Конспект уроку-захисту проекту з української літератури у 7 класі "Григір Тютюнник. Повість «Климко». Воєнне дитинство головного героя."

Тема. Григір Тютюнник. Повість  «Климко».  Воєнне дитинство головного героя.

Мета: через естетику художнього слова осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про близьких на прикладі взаємостосунків героїв твору       Гр. Тютюнника «Климко»; проаналізувати фрагменти повісті, в яких персонажі виявляють турботу про інших; розвивати культуру зв’язного мовлення, логіку  суджень, уміння аргументувати і робити висновки, висловлювати власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті; виховувати в учнів активну життєву позицію, високі гуманістичні почуття, думку про абсурдність війни, її варварство, що не може бути прийнятим у цивілізованому світі; прищеплювати риси чуйності, доброти, щирості.

Тип уроку:    комбінований, захист проекту.

Обладнання: текст повісті Г.Тютюнника «Климко», сенкан «Добро і зло», таблиця «Цитатна характеристика героя», порівняльна таблиця «Герої повісті», проект «Діти війни», «Ілюстрації до повісті Г.Тютюнника «Климко».

Епіграф:

 «Треба прагнути бути людиною,

незважаючи  на всю жорстокість навколишнього світу,

 і це можливо»

О.Генрі

СТРУКТУРА УРОКУ

І . Організаційний ЕТАП

ІІ.  ЕТАП ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ДО АКТИВНОГО ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

Еврестична бесіда   

У будь якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських понять, таких як порядність, благородство, доброта. Усі ці категорії закладаються в людину генетично і не залежать від походження, рівня добробуту. Тому, в які б обставини не потрапляла людина у своєму житті, вона повинна прагнути, перш за все, бути людиною, яка не розгубить на дорогах випробування доброти, пронесе його тепло у своїй душі, зігріє ним інших.

СЛАЙД 1

Свідченням цього є слова американського письменника О.Генрі, які я пропоную взяти епіграфом до уроку.

Сьогодні ми повинні дослідити, як же ці дорогоцінні якості : доброта, чуйність, турботу за іншу людину, самовідданість розкрито у повісті Г.Тютюнника «Климко».

СЛАЙД 2

«Знання в  моїх долонях» ( з’ясування емоційної готовності учнів до уроку)

Візьміть  долоні які ви знайдете на парті та запишіть там що б Ви хотіли сьогодні на уроці.

Мотивація учнів

Але, щоб ваші очікування справдилися, дуже важливо на уроці добре попрацювати, якнайдетальніше згадати зміст твору, зустрітися з героями, проаналізувати їх дії та вчинки, а особливу увагу звернути на головного героя.

Актуалізація опорних знань

«Добро – Зло» (складання сенкану)

Давайте поговоримо про поняття «добро» і «зло». Представимо ці поняття у формі сенкану.

СЛАЙД 3-4, 5

«Усне малювання» (асоціації до слова «війна»)

СЛАЙД 6

- Діти! А із чим у вас асоціюється слово війна? (з утратою, горем, самотністю, голодом)

Вірно, діти, війна – це зло! Війна кривдить нещадно, руйнує душу людини, вбиває, знищує. Але найстрашніше, коли війна торкається своїм чорним крилом дитини.

Презентація «Діти війни»

СЛАЙД 7

- Як ви вважаєте, чи сумісні такі поняття: війна і діти?

- Чому Григір Тютюнник у зрілому віці часто говорив : «І на мить не хотів би повернутися у своє дитинство...»?

(Не дивно, адже в 11 років йому довелося віч-на-віч зустрітися з війною, із вселюдською трагедією, що найсильніше позначилася на скалічених долях дітей).

- Який епізод змусив вас глибоко замислитись над життям?

ІІІ. ЕТАП ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Міні-прес-конференція “Герої повісті»

Повість Григора Тютюнника «Климко» - історія душ цілого покоління, яке рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедію воєнних років. Діти з повісті змушені нести на собі тягар усенародного горя, не обрублюючись і не черствіючи душею, сприймають вразливо і болісно, переживають будь-який прояв наруги над людиною, виявляють чуйність до тих, кому стає неймовірно важко, з усіх сил прагнуть допомогти.

- Хто з героїв повісті запам’ятався і чим саме?

Бліц-опитування «Подіями  життя Климка»

СЛАЙД 8

1. Де і коли відбулося перше знайомство з Климком?

(«Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам'яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця, — без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по обрію, без усміхненої радості пробудження. Климко підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зогрілися, й онімілою тремтячою рукою дужче розгорнув солому напроти очей. Він спав під скиртою. »)

2. Що можна сказати про зовнішність героя?

