Конспект уроку з української літератури в 9 класі

Урок з української літератури. 9 клас. Вчитель: Ульянова О.В.

Тема уроку: Вічна поезія «Саду Божественних пісень» Г.Сковороди: пісня «Всякому місту звичай і права», вірш «De libertate».

Мета: допомогти учням засвоїти зміст віршів Г.Сковороди, збагнути особливості цих творів; удосконалювати вміння  аналізувати, читати твори; розвивати самостійність мислення, сприяти формуванню бажання жити чесно, правдиво, по совісті.

Цілі уроку:

       Учні знатимуть: особливості поетичних творів Сковороди, основну          думку пісні «Всякому місту…» і вірша «De libertate».

                  Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати виучувані твори, розкривати зміст образів, висловлювати власні враження від побаченого і почутого.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: тексти творів, ілюстрації до творів, картки з завданнями.

Хід уроку.

І.Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Обмін побажаннями.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

2.1. Бесіда

Учитель. Діти, чи легко людині бути чесною, правдивою, жити по совісті? Чому? (Це вимагає бути сильним, відповідальним навіть перед самим собою).

ІІ. Цілевизначення і планування

1. Повідомлення й аналіз теми уроку.
2. Словникова робота. «Вічна поезія» - значення «на всі віки», «популярна, відома».
3. Узгодження цілей і плану роботи.

Учитель. Сьогодні ми будемо говорити про чесність, про життя по совісті. Цілі нашого уроку такі: (зачитую). Подумайте і доповніть представлені цілі власними і запишіть.(Учні озвучують власні цілі)

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.      Перегляд ел. презент. про Г.С.Сковороду
2.      Учитель читає вірш «Всякому місту звичай і права». Учні після паузи фіксують враження , почуття, запитання.
   1.           З`ясування емоційного враження від прослуханого. «Незакінчене речення»: У творі мене вразило…
   2.           Робота з епіграфом твору. Чому епіграфом до пісні  стали слова Сіраха зі Старого Заповіту? (Біблійні слова формують мотив пісні – роздуми Сковороди, тобто ліричного героя над тим, що має визначити його спосіб життя в цьому світі)
   3.           Прослуховування уривку муз.твору. – Що спільного між муз.твором і текстом пісні ?
3.      Робота з текстом пісні «Всякому місті звичай і права». Обговорення змісту за питаннями:
   1.           Чому перших чотири рядки І куплету починаються з займенника «всяка»? (Автор, тобто ліричний герой, міркує, що кожен має право жити, як може.)

    Учитель: Далі перед нами постають різні штиби людей. Який спосіб життя ведуть ці люди? ( Підлабузник – утратив гідність, брехливий купець, адвокат «викручує» закон, скуповує землі скнара)

2.           Які слова у 4 куплеті звучать як висновок  в устах ліричного героя? (Кожному голову крутить свій дур)
3.           Чому автор уживає займенники «той», «цей», «інший»? (Це узагальнені образи
4.           Яка функція рефрена? (Ліричний герой усвідомлює минущість багатств, утіх, це усвідомлення дає урок – жити чесно, по совісті)
5.           Яким, на думку ліричного героя, має бути життя «по уму»? (По совісті, зречення від марнот цього світу як запоруки духовної свободи).
6.           Визначення теми, ідеї твору.
7.           «Гронування»: ключове поняття -  «жити по уму»( правдиво, чесно, думаючи, по совісті тощо)

4.      Учитель: Жити «по уму» , правдиво, у Сковороди пов’язано з власною свободою. Тільки тоді людина зможе почувати себе щасливою, так, як про це сказано в поезії «De libertate».
5.      Виразне читання учнями поезії «De libertate». (Учні після паузи фіксують враження, почуття, запитання).
6.      Робота з текстом твору.
   1.           Чому вірш починається з риторичних запитань? (Свобода безцінна, її ні з чим не можна порівняти).
   2.           Чому автор порівнює золото з болотом? (Як болото може погубити людину, так і золото позбавляє людину свободи, робить людину залежною від принад світу).
   3.           Чому Сковорода називає Хмельницького батьком вольності? (Подарував українцям надію на волю).

Учитель: Я думаю, жити чесно, « по уму» нелегко, навіть складно, але розраду, яку людина отримає в свободі, набагато більша.

ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Визначення імені уроку.

Спробуймо дати ім`я нашому уроку. На картках записані вислови  Г.С.Сковороди. Доберіть той, який, на вашу думку, є більш вдалим для імені уроку.

•          Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
•          Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
•          Розум завжди любить до чогось братися , і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
•          Як ліки не завжди бувають приємні, так і істина буває сувора.
•          Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

Учитель: Я теж думала над іменем уроку і мені припав до душі вислів «Добрий розум робить…», тому що чесна, совісна людина може насправді почуватися вільно.

2. Рефлексія результатів навчальної діяльності. («Незакінчене речення»)

На уроці я: дізнався… зрозумів…навчився..

Найбільший мій успіх…

Найбільші труднощі я відчув…

Я не вмів, а тепер вмію…

На наступному уроці я хочу…

Цей твір мене навчив…

3. Рефлексія досягнення цілей.

-Перегляньте свої цілі , записані в зошитах. Які з них ми досягнули? (озвучують). Які ще потребують нашої уваги? На наступному уроці своїх цілей ви обов’язково досягнете.

4. Оцінювання.

IV. Домашнє завдання

Обов`язкове загальне: Вивчити напам`ять пісню «Всякому місту звичай і права», записати тему, ідею вірша «De libertate».

Обов`язкове на вибір: скласти усну розповідь на тему: «З усіх втрат втрата часу найтяжча», пояснити значення слова «аскет».

За бажанням: створити ілюстрації до творів.