Конспект уроку "Загальна характеристика частин мови"

Про матеріал
Конспект призначений для прведення відкритого уроку з української мови у 6 класі. Використано різні форми роботи з учнями, презентація до уроку
Перегляд файлу

 

 

 

 

Конспект уроку

в 6 класі

 

«Загальна характеристика

частин мови»

 

 

 

                                                                   Підготувала

                                                    вчитель української

                                                  мови та літератури

                                                    Биковецької гімназії

                                   Савчук Г.І.

 

 

 

2022

 

Тема. Загальна характеристика частин мови

Мета:

повторити відомості про частини мови, їх класифікацію;

формувати вміння розпізнавати самостійні та службові частини мови в реченні та тексті;

усвідомити різницю між самостійними та службовими частинами мови; розвивати логічне мислення школярів, уміння аналізувати й узагальнювати, сприяти творчій активності учнів;

виховувати інтерес учнів  до уроків рідної української мови

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, індивідуальні картки,

                         таблиця «Частини мови»

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Перебіг уроку

І. Вступне слово вчителя

    Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, материнської лагідності й доброти, мудрості земної, закладеної ще нашими славними предками.          

   Справа кожної людини – відшліфовувати, вдосконалювати своє мовлення, збагачувати словниковий запас, плекати рідну мову, дбати про її красу й чистоту. Це можемо зробити, уважно читаючи твори художньої літератури, газети та журнали, запозичуючи мудре слово з місцевих говірок, вивчаючи цей предмет на уроках.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Тема нашого уроку «Загальна характеристика частин мови». СЛАЙД І

(ЗАВДАННЯ уроку)    СЛАЙД 1І

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове –

Частини мови!

                     Дмитро Білоус

1.Слово вчителя. На сьогоднішньому уроці  ми ознайомимося з новим розділом мовознавства , навчимося характеризувати частини мови та розрізняти їх в реченні

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

    Діти, а для чого нам потрібно вивчати рідну мову, учити частини мови?

    Вірно, щоб бути грамотними, розумними, поповнити свій словниковий запас, правильно складати словосполучення, речення, висловлювати власні думки тощо.

   Адже в нашій мові дуже багато слів. І крім наявних, повсякчас народжуються  нові й нові слова.

З якими розділами науки про мову пов’язана морфологія  і що вивчає кожен з них ?        СЛАЙД ІІІ

1)Фонетика. (Вивчає звуки)

2) Графіка (Букви)

3) Орфографія (Правильне написання)

 4) Орфоепія (Правильна вимова)

 5) Лексикологія ( Лексика, значення, вживання і походження)

 6) Словотвір (Способи творення слів)

  7) Лексикографія (Правила укладання словників)

  8) Стилістика ( Стилі мовлення)

   9) Фразеологія ( Стійкі сполучення слів)

  10) Пунктуація ( Вживання розділових знаків)

    11) Синтаксис (Словосполучення і речення)

     12) Етимологія (Походження слів)

     13) Морфеміка (Значущі частини слова)

14) МОРФОЛОГІЯ???

       Проте для опанування мови не досить знати її словниковий склад, треба добре володіти граматикою, яку ще називають Царицею наук.

      Таким чином, наша мова – це океан слів , а граматика - мудрий господар, володар цього океану. Сила граматики в тому, що вона групує нескінченну кількість слів у певні групи, класи. Один із таких найважливіших класів – частини мови. Можливо хтось скаже, який розділ мовознавчої науки вивчає частини мови? Так, вірно. Це – морфологія.

 

  Морфологія – це розділ науки, який вивчає слово в частинах мови. (З ПІДРУЧНИКА (сторінка 76.).

    Інсценізація “Казки про частини мови” (діти підготовлені заздалегідь)

-         Казка, яку ви зараз почуєте, дуже важлива з огляду на тему уроку. Вона допоможе пригадати все те, що ви вчили про частини мови ,і з’ясувати, яка ж частина мови найважливіша?

 

Казка про частини мови

  Одного разу, коли матері Мови не було вдома, її  діти – частини мови – засперечалися, хто з них найважливіший.

   -Я, - сказав Іменник, - приношу найбільше користі, бо я даю всім імена: істотам, предметам, подіям. Одягнувши їх у сім відмінків, два числа і три роди, я можу виступати будь- яким членом речення... Тож, безумовно, я найголовніший.

    Червоний від обурення Прикметник негайно перебив його:

   - Зачекай, Іменнику! Та ж без моєї прикмети ти не був би ні гарним, ні розумним. Це я всіх прикрашаю, вказую на належність предмета особі. А в реченні виступаю означенням і присудком...