(«Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці...Климкові ноги, обсипані курятами, брудні й побуряковілі од холоду»).

3. Чому Климко жив з дядьком Кирилом?

(«Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів»).

4. Яку роль у долі Климка відіграв його друг Зульфат?

(Зульфат допоміг Климкові обладнати житло у ваговій: вивести мишей, знайти старе ліжко. І навіть влаштувати святкову вечерю з печеної картоплі та сала.)

5. Чому Климко заступився на базарі за свою вчительку?

(Наталя Миколаївна була першою вчителькою Климка, вона дарувала дітям не тільки знання, а  й безмежну любов та тепло. Коли до неї так брутально  звернувся бородань, та ще з прагненням забрати сукню, хлопці ладні були розпочати бійку, аби тільки не віддавати сукню, що ототожнювалась в їх пам’яті з найпершими дитячими враженнями про школу.)

6. Що змусило малолітнього хлопця вирушити в далеку подорож по окупованій німцями території? Як можна оцінити його вчинок?

(У далеку подорож хлопчик вирушив по сіль для Наталі Миколаївни та Зульфата. Його вчинок можна назвати героїчним та відчайдушним).

Складання грона «Климко»

СЛАЙД 9

Симулятивно-рольова  гра  «Зустріч з героєм»

Діти, сьогодні до нас завітали деякі персонажі , які зустрілися на життєвому шляху Клима, зігріли його сирітську душу теплом свого серця. Давайте послухаємо їх.

Дядько Кирило.  Климко був мені за сина.  Допомагав в усьому. Справжній господар:  і наварить, і прибере.  Та й розумний до наук вдався.  Мені завжди хотілося йому гостинчика принести.  Хоч маленького, але з поїздки. Климко завжди мене виглядав з роботи:  чи вранці я приходжу, чи ввечері.  На свята старався Климкові купити солодощі:  морозива, цукерок.

Бочонок, аптекар:  Усе своє життя я звик допомагати людям у позбавленні хвороб: кому куальцексом, кому аспірину призначу. А кого просто заспокою.  Климка знаю давно. Без жалю віддав гроші, які тримав у кишені, галети і дав життєву пораду: пристати до старенької бабусі в поміч,  поки життя налагодиться.

Зульфат.  Климко – це мій  давній друг,  однокласник. Він  ніколи мене не  зраджував, не видавав секретів,   не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він дуже спокійний. Боляче мені було, коли дізнався, що фашистський  снаряд зруйнував Кликові барак.  Потім я шукав Климка, хотів  по товариськи допомогти.  Після нашої зустрічі допоміг облаштувати його невеличку кімнату.  Дуже добре, що  переїхала до нас Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс  колиску ще свою.   Дуже вболівав за Климка, коли його довго не було. Бігав на  станцію щодня. Та ось на кінець замаячіла його постать.  Я кинувся до нього, але враз він впав. Ми з Наталією Миколаївною довго його  виходжували. 

Наталія Миколаївна.  Повік буду вдячна Климкові і Зульфатові які в тяжку хвилину протягнули руку допомоги. Дуже переживали ми із Зульфатом за Климком. Була б побігла за ним, наздогнала, та  куди. Де він пішов? Климка знайшла пораненим. В його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки  самовіддані  сердечні люди.  Самопожертва його дуже велика. 

Швець.  Дивлюсь на  цього босоногого хлопчину і думаю: «Яке ж складне життя  тобі випало,  хлопчино?», -  та й подарував йому взуванку. Хотілося  ще й  нагодувати його,  але грошей у  мене не було, бо й сам  бідував.  Пристроїв хлопчину до жіночки, у якої  була сіль.  Думаю, може підсобить йому, харч  дасть який–небудь.  А може, Климко  ще й залишиться  в неї. Допомагатиме та й не буде бити ноги по  сирій  холодній землі. 

Тітка Марина.   Думала собі:  «Що людині треба для щастя».   Виходить – дружну сім’ю. Побачивши добру, страдницьку, працьовиту  дитину, хотілося  всю материнську невичерпану любов передати йому.  Климко занадто вдячний. Ще перебуваючи в стані  хвороби, хотілося йому допомогти по господарству. Він і слово чемне скаже ,і пожаліє.   Люба дитина.   Турбувався за якусь  маленьку Олю  і молока для неї попросив.  Я дала в дорогу йому солі стільки, скільки він міг донести, і молока для дівчинки.

СЛАЙД 10

Цитатна характеристика героя

Я вважаю, і ви , мабуть зі мною погодитесь, що незважаючи на тяжкі випробування, які випали на долю Клима, знайшлися люди, у душі яких він залишив світлий світ доброти.

- Вашим домашнім завданням було виписати з тексту цитати до образу Климка, які, на вашу думку, найточніше відповідають певним рисам характеру.

СЛАЙД 11-20

СЛАЙД 21

Переконливо письменник змальовує чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманні потреба жити за законами справедливості, чуйності, доброти. Климко все своє життя піклується про інших. З радістю зустрічає дядька-машиніста, пригощав смачним власноруч приготованим обідом і так само турботливо проводжав на чергову зміну. Задля вчительки, її доньки, Зульфата він пустився в далеку небезпечну подорож по сіль. «Своїх героїв я не ідеалізую, не наділяю якимось особливими рисами характеру. В основному, це звичайні люди».

Звичайні люди, звичайні долі. Одні випромінюють милосердя, готовність пожертвувати собою, інші – зло, жорстокість, байдужість.

ІV. ЕТАП ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Робота в групах «Характер персонажу»

Завдання:

І група. Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Дядько Кирило. «...мій помощничок. Ай добра (про юшку). Таку не всяка кухарка зварить» (Щирість, подяка).

Бочонок. «Я тобі харчів на дорогу дам, може, хоч хлібину колись купиш» (Турбота, доброта).

Зульфат. «А Олі я колиску принесу. У нас є. Все помагать будемо» (Людяність, чуйність).

ІІ група. Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Швець. «Не треба (Климкові). Носи собі, раз уже ти земляк». «Ти, молодице, хотіла собі балетки за сіль. То бери» (Людяність, доброта).

Тітка Марина. «Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з півпуда» (Милосердя, чуйність.)

Врятована дівчина. «А то й справді був би моїм братиком...У нас із мамою більше нікого немає. Жив би в нас» (Вдячність, турбота).

ІІІ група. А які персонажі у творі викликають у вас зневажливе ставлення?

Чому?

(Бородань, Бочониха, ворожка. Ми можемо це довести, зачитавши уривок з тексту «на базарі»).

Порівняльна таблиця «Людські якості»

Простежимо, у що трансформується інстинкт виживання в душах різних героїв, одних руйнуючи, як особистість, а інших гартуючи, і складемо порівняльну таблицю.

Впишіть, будь ласка, імена та прізвища персонажів в таблицю, згідно їх людських якостей.

Висновок : ми впевнились, якою може бути людина, коли на її долю випадають тяжкі випробування. Головний герой твору – Климко, дядько Кирило, дід Бочонок, Наталя Миколаївна, тітка Марина, швець, Зульфат, дідусь Гарєєв проходять ці випробування гідно, переконуючи, що людина - найвеличніша з усіх істот, якій притаманні милосердність, готовність пожертвувати собою задля іншого; а інші втрачають людські гідність: бородань з базару, бочончиха, ворожка, поліцейський.

Наукова експертиза  «Кінець повісті»

В одному з інтерв’ю Григір Тютюнник сказав, що найдорожчою темою, а отже й ідеалом для мене завжди були і залишаються доброта, самовідданість і милосердність людської душі в найрізноманітніших її проявах. Тільки смерть завадила Климкові сповнити до кінця свій благородний людський обов’язок. Війна вбила цього холодного і голодного сироту, але не скалічила його такої маленької і водночас такої великої , зігрітої теплом людяності і благородства, душі, кришталево чистої, відкритої для людей.

(Зачитування уривку фіналу повісті).

- Чи сподівалися ви такого закінчення Климкової подорожі?

- Як ви вважаєте, Климко – безумець, подвиг якого абсурдний, чи великодушний, здатний на самопожертву задля блага інших?

-  Який фінал твору: оптимістичний чи песимістичний?

У вчених є такий термін – «генетична пам’ять». Тобто пам’ять, яка дається людині в спадок при народженні. Григір Тютюнник свято вірив у генетичну пам’ять усього народу, яка і дозволяє йому бути народом, а не населенням певного географічного регіону. І вважав, що в тій пам’яті поряд із чуттям свого первокореня «записані» любов і доброта. Саме цією вірою пронизані і його книги.

Самооцінка 

Діти   я пропоную вам самостійно оцінити свої знання з теми використавши таблицю самооцінки.

Рефлексія  «Знання в  моїх долонях»

На початку уроку ви писали свої очікування до уроку. Прочитайте що у вас там написано. Якщо очікування справдились то підніміть долонь до верху.

V. ЕТАП ІНФОРМАЦІЇ УЧНІВ ПРО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати лист-прохання до Григора Тютюнника.