Тема: Л. Костенко. Коротко про письменницю. «Чайка на крижині»
Мета: поглибити знання школярів про життя і творчість Л. Костенко, розпочати роботу щодо аналізування поеми «Чайка на крижині», на прикладі цього твору дослідити різницю між матеріальним і духовним; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Л. Костенко, прищеплювати високі моральні якості учням, прагнення духовно збагачуватися.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Тема: Л. Костенко. Коротко про письменницю. «Чайка на крижині»
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Л. Костенко, бібліотечка її творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Там найкраща, де вродився ти.
Д. Павличко
Що доля нелегка — в цім користь і своя є.
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.
Л. Костенко
1. Життя і творчість Л. В. Костенко. Перегляд відеоролика про Л.Костенко
Ліна Костенко — поетеса виняткового таланту, яка в найтяжчих умовах не пішла на компроміс із совістю, не продала свого таланту, не кривила душею, залишилася стійкою у своїх переконаннях.
2. Теорія літератури. Робота з літературознавчим словником
Диптих (за тлумачним словником).
1) Заст. двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках.
2) Два твори мистецтва, пов’язані одним задумом.
3. Робота над твором Л. Костенко «Чайка на крижині» (м. Щецін, березень 1958 р.)
3.1. Виразне і вдумливе читання кожної частини твору.
3.2. Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.
3.3. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.
3.4. Жанр: поема.
3.5. Композиція.
Твір складається з п’яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі», «Крила», «Ґрунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думку, але в той же час пов’зані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема у порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі, любові до рідного краю.
Експозиція: опис портового надбережжя Щеціна, змін, які відбуваються з приходом весни.
Зав’язка: розмірковування поетеси над призначенням крил у людини.
Кульмінація: хвилювання поетеси, які викликав корабель з рідної землі.
Розв’язка: гостювання героїні у Польщі.
3.6. Сюжет.
Лірична героїня, перебуваючи у Польщі, зокрема у морському порту Щеціна, спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів.
Наступала весна, ломалася крига. На одній з крижин вона побачила чайку. Це підштовхнуло її до роздумів про смисл життя людини. Людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені не з пуху, а з правди, чесності, довір’я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії.
Героїня твору полюбляє Польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший.
Одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив її душу і серце. І лірична героїня остаточно зрозуміла, що де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим, дорогим.
3.7. Художні особливості поеми «Чайка на крижині» ( самостійна робота учнів)
3.7.1. «Надбережжя».
Метафори: «кораблі прихилились», «кораблі... принесли свою втому», «гриф скам’янів», «тризубець висріблює іній», «злітають бурульки з дахів», «прокидається верф», «надбережжя стоїть».
Епітети: «тихі причали», «затоки... голубі», «молоді кораблі», «суворі, похмурі стіни».
Повтори: «тиша... тиша...»
3.7.2. «Крига на Одрі».
Метафори: «зима не вдягла... свиту», «зима... часом вже й приміряла», «зима... пошукала, поплакала... мотувала, стелила... сперечалася... несла... збиралась», «дерева проснулись», «лід потемнів», «крига буйно ломилась».
Епітет: «Одра темна, широка».
Риторичні запитання:
«Що ж робити?»
«— Ти куди ж розігналась?
Чи, бува, не до самого моря?»
«Ну, а що, як її розливає вода весняна?»
«Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?»
«Нащо крилатим ґрунт під ногами?»
Риторичний оклик: «Дивна людина!»
Повтори: «Ну, а що...»
3.7.3. «Крила».
Риторичні запитання:
«А як же людина?»
«А що ж людина?»
Риторичний оклик: «А крила має!»
Повтори: «У кого — ...», «А крила має!»
3.7.4. «Ґрунт».
Епітети: «мова жива», «дружба нова».
Риторичні оклики:
«О, Польщо!»
«...плачу за гостинність свою!»
«Із кожним днем усе тяжче!»
Повтори: «Чому ж...», «Тому я...»
Риторичні запитання:
«Чому ж ниє серце в тузі?»
«Чому ж мені тяжко стає?»
Метафора: «ниє сердце».
3.7.5. «Усміх».
Метафори: «кораблі прихилились», «прапори... шепочуть», «прапор замайорів», «хвиля вирує», «усміх з’являється», «сонце горить», «кораблі гудуть».
Епітети: «тихі причали», «кораблі охайні, гордовиті, втомлені, працьовиті, неспокійні, хвацькі», «молодий погляд», «тяжка проблема», «чудне відчуття», «ясна печаль».
Повтори: «...прапори», «земляче...», «він може вперше».
Порівняння: «Пливе корабель, наче айсберг — білий», «І сонце над обрієм парить, наче усміх його вдалині».
Риторичні оклики:
«А вітер!», «...А відстань!», «...А хвиля вирує!»
«О, боже, як добре, що все-таки він посміхнувся мені!»
Риторичні запитання:
«...Як за кордоном триматись?»
«Чи личить радянському моряку іноземкам усміхатись?»
«Це я — іноземка?!»
3.8. Обговорення змісту поеми за питаннями:
(«Кораблі прихились
бортами
до тихих причалів.
Принесли свою втому
В затоки оці голубі.
Тиша...»)
(«Вранці тануть сніги
і злітають бурульки з дахів.
Прокидається верф.
Поясами тонких ватерліній
оперезують люди
борти молодих кораблів»)
(«Як живу істоту.
У Щеціна — червоне,
обвітрене морем обличчя
і схвильований голос
корабельних прощальних гудків»)
(...І на Одрі лід потемнів.
Крига буйно ломилась
у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б’ючись
об каміння берегове...)
(«Люблю за легенди славні,
за мову дотепну й живу.
А може, за звичаї давні.
А може, за дружбу нову.
За щирість твою без прикраси,
за горду вдачу й пісні»)
(«Одні — величезні, охайні і гордовиті.
Другі — втомлені, працьовиті.
Треті — швидкі, неспокійні, хвацькі»)
V. Закріплення вивченого матеріалу
2. Робота на картках
1. Дослідіть, який настрій у Л. Костенко, коли вона описує надбережжя Щеціна. Свої спостереження обґрунтуйте, посилаючись на тексти твору.
2. З якою метою, на ваш погляд, поетеса, описуючи порт Щеціна, застосовує метафори? Які загальні враження виникають від цього у читача?
3. У прощальному гудінні корабля поетеса відчуває:
а) ясну печаль; б) піднесеність і радість;
в) горе і страждання.
1. Відтворіть словесний малюнок «Весна на Одрі». Порівняйте даний пейзаж з тим, який ви вже бачили навесні.
2. Що мала на увазі Л. Костенко, зазначаючи: «Нащо крилатим ґрунт під ногами?» Кого воно стосується? Свої міркування прокоментуйте.
3. Для матроса з рідного корабля екзотикою є:
а) дівчата й чайки в далекому плаванні;
б) безліч морських крижинок, які переливаються на сонці;
в) краса морського порту Щеціна.
1. Прокоментуйте, чому Л. Костенко вважає, що людина не літає, а крила має. Яке символічне значення мають крила для людей?
2. Чому, на ваш погляд, для героїні твору той край найкращий, де «виросли крила» її? Що мала на увазі поетеса, зазначаючи про це?
3. За жанровою спрямованістю «Чайка на крижині»:
а) поезія в прозі; б) поема; в) ліричний вірш.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІІ. Домашнє завдання