     Тут у мову втрутився Числівник:

    - От задаваки! Та без мене ви б не знали ні року свого народження, ні скільки живете на світі. Я теж маю відмінки, а подекуди числа і всі три роди. І разом з тобою, Іменнику, можу бути і головним, і другорядним членом речення.

      Займенник слухав суперечку й іронічно посміхався:

     - Які ви розумні! Та що б ви робили, якби не було б мене. Я в реченні можу замінити вас усіх. Маю відмінки, роди і числа, а в реченні виконую будь-яку роль. А чи зможете ви без мене запитати про когось чи про щось?

      Дієслово зверхньо, поблажливо поглядало на всіх, потім примирливо сказало:

     - Заспокойтесь всі! Без моєї Гераклової сили всі ніщо, тільки байдики б’єте. А як з’явлюсь та запущу в дію усі мої три часи в однині й множині, то тільки тоді ви значите. Я вже не кажу про те, що в реченні блискуче виконую і головну, і другорядну роль.

      Прислівник виглянув з-під руки Дієслова і собі:

     - А чим ви хвалитеся? Тим, що з вас ліплять люди те, що заманеться? Повчіться краще в мене. Я серед вас один і гордий, і твердий, як криця, стою непорушно. Себе викривляти у різних числах, відмінках і родах я не дозволю. І в реченні я постійно виступаю обставиною. Т а й у дружбі я надійніший – завжди поряд з Дієсловом .

      Тут між частин мови просунув голову Прийменник.

     - Так я твій брат. Я теж незмінний. Без мене ви і думку не можете висловити як слід. Ось, наприклад:” Учень йде ... школи”. Нічого не зрозуміло. А як тільки я з’явлюсь, так і стає ясно до чи зі школи він іде.

       Поважно походжаючи між частинами мови, Сполучник з притиском сказав:

      - Ви, най-най-най...зарубайте собі на носі, що в реченнях всіх з’єднаю вас я, без мене ви ходили б, як загублене телятко.

      - Та й без мене вам не обійтися, - промовила Частка. – Ні тобі запитати, ні заперечити чи висловити сумнів...

       - Гай, гай, діти однієї матері, а не можуть у мирі жити, - засмучено сказав Вигук. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, то вчив би вас розуму. А то тільки від радості, горя, страху чи здивування можу подати свій голос.

       У цей час повернулася до своєї рідної домівки мати Мова.

       - Не сваріться, любі діти. Кожен з вас мені потрібен. Без вас я не була б така гарна, мила людям у розмові, у пісні, на письмі. Хай між вами запанує дружба й злагода назавжди.

       Усі частини мови з’єднали руки і пообіцяли матері:

      - У дружбі та злагоді будемо здорові й щастя дамо нашій матері Мові.

 

-         Отже, ми з’ясували значення в мові кожної частини мови, знаємо, що    самостійні частини мови мають лексичне і граматичне значення: морфологічні і синтаксичні ознаки. А службові частини мови служать для зв’язків слів і частин складного речення, вираження зв’язків між словами в реченні, надають словам чи реченням додаткових відтінків або служать для творення деяких граматичних форм та нових слів.

Перевіримо, як ви вмієте розрізняти частини мови.

 Пояснення теми     СЛАЙД  4, 5, 6, 7

   Опрацювання опорного плакату “Дерево морфології”

-  Розділ науки про мову морфологію можна уявити деревом, його

  гілки - частинами мови, листя на гілках – словами.

   Розглядаємо плакат, наводимо приклади слів на кожну з частин мови.

 

1). Яка частина мови , на вашу думку, найчисельніша, тобто має найбільше слів? Чому? ( Іменник, бо дає назви предметам, явищам, особам, процесам, матеріалам, речовинам, діям, почуттям).

IV. Генералізація знань учнів з вивченої теми 

Перевіримо, як ви вмієте розрізняти частини мови.

1  Лінгвістична гра.     СЛАЙД 8

     Якщо ви правильно розподілите частини мови у колонки, то зможете прочитати вислів, підкресливши другу від початку букву.

    Знайомий, один, пахучий, пусто, обов’язок ,два, дев’яносто, вночі, спритний, думка, тридцятий, окуляри, жадібно, сімсот, сумно, світанок, найкращий, вправна, скоро, великий, привабливі, дихання, чудово, вільний.

    Іменник             Прикметник             Прислівник        Числівник

Букви на папері – у науку двері.

 

2) Диктант – вікторина   СЛАЙД 9….  

       Знайдіть займенники в лічилках і скоромовках, запишіть. ( Крім особових займенників, є й інші розряди за значенням, спробувати відшукати і їх ).

Я, ти, він, вона

Разом дружна вся сім’я.

 

Хто запізниться,

Той буде жмуриться.

 

Тут циганка ворожила,

Кусок сала положила,

Ось воноє – щастя твоє.


.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

   Якщо вчитель називає іменник – руки підняти вгору, прикметник – розвести у сторони, числівник – витягнути вперед.

 Сонце, фантастичний, третій, Місяць, мільйон, ракета, безмежний, один, двигун, невідомий, земля, блакитний, сто

 - Які це слова? Яким способом вони утворені? Назвіть орфограму.

 

3. Ми - коректори     СЛАЙД 10 

Завдання записані на дошці і картках, що видані дітям за варіантами

1.       За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.

2.       Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.

3.       Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.

1.       “ За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш”

2.       “ Де сім господинь, там хата не метена”

3.       Одна голова добре, а дві -  ще краще”

 

4. Вправа «Будь уважним»

  Ще є в нас одна самостійна частина мови – це дієслово.

    Записати текст, підкреслити дієслова, вказати , на яке  запитання відповідає

   У ранньому дитинстві у Тараса виявився хист до малювання. Крейдою він розмальовував стіни, лави, стіл, долівку. Хлопець, малюючи, забував пр. своє гірке життя. Незабаром Тарас почав складати свої вірші.

 

5. Робота в групах

Виписати з тексту прийменники, сполучники та частку і підкресліть їх.

Праця годує, а лінь марнує.

 І вдень, і вночі сняться калачі.

 З ким поведешся, від того й наберешся.

 Або пан, або пропав.

Вовків боятись, то в ліс не ходити.

 Задер носа, що кочергою не дістане.

 На чужому горі щастя не збудуєш.

6. Робота в парах  

     Слова, що належать до цієї частини мови, неспокійні, крикливі, весь час метушаться. Хоча вони й маленькі, але можуть виражати захоплення, сум, страждання, докір, прохання, страждання. В них уся чаша переживань, почуттів, волевиявлень людини. За неспокійну вдачу ці слова й назвали вигуками. Вигуки не змінюються і членами речення не виступають. Не відносяться вони не до самостійних, не до службових части мови.

Згадайте назви народних пісень, які ми вивчали в цьому році, де б зустрічалися вигуки.( Завдання в парах)

 Наприклад, Ой ти, коте, коточок”;

                   “ Ой ну, люлі, дитя спать”;

                      “Ой у лузі червона калина похилилася”;

                      “ Гей, видно село”;

                      “Ой біжить, біжить мала дівчина”;

                      “Ой хто, хто Миколая любить”;

                      “Ой весна, весна – днем красна”;

                      “ Ой кувала зозуленька”.

VI.       Підсумок уроку    Гра “Четверте зайве”

Знайти “четверте зайве” слово, аргументувати свої докази, виділити орфограми.

1.     П’ять, п’ятірка, п’ятий, п’ятеро.   ( іменник + числівники)

2.     Навесні, взимку, дружні, зранку.      ( прикметник + прислівники)

3.     Я, від, його, тебе.                              ( прийменник + займенники)

4.     Стук-стук, ох, ку-ку, ойкає             (дієслово + вигуки)

5.      Не, але, та, або.                               ( частка + сполучники)

 

VII.        Узагальнення та систематизація знань

 - Скажіть, будь ласка, про що ми дізнались сьогодні на уроці?

- Як ви зрозуміли епіграф до нашого уроку?

- Що вивчає морфологія?

- На які групи поділяються частини мови?

- За якими ознаками виділять самостійні і службові части мови?

- Що ми можемо сказати про особливу частину мови – вигук?

- Які види завдань вам сподобались? Чим саме?

 Слова вчителя.

-         Дійсно, частини мови ,як намистини, золоті злитки, як називає їх автор відомої збірки “Диво калинове “ – Дмитро Білоус. Давайте згадаємо цю поезію, яку ви вивчали в минулому році.

 

VIII.     Домашне завдання

Склади розповідь-казку  про будь-яку частину мови

 

За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.

 

 

Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.

 

 

Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.

 

 

 

 

 

За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.

 

 

Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.

 

 

Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.

 

 

 

 

 

За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.

 

 

Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.

 

 

Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.

 

 

 

 

 

За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.

 

 

Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.

 

 

Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.

За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.

 

 

Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.

 

 

Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.

 

 

 

 

Праця годує, а лінь марнує.

 І вдень, і вночі сняться калачі.

 З ким поведешся, від того й наберешся.

 Або пан, або пропав.

Вовків боятись, то в ліс не ходити.

 Задер носа, що кочергою не дістане.

 На чужому горі щастя не збудуєш.

 

 

 

Праця годує, а лінь марнує.

 І вдень, і вночі сняться калачі.

 З ким поведешся, від того й наберешся.

 Або пан, або пропав.

Вовків боятись, то в ліс не ходити.

 Задер носа, що кочергою не дістане.

 На чужому горі щастя не збудуєш.

 

 

 

 

Праця годує, а лінь марнує.

 І вдень, і вночі сняться калачі.

 З ким поведешся, від того й наберешся.

 Або пан, або пропав.

Вовків боятись, то в ліс не ходити.

 Задер носа, що кочергою не дістане.

 На чужому горі щастя не збудуєш.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Загальна характеристика частин мови

Мета:

повторити відомості про частини мови, їх класифікацію;

формувати вміння розпізнавати самостійні та службові частини мови в реченні та тексті;

усвідомити різницю між самостійними та службовими частинами мови; розвивати логічне мислення школярів, уміння аналізувати й узагальнювати, сприяти творчій активності учнів;

виховувати інтерес учнів  до уроків рідної української мови

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, індивідуальні картки,

                         таблиця «Частини мови»

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Перебіг уроку

І. Вступне слово вчителя

    Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, материнської лагідності й доброти, мудрості земної, закладеної ще нашими славними предками.          

   Справа кожної людини – відшліфовувати, вдосконалювати своє мовлення, збагачувати словниковий запас, плекати рідну мову, дбати про її красу й чистоту. Це можемо зробити, уважно читаючи твори художньої літератури, газети та журнали, запозичуючи мудре слово з місцевих говірок, вивчаючи цей предмет на уроках.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Тема нашого уроку «Загальна характеристика частин мови». СЛАЙД І

(ЗАВДАННЯ уроку)    СЛАЙД 1І

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове –

Частини мови!

                     Дмитро Білоус

1.Слово вчителя. На сьогоднішньому уроці  ми ознайомимося з новим розділом мовознавства , навчимося характеризувати частини мови та розрізняти їх в реченні

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

    Діти, а для чого нам потрібно вивчати рідну мову, учити частини мови?

    Вірно, щоб бути грамотними, розумними, поповнити свій словниковий запас, правильно складати словосполучення, речення, висловлювати власні думки тощо.

   Адже в нашій мові дуже багато слів. І крім наявних, повсякчас народжуються  нові й нові слова.

       З якими розділами науки про мову пов’язана морфологія  і що вивчає кожен з них ?        СЛАЙД ІІІ

1)Фонетика. (Вивчає звуки)

2) Графіка (Букви)

3) Орфографія (Правильне написання)

4) Орфоепія (Правильна вимова)

5) Лексикологія ( Лексика, значення, вживання і походження)

 6) Словотвір (Способи творення слів)

 7) Лексикографія (Правила укладання словників)

 8) Стилістика ( Стилі мовлення)

 9) Фразеологія ( Стійкі сполучення слів)

10) Пунктуація ( Вживання розділових знаків)

11) Синтаксис (Словосполучення і речення)

12) Етимологія (Походження слів)

13) Морфеміка (Значущі частини слова)

14) МОРФОЛОГІЯ???

       Проте для опанування мови не досить знати її словниковий склад, треба добре володіти граматикою, яку ще називають Царицею наук.

      Таким чином, наша мова – це океан слів , а граматика - мудрий господар, володар цього океану. Сила граматики в тому, що вона групує нескінченну кількість слів у певні групи, класи. Один із таких найважливіших класів – частини мови. Можливо хтось скаже, який розділ мовознавчої науки вивчає частини мови? Так, вірно. Це – морфологія.

  Морфологія – це розділ науки, який вивчає слово в частинах мови. (З ПІДРУЧНИКА (сторінка 76.).

    Інсценізація “Казки про частини мови” (діти підготовлені заздалегідь)

-         Казка, яку ви зараз почуєте, дуже важлива з огляду на тему уроку. Вона допоможе пригадати все те, що ви вчили про частини мови ,і з’ясувати, яка ж частина мови найважливіша?

