Урок "Поема Тараса Шевченка "Кавказ" та сьогодення"

 

       Тема. Поема Тараса Шевченка «Кавказ» та сьогодення

Мета:

допомогти учням з’ясувати бачення Шевченком національної проблематики, розкрити суспільно-політичну позицію  поета у висвітленні теми;

 пояснити мету використання символічного образу Прометея;

 опрацювати ідейно-художній зміст поеми «Кавказ» шляхом цілісного аналізу;

 формувати вміння проводити літературознавче дослідження, узагальнювати, визначати сутність образної символіки Шевченкового твору на основі роботи з текстом та опорними схемами;

 розвивати культуру зв’язного мовлення, навички самостійної роботи з підручником та додатковою літературою, вибіркового читання, аналізу ліро-епічних творів, висловлення власної думки з порушеної проблеми;

 виховувати почуття національної самосвідомості й солідарності з боротьбою народів за визволення від гніту, формувати світоглядні переконання неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.

Завдання уроку:

1. Осягнути художньо-філософський зміст поеми «Кавказ».

2. Дослідити ідейно-художній зв'язок між змістовими частинами твору.

3. Визначити ємність образної символіки.

4. Вказати в тексті поеми найсильніші мотиви сатири, сарказму, іронії.

Очікувані результати:

після цього уроку учні:

-  характеризують національну проблематику у творчості Т. Шевченка;

- знають позицію поета щодо тогочасної загарбницької імперської політики;

- розуміють використання поетом символічного образу титана Прометея;

- вміють коментувати фрагменти поеми;

- визначають епізоди з ліричним, іронічним, інвективним забарвленням;

          - пояснюють узагальнену ідею твору;

- аналізують зміст поеми, її сатиричну спрямованість;

- висловлюють власну думку, вміють робити висновки із опрацьованого на уроці матеріалу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь.

Методи та прийоми: пояснювально–ілюстративний, проблемного викладу матеріалу, частково-пошуковий, дослідницький, прийом зворотнього зв’язку.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, Якова де Бальмена, фотоілюстрації до твору, мінівиставка творів письменника періоду «Трьох літ», дидактичний матеріал (картки з датами, картки з висловами І. Дзюби про Т. Шевченка, опорні схеми, довідковий матеріал з теорії літератури, опорна схема, презентація), аудіозапис кантати-симфонії С. Людвіга.

Література:

1. Барабаш Ю., Боронь О., Дзюба І., Мовчанюк В., Нахлік Є., Пахаренко В., Росовецький С., Шевчук В. Теми і мотиви поезії Тараса Шевченка. -  К., 2008.

2. Горбач Н. Життя та творчість Тараса Шевченка. – Львів, 2005.

3. Дзюба І. Тарас Шевченко: Життя і творчість. – К., 2008.

4. Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація. – К., 1998.

5. Ткачук М., Сулима М., Смілянська В., Сулима В. Українська література, підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К., 2009.

6. Шевченківський словник: У 2 т. – К., 1976 – 1977.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Емоційна готовність учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Гра-змагання на кращого знавця дат, подій у житті Шевченка (на дошці прикріплені картки з датами).

1814 р. – рік народження Шевченка.

1848 р. – викуп із кріпацтва.

1840 р. – вихід «Кобзаря».

1843 р. – перша поїздка в Україну.

1845 р. – закінчення Академії мистецтв, друга подорож в Україну.

1847 р. – арешт, заслання Шевченка.

1857 р. – кінець заслання.

1861 р. – рік смерті.

2. Рубрика «Вислови власне судження». Робота в малих групах.

Учням пропонується здійснити мінікоментар міркувань академіка Івана Дзюби про Т. Шевченка:

- «Ми захоплюємося ідейним авангардизмом свого великого поета, його високим громадянським образом, політичною і моральною принциповістю…» (Іван Дзюба).

 - «Тут бачимо, як людська думка, пристрасть і совість мучаться серед протистояння двох неможливостей: неможливості змиритися з реальністю Божого світу і неможливості вийти з цієї реальності поза Богом, без Його «духу живого» (Іван Дзюба).

- «… це жадання перемоги добра над злом, це ствердження свободи як призначення людини і людства, це звага обстоювати правду перед Богом… Шевченків Бог – Бог усіх, хто хоче правди» (Іван Дзюба).

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Основний зміст уроку.

                                                 По силі, вибуховості, безпосередності «Кавказ»                                                                       не має рівного собі твору. Ця поема валить, трощить,

палить, вбиває іронією, морозить правдою, сліпить

 блискавками порівнянь, поки в сердечнім спомині

друга не знайде кінцевого тихого акорду.

