Конспект уроку з української літератури у 8 класі на тему: "Володимир Сосюра. «Любіть Україну!». Патріотичний пафос поезії".

Тема: Володимир Сосюра. «Любіть Україну!». Патріотичний пафос поезії.

Мета: ▪ зацікавити учнів життєвим та творчим шляхом Володимира Сосюри;

            ▪ навчити  школярів робити порівняльний аналіз поезії з творами подібними за тематикою та проводити аналогію  із реальним життям; ▪ допомогти учням з’ясувати ідейно-художній зміст поезії;

            ▪ розвивати пам’ять учнів,  навички виразного читання, логічного мислення, удосконалювати висловлювання власної думки з приводу прочитаного;

            ▪ формувати комунікативну компетентність учнів;

            ▪ виховувати почуття патріотизму до рідного краю.

Обладнання:портрет В.Сосюри, ілюстративний матеріал, презентація,

картки для груп, ромашка із запитаннями, виставка книг поета.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-літературне дослідження.

Епіграф уроку: Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

В. Сосюра

Свою Україну любіть.

Любіть її… Во врем’я люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т.Шевченко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності. Організаційний момент.

1. Емоційна підготовка учнів до уроку.

Бажаю вам доброго дня , учні, а ви усміхніться одне одному – і до вас прийде радісний настрій, і світ усміхатиметься вам, і всім стане легше та краще на душі. Не шкодуйте цвіту й теплоти серця, даруйте красу іншим людям.

2. Уведення учнів в емоційну атмосферу уроку.

Сьогоднішня наша зустріч присвячена темі любові, а саме любові до рідного краю, а перепусткою на урок  для нас усіх нехай будуть відкриті душі і серця. Тож відкиньмо буденність, відкладімо на деякий час наш щоденний клопіт і пориньмо в атмосферу душевного тепла та приязні.

Увійдімо  у творчу майстерню, у світ неповторної мелодії щирого українського слова.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Лунає уривок  із пісні  «Це моя Україна» Олесі Заєць.

Проблемне питання

- Як ви гадаєте, чому сьогодні урок ми розпочали піснею «Це моя Україна»?

Тема уроку: «Володимир Сосюра. «Любіть Україну!». Патріотичний пафос поезії» запишіть, будь ласка, у зошити.

Справді, сьогоднішній урок присвячений рідній Україні. А в центрі нашого заняття – чудовий вірш В.М.Сосюри «Любіть Україну!».  Наше завдання – розкрити зміст вірша, провести паралелі між минулим та сьогоденням, думкою і серцем осягнути глибину поетичного слова, зрозуміти, повірити йому  і взяти з собою у життя.

Тому епіграфами нашого уроку я обрала слова відомих поетів Тараса Шевченка та Володимира Сосюри. З цих слів випливає проблемне питання нашого уроку: «Чи вважаєш ти себе патріотом неньки-України?». Впродовж уроку ми будемо намагатися дати на нього відповідь.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Слово вчителя

Кожна людина з великою любов’ю і душевним теплом згадує те місце де вона народилася, де пройшли її дитячі роки. Рідна домівка є родинним вогнищем, маленькою батьківщиною кожного з нас. Саме тут формується               велике «Я», з якого починається людина і вся наша неповторна Україна.

2. Ознайомлення з біографією В.Сосюри

У метричних свідоцтвах пишуть, де людина народилася, але тільки самій людині вирішувати, яке її призначення на цій землі, який слід вона залишить після себе. Цікаво, чи так думав В.Сосюра? Отже, перед нами «Біографічний квиток цієї людини, справжнього патріота своєї землі.

На дошці портрет В.Сосюри, а на окремих листках, що розміщені навколо портрета, основні факти із його біографії.

Ваше завдання: ознайомитися з основними відомостями його біографії.

Біографічний квиток

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцево Донецької області. Згодом сім’я переїхала в Третю Роту , де й минули дитинство та юність майбутнього поета.

Після закінчення сільської школи Володимир учився в ремісничому училищі, а потім в агрономічній школі. Продовжував здобувати освіту на робітфаці Харківського інституту народної освіти.

З чотирнадцяти років почав писати вірші. Вперше Сосюра надрукував свої поезії в газеті «Селянська громада» та у збірці «Пісні крові».

Під час Другої світової війни В.Сосюра — кореспондент газети («За честь Батьківщини»).

Двічі Володимир Сосюра був засуджений до страти. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака.

У 1944 р. написав свій найкращий патріотичний вірш «Любіть Україну!», за що був звинувачений у націоналізмі.

За збірку  поезій «Щоб сади шуміли» письменнику була присуджена Державна премія І ступеня.Упродовж життя видав понад 80 поетичних збірок.

Був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка та Державної премії СРСР.

Найбільше працював Володимир Миколайович у жанрах патріотичної, пейзажної та інтимної лірики.

Помер Володимир Сосюра 8 січня 1965 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.

- То чим захопив вас цей поет?

3. «Це цікаво!».

