Прикметник як частина мови, значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції. Лексико-граматичні розряди прикметників (якісні, відносні, присвійні), їх особливості і функціонуван

10 клас                                                                                                        09. 04. 19

Тема: Прикметник як частина мови, значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції. Лексико-граматичні розряди прикметників (якісні, відносні, присвійні), їх особливості і функціонування в мовленні. Перехід відносних прикметників у якісні, присвійних у якісні і відносні.

Мета:

– розширити знання учнів про лексико-граматичні ознаки прикметника, його синтаксичну роль, про перехід прикметників з одного розряду до іншого;

– формувати вміння розрізняти розряди прикметників та визначати їх особливості функціонування в мовленні;

– за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття гордості та любові до краси рідної землі.

Тип уроку: комбінований

Методи і прийоми: слово вчителя, репродуктивна бесіда, колективна робота, робота біля дошки й у зошитах, творче моделювання, робота з картками.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Обладнання: підручник, дидактичні матеріали, картки

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Репродуктивна бесіда

 1.  Пригадайте, яка частина мови називається прикметником. Наведіть приклади (Прикметником називається частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Наприклад: сміливий, щаслива, зелене, веселі, сестрин, батькова, братове і т. ін.)

2.  Які морфологічні ознаки має прикметник? (прикметник змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від іменника, з яким прикметник узгоджується: стрункий юнак – стрункого юнака, струнка тополя – стрункої тополі, стрункі дівчата – струнких дівчат. Названі властивості прикметника є його морфологічними ознакам).

3.  На які групи за значенням поділяються прикметники? (за характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотвірними особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.)

4. Які прикметники називаються якісними? (якісні прикметники позначають безпосередні, закладені в самій суті предметів ознаки, що зазвичай здатні виявлятися більшою або меншою мірою: кмітливий (юнак) – кмітливіший, найкмітливіший.)

5. Які прикметники називаються відносними? (відносні прикметники виражають незмінні, сталі щодо міри вияву ознаки предметів за їх відношення до інших предметів, дій, обставин: бурштинове (намисто), осінній (день).

6. Які прикметники називаються присвійними? (Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Наприклад: мамина (казка), батьків (сміх) (З посібника).

7. Які синтаксичні функції виконує прикметник? (У реченні прикметник виступає переважно в ролі узгодженого означення. Наприклад: Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмарою (Г. Тютюнник).

Рідше прикметник виконує функцію іменної частини складеного присудка. Наприклад: Яка важка у вічності хода! (Ліна Костенко).

Субстантивований прикметник (який перейшов у іменник) виконує ті самі синтаксичні функції, що й іменник).

ІІ.  Перевірка домашнього завдання

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Прочитайте записані на дошці слова з твору І. Цюпи. Поміркуйте, щоб ви відповіли на подібне питання, виокреміть у тексті прикметники та їх лексико-граматичні розряди.

Його непокоїло, коли діти на питання: «Яким ти хочеш вирости? –відповідали: «Сміливим, хоробрим, дужим, – але майже ніхто не говорив: «Чесним і добрим»

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
    Слово вчителя. Прикметник – самостійна частина мови, яка виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

Якісні прикметники у складі усталених назв переходять у відносні: білий сніг – білий гриб, важка дошка – важка промисловість, синя хустка – синя панчоха.

Відносні прикметники переходять у якісні: залізний цвях – залізний кулак, молочний суп – молочний туман, осінній день – осінній настрій.

Присвійні прикметники переходять у відносні та якісні: ведмежа лапа – ведмежа шуба – ведмежа послуга; заяча нора – заяча губа – заяча вдача; солов’їний дзьоб – солов’їний  спів – солов’їний голос.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Робота з підручником

1) Виконання вправ

 1. Вправа 429

 Прочитайте поезію Дмитра Луценка. Випишіть словосполучення з прикметниками, визначте групу за значенням, рід, число і відмінок прикметників.

РЕЛІКВІЯ

Курли, курли... І радощі, й жалі

Дитячих років серце не забуло...

Курли, курли... Лунало десь в імлі,

І все село ту ніжну пісню чуло.

Не знав я ще про той шматок землі,

Де з пальмами тулилися сутуло,

Мов сироти, і наші журавлі,

Що там знайшли скупий притулок.

Над рідною землею

Пролопотіли крилами літа –

А десь журу почую журавлину –

І мріями, як птаха, миттю лину

Туди, де в’ється стежечка крута,

Де час притьмарив батькову хатину,

Що  стала мов реліквія свята.

2. Колективна робота

1) Запишіть подані прикметники разом з іменниками у три колонки: якісні, відносні, присвійні. Знайдіть приклади переходу прикметників з одного розряду в інший: присвійних – у відносні та якісні; відносних у якісні.

Дністрові води, солов’їне гніздо, солом’яна стріха, гусячі яйця, солом’яна вдова, золота осінь,залізна витримка,  кремова сукня, волошкова даль, купальські вінки, кам’яний будинок, братів зошит, босий хлопець, залізний цвях, вовчі зуби, ведмежа послуга, скляний посуд, вороняче крило, пташиний щебет, сільський клуб, білява хата, сліпа бабуся.

2)  Прочитайте речення. Відшукайте в них відносні та присвійні прикметники, вжиті у значенні якісних.

1. Романові дома довелось покуштувати березової каші (С. Васильченко). 2. Тож, мила моя юнь, любіть, вивчайте солов’їну мову, ніде й ніколи не ганьбіть її — життя основу (М. Волощук). 3. Той, хто бачить тільки недоліки, той просто сліпець... Та не потрібні нам і рожеві окуляри (Л. Дмитренко). 4. І чисте срібне сяйво на скронях зайнялося, як одсвіт гроз великих, як блиск бурхливих літ (М. Бажан). 5. Замовкни ж ти, пісне моя лебедина, бо хутко порветься остання струна (Леся Українка) 6. Став він не остання спиця в колесі (Панас Мирний).

3) Запишіть прикметники у 3 колонки: 1) якісні; 2) відносні; 3) присвійні

Змінний, охайний, стрункий, платний, учителева, тонкий, знаменитий, п’ємонтський, батьків, мамин, зелений, світлий, всесвітній, червоний, старий, довгий, ляльковий, лисий.

4) Утворіть прикметники. Розмежуйте присвійні і відносні. Виділіть суфікси і поясніть, які зміни відбуваються у цих прикметниках.

Тітка, поляк, Ольга, ткач, козак, таджик, Марічка, рибак, свекруха, університет, Париж, богатир, Шевченко, дядько, Олена, Марина.

3. Робота біля дошки й у зошитах.

1) Доберіть до  поданих до поданих словосполучень синонімічні їм словосполучення «прикметник + іменник». Визначте лексико-граматичні розряди прикметників.

Варення з абрикос,  пам’ятник з мармуру, морози у лютому, ваза з кришталю, простори степів, листя клена,  сукня доньки, посуд із глини, наказ батька, вінок із барвінку, поля жита.

2) Розкрийте дужки, записуючи іменник у формі прикметника чоловічого, жіночого та середнього роду.

(Валя) син, книга, пальто; (батько) кожух, порада, поле; (теля) хвіст, їжа, молоко; (доня) портфель, сумка, дзеркало, (Гордій) будинок, шапка, волосся.

3. Творче моделювання.

1) Замініть словосполучення з непрямими відмінками іменників на словосполучення з прикметником.

 Сміх дитини, збори студентів, порада товариша, рукопис автора, програма на рік, глибина думки, командир полку, день весни, день осені, приятель брата, сад Олексія, город Макара, хата Шевченка.

2) Утворіть від поданих іменників присвійні прикметники.

 Лідія, сестра, тітка, птах, змія, свиня, курка, Олег, свекруха, баба, народ, Софія, Одарка, Толя, Геннадій, Олеся, Лука, невістка, Параска, дід, Галя, Ольга, Сергій, Надія, Ганна, Василь, Соломія, доярка, орач, учитель.

4. Робота з картками.

Складіть речення з наведеними словами так, щоб в одному випадку це слово мало відносне, а в іншому  – якісне значення.

М’який, вишневий, срібний, лисячий.

VI. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася)…
• Сьогоднішній урок для мене був корисним..

VII. Оцінювання

VIII. Домашнє завдання

1) Вивчити теоретичний матеріал

2) Вправи 431, 432, С. 153