7 квітня о 18:00Вебінар: Інтернет-середовище для професійного розвитку вчителів математики

Конспект уроку з всесвітньої історії для 10 класу на тему: "Німеччина в 20-30-х рр. ХХ ст. Період Веймарської республіки"

Про матеріал

Під час уроку вчитель допоможе учням сформувати уявлення про Веймарську республіку в Німеччині; проаналізувати внутрішню та зовнішню політику Німеччини; охарактеризувати нацизм як ідеологію та розглянути прихід до влади А. Гітлера

Перегляд файлу

Всесвітня історія

 

Клас 10                                                  Дата                                          Урок № 18

Тема уроку:

Німеччина в 20-30-х  рр. ХХ ст.
Період Веймарської республіки

Мета уроку:

сформувати в учнів уявлення  про Веймарську республіку в Німеччині;  проаналізувати внутрішню та зовнішню політику Німеччини; охарактеризувати нацизм як ідеологію та розглянути прихід до влади А. Гітлера

Мета виховна:

на основі аналізу подій міжвоєнного періоду в Німеччині виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, почуття єднання українського народу

Мета розвивальна:

удосконалити навички роботи з джерелами інформації, вміння характеризувати історичні явища та діяльність історичних осіб, робити висновки, висловлювати свою точку зору

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань

Обладнання:

підручник, карта, ілюстрації, мультимедійний проектор.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

Учитель оголошує тему та основні завдання уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Робота з таблицею

За допомогою карти в атласі заповніть таблицю «Територіальні зміни у Німеччині за Версальською угодою (1919)».

Орієнтовний вигляд таблиці

Країни, що отримали німецькі території

Території, що були вилучені у Німеччини

Франція

Ельзас і Лотарингія

Данія

Північний Шлезвіґ

Польща

Частину Познані, Сілезії, Померанії, Східної Пруссії

Чехословаччина

Частина Силезії

Бельгія

Округи Ейпен, Мальмеди, Морене

За договором Франції повертались її землі — Ельзас і Лотаринґія, а також передавалися вугільні шахти Саару, одначе цей район на 15 років переходив під управління Ліги Націй. Німеччина передавала Польщі Познань, частину Верхньої Силезії, райони Померанії та Східної Пруссії, яку відділяв від території Німеччини Польський (Данцизький) коридор, чим відкривався вихід до Балтійського моря для Польщі. Бельгія отримувала округи Ейпен, Мальмеді та Морене після плебісциту, Данія — північну частину Шлезвіґу; Мемель (Клайпеда) переходив у відання держав-переможниць (1923 р. приєднаний до Литви), а Данциґ (Ґданськ) оголошувався вільним містом під захистом Ліги Націй.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Веймарська республіка — історична назва німецької держави на честь конституційного Національного зібрання, що засідало у Веймарі. Вона виникла в 1918 р. внаслідок буржуазно-демократичної Листопадової революції (1918–1919).

У перші роки політичне життя Німеччини визначала парламентська більшість, що складалася з соціал-демократів, Німецької демократичної партії і Партії центру. СДПГ уже відійшла від своїх колишніх революційних ідей.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Становище Німеччини після Першої світової війни. Створення Веймарської республіки.

Вчитель: Із кінця 1918 р. економічне становище Німеччини безупинно погіршувалося. Втративши багаті на сировину Ельзас і Лотарингію й передавши Франції на 15 років право експлуатації ресурсів Саарської області, у Німеччині на 75 % скоротився видобуток залізної руди, на 25 % — вугілля, на 35 % — виплавки сталі. Згортання військової промисловості та демобілізація з армії спричинили та Північній Америці (1924–1929 рр.) масове безробіття. Країні відчутно бракувало сировини, продовольства, палива. Спекулянти дедалі більше роздували ціни. Курс марки падав, почалась інфляція. 1922 р. марка упала до 1/10 своєї вартості у 1920 р. Життєвий рівень населення знижувався.

Повоєнний розвиток Німеччини відбувався за вкрай несприятливих для неї зовнішньополітичних умов.