 

Казка про частини мови

  Одного разу, коли матері Мови не було вдома, її  діти – частини мови – засперечалися, хто з них найважливіший.

   -Я, - сказав Іменник, - приношу найбільше користі, бо я даю всім імена: істотам, предметам, подіям. Одягнувши їх у сім відмінків, два числа і три роди, я можу виступати будь- яким членом речення... Тож, безумовно, я найголовніший.

    Червоний від обурення Прикметник негайно перебив його:

   - Зачекай, Іменнику! Та ж без моєї прикмети ти не був би ні гарним, ні розумним. Це я всіх прикрашаю, вказую на належність предмета особі. А в реченні виступаю означенням і присудком...

     Тут у мову втрутився Числівник:

    - От задаваки! Та без мене ви б не знали ні року свого народження, ні скільки живете на світі. Я теж маю відмінки, а подекуди числа і всі три роди. І разом з тобою, Іменнику, можу бути і головним, і другорядним членом речення.

      Займенник слухав суперечку й іронічно посміхався:

     - Які ви розумні! Та що б ви робили, якби не було б мене. Я в реченні можу замінити вас усіх. Маю відмінки, роди і числа, а в реченні виконую будь-яку роль. А чи зможете ви без мене запитати про когось чи про щось?

      Дієслово зверхньо, поблажливо поглядало на всіх, потім примирливо сказало:

     - Заспокойтесь всі! Без моєї Гераклової сили всі ніщо, тільки байдики б’єте. А як з’явлюсь та запущу в дію усі мої три часи в однині й множині, то тільки тоді ви значите. Я вже не кажу про те, що в реченні блискуче виконую і головну, і другорядну роль.

      Прислівник виглянув з-під руки Дієслова і собі:

     - А чим ви хвалитеся? Тим, що з вас ліплять люди те, що заманеться? Повчіться краще в мене. Я серед вас один і гордий, і твердий, як криця, стою непорушно. Себе викривляти у різних числах, відмінках і родах я не дозволю. І в реченні я постійно виступаю обставиною. Т а й у дружбі я надійніший – завжди поряд з Дієсловом .

      Тут між частин мови просунув голову Прийменник.

     - Так я твій брат. Я теж незмінний. Без мене ви і думку не можете висловити як слід. Ось, наприклад:” Учень йде ... школи”. Нічого не зрозуміло. А як тільки я з’явлюсь, так і стає ясно до чи зі школи він іде.

       Поважно походжаючи між частинами мови, Сполучник з притиском сказав:

      - Ви, най-най-най...зарубайте собі на носі, що в реченнях всіх з’єднаю вас я, без мене ви ходили б, як загублене телятко.

      - Та й без мене вам не обійтися, - промовила Частка. – Ні тобі запитати, ні заперечити чи висловити сумнів...

       - Гай, гай, діти однієї матері, а не можуть у мирі жити, - засмучено сказав Вигук. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, то вчив би вас розуму. А то тільки від радості, горя, страху чи здивування можу подати свій голос.

       У цей час повернулася до своєї рідної домівки мати Мова.

       - Не сваріться, любі діти. Кожен з вас мені потрібен. Без вас я не була б така гарна, мила людям у розмові, у пісні, на письмі. Хай між вами запанує дружба й злагода назавжди.

       Усі частини мови з’єднали руки і пообіцяли матері:

      - У дружбі та злагоді будемо здорові й щастя дамо нашій матері Мові.

 

-         Отже, ми з’ясували значення в мові кожної частини мови, знаємо, що    самостійні частини мови мають лексичне і граматичне значення: морфологічні і синтаксичні ознаки. А службові частини мови служать для зв’язків слів і частин складного речення, вираження зв’язків між словами в реченні, надають словам чи реченням додаткових відтінків або служать для творення деяких граматичних форм та нових слів.

Перевіримо, як ви вмієте розрізняти частини мови.

 Пояснення теми     СЛАЙД  4, 5, 6, 7

   Опрацювання опорного плакату “Дерево морфології”

  • Розділ науки про мову морфологію можна уявити деревом, його

  гілки - частинами мови, листя на гілках – словами.

   Розглядаємо плакат, наводимо приклади слів на кожну з частин мови.

 

  • Яка частина мови , на вашу думку, найчисельніша, тобто має найбільше слів? Чому? ( Іменник, бо дає назви предметам, явищам, особам, процесам, матеріалам, речовинам, діям, почуттям).

IV. Генералізація знань учнів з вивченої теми 

Перевіримо, як ви вмієте розрізняти частини мови.

1  Лінгвістична гра.     СЛАЙД 8

     Якщо ви правильно розподілите частини мови у колонки, то зможете прочитати вислів, підкресливши другу від початку букву.

    Знайомий, один, пахучий, пусто, обов’язок ,два, дев’яносто, вночі, спритний, думка, тридцятий, окуляри, жадібно, сімсот, сумно, світанок, найкращий, вправна, скоро, великий, привабливі, дихання, чудово, вільний.

    Іменник             Прикметник             Прислівник        Числівник

Букви на папері – у науку двері.

 

2) Диктант – вікторина   СЛАЙД 9….  

       Знайдіть займенники в лічилках і скоромовках, запишіть. ( Крім особових займенників, є й інші розряди за значенням, спробувати відшукати і їх ).

Я, ти, він, вона

Разом дружна вся сім’я.

 

Хто запізниться,

Той буде жмуриться.

 

Тут циганка ворожила,

Кусок сала положила,

Ось воно є – щастя твоє.

.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

   Якщо вчитель називає іменник – руки підняти вгору, прикметник – розвести у сторони, числівник – витягнути вперед.

 Сонце, фантастичний, третій, Місяць, мільйон, ракета, безмежний, один, двигун, невідомий, земля, блакитний, сто, сотня, український, багато

3. Ми - коректори     СЛАЙД 10 

Завдання записані на дошці і картках, що видані дітям за варіантами

1.       За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.

2.       Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.

3.       Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.

ВІДПОВІДІ

1.       “ За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш”

2.       “ Де сім господинь, там хата не метена”

3.       Одна голова добре, а дві -  ще краще”

4. Вправа «Будь уважним»

  Ще є в нас одна самостійна частина мови – це дієслово.

Записати текст, підкреслити дієслова, вказати , на яке  запитання відповідає

   У ранньому дитинстві у Тараса виявився хист до малювання. Крейдою він розмальовував стіни, лави, стіл, долівку. Хлопець, малюючи, забував про своє гірке життя. Незабаром Тарас почав складати свої вірші.

5. Робота в групах

Виписати з тексту прийменники, сполучники та частку і підкресліть їх.

Праця годує, а лінь марнує.      І вдень, і вночі сняться калачі.

 З ким поведешся, від того й наберешся.    Або пан, або пропав.

Вовків боятись, то в ліс не ходити.         Задер носа, що кочергою не дістане.

6. Робота в парах  

     Слова, що належать до цієї частини мови, неспокійні, крикливі, весь час метушаться. Хоча вони й маленькі, але можуть виражати захоплення, сум, страждання, докір, прохання, страждання. В них уся чаша переживань, почуттів, волевиявлень людини. За неспокійну вдачу ці слова й назвали вигуками. Вигуки не змінюються і членами речення не виступають. Не відносяться вони не до самостійних, не до службових части мови.

Згадайте назви народних пісень, які ми вивчали в цьому році, де б зустрічалися вигуки.( Завдання в парах)

 Наприклад, Ой ти, коте, коточок”;  “ Ой ну, люлі, дитя спать”;

VI.       Підсумок уроку    Гра “Четверте зайве”

Знайти “четверте зайве” слово, аргументувати свої докази, виділити орфограми.

1.     П’ять, п’ятірка, п’ятий, п’ятеро.   ( іменник + числівники)

2.     Навесні, взимку, дружні, зранку.      ( прикметник + прислівники)

3.     Я, від, його, тебе.                              ( прийменник + займенники)

4.     Стук-стук, ох, ку-ку, ойкає             (дієслово + вигуки)

5.      Не, але, та, або.                               ( частка + сполучники)

VII.        Узагальнення та систематизація знань

 - Скажіть, будь ласка, про що ми дізнались сьогодні на уроці?

- Як ви зрозуміли епіграф до нашого уроку?

- Що вивчає морфологія?

- На які групи поділяються частини мови?

- За якими ознаками виділять самостійні і службові части мови?

- Що ми можемо сказати про особливу частину мови – вигук?

- Які види завдань вам сподобались? Чим саме?

 Слова вчителя.

-         Дійсно, частини мови ,як намистини, золоті злитки, як називає їх автор відомої збірки “Диво калинове “ – Дмитро Білоус. Давайте згадаємо цю поезію, яку ви вивчали в минулому році.

 

VIII.     Домашне завдання

Склади розповідь-казку  про будь-яку частину мови

docx
Додав(-ла)
Савчук Ганна
Додано
18 листопада 2022
Переглядів
1567
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку