Конспект уроку з української літератури в 11 класі - «Ліна Костенко "Маруся Чурай”. Фольклорна та історична основа твору. Образ головної героїні»

  

 

 

 

 

 

Конспект уроку:

 

«Ліна Костенко „Маруся  Чурай”. Фольклорна та історична основа твору. Образ головної героїні»

 

                                    Підготувала вчитель

                                української мови

                                                та літератури А.Л.Притула

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Л. Костенко „Маруся  Чурай”. Фольклорна та історична основа твору. Образ головної героїні.

Мета: ознайомити з фольклорною та історичною основою твору; допомогти учням глибше засвоїти зміст роману,удосконалювати вміння аналізувати твір, характеризувати образ головної героїні, робити висновки; розвивати логічність і самостійність суджень, культуру мовлення, пам'ять, мислення, навички виразного читання та акторські здібності; виховувати почуття людської гідності, патріотизму, високої духовності.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування умінь.

Обладнання: роман Л. Костенко „ Маруся Чурай", портрет Ліни Костенко, елементи костюму, ілюстрації до твору, запис пісні "Засвіт встали козаченьки".

Епіграф:

Ця дівчина не просто так, Маруся.

                 Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

                                                                                                            «Маруся Чурай» Ліна Костенко

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів.

 Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати над твором Ліни Костенко «Маруся Чурай»

Повідомлення теми і мети уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Твір "Маруся Чурай" писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання. Був виданий через 6 років з моменту створення, у 1979 році. До якого жанру він належить?

Відповіді учнів. ( Роман у віршах — одна з найскладніших літературних форм, велике художнє полотно, у якому епічний спосіб зображення життя через систему подій і розгорнутий сюжет, через змалювання сформованих характерів поєднується з глибоким ліризмом — віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора.)

ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Які історичні факти покладено в основу написання твору?

1) Повідомлення групи істориків про історичний основу роману

Роман розповідає про події першої половини ХVІІ століття, а саме - часи Хмельниччини. В основу покладено історичні факти про оборону Полтави, а також про життя легендарної полтавки Марусі Гордіївни Чурай (за переказами мешкала в Полтаві 1625 -1650 років).

Розповідь про долю цієї дівчини переплітається з історичними подіями, учасницею яких вона була. Що ж це за події? Навесні 1637 року в Україні спалахують повстання козаків і селян проти польської шляхти під проводом Остряниці, Гуні та Скидана. А з січня 1648 року ці розрізнені вибухи народного гніву перетворюються на визвольну війну, яку очолив обраний гетьманом Богдан Хмельницький. Під його керівництвом українське військо здобуло визначні перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. У серпні 1649 року між Хмельницьким і польським королем Яном II Казимиром було укладено Зборівський мирний договір. Та через деякий час поляки порушили його і війна спалахнула з новою силою. Одним із наслідків тих страшних часів стала пожежа в Полтаві, у вогні якої згоріли, зокрема, й документи, пов'язані з життям Марусі Чурай. Ліну Костенко цікавлять не лише історичні факти, а й деталі особистого життя геніальної піснетворки Марусі Чурай. Її пісні співає й далі буде співати ще не одне покоління  українців.

 

2) Звучить запис пісні "Засвіт встали козаченьки."

Вважають, що автором цієї пісні була співачка-поетеса з Полтави Маруся Чурай. В основі сюжету твору Ліни Костенко  лежать перекази про народну співачку. Що відомо про цю напівлегендарну дівчину? Та найкраще про свою долю  вона розповість  сама.

3)Група "актори". Виходить учениця в українському костюмі, яка говорить від імені Марусі Чурай.

«Народилася я у Полтаві в 1625-у році в сім'ї урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая. Мій батько був відважним та гордим козаком , брав участь у боях проти  польської шляхти, потім потрапив у полон і був страчений.

Ми залишилися з матір'ю самі. Смерть батька була для нас страшною втратою. Мою стражденну душу врятували пісні, з якими я говорила, плакала і сміялася, в які вклала найсокровенніші  мрії, бажання і велику віру у краще майбутнє.