Робота з документом

Документ 1

«…Вирішальну роль відіграв… Версальський договір. Але навіть не те важливо, що він поставив Німеччину в жорсткі умови.

Відомо, що у разі виконання цього договору за всіма пунктами Німеччині довелося б сплачувати репарації 50 років. Проте фатальну роль відіграла інша обставина: те, що, відповідно до цього договору, вся провина за Першу світову війну покладалася винятково на Німеччину.

Слід зазначити, що в історії міжнародного права уперше було висунуто подібне обвинувачення проти цілого народу. Війни закінчуються миром, після якого одна сторона вважається переможцем, а інша — переможеною, причому сторона, що програла, може залишити поле битви з піднятою головою. Але після Версальського договору Німеччина повинна була понести й моральне покарання, адже її засуджували як єдиного винуватця лиха, завданого війною, і вона мала визнати свою моральну поразку…»

Запитання до документа

1. Яку причину автор документа називає вирішальною у назріванні націоналістичних та реваншистських настроїв у Німеччині?

2. Чому, на вашу думку, саме моральний аспект Версальського договору мав таке значення для Німеччини?

(Виступ учня з повідомлення «Веймарська конституція: основні положення»)

Вчитель: 31 липня 1919 р. Установчі збори схвалили конституцію Німецької республіки, яка одержала назву Веймарської. У Німеччині було ліквідовано монархію і встановлено республіку. Уся країна поділялася на землі, які мали власне законодавство і парламенти (ландтаги). Центральний уряд мав набагато більші повноваження порівняно з тими, що надавала Конституція 1879 р. Особливі повноваження отримав президент, який міг видавати надзвичайні закони, застосовувати збройні сили у випадку внутрішньої політичної кризи. Важливим пунктом Веймарської конституції стало положення про недоторканність приватної власності.

Робота зі схемою

Веймарська Конституція від 11 серпня 1919 р.

Завдання

1. Проаналізуйте систему організації влади за Веймарською конституцією і доведіть, що вона була насправді демократичною.

2. Визначте форму правління в Німеччині після прийняття конституції.

Вчитель: Після об’єднання в 1990 р. Німеччина мала продовжити сплату 53 млн марок репараційних платежів, передбачених Версальським миром (1919).

Складне економічне становище посилювало напруження в суспільстві. Проти правих соціал-демократів та республіканців, які сформували повоєнний уряд Німеччини, виступили ряд так званих «добровольчих формувань» й таємних воєнізованих товариств: бригада Ерхардта, Балтійська оборона, загони Хейдебрека, Россбаха, товариства «Консул», «Вікінг» тощо. Вони формувалися з офіцерів та унтер-офіцерів.

Заходи Г. Бауера 1920 р. після скорочення рейхсверу стали основною силою заколоту монархічно налаштованих сил опозиції. Повстання «Чорного рейхсвера» очолив генерал Лютвіц. У березні 1920 р. його загони захопили Берлін. Президент Еберт втік зі столиці. Путчисти сформували свій уряд на чолі з Каппом. Проте їм не вдалося втриматися при владі. Невдовзі путч розгромили загони Червоної гвардії, утворені повсталими робітниками Берліна.

Путч Каппа-Лютвіца став причиною загальнонімецького страйку, який у Рурі переріс у збройне повстання. Новий голова уряду Г. Мюллер припинив страйк, загони Червоної гвардії були виведені у нейтральну зону.

(Виступ учня з повідомлення «Рурський конфлікт»)

Вчитель: Окупація на початку 1923 р. франко-бельгійською армією Руру, французький контроль над цим багатим регіоном ще більше погіршили важке становище в економіці Німеччини. Різко скоротилися видобуток вугілля і виплавка чавуну, що спричинило закриття фабрик, масове безробіття. Зростання інфляції призвело до робітничих страйків по усій країні. Цим вирішили скористатися як ліві, так і праві політичні сили — вони звинуватили уряд у некомпетентності. Комуністи розпочали організацію «червоних сотень» і контрольних комісій. У серпні 1923 р. розпочався загальнонімецький страйк, і уряд був вимушений піти у відставку. Йому на зміну прийшов уряд Штреземана, який репрезентував демократичні партії. У середині 1923 р. найбільш запеклі зіткнення відбулися в Саксонії, де комуністам на чолі з Е. Тельманом вдалося сформувати робітничі загони і почати бойові дії проти урядових військ. Тільки після того як уряд кинув проти них додаткові сили рейхсверу, виступи були придушені. Комуністичну партію заборонили.

