Толерантність - шлях до миру

Виховна година на тему: Толерантність — шлях до миру

Мета: розкрити поняття “толерантність”; показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими. Розвивати адекватну самооцінку, вміння аналізувати, приймати рішення, обирати правильну позицію. Учити розуміти та поважати один одного. Виховувати чуйність, взаємоповагу, людяність, терпимість та небайдужість.

Епіграфом для нашої виховної години сьогодні слугуватимуть слова Гете:

Перед великим розумом я схиляю голову,
Перед великим серцем я стаю навколішки.

— Діти, як ви розумієте ці слова відомого німецького поета, драматурга та мислителя Йоганна Вольфганна фон Гете? (відповіді учнів)

Останнім часом стало модним говорити про толерантність. Для нашої свідомості поняття «толерантність» незвичне. Складність розуміння цього поняття полягає в його різному значенні в різних мовах. Воно залежить від історичного досвіду народів.

Tolerance (англ.) — готовність і здатність бути терпимим, без протесту сприймати особистість.

Tolerance (франц.) — ставлення, яке припускає відмінну від твоєї думку та дії інших; повага до волі іншого, його способу мисленння, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

Tolerance (іспан.) — здатність визнавати відмінний від власного світогляд.

 Kuan rong (китайськ.) — дозволяти приймати, бути до інших доброзичливими.

Tasamul (арабськ.) — прощення, м'якість, милосердя, співчуття, доброзичливість, терпимість.

Перською — це терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Російською — здатність терпіти щось або когось.

В українській мові існує два слова з подібним значенням: «толерантність» і «терпимість». Частіше вживають слово «терпимість». Воно означає здатність, уміння миритися з інакшою думкою.

У сьогоденні поняття «толерантність» стало міжнародним терміном. Воно має зміст, в основі якого — загальне значення цього слова в будь-якій мові світу. Отже,

Толерантність (від лат. tolerance) – терпіння, прийняття іншої людини такою, якою вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками, із своїми позитивними та негативними рисами характеру. Толерантність – це поступливість, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.

Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві.

Толерантність вважається показником високого духовного й інтелектуального розвитку особистості.

Ви не схожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям. Зараз проведемо дослід, який показує, що ми дуже різні. Будь ласка, шіть-сім учнів підійдіть до мене. Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:
1. Складіть аркуш навпіл.
2. Відірвіть верхній правий кут.
3. Знову складіть навпіл.
4. Відірвіть правий верхній кут.
5. Знову складіть.
6. Знову відірвіть верхній правий кут.
7. Складіть аркуш надвоє.
8. Якщо можна, відірвіть правий верхній кут.
9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.

Чи можемо сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані так по-різному? Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас? Чи буває так, що ми оцінюємо людину тільки з огляду на те, чи робить вона щось так само, як ми? Чого навчає ця вправа?

Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Але інколи ми стаємо сліпими і не хочемо прислухатися до чужої думки і вважаємо свою думку правильною.

Вправа «Біла ворона»

 Учасники займають місця у колі спинами до центра. Кожному учаснику прикріплюється аркуш паперу (аркуші — різних кольорів, по 5-6 кольорових аркушів одного кольору і лише один аркуш — білого). Білий аркуш кріпиться найбільш незалежному учню, сильному і авторитетному в класі,— для того щоб запобігти зворотного ефекту.

Учасники повертаються обличчям у коло і починають шукати інших, схожих на себе, причому підглядати не можна.

 Після того як всі групи сформовані «за кольорами», вчитель підходить і бере за руку «самотнього білого».

Запитання до «самотнього білого»:

• Що ти відчув, коли зрозумів, що ти такий один і тобі немає пари?
• Чи потрапляв ти в подібну ситуацію в житті?
• Чи схожі почуття ти переживав в тій ситуації?

Запитання до учасників, які знайшли схожих на себе:

• Якими були ваші відчуття, коли ви знайшли схожих на себе і сформували групу?
•  Як ви знайшли один одного?
• Що ви відчуваєте стосовно самотнього учасника?
• Чи хотіли б ви опинитися на його місці? Чому?

Вчитель звертаю увагу дітей на те, що в житті часто доводиться стикатися з такими ситуаціями, і не завжди ми ставимо себе на місце того, ким знехтували, хто залишився наодинці. Треба пам'ятати про це!

Притча – блюз

Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпець і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився себе опановувати, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися стримувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько наказав синові витягти з паркана по цвяху у ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.
Минали дні, і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі та сказав: « Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося… Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись…»

Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в іншій людині такі рани, як ці діри. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви просите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як фізичні.

Діти, не забиваймо цвяхів ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо одне одного.

Вправа «Як проявляти толерантність»

Проаналізуйте ситуацію, оберіть свій варіант відповіді й поясніть його.
Ситуація 1
Дмитро має нетипову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?
Варіанти:

•               Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в різкій формі рекомендувати змінити зачіску.

•               Виходити з того, що людина має право на самовираження, і може робити будь-що зі своїм волоссям.
•               Вимагати слідувати загальному стилю одягу та зачіски на заняттях у школі.

Ситуація 2
Юрко постійно виявляє неповагу, брутальність щодо своїх однокласників. Що робити?

1. Відповідати брутальністю на брутальність.
2. Уникати спілкування з ним.
3. З’ясувати мотиви такої поведінки, проводити з хлопцем роз’яснювальну роботу.

Обговорення ситуацій.

Підведення підсумків:  Дякую всім за активну участь. Я сподіваюсь, що наша виховна година залишить глибокий слід в душі кожного, допоможе нам усім зрозуміти, що тільки повага один до одного, взаєморозуміння, терпимість, дотримання рівноправності врятують світ.

 Ми не зможемо відразу зробити толерантними ні свою поведінку, ні поведінку інших людей. Однак важливий навіть один маленький крок у цьому напрямку.

   Нехай кожен з вас, нехай наш клас,наша школа, наше місто Миколаїв, наша Україна завжди будуть островами толерантності для всіх жителів великої планети Земля.