Ішли роки, я підростала. У моє життя непомітно увійшло кохання. Гриць Бобренко був нашим сусідом та моїм молочним братом. З раннього дитинства ми були завжди разом. Мені здавалося, що понад усе на світі я люблю пісні та кохаю Гриця. Але мій коханий виявився слабовільною людиною, піддався материним умовлянням і заручився з багачкою Галею Вишняківною. Все то гроші...Та хіба ж вони варті покалічених душ?!

    А потім він помер. Через отруєння. І моя душа померла разом з ним. А потім мене судили. Вони казали, що то я його отруїла...Та за мить до страти Іван Іскра врятував мене грамотою від Богдана Хмельницького, та я уже не хотіла жити. А потім була проща до Києва. Я так хотіла поклонитися святим місцям. А потім були сухоти... і все. Лише мої пісні залишились нетлінними».

Слово вчителя.

Щойно Маруся Чурай, розповідаючи про себе, розкрила нам сюжет роману Л. Костенко.

Як побудовано роман, яка його композиція?

 

4) Повідомлення групи літературознавців про сюжет та композицію твору.

Сюжетні лінії:

-особиста (Маруся-Грицько)

-історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти).

Роман складається з дев’яти розділів, кожен з яких має добре продуману назву.

I розділ «Якби знайшлась неопалима книга».

II розділ «Полтавський полк виходить на зорі».

III розділ «Сповідь».

IV розділ «Гінець до гетьмана».

V розділ «Страта».

VI розділ «Проща».

VII розділ «Дідова балка».

VIII розділ «Облога Полтави».

IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння».

Проблематика твору: митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти; проблема кохання; проблема зради

5) Характеристика образу Марусі.

(характеризуючи образ героїні, ви спробуєте дати відповідь на проблемне питання)

 

  Проблемне питання: « Чи винна Маруся Чурай у смерті Гриця Бобренка?»

Запитання до учнів:

1.Як Л.Костенко пояснює у творі, чому немає жодних свідчень про Марусю?

 

   2.У чому на суді звинувачують Марусю?

 

 

3.Що зробила Маруся, коли дізналася про зраду Гриця? Хто її врятував?

 

4.У якій сім’ї виховувалася дівчина?

 

5.Які риси характеру найбільше притаманні Марусі?

 

6. Чи можна сказати, що Маруся стояла осторонь визвольних змагань свого народу, адже вона не бере прямої участі у війні? У чому виявляється її суспільна активність?

 

7.Що про Марусю на суді говорить Іван Іскра?

 

8.Чого хвилюється героїня, коли полтавський полк виходить у похід?

 

9.Чому наказ про страту Марусі не був приведений у дію?

 

10. У чому полягає драма любові Марусі? Що означають її слова про "нерівню душ" - власної та Грицевої?

 

11.Чому після помилування  Маруся іде до Києва?

 

12. У чому виявляється патріотизм Марусі Чурай?

 

13. Які важливі суспільні проблеми порушує Ліна Костенко через образ Марусі Чурай? Чи актуальні вони нині?

 

14.Уявіть, що ви маєте можливість втрутитись у хід подій роману. Чи змінили б ви щось у сюжеті твору?

6) Слово вчителя. Повернемося до проблемного питання:« Чи винна Маруся Чурай у смерті Григорія Бобренка?»

 

Маруся не могла скоїти цей злочин, бо кохання до Гриця було частиною її самої. Вбити людину вона б ніколи не змогла.  Для віруючої людини, якою була Маруся, вбивство - це страшний гріх.

7) Асоціативне гроно.

  Запитання.

Маруся - яскрава особистість, що ввібрала в себе найкращі якості українки, її ж пісні - своєрідний духовний літопис України, цінність, яку неможливо знищити.

Які асоціації з іменем цієї легендарної полтавчанки виникають у вас?

(Опираючись на текст, враховуючи характеристику , дану під час уроку та своє власне бачення образу Марусі, учні підбирають слова, які вони асоціюють з імʼям цієї дівчини).

 

Маруся - Л.Костенко, пісня, гордість, зрада, Батьківщина, символ України, патріотизм,краса, ніжність, Полтава

 

8) Слово вчителя.

Останнє слово ми все ж залишаємо за Марусею. Уявіть собі, що стерся кордон між століттями  і змогли зустрітись дві легендарні та неповторні жінки - Ліна Костенко і Маруся Чурай. Про що вони могли б розмовляти?

 

 Група "актори"виконуює сценку , під час якої відбувається діалог між автором та її літературним персонажем.

 

Ліна. Я все життя захоплювалась цією легендарною дівчиною. Твоя  мужність і витривалість мене захоплювала, а талант піснетворки полонив моє серце. Ти - неабияка дівчина.

 Маруся. Ні, Ліно, я - звичайна українка, така ж , як і більшість жінок нашого краю. Ми у цьому дуже з тобою схожі ,чи не так?

Ліна. Можливо, ти слушно кажеш. Ми - справжні українки і пишаємось цим. Та все ж я відчуваю деяку провину перед тобою. І хоча я повернула твоє імʼя із забуття та , разом з тим, окунула тебе у болючі спогади.

Маруся. Ні, Ліно, ти не просто повернула моє чесне імʼя, ти очистила його від бруду, який я змушена була носити протягом віків.

Ліна. Скажи мені, Марусю, а чи вдалося мені відтворити твою любов до пісні, твої почуття до Гриця?

Маруся. Так, і в цьому ми, мабуть, дуже схожі з тобою. Я вірю, Ліно, що ти маєш безмежно щиру душу, великий талант та гордість. Адже лише така людина могла відчути те ж, що відчувала я, кохати, як кохала я, страждати, як страждала я. Я думаю, що у нас із тобою багато спільного.

Ліна. Можливо, ти права. Та я не розумію, як ти могла отруїти Гриця?

Маруся. Ох Ліно, Ліно! Та хіба ж я його труїла?! Те зілля було для мене. Після Грицевої зради моя душа померла, а тіло я хотіла вбити отим зіллям. Та доля вирішила інакше...

Ліна. Твоя доля така ж багатостражденна, як і доля нашої України. Але для нашого народу ти не просто дівчина з легенди, ти - його душа. Твої пісні, як іти сама, будуть жити у людській памʼяті стільки, скільки житиме наш народ, тобто вічно.

 

9) Вшанування пам’яті Марусі Чурай

Полтавці свято шанують пам’ять про славну землячку. Її іменем названі вулиці, співоче поле, ансамблі, конкурси.

Громадськість Полтави ще з кінця 1970-х років порушувала питання про спорудження пам’ятника Марусі Чурай. Але справа ця виявилася далеко не простою, бо вирішувалося питання хто вона – конкретна особистість чи дівчина – легенда.

Лише у 2005 році викладачам Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка вдалося створити оригінальний проект. Спорудження пам’ятника здійснювалося на спонсорські кошти, а урочисте відкриття відбулося у 2006 році.

Піснярка в довгому вбранні, боса, з віночком у руці, зажурено схилила голову, мабуть, складаючи новий твір. Пам’ятник встановлено біля фонтану поряд із приміщенням театру імені Миколи Гоголя. Це місце підходить як найкраще,бо театр – це храм музики.

Ми повинні гордитися тим, що саме полтавська земля дала світові геніальну піснярку Марусю Чураївну, повинні зробити все від нас залежне, щоб і наступні покоління могли вслухатися у чаруючі її пісні.

 

10) Рефлексійно - оцінний етап

 

" Незакінчене речення"

" Цей роман викликав у мене..."

 " Я зрозумів (ла), людська доля - це..."

 " Маруся  Чурай - це дівчина, яка..."

 

   Домашнє завдання. Скласти 12 тестових запитань за змістом роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»."; вивчити напам'ять уривок  із твору (на вибір)