Послухайте цікаві факти з його біографії. Колись, можливо, ви зустрінете прізвище де Соссюр тож пам’ятайте, це дворянське прізвище предка В.Сосюри, рід котрого, згідно з сімейною легендою, походив від француза, що захопився героїзмом запорозьких козаків та вирушив з ними в українські степи. Ще цікавішим було прізвище матері – Локотош, яка працювала на патронному заводі в місті Луганську. Була справжньою красунею і на міському балу отримала перший приз за вроду.

ІV. Робота над літературним твором.

1. Історія написання твору.

Безліч творів В.Сосюра присвятив патріотичній темі .

Вірш «Любіть Україну!» був написаний у 1944 році, після звільнення української землі від фашистських загарбників. Саме біль за понівечений Київ поет виливу рядкахданої поезії, яка увійшла до збірки «Щоб сади шуміли», а збірка  була удостоєна Державної премії першого ступеня. На жаль, поета було звинувачено в націоналізмі, адже поезія «Любіть Україну» - насправді патріотичний вияв душі митця.

Вірш був заборонений для читачів, В.Сосюру перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна.

В.М. Сосюра мужньо, хоч і болісно, витримав несправедливу критику, яка підірвала його здоров’я, але своїх  переконань він не змінив.

2. Виразне читання вірша В.Сосюри «Любіть Україну!» комбінованим способом (вчитель – учні).

 Тож послухайте цю поезію-заклик. Слухайте уважно – після прослуховування проведемо вікторину.

3. Вікторина для найуважніших.

1) Назвіть стихії, що згадуються у поезії «Любіть Україну!». ( Вогонь, повітря, земля, вода, сонце, вітер, трави, води)

2) Який птах згадується у вірші? (Соловей – мова солов’їна)

3) Які твори фольклору згадано? (Пісні, думи)

4) Які кольори згадує поет? (Пурпуровий, багряний, зелений, голубий)

5) Назвіть антоніми, що є у вірші. (У сні – наяву, в радості мить – в годину негоди, серцем – ділами)

6) Яка ріка згадується в поезії? (Дніпро)

4. Читання поезії підготовленими учнями.(Оцінювання)

Отож для вас звучить поезія. Слухайте, слухайте її і осягайте серцем.

5. Робота з підручником.

 Давайте ще раз торкнемося серцем цих прекрасних рядків, прочитавши поезію по одній строфі.

6. Словникова робота.

 Під час читання ви зустріли такі слова, давайте з’ясуємо їхнє значення.

Купина - у біблійній міфології - кущ, який горить і якимсь чудом не згорає;

зойки – крики;

пурпуровий – темно – червоний;

канонади – гучні звуки від пострілів;

багнети – ножі на рушницях.

6. Робота в групах.

 А зараз попрацюємо в групах. Об’єднайтеся, будь ласка, в групи. Кожна група повинна виконати своє завдання.

І група

Дослідити тему, ідею, основну думку та жанр поезії «Любіть Україну!» В.Сосюри.

Тема	Ідея	Основна думка	Жанр
Зображення пое-тичного образу України, її величі та краси	Возвеличення палкої любові українців до рідного краю, до своєї Батьківщини	Любов до України – невід’ємна час-тина духовності людини; заклик до українців любити рідну землю: «Любіть Україну»	Громадянська, патріотична ліри-ка, хоча в поезії є і філософські мотиви, особисті та інтимні

ІІ група

Проаналізувати художні особливості твору.

Художні засоби	Приклад
Епітети	Вишнева Україна, мова солов’їна (саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов), хмари пурпурові, весни світлі і щирі (використовує точні і влучні епітети), кривенькі тини, дівочі очі…
Порівняння	«Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води»;; «Любіть, як пісню, що лине зорею», «як та купина, що горить – не згора» (передають красу рідного краю, його природи).
Анафора	Любіть Україну (робить вірш струнким і композиційно завершеним).
Звертання	Юначе! Дівчино!

ІІІ група

Скласти словесне малювання образу України з використанням художніх засобів із вірша або сенкан.

Україна

• Вишнева

• Красива

• Мова солов’їна

• В світі єдина, одна

• Очі її ніжно-карі

• Як та купина, що горить – не згора

А хто зможе визначити розмір вірша, підніміть руки. 2 учнів отримують строфу вірша і працюють з нею.

Віршовий розмір: амфібрахій.

 А яке римування поезії? Пригадаймо, які римування ми знаємо.

Римування: перехресне.

7. Захист роботи груп.

 Отже, ми побачили, що поет в поезії змальовує Україну , як «в світі єдину, одну»— в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами, сяють вогні електростанцій.

8. Метод «Ромашка Блума».

 Вчитель з ромашкою підходить до учнів, а вони відривають пелюстки із запитаннями.

Єдина вимога: пелюстки витягуємо послідовно.

- Якою В.Сосюра зображує Україну? Чим вона нагадує людину? (Для нас вона в світі єдина, одна, Як очі її ніжно-карі… Вона у зірках, у вербах вона, І в кожному серця ударі)

- До кого звертається В.Сосюра із закликом любити Україну? Чому?

- Від чого застерігає автор поезій юнака і дівчину у своєму зверненні до них? (Юначе! Хай буде для неї твій сміх і сльози, і все до загину… Не можна любить народів других, Коли ти не любиш Вкраїну! Дівчино! Як небо її голубе, Люби її кожну хвилину… Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну)

- Підтвердіть рядками вірша, що він написаний під час війни з фашистами. (…В огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь до весен і світлих, і щирих)

-Якими словами    поет закликає любити рідний край? (Любіть Україну всім серцем своїм І всіма своїми ділами)

- З якою метою Україна порівнюється з купиною?

9. Порівняльний аналіз епіграфів уроку

 А зараз повернемось до наших епіграфів. Зачитайте перший, другий. Порівняймо іпроведемо паралель між ними. Чи  актуальні віршів наш час через стільки років?

- Чому письменник уважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і «годину непогоди»? Порівняйте його із уривком вірша Тараса Шевченка, що спільного.

Свою Україну любіть.

Любіть її… Во врем’я люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Інтерактивна вправа «Народна платформа».

Роки незалежності України переконали світ у тому, що наша держава несе всім світло миру, добра і злагоди, особливо у сьогоднішній час. Кожен з нас пов’язує свою долю з  Україною. Погодьтеся, що дуже легко проголошувати урочисто й гучно: «Як я люблю Батьківщину!» Важче довести цю заяву справами. Ще важче — постраждати за любов: витримати всі гоніння й цькування, але не зламатися, залишитися палким патріотом

Тож на початку уроку перед вами стояло проблемне питання: «Чи вважаєш ти себе патріотом неньки-України?». Події сьогодення ви мали спостерігати і стежити за ними й далі, тому закликаю висловити свою думку з приводу проблемного питання. Адже перед нами «народна платформа», тому й відповіді не коментуються.

Учні за бажанням виходять до уявного мікрофона і висловлюють власну думку щодо запропонованого вчителем питання.

Орієнтовні відповіді:

• Так, я вважаю себе патріотом України, бо мене болить душа за те, що відбувається на Сході. Звичайно я ще не можу нічого вагомого зробити для своєї держави, бо навчаюся у школі, та впевнений, що в майбутньому я буду робити все по-максимуму, щоб Україна стала дійсно квітучою європейською державою. Адже зміни потрібно починати з себе.

• Так, я – патріот України, бо якби була можливість жити в іншій державі, то я б не погодився на переїзд, бо хіба там є така мальовнича природа, як у нас, а гостинність народу, а фольклор? – звичайно, що ні, адже українці – найгостинніша, найбагатша на фольклористику нація в світі. І я гордий, що я українець і буду продовжувати і берегти народну спадщину предків.

• Я добре вчусь, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь Україні.

• Так, я наполегливо вивчаю рідну українську мову, бо це мова мого народу – державна мова. Ми патріоти своєї України, і нам треба її вдосконалювати і добре знати.

• Я знаю традиції свого народу, його обряди, культуру і історію країни. Це, на мою думку, повинен знати кожен громадянин України.

• Я розвиваю свої здібності і таланти, щоб Україна могла пишатися в майбутньому мною.

VІ.  Підсумок уроку

А зараз уявіть, що ви перенеслись в Україну 2020 року. Ви вже дорослі – справжні будівельники своєї країни. Погляньте, у кожного з вас на парті є символи України, які нагадують нам, що ми – українці, і від кожного з нас залежить майбутнє нашої держави. Нехай кожен з вас візьме цей символічний подарунок на згадку і спрогнозує майбутнє України.

• Я бачу Україну…

• Я хотів би, щоб Україна…

VІІ.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Усі записуємо домашнє завдання.

1. Завдання для всього класу.

1)  Знати теоретичний матеріал.

2)  Вивчити напам’ять вірш «Любіть Україну!».

3) Спробувати скласти поезію про Україну  чи  усний твір-роздум,темою якого є проблемне питання нашого уроку

2. Індивідуальне завдання.

Учням, які люблять малювати, намалювати ілюстрації до твору «Вишнева моя Україна».

VІІІ. Оцінювання роботи  учнів на уроці.

Рефлексія

- Чого ви навчилися сьогодні на уроці?

Діти, чому Сосюра акцентує увагу на вічному зв’язку з Батьківщиною?

Я дякую вам, діти, за вашу працю і сподіваюся, що ви виростите достойними синами і дочками свого народу. Успіхів вам.

 

 

Література: Українська література: підручник для 8 класу загальноосвіт. навч.закл./Л.Т.Коваленко. – К.:УОВЦ «Оріон», 2016. – 288с.

Українська література: підручник для 8класу загальноосвіт. навч. закл./ В.І.Цимбалюк. – К.: Освіта, 2008. – 336с.

Інтернет ресурси:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Сосюра_Володимир_Миколайович

https://yandex.ua/images/search?text=володимир%20сосюра

https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=0ri7eP1IZ4Y