Виховна година, 6 клас
Тема: «Хліб у святах та обрядах. Обрядове печиво»
Мета: узагальнити знання дітей про значення хліба в житті людей, ознайомити з традиціями використання хліба та печива в українських святах та обрядах; поповнювати словниковий запас учнів, розвивати творчі здібності дітей; виховувати повагу до людей, які працюють на землі, прищеплювати пошану до хліба.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Загадка:
У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою.
(Хліб у піч і з печі)
Продовж прислів’я :
Хліб – усьому … (голова).
Свій хліб кращий від чужого … (калача).
Хліб, сіль та вода – то козацька … (їда).
Багато снігу – багато … (хліба).
Без хліба суха … (бесіда).
Бесіда:
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
ІУ. Основний зміст уроку.
Розповідь вчителя.
Хліб здавна служив оберегом. Кругла паляниця була символом сонця, якому поклонялися наші предки. Як сонце давало життя усьому живому, так і хліб – життя. Хліб був присутній у всіх українських святах та обрядах.
Повідомлення дітей.
Учень І.
Хліб у хліборобських обрядах і трудових традиціях.
Хліб – учасник аграрної магії:
Свято першої борозни : перед початком оранки хліб чіпляли до хомута чи клали на чепіги плуга. Це повинно було забезпечити добрий врожай. Свіжу хлібину, «хрестики» /коржі з ритуального тіста/ брали з собою в поле, роздавали усім присутнім. Свячений хліб клали на перші скиби зораної землі, щоб родила нива.
Проводи на полонину: хлібом господиня годувала худобу «на щастя», випроводжаючи її на полонину.
Свято першого снопа: господиня в полі розстеляла скатертину або рушник із хлібом-сіллю та свічкою.
Обжинки: обрядовий хліб випікали після закінчення жнив – обжинковий коровай.
Словникова робота:
Борозна - довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом.
Чепіга - рукоятка в плузі.
Ритуал - вироблений звичаєм або запроваджений порядок здійснення чого-небудь; церемонія, церемоніал.
Полонина - безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу.
Сніп - зв'язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур.
Учень ІІ.
Хліб у календарних святах і обрядах.
Різдво: у різдвяних обрядах найбільше використовувався хліб; символ Різдва - дідух – житній або пшеничний сніп, який зажинали останнім під час обжинок, встановлювали на покуті, і він стояв до Водохрещ. Потім його спалювали, промовляючи: «А дідух на теплий дух». Обрядова їжа - кутя, її готували із товченої пшениці; пироги, зерно (сипали у куточки столу на гарний врожай), пшеничний коровай.
Щедрий вечір: зерно ( у перший день нового року чоловіки ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібним зерном, бажаючи господарям щастя, здоров’я, щедрого врожаю); пироги – символ добробуту, у давні часи це була жертва місяцю; пиріг – це хліб місяця; щедра кутя; пшеничний коровай.
Водохреща: пшеничний хліб, голодна кутя, спалення дідуха. Проганяючи кутю, наші пращури промовляли :
Тікай, кутя, із покутя,
А ти узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
А Дідух — на теплий дух.
Щоб покинути кожух!
Великдень: обрядовий хліб – паска, пшеничний хліб. Свяченою паскою починали великодній сніданок. Крихти від паски не можна було викидати, вершечок з неї висушували і тримали для ліків.
Зустріч весни (22 березня): господині пекли з тіста жайворонків, якими діти вибігали за село й закликали весну.
Маковія (14 серпня): пекли обрядове печиво – медові шулики – коржі з медом а маком.
Андрія (13 грудня): калита – круглий корж із діркою посередині, який символізував сонце; балабушки – невеличкі булочки круглої форми з кислого тіста, на яких дівчата вгадували свою долю (ворожили на Андрія).
Учень ІІІ.
Хліб у родинних святах і обрядах.
Народження дитини : куми, баба - повитуха йшли з хлібом провідувати дитину, щоб дитина була здорова, та до священика, щоб одержати дитині ім’я, на хрестини теж йшли з хлібом; обряд «На свій хліб» (відлучення дитини від грудей).
Весільна обрядовість : сватати йшли дівчину з хлібами, які обмінювалися при згоді дівчини на шлюб; перед весіллям у суботу ввечері пекли коровай, який символізував родинне щастя, його потім ділили усім родичам у неділю ввечері. Крім короваю, пекли ще калачі, якими обдаровували родичів, шишки, виготовляли дивень (гілки фруктових дерев обплітали тістом). На весілля гості йшли з хлібом. Мати благословляла молодих хлібом, коли вони йшли до церкви, обсипала їх пшеницею на щасливе й багате життя.
Поховальна обрядовість: хліб клали на віко домовини; коли виносили покійного з хати, обсипали зерном хату, щоб родина не позбулася достатку. Хліб (калачі) несли до церкви, де служили панахиду по померлому; на похорон йшли з хлібом. На поминальному обіді всім роздавали поминальне печиво (пиріжки або булочки).
Словникова робота:
Кум - хрещений батько по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеної матері; батько дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері.
Повитуха - жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах.
Віко - верхня частина діжки, скрині й т. ін., якою їх закривають.
Панахида - церковна служба по померлому.
Узагальнення вчителя.
Як бачимо, жоден із обрядів не обходився без хліба, тому що хліб – це життя, це добробут, це багатство. Пам’ятаймо слова Бориса Олійника, в яких звучить мудрість поколінь (уривок із поезії Б.Олійника «В оборону хліба») :
Ми всі із хліба виростали, сину,
Із праці себто — чуда із чудес,—
Яка нас охрестила на Людину,
Піднявши з чотирьох до піднебесь.
Нас кликав хліб на добре, чесне діло
До братнього, трудящого коша.
Ми в нім шануємо не тільки тіло,
У нім народна світиться душа.
Тож бережімо хліб, шануймо працю людей, які вирощують хліб та беруть участь у виготовленні запашних паляниць.
У. Підсумок уроку.
Творча робота в групах:
І група – ґронування «Хліб».
ІІ група - кросворд «Хліб».
ІІІ група - вікторина «Що? Де? Коли?».
Захист робіт.
Підготувала Носаченко Л.М., учитель української мови та літератури.