учні виразно читають і емоційно сприймають розділи повісті, дають оцінку моральним якостям, вчинкам персонажів,
розвивають творчу уяву, навички зв'язного мовлення, спілкування, уміння висловлювати власні думки
Тема: « Е. Портер «Полліанна».
Ідея радості життя й відкриття світу у творі»
Очікувані результати учнів
Ключові компетентності:
розуміють необхідність розв’язання проблем довкілля (НЛ-1), важливість вияву ініціативи в суспільному житті(НЛ-2); усвідомлює переваги позитивного мислення для збереження здоров’я (НЛ-3).
Предметні компетентності:
виразно читають і емоційно сприймають розділи повісті, дають
оцінку моральним якостям, вчинкам персонажів,
-розвивають творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування,
уміння висловлювати власні думки
Обладнання: презентація,малюнки дітей
Радість – всесвіту пружина.
Радість – творчості душа...
Ф. Шиллер «Ода да радості»
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Роман «Полліанна» належить до книг, що можуть змінити не тільки нас самих, але й наше ставлення до навколишнього світу. Ця книга обійшла половину земної кулі і навчила людей різних країн « грати в радість», вселила віру у свої сили і змусила замислитися над тим, як ставитися до себе, до труднощів у житті, до людей, які тебе оточують. І от сьогодні ми поговоримо про ідею радості й відкриття світу у творі.
Епіграф нашого уроку - строки із гімну Євросоюзу «Оди до радості» Ф. Шиллера
-Діти, як ви думаєте, чому навчить вас сьогоднішній урок? (ми навчимося грати в радість)
- Так, ви навчитеся грати в радість, а ще висловлювати свої думки. Я сподіваюсь, що цей урок допоможе вам виховувати в собі оптимізм, любов до людей, толерантність. А допоможе нам в ццьому незвичайна дівчинка – Полліанна, котра, незважаячи на життєві випробування, радіє кожному дню і намагається допомогти всім, з ким зустрічається.
ІІІ.Вивчення нового матеріалу
- Діти, які ассоціації виникають у вас зі словом «Полліанна»?
-Полліанна має надзвичайний дар – жити «своєю грою в радість». Добротою, щирістю думок вона змінює життя всього міста, навчивши багатьох людей простого шляху до щастя: « завжди радіти»
2. Робота в групах. Скласти правила « гри в радість»
Правила « гри в радість»:
3.Робота з текстом Як « гра в радість» робить світ кращим?
Знайдіть у тексті, як Полліанна намагається радіти навіть за неприємних ситуацій (зачитати цитати)
Втрата батька
«Радіти, що тато пішов на небо, щоб бути там із мамою та іншими дітьми. Він казав, що я маю «радіти за них» (с. 186)
Хотіла ляльку, прислали милиці
« Треба радіти з того, що милиці виявились непотрібними» (с.193)
Тітка поселила Полліанну на горищі
« та рапто я згадала, що терпіти не можу свого ластовіння, і зраділа, що не маю люстра. А потім побачила цей чудовий краєвид з вікна і зрозуміла. Що мені є з чого радіти.» (с. 192)
Дівчинку залишили без вечері
« я люблю хліб з молоком. І буду рада розділити ,Ненсі,з тобою вечерю» ( с. 192)
- Як бачите, в житті Полліанни багато труднощів, але вона не опускає руки. Е. Портер зазначила: « Люди думають, що Полліанна постійно радісно щебече і що вона радіє абсолютно з усього. Однак, я ніколи не поділяла думки, про те, Що ми мусимо заперечувати існування труднощів.,страждань і зла. Я переконана в тому, що ліпше зустрічати невідоме бадьоро і радісно.
Щоб скласти ланцюжок, потрібно впізнати героя.
Впізнай героя
1.Строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері.(міс Поллі)
2. Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сюртук та шовковий циліндр, цього інші чоловіки не носили. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко і завжди сам.(містер Пендлтон)
3. До неї ніхто не любить ходити. Якби тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалась би до неї, така вона уїдлива.
