Тема. Людина починається з добра.
Мета: допомогти учням з’ясувати сутність понять «добро», «доброта», «милосердя» як принципів людського буття; формувати уміння диференціювати ознаки доброго і злого; розвивати творчу уяву, почуття доброти, чуйності, милосердя, гуманності, спонукати творити добро, бути милосердним; виховувати кращі людські якості.
Обладнання: квіти різних кольорів, аплікації букетів із назвами чеснот, іграшковий рюкзак та сміттєвий мішечок, картки.
Епіграф (На дошці записаний епіграф без останнього слова, яке учні повинні назвати в кінці заходу).
У цьому світі є тільки одна річ,
Перед якою належить схилятися, це –
Геній, і одна річ, перед якою слід
Упасти на коліна, це - …
В. Гюго
Хід заняття
1. Вступне слово вчителя. Сьогодні ми поговоримо про добро та милосердя. І я хочу розповісти вам одну цікаву історію.
(Вчитель розповідає казку)
Жила-була на землі дівчина, яку звали Любов. Невесело було їй жити на світі без подруги. Ось і звернулась вона до сивого, старого чарівника, який прожив уже більше ста років:
- Допоможіть мені, дідусю, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все життя.
Подумав чарівник і сказав:
- Приходь до мене завтра вранці, коли заспівають перші пташки і роса ще не зійде.
Вранці, коли яскраво сонечко освітило землю, прийшла Любов на призначене місце і побачила: стоять п’ять прекрасних дівчат.
- Ось, вибирай, - сказав чарівник. – Одну звати Радість, іншу – Вдача, третю – Краса, четверту – Печаль, п’яту – Доброта.
- Всі вони прекрасні, - сказала Любов. – Не знаю, кого і вибирати…
- Твоя правда, - відповів чарівник, - вони усі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а можливо, і дружитимеш, але вибери одну з них. Вона і буде тобі подругою на все життя.
Підійшла Любов до дівчат ближче і подивилася в очі кожній. Вона задумалась, а потім підійшла до дівчини Доброти і простягла руку …
2. Бесіда .
- А кого б вибрали ви?
- Чому, на вашу думку, Любов зупинила свій вибір саме на Доброті?
- Що ж означає слово «добро», «доброта», «милосердя»?
(Доповнення вчителя)
Добро – це усе позитивне в житті людини, що відповідає її інтересам, бажанням.
Доброта – це чуйне ставлення до людей.
Милосердя – це добре, співчутливе ставлення до когось.
Одна дівчинка повернулася вiд сусідки, у котрої померла восьмирічна
донька.
Висновок. Якщо хтось поруч iз вами страждає, плачте разом iз ним.
Якщо хтось радіє, радійте iз ним. Любіть ближніх, бо любов - дивиться i бачить, чує i вислуховує. Любити — це брати участь усім своїм єством у радості чи горі ближнього.
Всі ми живемо тільки один раз. Отож все добро, яке можемо вчинити
зараз, не відкладаймо на пiзнiше.
4. Вчитель. З-поміж різноманітних проявів добра чи не найпереконливішим є милосердя. Словник української мови витлумачує цю чесноту як співчутливе ставлення до когось. Милосердною людиною називають людину, готову прийти на допомогу іншим, сповнену доброти та чуйності. У цьому значенні слова «милосердний» та «добрий» є синонімами. Отже, милосердя — це діяльне добро, тобто таке, яке виявляється у наших вчинках. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Наприклад, у християнському віровченні обов'язком кожної людини визначено такі милосердні вчинки: голодного нагодувати; спраглого напоїти; нагого (голого, роздягнутого) одягнути; подорожнього прийняти й нагодувати; недужого та ув'язненого відвідати; померлого поховати. Вияв духовного милосердя — це добра порада, слова втіхи та розради. Милосердними є й ті, хто ділиться знаннями, досвідом, терпеливо зносить кривду, прощає і не тримає зла.
Милосердя ґрунтується на таких якостях, як чуйність, уважність, доброзичливість. Воно несумісне з пихою, байдужістю, брутальністю. Тільки той учинок є милосердним, який засвідчує повагу до людини.
5. Підбір синонімів до слова милосердя:
Милосердя, чуйність, добродушність, доброчинність, людяність, доброзичливість, співчуття, співпереживання…
6. Гра «Галявина доброти».
Вчитель. Давайте разом створимо «Галявину Доброти». На ваших партах лежать квіти, от впишіть кожен у свою квіточку найважливішу рису, якою обов’язково повинна бути наділена людина, і по черзі прикріпимо їх на нашу галявину (по черзі учні виходять і чіпляють свої квіти на дошку).
Ви обрали різні риси характеру: сміливість, чесність… але поміркуйте, якщо смілива людина матиме зле серце, стане вона захищати слабшого? Ні.
Милосердя та доброта з давніх часів були традицією нашого народу. Цілком природнім і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, немічність, порятувати хворого, захистити скривдженого. Потреба людей в доброті повсякчасна. Милосердя та доброта – це крила, на яких тримається людство. Добро є добро.
7. Гра «Кубування» .(Учитель заздалегідь виготовляє куб. На кожній із граней написано одне з питань. Учень кидає куб і відповідає на питання, яке йому випало на певній грані).
Запитання:
1. Кого ти вважаєш в класі найдобрішим?
2. Ти робив колись добро? Розкажи історію.
3. Яка людина, на твою думку, називається доброю?
4. Заспівай пісню або розкажи вірш про добро.
5. Чи варто творити добро?
6. Розкажи історію, коли тобі хтось зробив добро?
8. Конкурс «Мішечки».
Вчитель. Як ви бачите, в нас є цікавий рюкзачок, який пустує ось тут серед класу. Давайте вирішимо цю проблему, запишемо на листочках людські чесноти, близькі до добра, складемо в рюкзак, щоб взяти з собою в життя.
Також, в нас є «сміттєвий мішечок», в який потрібно помістити записані негативні риси характеру. Отож, напишіть на листочках негативні риси характеру людини. Після того, як листочки з написами будуть поміщені в «сміттєвий мішечок», ми його зав’яжемо міцно-міцно, щоб вони ніколи не торкнулися вашого серця.
Давайте уважно подивимось на нашу «Галявину Доброти» і подумаємо, чого ж там не вистачає? (Відповіді учнів).
- Так, не вистачає тепленького сонечка. Один із мудреців сказав: «Доброта схожа на сонечко, яке зігріває, огортає теплом душі живих істот, робить життя ясним, світлим, радісним». Оскільки ви сьогодні всі такі добрі, то давайте впишемо ваші імена в промінчики сонечка. (Діти називають свої імена (лагідно, наприклад, Ірочка, Сашуня…), вчитель записує сказане на дошці.)
9. Створення дерева доброти.
- Під нашим сонечком доброти виросло чарівне дерево. Чого не
вистачає на ньому? (Листочків)
- Дійсно, листочків. На столі у вас зелені листочки. Щоб наше дерево
ожило, напишіть на листочку, яку добру справу ви зробили i листочок прикріпіть до дерева. Ось i подивимось, оживе наше дерево, чи нi. Зробити це потрібно швидко та акуратно. (Робота дітей).
— Подобається вам наше дерево? Давайте прочитаємо, якi добрі
справи ви зробили. (Вчитель зачитує кілька записів).
10. Гра «Добрi i поганi вчинки».
— Зараз я запропоную запитання, а ви, якщо так вчинить добра людина, плеснете в долонi, а якщо так може вчинити невихована людина, то залишитеся сидiти спокiйно.
• Допомагати мамi мити посуд.
• Робити комусь зле, якщо вiн цього не бачить.
• Не вмиватися.
• Берегти рiдну природу та охороняти її.
• Шанувати працю iнших людей.
• Галасувати, коли хтось вiдпочиває.
• Бути вихованою, стриманою дитиною.
• Обманювати, хвалитися.
• Насмiхатися з чужого горя.
• Добре вчитися, багато читати.
• Не слухати батькiв.
• Допомагати друзям у бiдi.
• Дiлитися тим, що є в тебе.
• Ображати iнших.
• Захищати слабкого.
• Спати на уроках.
• Красти.
• Любити своїх батькiв.
• Ображати тварин.
• Сваритися.
— Молодцi! Ви дiйсно виростете хорошими людьми, а вашi вчинки будуть завжди достойними.
11. «Конструювання». Від поданих слів, записаних у два рядки, утворіть і запишіть вислови. Прокоментуйте їхній зміст.
1. Робиш, комусь, повернеться, тебе, разів більше, робиш, добро(2), повернеться, семикратно.
Зло(2), до, у, сім, а.
Про, а, для, то.
Не, зла, і, не, бо, не, а, зло.
Ти(2), до, не.
12. Висновок.
Добро має здатність бути щедрим та не потребує нагороди. Справжнє добро можливе тільки за умови великого душевного багатства. Хто щедро робить добро, у відповідь отримує ще більше.
Добра людина схожа на ясне сонечко, тому що всіх вміє зігріти своєю любов’ю , турботою, ласкою, щирістю та щедрістю. І щоб жилося усім нам добре, у мирі і злагоді, необхідно щохвилини, щоденно творити добро! Якщо хочеш, щоб тебе оточувало добро, то пам’ятай: «Добро починається з тебе»!
Якщо ви були уважними, читаючи слова Гюго, які є на дошці, ви мали б помітити, що думка незавершена, не вистачає одного слова. Як ви думаєте якого? (Діти відповідають)
Так, «Добро» (вчитель дописує слово).
Завжди пам’ятайте, що і зараз, і у майбутньому я хочу бачити вас людьми з красивою доброю душею, в якій немає місця підлості і заздрощам, лицемірству і злості. Живіть так, щоб людям було добре поряд з вами, щоб ваша душа співала лише добром!
Вірш В. Симоненка
Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі.
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба.
Кохати спішити треба. –
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Учень. Кажімо більше ніжних слів
Знайомим , друзям і коханим,
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану.
Чи перший біль, чи то останній –
Коли б то знати наперед!
Кажімо більше ніжних слів,
Комусь всміхнімось ненароком,
То не життя людське коротке,
Короткі в нас слова черстві.
Кажімо більше ніжних слів...
Учениця. Я вірю в силу доброти.
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу , щоб цвісти
І світлу обирать дорогу.
Я вірю в силу доброти,
Що має долю роботящу,
Що хоче, щоб і я, і ти,
І все було у світі кращим.
Вчитель світової літератури. У важкий час живемо нині, багато горя і біди довкола, але мусимо жити, сіяти добро в людських душах.
«Що посієш – те й пожнеш» - кажуть у народі. Тож будьте добрими, людяними, терплячими. Нехай не черствіють ваші душі у щоденних клопотах. Бережіть свої серця від усього злого. Ніколи не звинувачуйте когось у тому, що вас погано виховали.
Цей шлях важкий, тернистий, але ви молоді і зможете все подолати. І ось тоді у ваших серцях навіки оселиться любов, доброта, прощення. Їх не купити і не позичити, їх просто безкоштовно можна набути і навчити себе бути добрим, людяним і милосердним.
Яким буде життя – чи чистим, як джерельна вода, чи сірим і непроглядним, як осінній туман, - залежить від вас. Ви тільки-но стоїте на порозі дорослого життя, воно здається вам таким довгим... Але пам’ятайте: насправді воно дуже коротке. Як швидко гаснуть короткі сірнички, так швидко минають дні нашого життя. Тож намагайтеся, щоб ці дні не проходили марно, прагніть залишити після себе якнайбільше хороших слів і справ. Щоб оточуючі відгукувалися про вас, як про чуйних, добрих, щирих людей – людей із великої літери.
Ведуча 1. Сподіваємося, сьогоднішня наша розмова нікого із вас не залишила байдужим. Думаю, ваші душі віднині будуть більш твердими і благородними у вчинках і пориваннях, у благодійності та милосерді. Сподіваюся, ви зрозуміли, що є в світі речі, яких не можна ні купити, ні вкрасти, ні позичити: це ввічливість і безкорисливість. Є речі, які відживають, виходять із моди, старіють. А ці поняття, які стали темою нашої розмови, ніколи не зможуть ні постаріти, ні вийти з моди, ні віджити...