(Виступ учня з повідомлення «Мюнхенський путч»)

Вчитель: У цей час велику популярність здобула Німецька націонал-соціалістична робітнича партія Адольфа Гітлера. 8–9 листопада 1923 р. у Мюнхені нацисти організували путч і захопили уряд Баварії, закликавши до походу на Берлін. Але частини рейхсверу розігнали їхні загони. Гітлера заарештували і засудили до п’яти років ув’язнення. Проте через рік він вийшов на волю.

  1. Економічна стабілізація

Вчитель: Наприкінці 1923 р. німецька економіка почала виходити з кризи. Уряд ужив ряд заходів, що стабілізували виробництво. Зокрема, у 1924 р. була проведена грошова реформа, внаслідок якої зріс курс німецької марки. Виплата репарацій призвела до зростання податків з населення. Водночас іноземні капіталовкладення сприяли розширенню й модернізації виробництва. Подальша концентрація виробництва сприяла утворенню таких гігантів, як сталевий трест «ІГ Фарбеніндастрі». Найбільше довготривалих позик Німеччині наддали США.

Усі ці заходи дали змогу Німеччині знову посісти провідне місце серед найсильніших держав світу, обігнавши за економічними показниками Англію і Францію.

Почалося поступове відродження німецького військово-промислового потенціалу. Німеччина розпочала пошук країн для розміщення військових замовлень за кордоном. Такою країною став Радянський Союз. Німецько-радянське військове співробітництво почалося з середини 20-х років після підписання рапалльських угод (16 квітня 1922 р.). На радянських підприємствах виготовлялися деталі для німецьких танків, літаків і гармат; офіцери обох армій спільно проходили перепідготовку. Водночас з мовчазної згоди західних держав Німеччина розпочала модернізацію і розбудову військово-морського флоту.

У політичному житті Веймарської республіки брало участь кілька впливових партій: католицька партія «Центр», Німецька народна партія та ін. Це були політичні об’єднання великих промисловців, сільських багатіїв і церковних кіл. Досить впливовими були Демократична і Націонал-ліберальна партії, які в 1923 р. утворили коаліційний уряд. Найбільший вплив у країні мали соціал-демократи. Робітники і найбідніші верстви населення підтримували комуністів.

Протистояння між лівими і правими почалося у 1924 р. За ініціативи комуністів були організовані загони самооборони під назвою «Союз червоних фронтовиків». Праві і монархісти створили численну воєнізовану організацію «Сталевий шолом».

Починаючи з 1921 р. почала швидко зростати нацистська партія Гітлера, яка налічувала тоді 6 тис. чоловік. Шалена інфляція, французька окупація Руру, безробіття призвели до того, що ідеї Гітлера швидко знаходили послідовників. У своїх виступах Гітлер різко нападав на керівників Веймарської республіки, засуджував Версальський договір. У 1923 р. його партія зросла до 50 тис. чол.

Невдалий путч та економічна стабілізація дещо загальмували зростання лав націонал-соціалістичної партії.

У 1925 р. помер президент Еберт. Главою держави був обраний колишній командуючий кайзерівською армією П. Гінденбург. Його прихід до влади посилив невдоволення лівих, зміцнивши позиції правих сил у країні.

Отже, до 1929 р. у Німеччині, як і в інших державах Європи, існувала багатопартійна система, між партіями точилася боротьба за владу та реалізацію різних політичних принципів.

 

Робота зі схемою

Економіка Веймарської республіки

Завдання

• Проаналізуйте економічну ситуацію в Німеччині та зробіть висновки, які наслідки матиме такий її стан.

 

Вчитель: За умов політичної нестабільності та економічного колапсу відбувається консолідація націонал-соціалістів на чолі з Адольфом Гітлером. З квітня 1927 р. його партія регулярно фінансувалася великими промисловими корпораціями та банками, що були пов’язані з міжнародними діловими й політичними колами.

Проте вибори до рейхстаґу 1928 р. нацисти програли. Причиною цього було покращення економічного становища Німеччини. Індустріальне виробництво 1929 р. становило 117 % проти рівня 1913 р. Темпи промислового розвитку Німеччини були більш повільними, ніж до війни, і нижчими, ніж у США та Франції, проте вищими, ніж в Англії. Частка Німеччини у світовому промисловому виробництві зросла до 12 % (1923 р. — 8 %). Швидкими темпами розвивалися кам’яновугільна, хімічна та газова галузі промисловості, галузі металообробки, електротехніки.

У 1925 р. президентом республіки став кайзерівський фельдмаршал монархіст П. Гінденбург.

  1. Нацизм. Встановлення нацистської диктатури А. Гітлера.

Вчитель: Зазнавши поразки у Першій світовій війні, Німеччина переживала глибоку економічну, політичну, моральну кризу. Після Версальського  договору,  який  глибоко  принизив  німців,  економіка країни опинилася у надзвичайно скрутному становищі.  На цьому ґрунті почали розвиватися реваншистські ідеї, виникати націоналістичні рухи. Однією з таких організацій стала Німецька робітничa партія (ДАП), утворена в січні 1919 р. в Мюнхені. Її організатор А. Дрекслер того ж року запросив до лав партії Адольфа Гітлера.

(Виступ учня з повідомлення «Майн Кампф»)

Світова економічна криза 1929-1933 рр. негативно відбилася на економіці Німеччини. Безробіття, розорення селян і ремісників, скорочення  соціальних виплат привели до падіння авторитету Веймарської республіки.

У країні стали набирати популярність партії, що обіцяли встановити «твердий порядок». Нацисти обіцяли вивести Німеччину з кризи. Їхня популярність неухильно зростала, і вже  в 1932 р. НСДАП стала найбільшою політичною партією Німеччини.

У 1933 р., одержавши перемогу на парламентських виборах, нацисти на чолі з А. Гітлером прийшли до влади.

(Виступ учня з повідомлення «Архітектурні погляди Гітлера», «Підпал Рейху», «Ніч довгих ножів»)

Емблемою партії було обрано свастику —  хреста із загнутим під прямим кутом кінцями. Цей знак відомий ще з глибокої давнини і символізує безперервний рух сонця. У націоналістичному русі Німеччини  цей  символ  уперше  з’явився  на  прапорах  окультного товариства Туле,  з яким були тісно пов’язані керівники HCДАП.

Гітлер і обрав емблемою партії чорну свастику, вписану в біле коло на червоному тлі. Для нього червоний колір символізував соціальні ідеали партії, білий  - націоналістичні, а свастика вказувала на перемогу німецького духу.

Для партійного вітання теж обрали старовинний символічний жест    підняття вгору витягнутої руки.  Це  створило  своєрідний імідж партії;  вона швидко стала численною,  а Гітлер — популярним оратором.

Робота зі схемою

Ідеологія партії спиралася на чотири підвалини — націоналізм, расизм, антисемітизм, антикомунізм.

 

 

Націоналізм. На відміну від фашистів, нацисти наголошували не на державі, а на нації. Вони трактували поняття  «нація-народ»  як  окрему  культурно-біологічну  та  ірраціонально-містичну  спільноту,  що  завжди  перебуває  у  ворожих антагоністичних відносинах з іншими спільностями. Спираючись на ідейних попередників (Фіхте, Гегеля, Юнга, Ніцще, Шпенглера тa інших), нацисти взяли на озброєння основні положення з традиційного пангерманського шовінізму XIX ст.:

  панівне становище Німеччини в континентальній Європі;

• возз'єднання всіх народів, що розмовляють німецькою мовою, в межах німецького рейху;

  розширення німецьких колоніальних володінь.

Важливою складовою ідеологічної платформи нацизму був расизм. Гітлер уважав нації нерівноцінними: буцімто є вищі, а є нижчі. Німці, поза сумнівом, найвища арійська нація, повинна встановити «новий світовий порядок». На підтвердження цієї тези Гітлер розробив расову теорію, що розглядала історію людства як боротьбу між расами.

Особливий наголос у цій теорії робився на антисемітизмі. Євреїв звинуватили в усіх негараздах, що відбувались у світі та країні.  Перша світова війна,  революція,  інфляція,  зростання цін, безробіття тощо приписувались інтригам євреїв.  Відповідно, будь-які можливі позитивні дії безпосередньо пов’язувалася з акціями проти них.  Злочинним  і  нелюдяним  було  «остаточне  вирішення» єврейського питання. Зрештою, нацисти знищили понад 6 млн євреїв із 10 млн, що проживали на Європейському континенті.

Наріжним  каменем  ідеологічного  фундаменту  нацизму,  безперечно, був антикомунізм. Ще у 1922 р. Адольф Гітлер у таємному меморандумі до осіб, що субсидують партію, стисло й відверто сформулював її мету — «знищити й викорінити марксистський світогляд».  Згодом  саме  на основі  антикомунізму створювалася  вся система ідейного багажу нацизму.  На відміну від італійських фашистів, яких підтримувала католицька церква, нацисти стояли на позиціях антиклерикалізму і боролися проти церкви.

 

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Назвіть причини встановлення Веймарської республіки.

2. Кому належала законодавча і виконавча влада у Веймарській республіці?

3. Охарактеризуйте позитивні і негативні зміни в економіці Веймарської республіки у 20-ті роки.

4. Коротко вкажіть причини приходу до влади нацистів.

 

VІ. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал за темою «Провідні країни світу  у 20-30х рр. ХХ ст.»:

  • США
  • Велика Британія
  • Франція
  • Іспанія
  • Італія
  • Німеччина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Документ 1

«…Вирішальну роль відіграв… Версальський договір. Але навіть не те важливо, що він поставив Німеччину в жорсткі умови.

Відомо, що у разі виконання цього договору за всіма пунктами Німеччині довелося б сплачувати репарації 50 років. Проте фатальну роль відіграла інша обставина: те, що, відповідно до цього договору, вся провина за Першу світову війну покладалася винятково на Німеччину.

Слід зазначити, що в історії міжнародного права уперше було висунуто подібне обвинувачення проти цілого народу. Війни закінчуються миром, після якого одна сторона вважається переможцем, а інша — переможеною, причому сторона, що програла, може залишити поле битви з піднятою головою. Але після Версальського договору Німеччина повинна була понести й моральне покарання, адже її засуджували як єдиного винуватця лиха, завданого війною, і вона мала визнати свою моральну поразку…»

Запитання до документа

1. Яку причину автор документа називає вирішальною у назріванні націоналістичних та реваншистських настроїв у Німеччині?

2. Чому, на вашу думку, саме моральний аспект Версальського договору мав таке значення для Німеччини?

 

Документ 1

«…Вирішальну роль відіграв… Версальський договір. Але навіть не те важливо, що він поставив Німеччину в жорсткі умови.

Відомо, що у разі виконання цього договору за всіма пунктами Німеччині довелося б сплачувати репарації 50 років. Проте фатальну роль відіграла інша обставина: те, що, відповідно до цього договору, вся провина за Першу світову війну покладалася винятково на Німеччину.

Слід зазначити, що в історії міжнародного права уперше було висунуто подібне обвинувачення проти цілого народу. Війни закінчуються миром, після якого одна сторона вважається переможцем, а інша — переможеною, причому сторона, що програла, може залишити поле битви з піднятою головою. Але після Версальського договору Німеччина повинна була понести й моральне покарання, адже її засуджували як єдиного винуватця лиха, завданого війною, і вона мала визнати свою моральну поразку…»

Запитання до документа

1. Яку причину автор документа називає вирішальною у назріванні націоналістичних та реваншистських настроїв у Німеччині?

2. Чому, на вашу думку, саме моральний аспект Версальського договору мав таке значення для Німеччини?

 

 

docx
Додано
12 серпня 2018
Переглядів
3016
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку