Конспект уроку-захисту проекту "Світ професій навколо нас"

Ця специфічна професія передбачає необхідність відстежування часу висихання фарби. Усе саме так і виглядає, як ми бачимо на фото - чоловік тримає таймер, і перевіряє, чи висохла фарба.Як тільки фарба висихає, він записує час повного висихання. Не можна сказати, щоб це була дуже вже захоплююча професія, погодитеся. Та і кар'єрний ріст якось сумнівний.

Зараз прийнято, щоб у кожної спортивної команди більш-менш високого рівня був свій живий талісман. Цей талісман бігає і розважає публіку під час виступу дівчат з команди підтримки. Для того, щоб стати талісманом команди, вірніше, щоб працювати в "шкірі" талісмана, потрібно бути в хорошій спортивній формі. Деякі талісмани відоміші, ніж самі гравці.

Так, для того, щоб зробити рай на кшталт Віргінських островів безпечним, необхідно докласти деякі зусилля. Які? Ну, наприклад, вчасно обривати кокосові горіхи з пальм, щоб ті не могли приземлитися на голову нічого непідозрюючих туристів, що вирішили відпочити в тіні такої пальми. Фахівець з безпеки об'їжджає готелі і приватні володіння, обриваючи усі кокосові горіхи, які можуть представляти небезпеку. Що ж, досить цікава робота, не можна не погодитися.

Офіційна служба "найму" друзів і родичів з'явилася минулого року в Китаї. В основному туди звертаються перед весіллям, днем народження або іншим святом, на якому "має бути" багато-багато людей - для підтримки статусу. Втім, неофіційно подібні послуги надаються по всьому світу і уже давно

Наступний раз, коли ви купите собі ліжко або диван, знайте, що є люди, які тестують подібні меблі. І мова не про тих хто складає меблі, хто стежить за тим, щоб меблі були правильно зібрані. Ні, тестувальники меблів годинами лежать або сидять на тих самих кріслах, диванах і ліжках, перевіряючи рівень комфорту меблів. На жаль, футуристичний дизайн не є синонімом поняття "комфорт", так що тестувальникам меблів доводиться все це перевіряти самим. Якщо все добре, меблі відправляються у виробництво.

служби тих, хто стоять у чергах за гроші, давно існують у будь-якій країні. А от у Британії з'явилася перша подібна зареєстрована компанія. Співробітники фірми готові відстояти за клієнта будь-яку чергу до переможного кінця, штовхатися, лаятися - загалом, робити все що завгодно заради отримання результату. Оплата за таку самовідданість становить 40 доларів на годину.

Так, є і така професія, причому досить високооплачувана. Ніколи не замислювалися над тим, що буває з м'ячиками, які гравці в гольф закидають в численні озера і ставки? Ні? Марно - їх дістають потім нирці, яким за все це непогано платять.

 В аеропорту Цюріха працюють мисливці, які ловлять птахів і звірів, що втекли у пасажирів.

 таку неординарну вакансію відкрив шведський жіночий журнал. Людина цієї професії повинна подорожувати світом і описувати тамтешні пляжі для читачів журналу. Для цього потрібно любити "пляжні процедури", місцеві бари, а також читати книги на узбережжі

Співробітники Lego. Ці люди з деталей знаменитого дитячого конструктора створюють цілі ландшафти.

Пінгвіни, які мешкають поблизу полярних станцій, жваво реагують на вертольоти, що пролітають повз них. Тварини задирають голову і відхиляються назад, а оскільки шия у них коротка, а тулуб - неповороткий, вони нерідко так і завалюються на спину. Перевернутися і встати самостійно пінгвіни не можуть, тому після кожного прильоту або відльоту до них на допомогу приходить фахівець. Інакше тварини загинуть.

Звичайно, раніше теж були люди, які займалися чимось подібним, проте тільки зараз ця професія дійсно стала професією. Отрута змій використовується для приготування багатьох рідкісних ліків, і отрути тепер потрібно все більше і більше. В результаті потрібні і фахівці, які можуть "доїти" змій на регулярній основі. 

людина, яка займається втіленням у життя будь-яких фантазій і бажань своїх клієнтів. Все що треба – це прийти до його офісу і розповісти, про що ви мрієте і він допоможе перетворити це в реальність.