( місіс Сноу)
4.Мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці, Я хотів мати власну домівку. Ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. (Джиммі)
5. Бадьоро наближався найвищий з гурту чоловік із чисто виголеним обличчям і добрими очима.(лікар Чилтон)
6. Вона засуджувала господиню за безсердечне ставлення до сироти і зустрічала Полліанну на станції. (Ненсі)
Ланцюжок
Місс Поллі – Містер Пендлтон- місіс Сноу – Джиммі – лікар Чилтон-- - Ненсі
5.Рольова гра. Розповідь від імені персонажу
Ви будете акторами і від імені персонажів твору розкажете нам, як змінилося ваше життя під впливом Полліанни.
(міс Поллі)
Мені 40 років, я живу в великому будинку. У мене було спокійне налагоджене життя.. Я майже не згадувала свою сестру Дженні, вважала її зрадницею. І ось раптом цей страшний лист. Почуття обов*язку змусило мене взяти до себе доньку моєї померлої сестри. Спочатку Полліанна мене дуже дратувала, тому що приносила клопіт, порушувала тишу. Але з часом я дуже прив*язалась до цієї непосидючої, щирої і веселої дівчинки. Я навіть не зрозуміла, коли змінився мій характер, але мені це подобається. Полліанна змусила мене полюбити життя, переступити через гординю. Полліанна не тільки змінила мій характер, вона змінила мою долю. Я шаслива – поряд зі мною улюблена племінниця Полліанна і мій коханий – доктор Чилтон.
( Джон Пендлтон)
Я дуже багата людина. У мене великий будинок. Колись, дуже давно, я кохав Дженні, матір Полліанни, але вона поїхала з іншим. З тих пір я живу один, ніщо не радує мене, навіть моє багатство. З появою Полліанни, дівчинки-веселки, моє життя змінилося. Я зрозумів, що скравжня домівка неможлива без руки й серця жінки та присутності дитини. Я дуже хотів, щоб Полліанна переїхала жити до мене, та вона любить свою тітку Поллі і не хоче залишати її. Але саме Полліанна вмовила мене всиновити сироту Джиммі Біна. Я прив’язався до хлопчика, як до рідного сина. У нас справжня сім’я. Дякую, тобі, Полліанно.
(місіс Сноу)
Я хвора жінка, у мене параліч ніг. Мені дуже прикро, усі люди можуть ходити. а я немічна, повинна лежати в ліжку. Я дуже сердилась. Не дозволяла відчиняти вікна, щоб не бачити щасливих людей. З появою Полліанни моє життя змінилося. Вона навчила мене «грати в радість». Спочатку це мене дратувало. Але поступово я полюбила цю веселу дівчинку, дозволяла їй розчісувати своє волосся,робити зачіски. Я навіть почала працювати. Зараз я в’яжу одяг для дітей з притулку. Я дуже рада, що у мене здорові умілі руки і що можу бути комусь корисною. Дякую тобі, Полліанно, за віру в життя.
(Джиммі)
Мені щойно минуло 10 років. Торік я жив у сиротинці.Але нас таких там було багато і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Я хотів мати власну домівку, ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого не було. Завдяки Полліанні у мене з’явився батько, якого я люблю. Тепер ми щаслива сім’я. Спасибі тобі, Полліанно.
Висновок
Ясним сонечком входить Полліанна в похмурі будинки, і їй вдається пом’якшити, здавалось би, зовсім скам’яніли серця. Люди, переймаючи «гру в радість» стають добрішими, людянішими, починають усвідомлювати мету свого існуввання.
6. Вирішення проблемних ситуацій
То, як, діти, може, повчимося «грати в радість». Це так цікаво і так просто: варто знайти щось радісне навіть у найприкрішій ситуації. Тож спробуємо.
Робота в групах
1 ситуація
Перед від’їздом до літнього табору захворіли на ангіну.
2 ситуація
Вам не дозволяють допізна гуляти з друзями.
3 ситуація
Ви сподівалися отримати 11 балів за контрольну з математики, а отримали 7.
4 ситуація
Чому можна радіти, якщо кожного дня задають домашні завдання?
ІV. Підсумки уроку
«Мікрофон»
-Чи з’явилось у вас бажання щось змінити у своєму житті?
-За що б ви подякували Е. Портер?
V.Домашнє завдання: переказати епізод повісті, який справив найбільше враження; підготувати по 4-5 питань для вікторини.