23 квітня о 18:00Вебінар: Шкільна територія як об'єкт STEАM-дослідження

Конспект виховної години "Зима,що нас змінила"

Про матеріал
Конспект виховної години "Зима,що нас змінила" для учнів 6 класу (присвячується Героям Небесної Сотні)
Перегляд файлу

Тема: Зима, що нас змінила…

(пам’яті Небесній сотні )

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Прапор України, надпис «Герої не вмирають», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічки, квіти.

Декламація вірша на фоні відео «Небесна сотня»

https://www.youtube.com/watch?v=uOSv2uQt2gg

 

Вчитель: Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Майдан героїв з почестю ховає.

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю

В його садах довічно проживати.

Вони завжди залишаться в строю,

Про них народ пісні буде співати.

 

Небесна сотня білих журавлів,

душа яких летить під небесами.

Ніхто із вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

 

Сьогодні туга душу розпина

Багато з вас в коханні не признались.

Надворі скоро втішиться весна.

Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

 

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

 

Вчитель. Вся Україна в ці дні згадує і схиляє голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які боролися і віддали своє життя за Україну. Ми з вами добре пам’ятаємо про події, які відбувались на Майдані в Києві. Події, які дали поштовх до дій по всій території держави. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли наш народ продемонстрував свою єдність, європейськість, гідність і прагнення до свободи. На майдан виходили всі: жителі Сходу і Заходу, великих міст і маленьких сіл. Незалежно від віри та достатку люди відстоювали свою державу та підтримували один одного.

Повідомлення учнів про Небесну Сотню

«Небесною сотнею» називають  українців,  які загинули в центрі  Києва,  на Майдані,  на вулицях Грушевського та Інститутській. Загинули під час масових акцій протесту  протягом зими 2013-2014 років.

А найстрашнішими та найтрагічнішими була ніч з 18 на 19 лютого – ніч Апокаліпсису, як назвали її пізніше, після якої наступив  «чорний четвер» – 20 лютого. Саме в ці дні на очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Під час кровавих сутичок та від куль снайперів на Майдані загинуло близько сотні  людей.

Нерівною була ця боротьба. Сила – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.

Чому Небесна Сотня? На Майдані був прийнятий розподіл на сотні, аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів, звідки приїхали люди, наприклад  Львівська сотня, Донецька сотня, Дніпропетровська  та ін..

Загиблих назвали НЕБЕСНОЮ Сотнею. Вважають, що їхні душі потрапили до раю, і з неба Сотня продовжує охороняти Україну.  Сотні історій, сотні людських життів, сотні героїв! Сьогодні ми їх згадуємо, бо не маємо права забувати!

 

Вчитель: Держава визнала цих людей героями.  Згідно з Указом Президента,  20 лютого ми відзначаємо День пам’яті Героїв Небесної Сотні.  Усім загиблим під час Євромайдану  посмертно присуджено звання Героя України.

 

Міні-диспут.

 

Вчитель:

Яких людей ви вважаєте героями?

Ваше розуміння героїчного вчинку?

Чи можна чесне виконання свого обов’язку вважати подвигом?

Чи обов'язково подвиг пов'язаний з ризиком для життя?

Що значить «бути мужнім»?

Подвиг – це спалах відваги, випадковість чи результат всього життя?

Давайте вшануємо тих батьків, які ніколи не дочекаються сина; ту дружину, яка ніколи більше не зможе обійняти свого чоловіка; ту дитину, яка вже ніколи не побачить батьківської посмішки. Їм доводиться жити з цим болем щодня. І, при всіх намаганнях допомогти – словом, ділом, грішми – ми ніколи не зможемо полегшити їхні страждання.

Реквієм за Небесною Сотнею. https://www.youtube.com/watch?v=S80B2qh4u38

 

 

Учень:   За що країні стільки болю?

Чим заслужили ми усі?

У небо йдуть нові герої,

Молитви ллються не весь світ.

 

Учень: За що вже сива чиясь мати?

За що ці сльози у батьків?

Він був студент, пішов в солдати,

Що б врятувати рідний дім.

 

Учень: Навіщо донька вже без батька?

