Конспект уроку з української мови на тему:"Вимова і правопис іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини." 4 клас

Тема: Вимова і правопис іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини.

Мета: ознайомити учнів з вимовою і правописом іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини; формувати правильні правописні уміння і навички;

розвивати пізнавальну самостійність і вміння усно переказувати текст;

виховувати почуття поваги до старших людей і бажання допомагати їм.

Обладнання: схема опора, роздатковий матеріал.

Тип: комбінований.

Клас: 4

                                                План уроку

 1.Організація класу до уроку.         

  1.1. Привітання з учнями.

1.2. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.3. Створення ситуації психологічного комфорту й емоційного настрою класу.

2. Контроль, корекція та закріплення знань учнів.

2.1. Перевірка домашнього завдання.

2.1.1. Фронтальне опитування.

2.1.2. Робота з цікавим матеріалом.

2.1.3. Індивідуальне усне опитування.

2.2. Каліграфічна хвилинка.

3. Вивчення нового матеріалу.

3.1. Оголошення теми та мети уроку.

3.2. Пояснення нового матеріалу.

3.2.1. Робота із таблицею.

3.2.2.  Читання тексту учнями. Робота з підручником.

3.2.3. Робота над правилом.

3.2.4. Колективна робота над вправою.

3.2.5. Робота над правилом.

3.2.6. Робота зі схемою опорою.

* Фізкультхвилинка.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

4.1. Самостійна робота з фронтальною перевіркою вправи.

4.2. Робота в парах  «Деформовані речення».

5. Підбиття підсумків.

5.1. Підсумкова бесіда.

5.2.   Оцінювання роботи учнів.

6. Повідомлення домашнього завдання.

6.1. Оголошення домашнього завдання.

6.2. Заключне слово вчителя.

                                                Хід уроку:

1.Організація класу до уроку.         

  1.1. Привітання з учнями.

1.2. Перевірка готовності учнів до уроку.

 - Перегляньте, чи всі необхідні речі є у вас на парті, а саме: підручник з української мови, зошит, щоденник і ручка. У всіх усе є? Приберіть все зайве з парт.

1.3. Створення ситуації психологічного комфорту й емоційного настрою класу.

• Налаштуємося на хвилю активної праці: будемо старанними, задля  плідної роботи протягом усього уроку. Візьміть сусіда свого по парті за руку, усміхніться і промовте девіз нашого уроку:

Працюймо наполегливо,

Швидко, старанно,

Щоб кожна хвилина

Не витрачалась марно.

2. Контроль, корекція та закріплення знань учнів.

2.1. Перевірка домашнього завдання.(впр.168, ст. 83)

2.1.1. Фронтальне опитування.

- На дошці ви бачите в 1 колонці слова, в 2 колонці – закінчення. Ваше завдання – з’єднати слово із закінченням. Прочитайте слова.

- Поставте це слово у давальному відмінку.

- Яке закінчення мають слова?

- Яка особливість цього відмінка? (2 закінчення)

- Поставте слово у місцевому відмінку.

- Яке закінчення мають слова вжиті в цьому відмінку

- Чим особливий М.в.? (є прийменник на чи у, в)

Гриб – грибові, грибу; на грибі

Лис – лисові, лису; на лисові, лисі

Рак – ракові, раку; на раку.

Слон – слонові, слону; на слоні, на слонові.

- Отож, у які відмінки ми поставили дані слова? (Д.в. і М.в.)

2.1.2. Робота з цікавим матеріалом.

— А тепер послухайте загадку.

(-еві, -ю, -і, -у). (картки різних кольорів)

• Влітку любить полювати,                                                                 

 А зимою в лігві спати,

Як зачує він весну,

Прокидається від сну.(Ведмідь – ведмедеві, ведмедю; ведмідь – на (у) ведмеді)

 - Поставте іменник ведмідь у давальний відмінок  і за допомогою картки покажіть закінчення даного слова.

 - А тепер поставте слово ведмідь у місцевому відмінку.

• Довгі вуха, куций хвіст, невеликий сам на зріст.
  На городі побував, нам капусту попсував.
  Довгі ноги - скік та скік... Ми погнались, він утік... (заєць – зайцеві, зайцю; заєць – на (у) зайцю, зайцеві)
•      – Хай хто хоче, той і дума,
       Як від лиски заховатись,
       Я ж в клубочок ізгорнувся
       І не буду захищатись.
       І мене не вкусить лиска –
       Бо колюча в мене спина!
       Як не схоче поколотись,
       Потупцює та й покине. (їжак – їжакові, їжаку; їжак – на (у) їжаку)

- Молодці! Отож, які закінчення можуть мати іменники чоловічого роду в давальному і місцевому відмінках однини? (в Д.в – ові, -еві, єві, - у, -ю) (М.в. - -ові, -еві, -єві, -і, -ї, -у, -ю)

2.1.3. Індивідуальне усне опитування.

- Прочитай перебудоване прислів’я.

(1. Сопілка – вівчареві (вівчару) втіха.

2. Чужому лихові (лиху) не смійся.

3. Нащо пугачеві (пугачу) дзеркало, коли він і так гарний.

