Українська мова
3 клас
Тема. Загальне поняття про прикметник.
Мета. Розширювати знання учнів про прикметник; вчити визначати прикметник за запитаннями, значенням і роллю в реченні.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник «Українська мова», 3 клас (М.С.Вашуленко, О.І. Мельничайко), тестові завдання, сигнальні картки, демонстраційні таблиці «Прикметник» опорна таблиця «Метод «Прес».
Хід уроку
І. Організація учнів до початку уроку
Дзвоник вже сигнал нам дав.
Працювати час настав.
Тож і ти часу не гай.
Працювати помагай!
1.1. Бесіда.
- Сьогодні у нас не просто урок української мови. Ми на сьогоднішньому уроці будемо працювати у науково-дослідницькій лабораторії. Ви спробуєте себе у ролі юних лаборантів-дослідників української мови. Але наша лабораторія незвична, бо досліди в ній ви будете проводити над частинами мови, аналізи виконувати мовні. А піддослідним об’єктом у вас буде одна із частин мови. Отже, у нас сьогодні урок – дослідження.
- Досліджувати означає виясняти, пізнавати, розглядати, знайомитись.
- Сьогодні на уроці я бажаю вам бути впевненими, творчими, активними, спостережливими.
1.2. Девіз нашого уроку:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто думати, а міркувати.
Дружно й плідно працювати.
1.3. Робота в парах. Гра» Склади план уроку».
- Прочитайте прислів’я, пронумеруйте, щоб вийшла послідовність роботи на уроці:
• Хто багато робить, той і багато вміє.
• Зробив діло, гуляй сміло.
• Добрий початок - половина роботи.
(1. Добрий початок – початок – половина роботи.)
(2. Хто багато робить, той і багато вміє.
(3. Зробив діло, гуляй сміло.)
- Молодці, у нас добрий початок і я сподіваюсь, що ми з вами виконаємо ще багато цікавої роботи, а саме:
1. Мозкова атака «Запитання-відповідь».
2. Каліграфічна хвилинка.
4. Технологія «Асоціативний ряд».
6. Інтерактивна технологія «Незакінчене речення».
7. Робота в парах, в групах.
- Для гарної роботи потрібно дещо пригадати.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
2.1.Мозкова атака «Запитання-відповідь»
(Учень задає питання на повторення вивченого матеріалу будь-кому з класу; той, хто на нього відповів, задає запитання наступній дитині і т.д.)
Орієнтовані запитання:
- З чого складається наше мовлення?
- З чого складаються речення?
- В які частини мови поєднані слова?
- Скільки є частин мови?
- Слів якої частини мови найбільше?
- Яку частину мови вже вивчили?
- Що таке іменник? За чим змінюються іменники?
- Які іменники належать до іменників чоловічого роду?
- Які іменники належать до іменників жіночого роду?
- Які іменники належать до іменників середнього роду?
- За допомогою чого встановлюється зв'язок іменника з іншими словами?
- Якими членами речення можуть виступати іменники?
2.2.Перевірка домашнього завдання.
(Перегляд та милування малюнками дітей, читання напам’ять вивчених вдома віршів.)
- Отже, ми з’ясували, що вже знаємо. Сьогодні ми продовжимо здобувати нові знання в лабораторії знань. Наш урок – дослідження ми продовжимо каліграфічною хвилинкою.
2.3.Каліграфічна хвилинка:
м мо в ва мо ва
Мова – це душа народу.
2.4.Технологія «Асоціативний ряд». Прийом «Мікрофон».
- Як ви розумієте дане висловлювання?
- Діти, доберіть слова, які виникають у вашій уяві, коли ви чуєте слово «мова».
Мова (яка?) ясна, чиста, колискова, солов’їна, барвінкова, батьківська, милозвучна, рідна.
- Запишіть ці слова у зошит, одна учениця записує на дошці.
- Про нашу мову ви більше дізнаєтесь із вірша (читає вчитель). Слухайте і досліджуйте, скільки знайомих вам частин мови вжито у вірші.
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова.
Найдорожча, добра, власна.
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов’їна, барвінкова
Українська рідна мова!
- Скільки частин мови вжито в даному вірші?
(Дві: іменник та прикметник.)
- Запишіть прикметники, які ви запам’ятали.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
- На які питання відповідають записані слова? До якої частини мови відносяться? До якого слова вони відносяться?
- Як ви вважаєте, якою може бути тема нашого уроку?
(Тема уроку «Прикметник».)
ІV. Мотивація навчальної діяльності, постановка навчального завдання.
- Для чого нам вивчати прикметник?
4.1. Інтерактивна технологія «Незакінчене речення».
- Продовжіть речення: «Прикметник потрібно вивчати для того, щоб...»
- Діти, ви чудово справились із цим завданням, довели,що прикметник потрібний у мові.
- Спробуємо це дослідити.
V. Розв’язання навчального завдання.
5.1. Дослідницька діяльність учнів. Групова робота. (Завдання для груп диференційовані).
- Доведіть, що прикметники потрібні у нашому мовленні. В цій роботі нам допоможуть наступні вправи:
Перша група: Вправа 83.
- У кожному реченні на місці крапок вставте такі прикметники, щоб стало зрозуміло, в яку пору відбувається подія.
Друга група: Вправа 84.
- До виділених іменників дібрати прикметники. За необхідністю скористатися словами із довідки: рання, тепла, стрімка, рішуча, сонну, голі, дзюркотливі, веселий, розлогі, квітучі, неповторну, безмежну, хвилюючу.
Третя група: Вправа 82.
- Виписати із вірша іменники з прикметниками за зразком: море (яке?); народ (який?); руки (які?); серце (яке?)
5.2. Перевірка виконаних завдань кожною групою.
(Учні представляють результати роботи груп).
5.3. Висновок.
- Зробіть висновок, для чого потрібні прикметники в нашій мові?
5.4.Творчі завдання.
- Доберіть прикметники до іменників:
весна птахи
струмки діти
квіти
(Тепла, дзюркотливі, весняні, високі, перелітні, радісні, турботливі…)
- З одним із словосполучень (на вибір) складіть речення.
- Доберіть прикметники до іменників у тексті.
Весна
Прийшла весна. Побігли струмки. З’явились квіти. Прилетіли птахи. Діти зробили шпаківні.
(Прийшла тепла весна. Побігли дзюркотливі струмки. З’явились весняні квіти, мов маленькі сонечка. Прилетіли перелітні птахи. Турботливі діти зробили чудові шпаківні.)
5.5. Робота над текстом.
- Знайдіть у тексті слова в переносному значенні.
(Прийшла весна, побігли струмки.)
- Які порівняння вжиті в тексті?
(Мов маленькі сонечка.).
- Доберіть прикметники-антоніми:
Тепла – …(холодна),
Маленькі - …(великі).
5.6. Висновок.
- Як змінився текст із прикметниками? Для чого потрібні прикметники в мові?
- Ви спостерігали прикметники - антоніми , а ще є прикметники – синоніми.
5.7. Самостійна робота учнів.
- Що таке синоніми?
- Доберіть синоніми до слів:
Веселий – (радісний, щасливий).
Красивий – (гарний, казковий, чарівний).
5.8. Перевірка самостійної роботи.
5.9. Дослідницька робота (фронтальна робота): Чим виступає прикметник в реченні.
– Із одним із прикметників складіть речення, підкресліть в ньому головні і другорядні члени речення.
(Тепла весна розстелила на землі зелений килим.)
- Назвіть підмет та присудок, усно встановіть зв'язок слів у реченні.
Весна (що зробила?) розстелила;
весна (яка?) тепла;
розстелила (що?) килим;
розстелила (де?) на землі.
- Яким членом речення виступає прикметник в реченні?
(Другорядним членом речення.)
5.10. Вивчення правила з таблиці «Прикметник». Підсумок дослідницької роботи на уроці.
VI. Підсумкова рефлексія.
6.1. Підсумкова бесіда.
- Давайте пригадаємо, що означають прикметники?
- На які запитання відповідають?
- Що нового дізналися на уроці?
- Які завдання були найцікавішими?
- Про що б хотіли дізнатися більше?
- Чи були впевненими у своїх силах?
6.2. Технологія «Метод «Прес».
- Висловіть свою думку про роботу на уроці, починаючи словами «Я вважаю, що…».
- Поясніть причину цієї думки «…тому, що…».
- Наведіть приклади, що ілюструють ваші докази «…, наприклад,…)
- Узагальніть свою думку, зробіть висновок. «Отже,…».
- Сьогодні на уроці ви працювали дружно, старанно, здобули нові знання. Бажаю вам і надалі бути мудрими, розумними, досягати гарних успіхів у навчанні.
VІI. Домашнє завдання (диференційоване):
1. Продовжити (письмово) казку вправи 86.
2. Виписати з казки вправи 86 прикметники з іменниками, з якими вони зв’язані, ставлячи запитання від іменників.