 Така вакансія існує в одному із лондонських готелей. На ваше замовлення співробітник готелю одягне спеціальний костюм і полежить у ліжку, де ви будете спати, близько п`яти хвилин. До речі, в іншому британському готелі вам окрім такої послуги запропонують ще й прочитати на ніч казочку, і байдуже, що ви вже давно не дитина :)

Напевно, мало хто знає, що буває, якщо хтось перестає платити кредит за свій приватний літак. Тут все трохи складніше, ніж з автомобілями або будинками. Якщо хтось не платить за приватний літак, компанія присилає спеціального пра-цівника, який просто викрадає літак. Головний критерій для такого працівника - чудові якості пілота. Погодьтеся, це досить небезпечна робота.

Юрист (адвокат, суддя) Професія юриста по праву вважається однією з найдревніших і найшановніших. Принципи, які сьогодні лежать в основі права будь-якої демократичної країни, знаходили своє віддзеркалення навіть у старогрецькій міфології: богині закону Евномія і помсти - Немезіс вершили суд над тими, хто посмів робити замах на засади громадського порядку. Сьогодні - це прямий обов'язок юристів різних спеціальностей. Адвокати і юрисконсульти, прокурори і нотаріуси, судді і слідчі забезпечують виконання законів і підзаконних актів, а також гарантують невідворотність покарання в разі їх недотримання.

Історія адвокатури Історичні джерела засвідчують, що паростки адвокатури виникли ще у древніх народів, коли у племенах або між ними виникали суперечки і їх врегулювання потребувало від вождя племені виконання функцій, подібних до правосуддя. Знаходилися радники вождя, котрі інформували його про суть конфлікту, надавали йому поради щодо врегулювання ситуації, прийняття рішення. Одночасно з'явилась і потреба у захисті, який здійснювали батьки або друзі, так звана родинна адвокатура. Під час розгляду суперечки збиралися родичі, сусіди, знайомі, які висловлювали свою думку на користь кожного з супротивників, або радили, яка зі сторін є пра́вою, допомагали звернутися до вождя тим, хто був невдоволений прийнятим ним рішенням, виголошували промови на захист певної особи. Тобто вже тоді вирізнялися люди, які захищали чиїсь, а не свої, інтереси. Особи, які професійно займалися правозахистом, з'явилися значно пізніше, коли звичаєве право замінювалося писаними законами. Початок судового красномовства в Греції віднесено до часів Солона (640–559 рр. до н. е.), афінського архонта (найвища посадова особа у Стародавній Греції), якого вважали одним із семи видатних грецьких мудреців. Він запровадив обов'язок кожного захищати свою справу в суді особисто, ніякі заміни не допускалися. Однак у багатьох випадках дотримання закону Солона було неможливим і тоді це правило дозволялося порушувати й допускати представництво та заміну однієї особи іншою, наприклад, осіб, що не володіли достатньо словом, дітей, жінок, а також у разі захисту громадських інтересів. Звертатися до ритора (оратор в Стародавній Греції та Римі) або до софіста (професійного оратора, вчителя красномовства), яким сплачувався гонорар, що залишався у секреті, дозволялося суддями у виключних випадках, коли особа не володіла мовою.

Історія становлення адвокатури в Україні Ще за часів Київської Русі роль захисників у судах виконували рідні та приятелі сторін, «послухи», «видоки». Професійна адвокатура в Україні сформувалася в період польсько-литовської доби. Особливу роль у цьому плані відіграли Литовські статути і Магдебурзьке право. Згідно з цими документами, захисником може бути людина яка добре обізнана з писаним правом — тобто професійний юрист. Отже, звідси можна вважати і час народження професійної адвокатури, хоча момент її організаційного оформлення ще був віддалений у часі. Уже у XVIII ст. в судах, зокрема у великокняжих — господарських, а також у гродських і земських судах, з'являється новий тип професійного юриста — «прокуратора», або «речника». До адвокатів пред'являлися великі вимоги. Ними могли бути чоловіки без будь-яких відхилень, повнолітні, християни, розумово й фізично дужі, світського стану. Адвокатура України в період Гетьманщини була вже визнаною як окремий стан, хоча і не була об'єднана в професійну спілку. Як самостійний правовий інститут адвокатура в Україні була запроваджена після проведення на початку 60-х рр. ХІХ ст. судової реформи. Правову регламентацію інститут адвокатури дістав за «Судовими статутами», затвердженими 20 листопада 1864 р.

Унікальність професії: Професія юриста - це, перш за все, величезний рівень відповідальності. У руках фахівця іноді долі людей, підприємств і навіть держав. І, не дивлячись на те, що з кожним роком число абітурієнтів, що бажають здобути цю професію, стає все більше, кваліфікованих і умілих співробітників з них виходить не так-то багато. Ризики професії: У професії юриста немало позитивних моментів. В першу чергу, це, звичайно, можливість «перетворити світ», зробити його кращим, безпечнішим. Багатьом фахівцям це приносить моральне задоволення. Проте слід пам'ятати, що боротьба за справу не завжди завершується перемогою. Більш того, кожен юрист перебуває під невсипущим контролем вищих інстанцій, громадських організацій, журналістів. І кожна помилка може коштувати дуже дорого.

Вимоги Щоб повністю відповідати професійному рівню, юрист повинен знати Конституцію України (а часто і закони інших країн), а ще чинне законодавство, цивільне, трудове, кримінальне, фінансове і адміністративне право, а також методи криміналістики, психологію, логіку, основи економіки, організації праці, виробництва і управління. Відзначимо, що все перелічене стосується лише основних базових знань. Окрім навчання, головне, на що слід звернути увагу - вміння спілкуватися з людьми! Саме робота з людьми в роботі юриста є основним обов'язком. Професія юриста відкриє перед вами ті сторони людського буття, які невідомі іншим. Не секрет, що більшість співгромадян схильна сприймати юриста як лікаря, в якого завжди знайдуться засоби від проблем, які їх турбують. І пам'ятайте, що краще мати глибокі знання з однієї спеціалізації, аніж поверхневі з інших. Для того, щоб стати класним юристом, недостатньо здобути освіту. Необхідний досвід, який напрацьовується роками. Що більше у вас практики, то дорожче ви вартуєте як спеціаліст.

Особисті риси: • посидючість - копатися у нормативних актах, особливо на початку кар'єри, доведеться довго; • впевненість при публічних виступах, постійне тренування ораторських навичок; • хороша пам'ять та логічне мислення; • неабиякий інтелект, аналітичний склад розуму; • вміння приймати важливі рішення, іноді просто"на ходу“; • комунікабельність; • здатність абстрагуватися від конкретних обставин, навіть, якщо вони стосуються саме вас.

Кожен громадянин України має право займатися підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом. Це право закріплено статтею 42 Конституції України. Фізичні особи можуть здійснювати підприємницьку діяльність як приватного підприємця або створити приватне підприємство, яке є юридичною особою. Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, повинні врахувати чинні обмеження. Відповідно до п.1 ст. 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Для реєстрації фізичної особи як приватного підприємця необхідно надати державному реєстратору, що знаходиться в районній державній адміністрації за місцем проживання фізичної особи, наступні документи: - паспорт при особистому пред'явленні, а в разі направлення документів поштою необхідно нотаріально завірити підпис на реєстраційній картці; - реєстраційну картку встановленого зразка, яка заповнюється українською мовою за допомогою друкарської машинки або ж друкованими літерами від руки; - копію довідки про включення заявника до Держреєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів (ідентифікаційний номер); - документ про оплату реєстраційного збору в сумі 34 грн; - 2 фотокартки 3х4 без "білих куточків".

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють такі підприємства: унітарні та корпоративні

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є державні та комунальні підприємства, підприємства, засновані на власності об'єднань громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

З урахуванням існування ступеня залежності від іншого підприємства виділяють такі підприємства: - головні - дочірні.

- промислові; - сільськогосподарські; - будівельні; - транспортні; - торговельні, - науково-дослідні; - лізингові; - банківські; - страхові; - туристичні; - підприємства зв'язку; - підприємства побутового обслуговування тощо.

Повинен розбиратись у правах та законах. Вміти вести переговори із людьми. Мати розуміння того, що робиш. Повинен бути організованим. Вміти постояти за себе в якійсь ситуації. Любити свою роботу та бути їй відданим. Бути задіяним навіть у маленьких дрібницях своєї справи.

Приватне підприємство «Microsoft». Також це може бути і ПП «Apple». Можна згадати приватні підприємства такі як : «BMW» , «Mercedes-Benz» , «Ferari» , «Lamborgini», «Volsvagen» , «Toyota» , «Nisan» та багато інших. Ці підприємства займають вагоме місце на лавах світового ринку. Ми також можемо пригадати знайомі нам приватні підприємства які є в Україні. Це «МТС» , «Київстар» , «Галичина» , «Чумак» та ін.

ЖУРНАЛІСТИКА

ІСТОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ Корінням журналістика йде до протожурналістики. Політичну інформацію в Середньовіччя доставляли глашатаї, герольди, кур'єри та вісники, які зачитували укази, реляції і рескрипти, іноді з авторськими коментарями. Почасти тому в сучасній журналістиці назви газет і журналів нагадують про цих гінців: «Кур'єр ЮНЕСКО», Daily Herald (герольд), «Московський вісник», Chicago Tribune (трибуна — місце для промов), "Форум" (площа в Римі, де проходила агора — народне зібрання) і т.д. Relation aller Fьrnemmen und gedenckwьrdigen Historien, опублікована в 1605 у в Страсбурзі і вважається першою газетою. Першим успішним щоденним виданням англійською мовою була британська газета The Daily Courant, яку бачив світ з 1702 по 1735-ий. З часом преса оформилася як впливовий соціальний інструмент під титулом Четверта влада. За чотири століття існування журналістика довела свою спроможність забезпечувати саморегулювання суспільства, міцно увійшла до механізмів суспільного самоуправління, стала щонайважливішим суб'єктом соціального управління. У тоталітарному суспільстві роль журналістики зводиться до агітації і пропаганди, тобто передавання готової, створюваної в партійних комітетах інформаційної продукції споживачам. У вільному демократичному суспільстві роль журналістики незмірно зростає, вона сама перетворюється на "фабрику новин", її працівники самі збирають, обробляють і виготовляють інформацію, без якої неможливе існування жодного іншого суб'єкта суспільної дійсності. Таке велике значення журналістики як соціального інституту сьогодні.

Журналі́стика — це соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і суспільства в цілому як саморегульованої системи. Під журналістикою розуміють також практику збору, інтерпретації інформації про події, теми і тенденції сучасного життя, її уявлення в різних жанрах і формах, і подальшого розповсюдження на масову аудиторію. Частина дослідників вважає, що існують два основних напрямки журналістики — журналістика дослідження і журналістика розслідування. Журналіст дослідник, як правило працює з відкритими (доступними) джерелами інформації, в розслідуванні журналіст вторгається в область закритої (не доступної) інформації. Відповідно методики роботи в тому й іншому напрямках різні. Журналістика як наука — система художніх, культурологічних, історичних, соціологічних та ін дисциплін, що охоплює повний цикл створення і управління практичною журналістикою в суспільстві, її впливу на зміни суспільних процесів.

ФУНКЦІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ 1. Найважливіша загальна функція журналістики - збирання, обробка й поширення інформації. Лише в межах цієї найголовнішої функції можуть реалізуватися інші її завдання. Інформаційну функцію виконують усі друковані періодичні видання, радіостанції й телестудії, електронні газети й журнали. Навіть розважальні газети чи радіо й телепередачі інформують свою аудиторію в галузі певним чином окресленої тематики. 2. Друга загальна функція журналістики полягає у формуванні нею громадської думки. Створення за допомогою інформації громадської думки й суспільної свідомості є також щонайважливішим завданням журналістики. Сутність навіть не в тому, що інформація ніколи не буває безсторонньою, а в тому, що в сучасному світі вона є будівельним матеріалом для громадської думки і ця остання не може бути сформована й виявлена інакше, ніж через соціальний інститут масової інформації. Усі інші способи її виявлення мусять розглядатися як факультативні у порівнянні з головним способом - журналістикою. Цю функцію журналістика виконує в демократичному суспільстві, організовуючи на своїх сторінках обговорення важливих соціальних проблем, надаючи можливість виступу для всіх зацікавлених громадян з широкого кола актуальних питань.

Спеціальні функції мають локальний характер, характеризують журналістику з того чи іншого конкретного боку, їх виконання не є конче обов'язковим для кожного учасника масово-інформаційної діяльності. Так, розважальна газета може не містити ідеологічних матеріалів і аж ніяк не здійснювати функції соціальної критики ("сторожового собаки"), так само як партійна газета не займатися розважанням та відпочинком своїх читачів. Але в цілому спеціальні функції у своїй сукупності є важливим чинником діяльності преси та характеристики журналістики в цілому, а відтак мусять бути осмислені теоретико-журналістською наукою. Розмаїті функції журналістики відбивають те величезне місце, яке відіграє вона в сучасному світі. У найширшому розумінні характер діяльності журналіста може бути визначений як соціальна педагогіка, оскільки сутність його фаху - у постійному впливі на свідомість читача. Журналістика доробляє те, що, можливо, не зробили свого часу батьки й учителі, - освічує читацькі маси, виховує їх на засадах загальнолюдських ідеалів і цінностей, згуртовує на засадах українського патріотизму

Первинним критерієм моральності, узагальнюючим моральним принципом, загальною основою існуючих норм у демократичній державі є гуманізм, адресований одній людині й усім людям водночас. Гуманістичні засади надають значення журналістським матеріалам і з погляду окремої особи, і з погляду людства. Відтворюючи дійсність за законами людяності та духовності, журналіст повинен віддавати перевагу загальнозначущим гуманістичним цінностям як вищим. Однак у цьому і полягає проблема — справжні цінності можуть домінувати лише в журналістів, які є особистостями і яких можна характеризувати як людей духу, честі та слова. Журналіст постійно робить вибір між добром і злом, як і кожна людина.

Соціальна місія журналістики полягає у формуванні громадської думки та управлінні масовими емоціями. Функціонування журналістики забезпечується в сучасному світі через її інфраструктуру, яка складається з технічних, інформаційних, організаційно-управлінських та навчальних закладів та установ. З З точки зору суспільних інтересів, журналістика адаптує частину науково-практичного знання даних груп для сприйняття масовою свідомістю з метою прийняття іншими соціальними групами моделей поведінки, ідеології (культури, моралі, етики, естетики) та способів розвитку.

НЕОБХІДНІ ЗНАННЯ, НАВИКИ ТА РИСИ ХАРАКТЕРУ Для посади журналіста бажано мати вищу журналістську освіту, але в засобах масової інформації плідно працюють представники й інших сфер діяльності. У хорошого журналіста мають бути хороші навики вираження думки і відчуття мови. Журналістський талант і легке перо підвищують продуктивність праці журналіста і роблять статті такими, які легко читаються. Журналіст повинен помічати деталі і дрібниці, вміло використовувати свою інтуїцію. Для журналіста, що спеціалізувався на якій-небудь певній темі, природно, необхідні ґрунтовні знання саме у цій галузі, але в цілому журналісту не зашкодить широкий кругозір і знання із різних сфер життя.

ЖУРНАЛІСТИКА ТА НАУКА Попри те, що немає науки журналістика, багато вищих навчальних закладів (ВНЗ) різних країн готують журналістів і вивчають журналістику як соціальне явище. Разом з тим, дуже багато професійних журналістів ніколи спеціально журналістиці не навчалися. У ВНЗ навчальний процес для журналістів багато в чому схожий з підготовкою філологів, але викладаються і специфічні дисципліни. В Україні широко відомий Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Факультети журналістики є у Львівському, Харківському, Полтавському, Запорізькому університетах.

КЛАСИФІКАЦІЯ Журналістику можна поділити на: професійну (яку виконують журналісти) і непрофесійну; пресову (для газет і журналів), агентську (для інформаційних агенцій), фото, радіо, телевізійну та Інтернет журналістику; комерційну (спрямовану на отримання прибутків власниками медій) і некомерційну (для громадських, державних і релігійних організацій); місцеву, загальнонаціональну і міжнародну; політичну, економічну, спортивну, культурну й іншу соціальну

ЖАНРОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ 1.Інформаційна хроніка, інформація, розширена інформація, замітка, інтерв'ю, звіт, репортаж, спеціальний репортаж, прес-опитування та ін. 2.Аналітичні кореспонденція, коментар, стаття, лист, рецензія, бесіда, експеримент, рейтинг, огляд, мемуари та ін. 3.Художньо-публіцистичні замальовка, есе, нарис, пасквіль, фейлетон, памфлет, історія, некролог і ін. 4.Шоу-жанр гри, конкурси, реаліті-шоу і ін.

АУДИТОРНІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ Жіноча Чоловіча Молодіжна Дитяча Пенсіонерська

ГОЛОВНІ ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ: Ми дбаємо про моральність наших повідомлень. Ми не втручаємося в чуже приватне життя. Лише вирок суду дає нам право назвати людину винною. Ми не завдаємо додаткових страждань жертвам злочину. Ми до кінця захищаємо наші джерела інформації. Ми збираємо інформацію лише в законний спосіб. Ми збираємо відкриту і доступну інформацію. Ми не крадемо чужих думок. Ми не сортуємо людей за будь-якою ознакою. Ми не беремо хабарів. Ми особливо обережні з правами дітей. Ми поважаємо чужу довіру.

ПРИНЦИПИ ПОДАЧІ НОВИН Ми розповідаємо про все першими. Ми розповідаємо про все точно. Ми завжди знаємо походження наших новин. Ми надаємо слово всім зацікавленим і не стаємо ні на чий бік. Ми розповідаємо про факти, а не про наше ставлення до них. Ми не даємо оцінок подіям, учасникам подій чи явищам. Ми залучаємо кращих, різних, незалежних експертів для адекватної оцінки складних для розуміння подій та явищ. Ми не залишаємо "білих плям". Ми говоримо з людьми однією мовою.

БРИТА́НСЬКА ТЕЛЕРАДІОМО́ВНА КОРПОРА́ЦІЯ (АНГЛ. BRITISH BROADCASTING CORPORATION, АБО ПРОСТО ВВС — БРИТАНСЬКА ТЕЛЕРАДІОМОВНА КОМПАНІЯ. ЗА КІЛЬКІСТЮ СЛУХАЧІВ НАЙБІЛЬША ТЕЛЕРАДІОМОВНА КОМПАНІЯ У СВІТІ. У ШТАТІ КОРПОРАЦІЇ ПРАЦЮЄ БІЛЬШ НІЖ 26 000 ОСІБ У ВСЬОМУ СВІТІ, В ТОМУ ЧИСЛІ І В УКРАЇНІ.

Бі-бі-сі заснована 1922-го року групою підприємств як приватна компанія. Усього через п'ять років, у 1927 р. компанії була надана королівський привілей і була націоналізована урядом, хоча й залишилася незалежною у редакційній політиці і має широке самоврядування. У 2011 році бюджет служби становив 272 млн фунтів (близько 430 млн доларів), а загальна аудиторія теле- і радіопрограм, а також Інтернет-сайтів, досягала 241 млн людей по всьому світу. За роки компанія розширила своє мовлення майже на всі регіони світу і додала до радіомовлення телебачення й інтернет. Українська служба Бі-Бі-Сі також представлена у Всесвітній службі. Бі-бі-сі також відома завдяки якісним інформаційним та розважальним програмам, які вона продає іншим компаніям. Отримує фінансову підтримку від держави.

РЕДАКЦІЙНІ ЦІННОСТІ БІ-БІ-СІ ФОРМУЛЮЮТЬСЯ ТАКИМ ЧИНОМ: правдивість і точність; безсторонність і багатоманітність точок зору; редакційна чесність і незалежність; служіння суспільним інтересам; справедливість; недоторканність приватного життя; завдання шкоди і образ (врівноваження права на передачу і публікацію нової та суперечливої інформації з відповідальністю стосовно захисту вразливих людей); діти (специфічна авдиторія, яка вимагає власного комплексного підходу); підзвітність (перед авдиторією).