Конспект уроку з я досліджую світ для 1 класу на тему: "Наша школа. Практична робота «Ознайомлення зі школою»"

Дата проведення: 11. 09. 14.

Вчитель: Демешкевич М. А.

Тема. Наша школа. Практична робота «Ознайомлення зі школою».

Мета: розширити уявлення учнів про роль школи в житті людини; ознайомити дітей із цікавими фактами про навчальні заклади; формувати вміння вільно орієнтуватися у класі та у приміщенні школи, організовано виходити із школи;

розвивати творчі здібності, уяву, мислення, довільну пам’ять, увагу, емоційний досвід учнів;

виховувати допитливість, відповідальне ставлення до навчання.

Обладнання: тематичні ілюстрації; аркуші паперу, кольорові олівці.

Література:

1.     Ісаєнко О. В. Хрестоматія для позакласного читання. 2 клас. – Х.: Країна мрій, 2006. – 160 с.
2.     Канчук В., Пачашинська М. Знання – це скарб, а вміння вчитись – ключ до нього. Розробки першого уроку в початкових класах. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003 – 32 с.
3.     Сухомлинський В. О. Вогнетривкий коник: Казки. Притчі. Оповідання / упоряд. і передм. О. В. Сухомлинська. – К.: Вікар, 2007. – 200 с.

Хід уроку

І. Організація класу

1. Перевірка готовності учнів до уроку

2. Емоційна вправа-налаштування

В Країну Знань

Допитливим, цікавим будь,

не споглядай байдуже, –

в Країну Знань –

                               велику путь

долай уперто, друже!

Усе, що пізнане колись,

завчи, збагни глибоко:

Країна Знань,

як небовись –

красою вабить око!.

Р. Барадулін

– Які поради дає дітям автор вірша? Чому?

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

– Сьогодні у нас день зустрічі зі школою. Прослухайте вірш українського поета Анатолія Костецького.

Здавалося, що журавлики

У вирій полетіли…

То звідки ж узялись ключі,

Веселі та дзвінкі?

А це – дівчатка й хлопчики,

А зовсім не журавлики,

Ключами зранку тягнуться

До школи залюбки!

– Сподіваюсь, ви теж залюбки поспішали вранці до школи.

II. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Створення проблемної ситуації

– Як довго потрібно вчитися? Ви почали вчитися від самого народження: говорити, ходити, спілкуватися, обслуговувати себе.

Настає час, коли цих знань стає замало, і ви йдете до школи.

У дорослому житті знань потрібно набагато більше. Адже люди, які не лінувалися вчитися і вміло користуються своїми знаннями, живуть краще і цікавіше від інших.

Вчитися ніколи не пізно! Тому людина вчиться все життя.

– А чи задумувалися ви, чому потрібно вчитися? Більшість людей у всьому світі вчаться то́му, що необхідно їм для існування, наприклад, як вирощувати хліб, зводити будівлі, навчати дітей. Навчання – це одержання нових знань. Ви вчитеся робити щось нове і дізнаєтеся, як це робили колись. Людина вчиться протягом усього життя. У школі вас ознайомлюють із основами наук, які знадобляться вам у подальшому житті, при виборі професії.

– Наведіть приклади, як ви використовуєте знання, отримані у школі, у власному житті?

– Для того, щоб навчатися у школі було приємно і безпечно, потрібно знати, що де розташоване у школі та як безпечно поводитися у ній.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1.               Розповідь про школи, які існували в давнину, про роль знань у житті людини

– Як ви вважаєте, які школи існували в давнину?

Дуже давно у більшості дітей була дуже проста школа: хлопчики вчилися ремесла своїх татусів, а дівчатка разом із мамами поралися по господарству. Тільки заможні батьки могли собі дозволити віддати дитину до школи або найняти домашнього вчителя. Але й школи тоді були не такими, як зараз. Школи часто відкривали при храмах, церквах, у бібліотеках, у будинку вченого. Діти спочатку писали на глиняних табличках, корі дерева, папірусі, пергаменті, а коли винайшли перший папір – на папері. Читали книги про життя святих, історію країни. Багато вчили по пам’яті, адже книг було не так багато, і вони дуже дорого коштували.

– Як ви вважаєте, які предмети вивчали школярі?

Оскільки в ті часи часто були війни, чоловікам, а в деяких країнах і жінкам, доводилося захищати свої землі, країну, хлопчиків з дитинства навчали військовій справі. Вони вчилися стріляти з лука, метати спис, їздити на коні.

З часом стало зрозумілим, що краще розподілити доручення між громадянами однієї країни – виділилися чоловіки, які служили військовій справі, і чоловіки, які керували державою. Вони мали бути освіченими, тому більше уваги приділяли вивченню історії та літератури, ораторського мистецтва, філософії, математики та основам інших наук.

Минав час, створювали школи, які нагадують сучасні, з’являються вищі навчальні заклади, де люди здобували свою професію.

Ми живемо у суспільстві, в якому нам допомагають комп’ютери, інші складні технології. Вони значно полегшують наше життя, адже допомагають медикам лікувати дітей, архітекторам – здійснювати складні обрахунки, математикам – розв’язувати математичні завдання. Важко назвати професію, де б не використовувалися комп’ютерні технології. Але ці самі технології були створені людьми, які колись навчалися у школі.

2.               Робота над змістом художніх творів

– Прослухайте оповідання В. О. Сухомлинського «Учитель і учні». Подумайте, як би ви відповіли на запитання, яке задав учитель?

Учитель і учні

Під гіллястою липою сидів Старий Учитель, записуючи дітей до школи.

На зеленій галявині було тихо. Новачки ніяковіли, чувся стриманий шепіт батьків.

До вчителя підійшов сивий дідусь.

Учитель пильно подивився на дідуся, заплющився на мить і знову глянув йому в очі. Він упізнав свого першого учня. Шістдесят років тому під цією липою він записував його до школи.

– Остапе, це ти? – тихо запитав Старий Учитель.

– Я, вчителю… привів онука, малого Остапа.

Старий Учитель і його перший школяр обнялися і поцілувалися.

Остап зітхнув і тихо промовив:

– Роки йдуть, Учителю.

Старий Учитель заплакав. Задумливий, схвильований, з тремтячими сльозинками в очах, він довго сидів мовчки, дивився на маленького Остапа.

Над гіллястою липою синіло літнє небо, в квітках хмелю гули бджоли, на далекому обрії тремтів синій ліс – як і шістдесят років тому.

– А тепер, мої любі учні, – промовив Старий Учитель рівним, тільки трохи схвильованим голосом, – хто ж мені скаже, для чого людині потрібно вчитися?

Першими підвів руку… дідусь Остап. Підвів і зніяковів.

Запитання до змісту оповідання:

1). Кого зустрів Старий Учитель?

2). Що розповів дідусь Остап Учителю?

3). Яке запитання задавав Старий Учитель своїм учням?

4). Чому дідусь Остап підняв руку, що відповісти?

5). Що б ви відповіли на запитання Учителя?

Проведення фізкультхвилинки

Павучок

Плів павутинку павучок –

Заболів йому бочок.

Встанем разом на хвилинку

Й проведем фізкультхвилинку.

Руки вгору, руки вниз.

Вліво, вправо повернись.

Сіли – встали, сіли – встали.

Кошенята заплигали.

У долоньки заплескали

І за парти посідали.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань

1. Проведення екскурсії школою

– Прослухайте вірш Романа Завадовича. Подумайте, чи хотіли ви б бути схожим на Олеся.

Пильний Олесь

Олесь добре вчиться в школі,

Зроду пильний вже такий.

Потім з власної ще волі

Він читає книжечки.

«Мушу я багато вчитись

Щоб, як дійду старших літ,

Україну прославити

На цілий широкий світ».

– То яку відповідь ви дасте на запитання?

– Пропоную вам зараз ознайомитися із нашою школою.

2. Робота з підручником

– Відкрийте підручник на с. 8. Розгляньте фотографії шкільних приміщень.

Розгляньте малюнки на с. 9. Хто із дітей неправильно поводиться у школі? Що ви порадите таким дітям?

3. Створення малюнків на тему: «Якою я бачу свою школу»

– Пропоную зараз намалювати на папері нашу школу. Пригадайте, які приміщення є в ній, який вигляд вона має.

VI. Підсумок уроку

1. Узагальнююча бесіда

– Що нового ви дізналися про школи, які існували у минулому?

– Для чого людині потрібно вчитися?

– Які шкільні приміщення ми відвідали під час екскурсії?

– Хто там працює?

– Коли можна туди заходити?

2. Презентація та захист малюнків

– Розкажіть, що ви зобразили на малюнку.

3. Вербальне оцінювання роботи учнів на уроці