Багато асоціацій викликає слово «Україна». Але найголовнішою я б виділила    любов. Любов до Батьківщини, любов до рідного краю. У кожного вона викликає різні асоціації, але сьогодні ми  розглядаємо освідчення в любові своїй Україні українського поета Володимира Сосюри. Якою він побачив Україну ?  Хто він такий, що це за людина? Що заповідав нам поет?  Це завдання  сьогоднішнього уроку. Запишіть тему.

1. Технологія «Сторітелінгу».  

• Про поета В. Сосюру розкажуть нам учні, які підготували цікаві оповідання.
• Двічі В. Сосюра був засуджений до страти. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака. Вірші поета переписували, учили  напам’ять, читали коханим дівчатам. У 1944 році поет-патріот написав свій найкращий вірш «Любіть Україну», за що був звинувачений в націоналізмі.

2. Виразне читання вірша учителем на фоні мелодії  ( редакція – 1944 рік).

( слайд №2).

Подивіться на дошку. Словникова скарбничка допоможе вам краще зрозуміти зміст твору ( слайд №3).

3. Словникова скарбничка: купина –  у біблійній міфології – кущ, який горить і якимсь чудом не згорає; зойки – крики; пурпуровий – темно-червоний; канонади – гучні звуки від пострілів; багнети – ножі на рушницях.
4. «Інформативне  гроно».

 – Якою постала Україна в уяві поета? Складіть «Літературне гроно». Порівняйте зі своєю уявою. Зробіть висновок.

– До кого звертається поет у вірші? До молоді, бо молодь – це майбутнє України.  І від того,  наскільки щиро ми   любитимемо Україну, залежатиме доля всієї держави

•    Чому Сосюра називає Україну вишневою, а її мову солов’їною?
•    Чому автор використовує поняття «неопалима купина? Що це за символ?
•    Критики звинуватили поета в тому, що в його патріотичному вірші «Любіть Україну» немає образу сучасної України. Команді Сталіна необхідно було вбити в людях почуття патріотизму, дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі.

ІV. Проблемно-дослідницька робота. Ідейно-художній аналіз вірша. Тепер спробуємо попрацювати зі змістом вірша. Починаємо дослідницьку роботу. Ви об’єдналися в групи. Кожна група отримала  завдання, яке знаходиться у вас на парті).

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

1. Робота в групах.

1 група. Порівняйте  редакцію  вірша «Любіть Україну»  (1944 року та 1951). Знайдіть, у чому звинувачували поета? Знайдіть зміни в редакціях вірша.

2 група. Визначте тему, ідею, жанр, символи  й поясніть їх значення.

Тема: зображення поетичного образу України, її краси та величі.

Ідея: возвеличення палкої любові українців до рідного краю, заклик любити та

цінувати рідну землю

Символи: вишні, солов’ї, мова, верби, купина, Дніпро.

3 група. Визначте та прокоментуйте художні особливості вірша (  таблиця  додається):

Художні особливості  вірша – посилання  «Любіть Україну!»

• 4 група – визначте  інтонацію, паузи, логічні наголоси.  Підготуйте  виразне читання вірша, який  був написаний 1944 року.

2. Презентація групами своєї роботи. Виразне читання вірша «Любіть Україну».

- Досліджуючи художні особливості вірша, ви визначили для себе, що Володимир Сосюра  був справжнім патріотом своєї країни, був надзвичайно творчою особистістю. Я б дуже хотіла дізнатися,  наскільки ви творчі особистості, тому спробуємо попрацювати творчо.

V. Творча робота.  Робота в групах.

1. група – складіть сенкан до образу «Україна».
2. група – складіть есе на тему « Патріот».
3. група – складіть твір за метафорою ( складається з 6-ти характеристик, розташованих у певній послідовності: колір, смак, запах, зовнішність, звук, якість переживань. Перше слово кожного рядка є назвою вірша)

Рідний край – це яскраві враження,

Рідний край – це солодкі пізнання,

Рідний край – це аромат липи,

Рідний край схожий на казку,

Рідний край – це звуки райдуги,

Рідний край  схожий на маму.

4. Група – складіть вірш на тему «Любити Вітчизну», використавши подані рими, або відновіть рядочки вірша.

VІ. Підсумок уроку. « Мікрофон».

- Любов до Батьківщини людина проносить через усе життя. Важко постраждати за любов: витримати всі гоніння й цькування, але не зламатися, залишитися патріотом.  Таким був Володимир Сосюра. Кого, на вашу думку, слід вважати патріотом своєї держави?

VІІ. Рефлексія. Послухаємо думку  інших.  Перегляд документального фільму

 « Урок патріотизму».

VІІІ. Домашнє завдання: вивчіть напам’ять вірш; напишіть листа воїнам АТО, або напишіть міні-твір на тему: «Що таке патріотизм і чому ми повинні любити нашу Батьківщину?».

Додаток до уроку ( запропонувати учням відновити рими ):

Любити Вітчизну, любити…. ( завжди),

Поля її росні, зелені… ( сади)

І їй…. ( не жаліти ) за дні молоді

Ні крові у…( битві), ні поту в труді.

Любити…. ( Вітчизну), любити завжди,

І села її, і зелені…..( сади),

І їй всі бажання, … ( пориви) й ….( думки)

На світлій дорозі…….

3.10. Мікрофон. За яких умов сад буде у вас рясним, зважаючи на суспільні події і клімат?

Викладач бере на себе роль «продюсера» – людини, яка координує всі дії, пов’язані з реалізацією проекту. З числа студентів навчальної групи 15 призначається «головний режисер», «сценарист», «художник», «оператор», «звукорежисер». Кожен з них набирає до своєї групи помічників, які будуть працювати над поставленою керівником задачею. Щоб розіграти деякі сцени, обов’язково будуть потрібні «актори». Після того, як студенти визначаться з тим, у якій групі вони хочуть працювати, «продюсер» ставить завдання перед кожною групою. Завдання для групи «сценаристів»: відібрати епізоди для екранізації твору, оскільки ніяка екранізація не може вмістити всього літературного матеріалу. Завдання для групи «режисерів»: відібраний сценаристами літературний матеріал трансформувати в режисерський сценарій – своєрідну «партитуру» для створення кінофільму. Завдання для групи «звукооператорів»: проаналізувати звукоряд авторського матеріалу. Яким може бути звуковий супровід для майбутнього кінофільму? Завдання для групи «художників»: проаналізувати літературний матеріал повісті й, виходячи з авторського тексту, продумати й запропонувати варіант кольорового оформлення майбутнього кінофільму, умотивувавши свій вибір. Продумати відеоряд – наповнення кожного кадру (разом з режисерською групою). Завдання для групи «акторів»: відібрати й розіграти 2-3 ключові сцени (тобто такі, без яких не можна уявити повість як самостійний твір). Дається визначення й наводиться приклад режисерського сценарію. Режисерський сценарій – це загальноприйнята форма підготовки до зйомок кінофільму. У ньому фіксується авторська трактовка матеріалу й усі технічні художні засоби створення картини. Це перш за все розробка докладного плану, на основі якого творча група, якою керує режисер, може реалізувати авторський задум на екрані. Він дозволяє розподілити роботу між усіма учасниками знімальної групи. № кадру Зміст кадру План Операторська експлікація Звукова експлікація Художник Примітки 1 Село Семигори. Тільки споруди, дерева, рослинність. У цьому кадрі немає людей дальній Панорама. Поступовий наїзд камери Картинка спочатку беззвучна. Потім – звуки природи: щебетання птахів, шум вітру, плескіт води (здалеку) Яскраві кольори: сонячний день, блакитне небо, зелений колір, білі хати. Здалеку – ідеальна картинка Друге заняття присвячується роботі над створенням режисерського сценарію. 16 Ключовими питаннями проекту є: 1. Як можна передати засобами інших мистецтв авторський задум повісті? 2. Де сьогодні ми зустрічаємося в житті з психологією «Кайдашевої сім’ї»? У ході групової роботи над створенням проекту студенти працюють з операційними картками, кожен заповнює свій тематичний розділ. Усі спірні питання узгоджуються з «головним режисером» і «продюсером» майбутнього фільму. Матеріали операційних карток трансформують у режисерський сценарій представники режисерської групи на чолі з «головним режисером». Кінцевим результатом проекту є створений студентами режисерський сценарій за повістю, а також інсценізація обраних епізодів, ілюстрації до твору, колажі, презентації. Такий спосіб розгляду літературного твору дає можливість нестандартно підійти до розв’язання його основних проблем, залучити підлітків до творчих пошуків, активізувати наочно-образне мислення, яке допомагає «оживити» прочитане, зробити його рельєфним. Робота над будь-яким проектом, як правило, вимагає серйозної й детальної підготовки. Не завжди простою є і його реалізація. Пояснюючи завдання, зустрічаєшся з нерозумінням, інколи навіть небажанням, інерцією. Не вистачає знань і словникового запасу. Але якщо вдається захопити студентів ідеєю, шкодувати не доводиться. Творчість – непередбачуваний процес. З несподіваної сторони розкриваються ті студенти, які ніколи не хапали зірок з неба. Виконуючи роль керівників груп, проявляють лідерські якості ті, хто ніяк не виділявся раніше. У процесі роботи народжуються несподівані ідеї, малюнки. Для багатьох стає зрозумілим, що професія актора зовсім не така легка й парадна, як здається на перший погляд. І нарешті літературний твір читається й засвоюється легше. Важливо не впасти в розважальність, не переключатися на другорядні питання й за пошуками нестандартних форм проведення заняття не втратити найголовнішого – літературний твір, який є центром і смислом усієї роботи. Останнім часом усе більшої