Конспект виховної години на тему «Хліб у святах та обрядах»

    Виховна година,  6 клас

    Тема: «Хліб у святах та обрядах. Обрядове печиво»

    Мета: узагальнити знання дітей про значення хліба в житті людей, ознайомити з традиціями використання хліба та  печива в українських святах та обрядах; поповнювати  словниковий  запас учнів, розвивати  творчі здібності  дітей; виховувати  повагу до людей, які працюють на землі, прищеплювати  пошану до  хліба.

                                                       Хід  уроку

І. Організація  класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Загадка:

У хлів  іде без шкіри, а виходить із шкірою.

(Хліб у піч і з печі)

Продовж прислів’я :

Хліб – усьому … (голова).

Свій хліб кращий від чужого … (калача).

Хліб, сіль та вода – то  козацька … (їда).

Багато  снігу – багато … (хліба).

Без хліба суха … (бесіда).

Бесіда:

• Які ще твори  УНТ про хліб ви знаєте?
• Що таке, на вашу думку,  домашні обереги?
• Які українські обереги ви знаєте?

ІІІ.  Оголошення теми, мети уроку.

ІУ. Основний зміст уроку.

Розповідь вчителя.

   Хліб здавна служив оберегом.  Кругла паляниця була символом сонця, якому поклонялися наші предки. Як сонце давало життя усьому живому, так  і хліб – життя.  Хліб був присутній у всіх українських  святах  та обрядах.

Повідомлення дітей.

Учень І.

 Хліб у хліборобських обрядах і трудових традиціях.

    Хліб – учасник  аграрної магії:

             Свято першої борозни : перед початком оранки хліб чіпляли до хомута чи клали на чепіги плуга. Це  повинно було забезпечити добрий  врожай. Свіжу хлібину, «хрестики» /коржі з ритуального тіста/ брали з собою в поле, роздавали усім присутнім. Свячений хліб клали на перші скиби зораної землі, щоб родила нива.

             Проводи на полонину: хлібом господиня годувала худобу «на щастя», випроводжаючи її на полонину.

            Свято першого снопа:  господиня в полі розстеляла скатертину або рушник із хлібом-сіллю та свічкою.

            Обжинки:  обрядовий хліб випікали після закінчення  жнив – обжинковий коровай.

Словникова робота:

Борозна - довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом.

Чепіга - рукоятка в плузі.

Ритуал - вироблений звичаєм або запроваджений порядок здійснення чого-небудь; церемонія, церемоніал.

Полонина - безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу.

Сніп - зв'язаний оберемок зрізаних стебел (з колосками) хлібних злаків та інших культур.

Учень ІІ.

Хліб у календарних святах і обрядах.

            Різдво:  у різдвяних обрядах найбільше використовувався хліб; символ Різдва - дідух – житній або пшеничний сніп, який зажинали останнім під час обжинок, встановлювали на покуті, і він стояв до Водохрещ. Потім його спалювали, промовляючи: «А дідух на теплий дух». Обрядова їжа - кутя, її готували із товченої пшениці; пироги, зерно (сипали у куточки столу на гарний врожай), пшеничний коровай.

          Щедрий вечір:  зерно ( у перший день нового року  чоловіки ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібним зерном, бажаючи господарям щастя, здоров’я,  щедрого врожаю); пироги – символ добробуту, у давні часи  це була жертва місяцю; пиріг – це хліб місяця; щедра кутя; пшеничний коровай.

           Водохреща:  пшеничний хліб, голодна кутя, спалення дідуха.  Проганяючи кутю, наші пращури промовляли :

Тікай, кутя, із покутя,

А ти узвар — іди на базар,

Паляниці, лишайтеся на полиці,

А Дідух — на теплий дух.

Щоб покинути кожух!

            Великдень:  обрядовий хліб – паска, пшеничний хліб. Свяченою паскою починали  великодній сніданок.  Крихти від паски не можна було        викидати, вершечок з неї висушували і тримали для ліків.

            Зустріч весни (22 березня):  господині  пекли з тіста жайворонків,  якими діти вибігали за село й закликали весну.

             Маковія (14 серпня):  пекли обрядове печиво – медові шулики – коржі з медом а маком.

            Андрія (13 грудня):  калита – круглий корж із діркою посередині, який  символізував сонце; балабушки – невеличкі булочки круглої форми з кислого тіста, на  яких дівчата вгадували свою долю (ворожили на Андрія).

Учень ІІІ.

Хліб у родинних святах  і обрядах.

           Народження дитини : куми, баба - повитуха йшли з хлібом провідувати  дитину, щоб дитина була здорова, та до священика, щоб одержати  дитині  ім’я, на хрестини теж йшли з хлібом; обряд «На свій хліб» (відлучення дитини від грудей).

           Весільна обрядовість :  сватати йшли дівчину з хлібами, які обмінювалися при згоді дівчини на шлюб; перед весіллям у суботу ввечері пекли коровай, який символізував родинне щастя, його потім ділили усім  родичам у неділю ввечері. Крім короваю, пекли ще калачі, якими обдаровували родичів, шишки, виготовляли дивень (гілки фруктових дерев обплітали тістом). На весілля  гості йшли з хлібом. Мати благословляла  молодих  хлібом, коли вони йшли до церкви, обсипала їх пшеницею на щасливе й багате життя.

           Поховальна обрядовість: хліб клали на віко домовини; коли виносили покійного з хати, обсипали зерном хату, щоб родина не позбулася достатку. Хліб (калачі) несли до церкви, де служили панахиду по померлому; на похорон йшли з хлібом. На поминальному обіді всім роздавали  поминальне печиво (пиріжки або булочки).

     Словникова робота:

Кум - хрещений батько по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеної матері; батько дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері.

Повитуха - жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах.

Віко - верхня частина діжки, скрині й т. ін., якою їх закривають.

Панахида - церковна служба по померлому.

       Узагальнення вчителя.

       Як бачимо, жоден  із обрядів не обходився  без хліба, тому що хліб – це життя, це добробут, це багатство. Пам’ятаймо слова Бориса Олійника, в яких звучить мудрість поколінь (уривок із поезії  Б.Олійника «В оборону хліба») :

Ми всі із хліба виростали, сину,

Із праці себто — чуда із чудес,—

Яка нас охрестила на Людину,

Піднявши з чотирьох до піднебесь.

Нас кликав хліб на добре, чесне діло

До братнього, трудящого коша.

Ми в нім шануємо не тільки тіло,

У нім народна світиться душа.

 Тож бережімо хліб, шануймо працю людей, які вирощують хліб та беруть участь у  виготовленні запашних паляниць.

У. Підсумок уроку.

Творча робота в групах: 

      І група – ґронування  «Хліб».

      ІІ група -  кросворд «Хліб».

      ІІІ група -  вікторина «Що? Де? Коли?».

Захист робіт.

     Підготувала Носаченко Л.М., учитель української мови та літератури.