4. Просо вітру боїться,  а дощеві (дощу) кланяється.)

- Молодці! Ви гарно впоралися із завданням.

2.2. Каліграфічна хвилинка.

- У своїх зошитах записуємо число та класна робота. Сьогодні у нас двадцять третє жовтня.

Щоб красиво писати,

Хвилинку каліграфії треба розпочинати.

Сядемо рівненько,

Букви виведемо гарненько.

- Подивіться на дошку, зачитайте написане речення.

(Хліб завжди був найбільшою цінністю нашого народу).

- Які орфограми вжиті у цьому реченні? На які слова треба звернути увагу при написанні? (написання най- ; написання нн – подвоєння)

- Виділіть у реченні іменники. (хліб, цінністю, народу)

- У якому роді вжитий цей іменник? (хліб – чол., цінністю – жін., народу – чол.)

- У якому відмінку вжите слово хліб? Народу? Цінністю? (Н.в, Р.в., О.в.)

3. Вивчення нового матеріалу.

3.1. Оголошення теми та мети уроку.

— Отже, сьогодні ми поспостерігаємо за творенням форми орудного відмінка іменників жіночого роду з нульовим закінченням, будемо вчитися утворювати ці форми.

3.2. Пояснення нового матеріалу.

3.2.1. Робота із таблицею.

- Погляньте на слова. Зачитайте слова у 1 колонці.

- До якої частини мови належать дані слова?

- У якому роді вжитий ці іменники? (Чоловічий рід)

- У якому відмінку вжитий іменник – учню, учителеві, синочку, батькові?

- Які закінчення мають ці слова?

- Зачитайте слова у 2 колонці.

- До якої частини мови належать дані слова?

- У якому роді вжитий ці іменник? (Жіночий рід)

- У якому відмінку вжитий іменник – любов*ю, щирістю, радістю, лагідністю? (орудний відмінок)

Учню                                                           любов*ю

Учителеві                щирістю

Синочку              радістю

Батькові                   лагідністю

- Які закінчення мають іменники жіночого роду в орудному відмінку? (-ю)

3.2.2.  Читання тексту учнями. Робота з підручником. ( Вправа 169, ст. 83)

- Відкрийте, будь ласка, підручники на сторінці 83, вправа 169.

- Прочитайте даний текст мовчки.

- Про що розповідається у тексті?

- Хто зачитає відповідь дідуся? (-А я тільки одного сина бачу)

- Як ви розумієте ці слова? (тільки 1 син допоміг матері нести відра із водою, а двоє попередніх прибігли – поспівали, і нічого не допомогли матерям.)

- Які іменники вжиті у реченні? (сина)

- В якому роді вжитий цей іменник? (родовий рід)

- У якому відмінку він вжитий? (

- Назвіть підмет та присудок в цьому реченні. (я – підмет, бачу – присудок)

- Які іменники у тексті виділені? (гордістю, печаллю)

- До якої частини мови належить слово гордістю? (іменник)

- У якому роді вжитий цей іменник? (Чоловічий рід)

- У якому відмінку вжитий іменник? (орудний відмінок)

- Яке закінчення має слово гордістю? (-ю)

- Чи є у цьому слові подвоєння букв? (ні)

- Поставте слово гордість у початкову форму.

- Які закінчення вони мають? (-ю)

(така сама робота проводиться і з словом печаллю)

- Запишіть в своїх зошитах вправа 169.

- Хто хоче працювати біля дошки?

- Виписуємо перший іменник гордістю і через риску записуємо це ж слово у початковій формі, тобто в називному відмінку. Те саме робимо і з словом печаллю.

Гордістю – гордість,

Печаллю – печаль.

- Які зміни відбуваються в основі одного з іменників в орудному відмінку? (В початковій формі іменника печаль в орудному відмінку появляється подвоєння приголосних звуків - печаллю)

- Отож, можна сказати, що приголосні в орудному відмінку можуть подовжуватися.

3.2.3. Робота над правилом.

- На сторінці 84, зачитуємо правило.

- Тепер кожен зачитає це правило пошепки.

- Отож, які закінчення мають іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини? (-у, -ю)

- Зачитаємо ще одне правило.

- Хто може сказати, не дивлячись у підручник, це правило?

3.2.4. Колективна робота над вправою 170, ст.84. (письмово)

- Погляньте у підручник на вправу 170.

- Зачитай, що потрібно зробити у цій вправі?

- До якої частини мови належить слово любов? (іменник)

- У якому роді вжито цей іменник? (Чоловічий рід)

- У якому відмінку вжито слово любов? (називний відмінок, тобто початкова форма слова)

- Яке закінчення має слово любов? (нульове)

- На яке питання відповідає орудний відмінок? (ким? чим?)

- Поставте слово любов в орудному відмінку. (любов*ю)

- Які закінчення має слово? (-ю)

- До якої частини мови належить слово Об? (іменник)

- У якому роді вжитий цей іменник? (Чоловічий рід)

- У якому відмінку вжите слово любов? (називний відмінок, тобто початкова форма слова)

- Яке закінчення має слово любов? (нульове)

- Поставте слово Об в орудному відмінку. (Об*ю)

- Які закінчення має слово? (-ю)

- До якої частини мови належить слово верф? (іменник)

- У якому роді вжитий цей іменник? (Чоловічий рід)

- У якому відмінку вжите слово любов? (називний відмінок, тобто початкова форма слова)

- Яке закінчення має слово верф? (нульове)

- Поставте слово Об в орудному відмінку. (Об*ю)

- Які закінчення має слово? (-ю)

- Молодці!

- Запишіть в своїх зошитах вправа 170.

- Хто хоче записати на дошці?

- Записуємо іменники любов, Об, верф у стовпчик в орудному відмінку.

- Ще що потрібно зробити із цими іменниками?

- Отож, через риску записуємо їх звуковий запис.

Любов’ю – (л’убовйу)

Об’ю – (обйу)

Верф’ю – (верфйу)

- У цих словах подвоєння відбулося? (ні)

- Яка особливість цих слів? (вживання апострофа)

- Пригадай, чому в цих словах в орудному відмінку пишеться апостроф. Про що він свідчить? (на письмі після букв б, в, ф перед закінченням –ю, а також у слові матір’ю ставиться апостроф)

3.2.5. Робота над правилом.

- Зачитай, будь ласка, правило.

- Тепер кожен прочитає це правило пошепки.

- Отож, коли ставиться апостроф?

3.2.6. Робота зі схемою опорою.

- Давайте спробуємо зібрати всі свої спостереження, правила в одну схему.

Іменники жіночого роду з основою на приголосний

О.в.

основа на -сть,        основа на (б), (в), (ф)     основа не закінчується на (б), (в), (ф) 

не подовжується                    апостроф                              подовжується

          +                                            +                                               +

      -ю                                               -ю                                            -ю

Повість – повістю             любов – любов’ю              блакить – блакиттю

* Фізкультхвилинка.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

4.1. Самостійна робота з фронтальною перевіркою вправи 171, ст.84.

- Зачитайте завдання до вправи 171?

- Зачитаємо цей текст.

- Яка тема тексту?

- Чи допомагає хтось із вашого класу чи школи одинокому дідусеві чи бабусі так, як Оксанка?

- Як ти оцінюєш ставлення дівчинки до старої одинокої людини?

- Тепер вам потрібно виписати іменники, що в дужках , ставлячи їх в орудному відмінку однини.

- На які питання відповідають іменники в орудному відмінку? (ким? Чим?)

- Якщо ви були уважними, то напевне помітили, що у дужках вказані іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі однини. Яке закінчення вони матимуть в орудному відмінку? (-у, -ю)

- Зараз ще раз прочитаємо слова що в дужках, ставлячи їх в орудному відмінку.

- Запишіть в своїх зошитах вправа 171.

- В стовпчик пишете всі слова, що в дужках, а через риску записуєте їх в орудному відмінку.

- Все зрозуміло? Тоді приступаємо до роботи.

- Хто справився із завданням, тихенько підносимо руку і я підійду перевірити.

- Я бачу ви майже всі уже справилися із завданням. Отож, перевіряємо наскільки правильно ви виконали цю вправу. (фронтально)

- Тепер поглянули на 1 речення. Вам потрібно визначити граматичну основу цього речення. (граматична основа – ветеран сидить, милується, чекає. 3 присудки є однорідними членами речення)

- Хто може пояснити вживання розділових знаків? (між однорідними членами речення ставиться кома, але коли є сполучник і, то кома не ставиться)

4.2. Робота в парах  «Деформовані речення».

- Зараз ми попрацюємо у парах.

- Зі слів побудуйте речення, ставлячи іменники в потрібному відмінку.

Ми, гості, хліб, зустрічаємо, сіль, і, дорогих.

Славиться, багатою, Україна, рослинність.

Школа, брат, медаль, закінчив, золотою, із.

- Вкажіть відмінок іменників.

5. Підбиття підсумків.

5.1. Підсумкова бесіда.

- Про що ми говорили на сьогоднішньому уроці?

- Які іменники мають закінчення –у, -ю? (іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку)

- Коли іменники жіночого роду подовжуються?

- А коли не буває подовження звуків в іменниках жіночого роду в орудному відмінку однини? (якщо основа закінчується двома приголосними  –сть)

- У яких випадках в іменниках жіночого роду в орудному відмінку ставиться апостроф? (після букв б, в, ф, а також у слові матірю)

5.2.Оцінювання роботи учнів.

- Діти,ви всі були активними,але найбільше мені сподобалась робота…

6. Повідомлення домашнього завдання.

6.1. Оголошення домашнього завдання.

- На домашнє завдання ви повинні виконати вправу 172 зі сторінки 85. 

Ваше завдання – списати цей текст, слова, що в дужках поставити у потрібному відмінку. Вам також потрібно визначити відмінок іменників. Та до слів любов, пошана, успіх, страта добрати антоніми, тобто слова з протилежним значенням, із довідки.

6.2. Заключне слово вчителя.

- Я дякую вам за співпрацю і бажаю, щоб ви й надалі були такими натхненими, уважними та спостережливими дослідниками. До побачення. Гарного дня.