Конспект відкритого заняття "Зайнятість. Безробіття

 

 

 

 

Тема: Зайнятість. Безробіття.

Мета: 

навчальна: сформувати у здобувачів освіти уявлення про безробіття, як макроекономічну проблему; розглянути поняття «безробіття», «робоча сила», «зайнятість», «економічне неактивне населення»; форми безробіття і показники вимірювання рівня безробіття та зайнятості; з’ясувати причини, види та наслідки безробіття; сприяти розумінню економічного змісту природного безробіття;

розвиваюча:  розвивати вміння обчислювати рівень безробіття та пояснювати необхідність державної політики щодо боротьби з безробіттям,  економічне мислення;   сприяти розвитку у здобувачів освіти вміння застосовувати отримані знання, аналізувати і узагальнювати отриману інформацію;

виховна: виховувати економічну культуру та мислення; прагнення до досягнення життєвих цілей.

Тип заняття: комбінований.
Вид заняття: засвоєння навчального матеріалу

Форма проведення: лекція

Міжпредметні зв'язки: філософія, історія, економічна і соціальна географія, математика, технологія галузі.

Обладнання:   комп’ютер, комп’ютерна презентація.

Методи прийоми: розповідь, бесіда, проблемні запитання,  розв’язання задач, дискусія.

 

Література:

1. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія (Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка).Навч. пос.2-ге вид. перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 688 с.

2. Гальчинський А.С.  Основи економіних знань. – К., 2011

3. Економічна теорія /Під редакцією Предборського В.А. – К.: Кондор, 2003. — 492 с.
4. Костюк В.С., Андрющенко А.М., Борейко І.П. Економічна теорія: навч.посібник. – К.,2009. – 282 с.
5. Ковальчук В.М. Основи економічної теорії. – Тернопіль, 2011
6. Курс економічної теорії: Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н.Б.Решетняк. - Харків: НТУ «ХПІ», 2007. – 331 с.
7. Мочерний С.В. Економічна теорія. – К., 2005. – 640 с.
8. Основи економічної теорії: Навч. Посібник / А.У. Уразов, П.В. Маслак, І.В. Саух. – К.: МАУП, 2005. – 328 с.

 

ПЛАН:

1.   Економічна активність і зайнятість населення
2.   Безробіття: його суть, причини і основні форми
3.   Рівень безробіття та його соціально-економічні наслідки

 

Хід заняття

І. Організаційна частина

ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

«Чого ніяк не може досягти цивілізація —

це забезпечення людей достатньою

кількістю роботи»

      Клапка Джером Джером

               «Цивілізація і безробіття»

Кожний із нас мріє жити за умов стабільної економіки, яка забезпечує можливості для успіху й оберігає від неприємних несподіванок. Звісно, нелегко здійснити таку мрію в країні, де відбувається перехід від однієї системи до іншої. Однак і в тих країнах, які ми відносимо до благополучних, стабільність теж залишається мрією. Основними проблемами, із якими стикається більшість країн із ринковою економікою, є безробіття та інфляція. Багато економістів вважають безробіття одним із проявів порушення макроекономічної рівноваги, центральною проблемою сучасної економіки. А статистичні дослідження свідчать, що втрата роботи – психологічна травма, яка за рівнем стресу поступається лише смерті близької людини або тюремному ув’язненню.

Сьогодні ми з вами детальніше розглянемо проблему безробіття та зайнятості, навчимося розрізняти різні види безробіття та обчислювати його рівень, а також охарактеризуємо основні соціально-економічні наслідки цього макроекономічного поняття.

 

ІІІ. Засвоєння навчального матеріалу

 

1. Економічна активність і зайнятість населення

Безумовно, кожна країна намагається досягти повної зайнятості всіх наявних ресурсів, в тому числі і трудових. До трудових ресурсів відносять все працездатне населення, тобто всіх тих, хто за віком і за станом здоров'я здатні працювати. Але навіть і в умовах повної зайнятості цілком виправданим і природним може бути певний рівень безробіття.

Для аналізу проблем безробіття необхідно перш за все розмежовувати поняття економічно активного і економічно неактивного населення. Дані категорії населення характеризуються у відповідності з міжнародними стандартами, розробленими Міжнародною організацією праці (МОП) ще у 1983 році.

До економічно неактивного населення відносять осіб, які не входять до складу робочої сили через вікові вимоги (особи у віці до 16 років і люди пенсійного віку), тих, хто перебуває в спеціалізованих установах (виправних закладах, психіатричних клініках), людей працездатного віку, які не працюють і не шукають роботу (домогосподарки, бомжі). До економічно неактивного населення відносяться також особи працездатного віку, які навчаються, і люди надто хворі, щоб працювати.

 

Економічно активне населення або робоча сила поєднує зайнятих і безробітних працездатного віку.

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням своїх потреб, яке передбачає отримання доходу

Зайняті – це та частина трудових ресурсів, яка має оплачувану роботу в будь-якому секторі економіки. До цієї категорії належать також і ті, хто зайнятий неповний робочий день чи тиждень або мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу чи відпустку.

Усі аспекти зайнятості населення у нашій державі регламентуються Законом України "Про зайнятість населення".

 

Відповідно до Закону України № 5067-VI від 05.07.2012 «Про зайнятість населення» до зайнятих належать особи, які:

 1) працюють за наймом або самостійно;

 2) обрані, призначені або затверджені на оплачувану-посаду в органах державної влади, громадських об'єднаннях;

3) які проходять дійсну службу у Збройних силах;

4) які одержують професійну підготовку або перепідготовку з відривом від виробництва, учні та студенти денних форм навчання;

5) направлені на виконання громадських оплачуваних робіт;

6) ті, що виховують малолітніх дітей, доглядають за хворими та людьми похилого віку;

7) громадяни інших країн, які працюють у народному господарстві України.

Види зайнятості:

- повна зайнятість - людина працює протягом повного робочого дня і повного робочого тижня.

- неповна зайнятість - людина працює неповний робочий день і неповний робочий тиждень.

Нелегальна зайнятість - та, що суперечить законодавству, зокрема Закону України "Про працю".

- Тимчасова зайнятість  пов'язана з виконанням короткочасної роботи (наприклад, у передвиборчій агітації, робота у дитячих таборах відпочинку під час відпустки).

- сезонна - пов'язана із сезонністю виробництва.

- самостійна - індивідуальна та творча трудова діяльність (продаж газет, ремонт взуття, продаж сільськогосподарських продуктів, праця митців, письменників)

- нерегламентована - трудова діяльність, що здійснюється  без укладання трудового договору і грунтується на взаємній довірі робітника і роботодавця.

 

2. Безробіття: його суть, причини і основні форми

 

Безробітними вважаються ті особи працездатного віку, які на даний момент не мають роботи, але активно її шукають і готові відразу ж стати до роботи. На відміну від Міжнародної організації праці статистичні органи України згідно із Законом „Про зайнятість” обов’язково додають ще одну вимогу – до офіційних безробітних відносять тих, хто зареєстрований у державній службі зайнятості або на біржі праці. Саме ця вимога є причиною відсутності збігу одних і тих же показників (кількість безробітних або рівень безробіття) за цими двома методиками.

За світовими стандартами критичною межею вважається рівень безробіття у 8—10 %. Перевищення такого міжнародного стандарту є негативною ознакою стану економіки країни, котрий розглядається як такий, що може мати небезпечні соціальні наслідки.

 

Інтерактивне завдання (Фліп-карти). До якої групи населення належать зазначені нижче особи

 

1. Полковник військово-повітряних сил

2. Репетитор англійської мови,який звільнився зі школи

3. Жінка  в декретній відпустці

4. Письменник, який став на облік служби зайнятості

5. Людина з інвалідністю, що перебуває в психіатричній лікарні

6. Власник СТО

7.Чоловік, який скоїв злочин і відбуває покарання у в’язниці.

8. Лікар, який звільнився з державної лікарні і має намір відкрити приватну лікарню.

9. Програміст-фрілансер.

 

Серед основних причин, які породжують безробіття, можна виділити наступні:

•        пошук першого місця роботи;
•        пошук більш вигідного і привабливого місця роботи;
•        сезонний характер роботи;
•        переїзд з одного місця проживання до іншого;
•        порушення трудової дисципліни;
•        розвиток науково-технічного прогресу, який призводить до зміни технологій;
•        структурні зміни в економіці, виникнення нових галузей;
•        циклічний розвиток економіки, який обумовлює зниження сукупного попиту на товари та послуги на стадії кризи та депресії, а отже і зниження попиту на робочу силу;
•        втручання профспілок та економічна політика уряду щодо збільшення мінімального розміру заробітної плати.

 

 

Зважаючи на наведені вище причини розрізняють три основні форми безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.

Фрикційне безробіття (від англ. friction – тертя, конфлікт) – короткочасна форма безробіття , зумовлена тим, що і робітники, і робочі місця неоднорідні, повинен існувати певний проміжок часу для взаємного пошуку. Причинами фрикційного безробіття може бути пошук молодими людьми першого місця роботи після закінчення навчання, роботи внаслідок переїзду з одних регіонів до інших, нового місця роботи внаслідок закінчення терміну дії контракту чи трудового договору на попередньому місці роботи або внаслідок звільнення через порушення правил чи трудової дисципліни. Звичайно ж, фрикційне безробіття стосується і тих, хто шукає більш високооплачувану, престижну, більш продуктивну роботу. Різновидом фрикційного безробіття є і сезонне безробіття, яке виникає внаслідок причин кліматичного характеру (наприклад, масове вивільнення робітників після закінчення збору врожаю чи туристичного сезону). Особливістю даної форми безробіття є наявність певних вмінь, навичок, знань у безробітних, які можна продати за досить короткий термін. Як правило, фрикційне безробіття триває 1–3 місяці.

Фрикційне безробіття є неминучим явищем і навіть певною мірою бажаним для суспільства, бо ж певна частина населення замість низькооплачуваної, малопродуктивної роботи знаходить більш вигідні умови, покращуючи тим самим свій добробут і призводячи до більш раціонального розподілу робочої сили в народному господарстві. Заходи державної політики щодо зниження даної форми безробіття зосереджені насамперед на розповсюдженні інформації про стан ринку праці, про наявність вільних робочих місць, а також на ліквідації чинників, які обмежують мобільність робочої сили.

 

Структурне безробіття виникає внаслідок технологічних змін і структури виробництва. Розвиток економіки і суспільства постійно супроводжується появою нових товарів та послуг, нових технологій, нових галузей. Робоча сила в цих умовах не встигає за новою професійною і регіональною структурою робочих місць. Знання, кваліфікація, навички робітників не відповідають професіонально-кваліфікаційним вимогам роботодавців. А тому специфічною рисою даної форми безробіття є необхідність підвищення кваліфікації, відповідної перепідготовки, а можливо і зміни місця проживання. Структурне безробіття, на відміну від фрикційного, є більш тривалішою формою безробіття (більше шести місяців підряд) і характерне в основному для робітників, які мають низьку кваліфікацію, застарілу професію, або проживає в економічно відсталих регіонах. Для зменшення кількості населення, яке перебуває в складі структурних безробітних держава перш за все формує високоефективну систему перепідготовки кадрів.

 

 

 

Знайди відповідність та вказати, яка професія вже належить до структурного безробіття, а яка ризикує бути до неї віднесена

 

• Сигналіст: 

Складався з перекриття руху, закручування гальмівних коліс, контролю за поїздом під час руху та інших функцій, які зараз виконуються автоматизованими системами.

• Телеграфіст: 

Передача повідомлень між станціями по телеграфу, що зараз виконується електронними системами зв'язку.

• Слюсар з обслуговування парових котлів: 

Відповідав за обслуговування парових двигунів, які були замінені дизельними та електричними локомотивами.

• Черговий по переїзду: 

Відповідав за ручне керування шлагбаумами та сигналізацією на переїздах, що зараз автоматизовано.

 

• Смолокур: 

Відповідав за приготування та обслуговування смоли, яка використовувалася для змащування рухомого складу.

• Паровозний кочегар: 

Додавав вугілля або інше паливо в топку паровоза, підтримуючи необхідний тиск пари.

• Дровокол: 

Рубав дрова, які використовувалися як паливо для паровозів

 

Циклічне безробіття – форма безробіття , яка викликана недостатнім сукупним попитом на робочу силу в періоди циклічного спаду виробництва. Тобто цей вид безробіття пов’язаний з періодичними коливаннями економічної активності. В періоди кризи (спаду) і депресії зменшується сукупний попит на товари та послуги, що призводить до скорочення реального ВВП, викликає скорочення зайнятості, масове вивільнення робочої сили. На стадіях пожвавлення і підйому циклічне безробіття скорочується.

 

Вікторина. Визначити форму безробіття за вказаними ситуаціями

1. Микита тільки-но закінчив Політехнічний коледж і шукає роботу за професією.

2. Віталій працював на агрофірмі водієм. Власник закупив нові комбайни, в яких багато чого автоматизовано. На жаль, Віталій нічого не тямить в електроніці і змушений звільнитись.

3. Сім’я Петриченків переїхала з Криму до Хмельницького і батьки змушені шукати нову роботу.

4. В Telegram-каналах  повідомили про уповільнення росту та зниження ВВП. Країну очікує хвиля безробіття.

5. Вероніка працює перекладачем французької в туристичній фірмі. На жаль, компанія змінює напрям роботи й хоче спеціалізуватися на східному ринку. На місце Вероніки вже шукають людину зі знанням китайської мови.

6. Бізнес Святослава не витримав конкуренції, яка посилилась зі спадом ділової активності в країні. Святослав змушений закрити компанію та шукати нові джерела доходу.

7. Олеся Петрівна стала на облік служби зайнятості. Вона проходить комп’ютерні курси, щоб продовжити працювати бухгалтером.

8. Іван Семенович усе життя працював на шахті. Але шахту закрили і всі працівники залишилися без роботи.

 

3. Рівень безробіття та його соціально-економічні наслідки

Рівень безробіття вимірюється шляхом співставлення кількості безробітних з наявною робочою силою і позначається буквою u:

 

u = ,

а оскільки

 

Робоча сила = кількість зайнятих + кількість безробітних,

 

то

u = .

 

 Рівень безробіття вважається важливим, але не безпомилковим показником. Розрахунок рівня безробіття ускладнюється тим, що критерії віднесення окремих осіб до категорії зайнятих чи безробітних є певною мірою умовними. Завищенню рівня безробіття сприяє зайнятість населення у тіньовій економіці. Водночас рівень безробіття може бути заниженим, оскільки цей показник не враховує частково зайнятих (тих, хто працює неповний робочий день, тиждень, знаходиться у неоплачуваних відпустках тощо), а також працівників, які втратили надію знайти роботу і тому не шукають її. За допомогою даної формули можна обчислити рівень будь-якої форми безробіття. Для цього необхідно в чисельнику вказати кількість безробітних тієї форми, рівень якої визначаємо.

Оскільки фрикційне і структурне безробіття є явищами неминучими і навіть бажаними для будь-якого суспільства, то повна зайнятість населення має місце при наявності лише цих двох форм безробіття. А рівень безробіття за наявної повної зайнятості в умовах існування фрикційного і структурного безробіття називається природним рівнем безробіття (u*). Природний рівень безробіття визначається як сума рівнів фрикційного і структурного безробіття.

Фактичний рівень безробіття складається з суми рівнів фрикційного, структурного і циклічного безробіття:

 

u_{фактичний} = u_{фрикційний} + u_{структурний} + u_{циклічний} = u_{природний} + u_{циклічний}

 

Таким чином, фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на величину рівня циклічного безробіття.

Природний рівень безробіття, що визначається як сума рівнів фрикційного та структурного безробіття в економіці, не є величиною постійною. Він змінюється не лише у часі, але й різниться поміж країнами: для США він дорівнює 5,5–6%, для Англії, Бельгії, Іспанії – 10%. В цілому ж протягом чотирьох останніх десятиліть проявляється виразна тенденція його підвищення: так, у 60-х роках ХХ століття природний рівень безробіття у розвинених країнах становив 3-4%, у 80-х роках – підвищився до 6%, а в останні роки сягає 10%.

В сучасних умовах спостерігається підвищення природного рівня безробіття. Відбувається воно за рахунок зростання рівня фрикційного безробіття і пов’язане з цілою низкою чинників, серед яких слід звернути увагу на наступні:

•        зміни у демографічній ситуації та структурі робочої сили: збільшення народжуваності після Другої світової війни зумовило в 70-х роках бум входження на ринок праці молодих працівників, які належать до групи з вищим рівнем безробіття, що підвищило рівень фрикційного безробіття; проте старіння цього покоління у 90-ті роки знизило середній вік робочої сили і рівень фрикційного безробіття; зростання частки жінок у структурі робочої сили також підвищує рівень фрикційного безробіття;
•        високий рівень допомоги по безробіттю: зростання природного рівня безробіття за рахунок фрикційного, особливо в Європі, пояснюється щедрими виплатами безробітним, які перевищують 2/3 попереднього заробітку. Безробітні, які отримують щедру допомогу, не так інтенсивно шукають роботу і відмовляються від пропозицій, які їх не приваблюють;
•        рівень мінімальної заробітної плати: підвищенню рівня фрикційного безробіття також сприяють незначні відмінності між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою і допомогою по безробіттю, за яких люди можуть віддавати перевагу перебуванню у стані безробіття;
•        підвищення рівня життя населення: підвищення загального рівня життя населення дозволяє більш тривалий час працюючим членам домогосподарства утримувати безробітного, що очікує престижної та високооплачуваної роботи.

Підвищення природного рівня безробіття за рахунок зростання рівня структурного безробіття пов’язане з інтенсивними структурними зрушеннями в економіці під впливом науково-технічного прогресу, зміни кон’юнктури світового ринку. Вплив НТП (зокрема комп’ютеризація і автоматизація виробництва) спричинює скорочення попиту на некваліфікованих працівників і зростання попиту на висококваліфіковану працю.

Безробіття – невід’ємний атрибут ринкової економіки, який має серйозні соціально-економічні наслідки як для самої людини, для її сім'ї, так і для суспільства в цілому. З позитивного боку безробіття дає можливість в будь-який час вирішити проблеми розширення виробництва чи структурної перебудови, посилює стимули до підприємницької діяльності, є досить добрим організатором дисципліни праці. Та все ж таки відчутними є і негативні наслідки. Безробіття, по-перше, є психологічною травмою для людини, що позначається на здоров’ї людини і всієї нації. Особливо небезпечним є безробіття серед молоді, яка починає почувати себе зайвою, непотрібною в суспільстві. По-друге, безробіття призводить до зменшення сукупного доходу сім'ї та зниження її добробуту. По-третє, під час безробіття, і тривалого особливо, людина втрачає кваліфікацію. По-четверте, відсутність роботи та коштів для життя призводить до зростання злочинності в суспільстві.

 

Механізм ринкового саморегулювання неспроможний самостійно вирішити проблеми безробіття. тому держава широко впроваджує такі методи регулювання зайнятості населення, як:

•          законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили;
•          створення нових робочих місць в державному секторі;
•          стимулювання зростання рівня зайнятості на недержавних підприємствах;
•          заходи по підготовці та перепідготовці робочої сили, поліпшенню інформованості населення про можливості зайнятості;
•          соціальне страхування та соціальний захист безробітних;
•          працевлаштування незайнятого населення.

 

ІV. Закріплення навчального матеріалу

Розв’язання задач

Задача 1

 

Все населення складає 500 тис.чол.: 120 тис.чол. – діти до 16 років і люди, які знаходяться в психіатричних лікарнях і виправних закладах; 150 тис. чол. вибули із складу робочої сили; безробітні – 23 тис.чол., робочі зайняті неповний робочий день – 10 тис.чол.              Розрахуйте:

а) величину робочої сили;

б) офіційний рівень безробіття.

 

Дано:

Населення -500 тис. чол.:

-діти+в псих.лікарнях- 120 тис.чол.

-вибули зі складу робочої сили — 150 тис.чол.

Безробітні- 23 тис.чол.

Зайняті неповний роб.день — 10 тис.чол. 

 

Розв’язок:

а) Величина робочої сили визначається за формулою:

Величина   робочої сили = Загальна     чисельність    -   Чисельність тих, хто залишив ринок робочої сили - чисельність непрацездатних    = 500 тис. чол. – 120 тис. чол. – 150 тис. чол. = 230 т. чол.

б) Рівень безробіття = (Чисельність безробітних / Чисельність робочої сили)*100%=(23 тис. чол. /230 тис. чол.)*100% = 10%

Дані про зайнятих неповний робочий день і тих, хто шукає роботу для даної задачі є надлишковими і тому не використовуються в розрахунках.

 

Задача 2.

Згідно з прогнозами державної служби зайнятості фрикційне безробіття у поточному році повинно було скласти 2%, а структурне – 3%. Фактично ж офіційно зареєструвались протягом року 8 млн. безробітних при загальній кількості 40 млн. чол. економічно активного населення. Розрахуйте рівень природного та циклічного безробіття.

Розв’язання

1) Фактичний рівень безробіття=(безробітні/екон.активне населення)*100

Фактичний рівень безробіття= (8млн/40млн)*100=20%

2) Природний рівень безробіття= рівень фрикц. безробіття+рівень структ. Безробіттям

Природний рівень безробіття=2%+3%=5%

3) Рівень циклічного безробіття=20%-5%=15%

 

 

 

 

 

V. Підведення підсумків заняття

Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості й активності працюючого населення, однак соціально-економічні втрати від безробіття є настільки значними, що в усьому світі докладається багато зусиль для мінімізації безробіття, і все одно в жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.

 

«Норм» чи «стрьом»

1. За економічними звітами уряду рівень безробіття в країні склав 6%
2. Кожна держава зацікавлена у низькій зайнятості робочої сили та  високому вимушеному безробітті.
3. На підприємстві впроваджується прогресивне технологічне обладнання з автоматизації виробничих процесів і низькокваліфікованим працівниками пропонується пройти курси підвищення кваліфікації з обслуговування та контролю за таким обладнанням.
4. Працівник Мусієнко звільняється з високооплачуваної роботи продавцем-консультантом у престижному магазині, оскільки планує працювати за фахом – інженером з розробки програмного забезпечення.
5. Уряд  суттєво підвищує  грошову допомогу безробітним з 8000 грн. до 30000 грн.

 

VІ. Повідомлення домашнього завдання

Підготувати повідомлення про рівень зайнятості і безробіття в Україні в умовах повномасштабного вторгнення