Бо він пішов, за її сон,

Що б не було їм вдома страшно,

Був він водій, тепер – герой.

 

 Вчитель:  Гірка біда прийшла і в наш район . В бою за волю України, за честь і достоїнство свого народу загинув Рома́н Се́ник, житель міста Турка, протестувальник Євромайдану, входив до Самооборони Майдану, 29 бойківської сотні. 22 січня 2014 року був поранений, переніс кілька операцій у Київській міській клінічній лікарні № 17, втратив багато крові, йому довелося ампутувати руку. Проте ушкодження виявилися занадто важкими, і вранці 25 січня він помер у лікарні, не приходячи до тями. Загинув , як герой. Бог забирає до себе найкращих, але світла пам'ять про Романа Сеника  житиме в наших серцях.

Роман Федорович Сеник

26 липня 1968 – 25 січня 2014

активіст Революції Гідноті, входив до Самооборони Майдану, Герой України, Герой Небесної Сотні

 

Біографія

 

Народився на Яворівщині. У восьмирічному віці Роман відзначився тим, що врятував з крижаної води дівчинку, яка каталася на санчатах і впала в річку. Закінчив школу в Наконечному Першому, після чого навчався у технікумі. Згодом виїхав з рідної Яворівщини, проте не поривав зв’язки з рідним краєм, де залишилися його мама Емілія, брат і сестра.

У 1989 році першим підняв синьо-жовтий прапор у своєму селі.

 

Роман Сеник служив миротворцем у контингенті Миротворчих сил ООН у Югославії під час війни Хорватії за незалежність, де був прапороносцем. Мав бойові нагороди.

 

Протягом приблизно останніх п’ятнадцяти років життя мешкав у Турці, працював оператором на автозаправній станції. У місті Сеника знали як чесну, доброзичливу, чуйну людину, готову в будь-яку мить прийти на допомогу. Роман був і одруженим, любив дітей, проте своїх дітей не мав.

 

 

 

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності.

 

 

20 листопада 2014 року на сесії Київради депутати проголосували за перейменування частини вулиці Інститутської на алею Героїв Небесної Сотні.

 

 У них були такі мирні професії – як вони могли з такими “ботанічними” навичками опинитися на лінії вогню? Як мабуть посміхався снайпер з цих незграб – ше б пак, йти в атаку з дерев’яними щитами та палицями – це ж так непрофесійно, хіба так вчинить професійний солдат? Хіба вояк буде рухатися по відкритій вулиці Інститутській? Фахові вбивці Януковича розстріляли їх граючись – стріляли одному в ногу, та вбивали тих, хто намагався витягнути пораненого.

 

Ведуча. Навіщо вони йшли вперед? Адже їм так багато було чого втрачати Вони пішли на смерть, тому що бути солдатом, це не значить вміти тільки добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом – значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі та на тобі, але й все те, що навколо тебе. Твоя країна. Твоя колиска. Твоя відповідальність.

 

Ведучий. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

 

 

 

Ведуча. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

(Під кліп Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки)

 

Вчитель. Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,

Ми дякуєм вам, хлопці, за свободу.

Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

Та більше не повернетесь додому…

 

Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть,

Ви не боялися нікого і нічого.

Ви захищали своїх мам, жінок, дітей,

Ви знали що ви робите й для чого.

 

Хто міг подумати, що трапиться таке,

Хто міг подумати, що в мирную годину

підуть батьки ховать своїх дітей,

Які стояли на Майдані за Вкраїну.

 

Небесну сотню прошу вшанувати,

Небесній сотні дякувать до скону.

Це те найменше, що ми можемо віддати,

Щоб ви відчули, як склоняємось до долу.

 

Вас пам’ятати будемо завжди,

Із вами будемо боротись за країну.

За ту країну, де нема брехні й війни,

За нашу й вашу мирну Україну…

 

У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,

Історія одна, і Ви – її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось: за Вами – ненька Україна!

 

 

Пісня П.ТАБАКОВ «Небесну Сотню, Господи , прийми»

 

docx
Додано
24 лютого
Переглядів
51
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку