Конспект уроку з української мови для 9 класу на тему "Складне речення з різними видами зв'язку"

Тема уроку. Складне речення з різними видами зв’язку         

Мета уроку: поглибити, узагальнити й систематизувати знання учнів із    синтаксису; удосконалювати орфоепічні й орфографічні навички;

розвивати усне й писемне мовлення, увагу, пам’ять;

виховувати любов до рідної землі, батьківської оселі, народних символів. 

 Обладнання: індивідуальні картки, колективні картки, підручник, тлумачний  словник та словник синонімів.                                                                                                 

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань

Девіз уроку: Калина – це наша Україна.

      Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота з індивідуальними картками ( 2 учні працює біля дошки).                    2. Робота з колективною карткою ( учитель працює з рештою учнів класу).

     Колективна картка

Прочитати текст. Назвати в ньому речення з різними видами зв’язку. Записати. Накреслити схему.

 Колискова, як жодна інша пісня, передає багатющий світ материнських почуттів, безмежну любов до своєї дитини. У пісню для немовляти вкладали найсокровенніше, а ще мати вплітала калину, яка в колисанках символізує красу, силу, фізичне й моральне здоров’я дитини.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Повторення, узагальнення й систематизація теоретичних положень теми

1. Лінгвістична розповідь одного з учнів про складне речення з різними видами зв’язку.

IV. Узагальнення й систематизація знань із теми

1. Робота з підручником

Виконати усно вправу 1 (с.112-113).

2. Пояснювальний диктант

Записати речення. Пояснити орфограми та пунктограми в них. Указати  складне речення з різними видами зв’язку та накреслити до них схеми.

Пам’ятаю: у нашій хаті завжди звучала пісня, бо рід наш був великий і співучий. Отак і зростали  –  в роботі та в пісні. Нас, дітей, дорослі не вчили пісень, але знали ми їх силу-силенну, вони самі лягали на серце. Багато пісень було про калину, їх дуже любила співати моя мати.

3. Робота в групах

Група А. Зробити синтаксичний розбір речення та морфологічний розбір виділеного слова.

Калина – один із прекрасних символів України, який уходить у нашу свідомість із калинової колиски.

Група Б. Зробити синтаксичний розбір речення. Пояснити орфограми та пунктограми.

 З-поміж усіх материнських пісень осібною пишною гілкою виокремлюються пісні, пов’язані з калиною.

3. Словникова робота. Пояснити лексичне значення виділених слів. Підібрати до них синоніми.

Осібний  – 1. Те саме, що окремий. 2. Належний окремій особі; власний, власницький.

Виокремлюються – стають виразним, виділяються серед чого-небудь.

Осібною –  вла́сний, власницький, особи́стий, прива́тний, свій.

Виокремлюються – виділяються, висвічуються, обрисовуються,

вирізняються.

4. Диктант із коментуванням

Пояснити розділові знаки в реченнях. Указати вид речень. Накреслити схеми.

 Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня…                                                                                   

Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі… (С. Васильченко).

V. Творча робота

Написати твір за поданим початком. У роботі використати складні речення з різними видами зв’язку.

Калина – це наша Україна. Любімо її, шануймо, причащаймося до незглибимих джерел народних звичаїв, традицій, символіки, що їх віками плекали наші пращури – на щастя, на добро, на звеличення рідної України.

VI. Підсумок уроку. Рефлексія

      Рефлексія

1. Діти, чи задоволені ви собою?
2. Які прогалини у знаннях виявили?
3. Яких умінь не вистачило, щоб отримати кращу оцінку?

VII. Повідомлення домашнього завдання

Повторити § 32.

Виконати домашню вправу (с. 115) та опрацювати рубрику «Культура слова»  (с. 115).