Б. Лепкий

Поема являє собою такий шедевр революційної поезії,

рівного якому не дала поезія ХІХ століття ні в Росії,

ні за кордоном…

Ніна Міцішвілі

 

1. Вступне слово вчителя про творчість Т. Шевченка періоду «Трьох літ».

У 1843 р. Шевченко поїхав на Україну, де не був 14 років. Відвідав він рідну Кирилівку, був і в інших місцях на Київщині, на Чернігівщині, на Полтавщині.

Поета глибоко вразило тяжке становище закріпаченого селянства. Шевченко глянув тепер на життя народу не очима підлітка-кріпака, а очима дорослої освіченої людини з передовим політичним світоглядом. Митець побачив і відчув, що в народних масах росте сила гніву проти гнобителів.

Ці умови (зростання народного руху і піднесення визвольних прагнень передової інтелігенції) мали вирішальний вплив на політичний розвиток Шевченка. Від оспівування героїчного минулого й подвигів славних предків поет переходить до сатири, спрямованої проти царизму та поміщиків. Визріває критичний реалізм Т. Шевченка.

З-під пера поета виходять сатири, сповнені великого революційного гніву: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…». Мотиви революційної боротьби посіли значне місце в ліриці цих років («Три літа», «Заповіт», «Холодний Яр»).

Зміни, що сталися в настроях і думках поета, яскраво передає він сам у вірші «Три літа», який має певне програмове значення. (Назву цього вірша поет узяв для рукописної збірки поезій.)

З одним із творів періоду «Трьох літ» ми ознайомимося сьогодні – це поема «Кавказ».

2. Робота над твором Т. Шевченка «Кавказ».

2. 1. Вступне слово вчителя.

Світиться  вогнями поміщицький будинок, награє оркестр під час іменного балу княгині Волховської, який вона давала щороку у своєму маєтку в с. Мойсіївка на Полтавщині. Бал був у розпалі, коли до будинку під’їхав Тарас Шевченко, як один із запрошених гостей. Спробуємо уявити Шевченка на цьому балу. Це допоможуть зробити деякі мемуарні свідчення. До Мойсіївки Тарас Григорович приїхав з Є. Гребінкою.

2. 2. Повідомлення учня-консультанта.

«Проходячи через головний під’їзд,- як згадує О. Афанасьєв-Чужбинський,- я почув голоси: «Гребінка! Гребінка!» - і зупинився. Євген Павлович під’їздив до ганку в супроводі незнайомця. Вони вийшли. Супутник його був середній на зріст, кремезний, на перший погляд обличчя його здавалося звичайним, але очі світилися таким розумним і променистим світлом, що мимоволі я звернув на нього увагу. Гребінка одразу ж привітався зі мною, взяв за плечі і, штовхнувши до свого супутника, познайомив нас. Це був Т. Г. Шевченко».

Серед запрошених гостей знаходився і Яків де Бальмен, блискучий молодий граф, дуже красивий, талановита людина.

Колишній кріпак і граф зблизилися: обидва живописці, обидва письменники, обидва українські патріоти. А ще їх зближувала висока людяність і висока моральність. Можна уявити їхню зацікавлену розмову, коли вони теплої літньої ночі прогулювалися алеями парку. Світився вогнями поміщицький маєток, награвав оркестр – бал закінчувався. А Шевченко і Яків де Бальмен все говорили й говорили про поезію, живопис, про те, що їх найбільше цікавило.

Яків де Бальмен задумав підготувати Шевченкові подарунок. Старанно переписав «Кобзаря» та «Гайдамаків» в окремий альбом. Рукопис був любовно переплетений у тиснену шкіру. З’явилась чудова книжка, яка й була через знайомих передана Шевченкові.

Яків де Бальмен змушений був відбувати службу на Кавказі. То був важкий, вкрай неприємний обов’язок. І справа не тільки в небезпечних кулях, він був противником загарбницької політики імперської Росії. Відомо, що всіх, хто не влаштовував царя, посилали, як тоді говорили, «під черкеські кулі». Це був один із способів позбавлятися інакомислячих.

Під час участі в Даргинському поході 14 липня 1845 р. Шевченків товариш загинув.

2. 3. Проблемні запитання до учнів.

 - Хто ж винен у смерті Якова де Бальмена?

 - Чому загинув дорогий серцю Т. Шевченка товариш?

- Що за причина, що то був за час?

Загляньмо разом до часового простору історії.

2. 4. Повідомлення  учня-консультанта.

Російський царат постійно проводив жорстоку колонізаторську політику. Історія знає чимало доказів цього твердження. Одним із них є загарбницька війна 1840-1845 рр. царської Росії проти народів Кавказу. Волелюбні горці не підкорялися, мужньо чинили опір самодержавству. Особливо загострилася ця боротьба в Північному Дагестані і Чечні, де її очолив сміливий воєначальник Шаміль. Нерівною була ця боротьба, яка закінчилась насильницьким приєднанням Кавказу до Росії.

2. 5. Слово вчителя.

У цій війні загинув друг Шевченка, художник Яків де Бальмен. Його смерть дала поштовх до написання поеми. Зверніть увагу, в присвяті поет пише: «Искреннему моему другу Якову де Бальмену».

Тож, не дивно, коли Шевченкові передали цінний подарунок від Якова – любовно ілюстровану й ошатно переплетену книгу, на одному з чистих аркушів цієї книги поет записав олівцем рядки, які через деякий час стануть широковідомими. Їх знатиме мало не кожен українець:

                    За горами гори, хмарою повиті,

                    Засіяні горем, кровію политі…

Мабуть, ці слова вже бриніли в душі поета; починалось народження видатного твору.

2. 6. Робота в групах. Проблемно-пошукове дослідження.

Під час роботи звучить кантата-симфонія С. Людвіга.

І група.

Завдання:

Розкрити використання Шевченком символічного образу Прометея.

ІІ група.

Завдання:

У чому полягає неординарне ставлення поета до Бога?

ІІІ група.

Завдання:

Розкрити високе мистецтво Шевченкового сатиричного слова, бо тут поема, за словами Б. Лепкого, «валить, трощить, палить, вбиває іронією, морозить правдою» (епіграф до уроку).

ІV група.

Завдання:

Розширити  показ  елементів   сарказму,  сатири,  іронії,   використаних

Т. Шевченком у поемі.

V група.

Завдання:

Яку неволю мав на увазі Шевченко, звертаючись до Якова де Бальмена?

2. 7. Рубрика «Ти – літературний критик».

Учні визначають тему, ідею, основну думку, жанр, віршовий розмір поеми.

2. 8. Рубрика «Соціально-літературне опитування».

Учні повідомляють про сучасні події на Кавказі, в Україні.

2. 9. Міжпредметні паралелі. Рубрика «Дослідження та коментарі».

Робота в малих групах.

І група – «Літератори».

У добу античності трагедію «Прометей закутий» написав Софокл, оповідання про Прометея подав у поемі «Теогонія» Гесіод.

Тема Прометея знайшла своє втілення  у творах Вольтера, Гете, Байрона, Шеллі, Лесі Українки, Андрія Малишка.

ІІ група – «Музиканти».

Видатний композитор Станіслав Людкевич на матеріалі поеми створив симфонію «Кавказ».

ІІІ група – «Перекладачі».

Поетеса Ніна Міцішвілі переклала поему грузинською мовою. Це її слова з передмови до твору послужили нам за епіграф до уроку.

ІV група – «Художники».

І. Рєпін написав картину «Прометей».

Ілюстрації сучасного українського художника В. Куткіна відомі в усій Україні.

V. Підсумок уроку.

5. 1. Складання сенканів.

Прометей

          Справедливий, саможертовний

Допомагає, співчуває, мучиться

Безсмертя простої людської душі

Титан

                        Кобзар

                        Сильний, волелюбний

                        «Караюсь, мучусь, але не каюсь…»

                        Мужик, поет,  митець, новатор

                        Прометей

5. 2. Поетична  хвилинка (звучить власна поезія учениці).

5. 3.  Мінідиспут.

Учні дискутують на тему: «Чи актуальна проблематика цього твору нині?»

5. 4. Інтерактивна вправа «Займи позицію».

Проводиться за темою диспуту з обґрунтуванням.

Так.  Не визначився.  Ні.

5. 5. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення

«Урок примусив мене замислитися над тим…»,

«Шевченко, який написав такий твір, здається мені людиною…»

VІ. Визначення рівня успішності на уроці. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання: написати есе «Про що написав би Т, Шевченко, якби жив у наш час?».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            

                                           Додаткові матеріали

 

Довідковий матеріал з теорії літератури

Інвектива (з лат. нападати, лайлива промова) – пряме, найгостріше засудження певної влади.

Іронія – прихована, часто доброзичлива насмішка.

Лірична поема – великий поетичний твір, у якому розгортається широка панорама почуттів, переживань і думок героя, а епічний сюжет відсутній.

Медитація – філософські роздуми про свою долю і долю батьківщини.

Обрамлення – особливий художній прийом у творі, який за допомогою зв’язувальної рамки – повтору на початку твору і в його кінці тих самих рядків або того самого опису – більш яскраво розкриває головну думку.

Оксиморон – поєднання різко контрастних понять.

Сарказм – пряма, дошкульна насмішка.

Сатира (з лат. суміш) – гостре осудливе осміювання негативних явищ у суспільстві або рис характеру людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Опорна   схема