Конспект з природознавства для 5 класу. Урок 22 "Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства."

5 клас

Урок 22

Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства.

 

Мета уроку:

навчальна:

• сформувати в учнів поняття про сузір’я;
• ознайомити учнів з найвідомішими сузір’ями;
• розказати учням про похо­дження сузір’їв, значення знань про них у житті людей;
• навчити спостерігати та описувати окремі сузір’я на зоряному небі;
• продовжити знайомство з міфами та легендами про сузір’я, допомогти учням усвідомити їх зміст та особливості форм і значень ;
• розкрити значення зоряного неба в історії людства;
•  формувати в учнів навички творчості, дослідництва.

розвивальна:

• розвивати вміння порівнювати, аналізувати;
• розвивати вміння учнів аргументувати свою відповідь, у тому числі за допомогою додаткових джерел;
• розвивати вміння орієнтуватися  по зорях  та сузір’ях;
• формувати уміння логічно мислити та застосовувати знання, отримані раніше.

виховна:

• виховувати комунікабельність, ввічливість, уважність та наполегливість;

• виховувати в учнів гордість за досягнення українських вчених в галузі

астрономії;

• виховувати  інтерес  до  науки астрономія .

Обладнання і матеріали: карта зоряного неба, малюнки із сузір’ями, таблиці із зображенням найвідоміших сузір’їв, підручник, робочий зошит, презентація «Сузір’я» 

Тип уроку: комбінований урок.

 

Очікувані результати:

• учні відкриють для себе нові поняття;
• удосконалять свою природничо-наукову лексику;
• навчаться застосовувати нові знан­ня на практиці.

 

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Добрий день, вам любі діти,

Пролунав уже дзвінок.

І тому ми разом з вами

Починаємо урок.

Урок наш незвичайний,

Цікавий та повчальний.

Щоб оцінки гарні мати,

Треба добре працювати!

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

• Що таке Всесвіт?
• Які існували уявлення людей про Всесвіт?
• Яким чином люди досліджують Всесвіт?
• Для чого людям потрібні ці дослідження?
• Які люди зробили значний внесок у вивчення Все­світу? Чи є серед них українці?
• Що таке небесні тіла?
• Які небесні тіла називають зорями?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Коли Сонце сідає за горизонт, на безхмарному небі то тут, то там з’являються зорі. Спочатку одна, потім друга, третя… десята, двадцята...

І вже не перерахувати, настільки їх стало багато. Придивившись, ми бачимо, що зорі розташовуються то невеличкими групами, то скупченнями.

Що то за скупчення, ви дізнаєтеся на сьогоднішньому уроці.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

Ось послухайте діти,  які були давні уявлення українців про Зорі. Зорі — це діти сонця, уособлювані в образі маленьких хлопчиків. Вони створені Богом для освітлення землі і влаштовані так, що вільно можуть переходити з одного місця на інше.

Зорі — це свічки, які запалюються тоді, коли хтось народжується. Бог запалює на небі свічку у вигляді нової зорі. Вважають, що скільки душ живе на землі, стільки й зірок горить на небі. Якщо людина веде доброчинне життя, то її свічка-зоря горить на небі ясним, чистим світлом; а коли вона веде негідне життя, то її свічка-зоря дуже тьмяна, слабка. Зорі — це янголи, що сидять на сходинках неба із запаленими свічками в руках.

1. Поняття сузір’я

Подивіться на небо безхмарної ночі. Ви побачите тисячі зірок. Здавна людський розум намагався проникнути в таємниці цього величезного нескінченного світу. Індійські, грецькі та римські вчені задовго до нашої ери припускали існування безлічі світів, схожих на наш. Уже тоді весь світ дістав назву Всесвіту, або космосу. Він фантастично великий. А наша крихітна Земля і навіть зорі, які ми бачимо, становлять незначну частинку космосу.

Перше враження від спостереження зоряного неба – це незліченність зір і хаотичність їхнього розташування на небосхилі. Насправді ж зір, які можна побачити неозброєним оком, на небі близько 6 000. Видиме розташування зір на небі змінюється надзвичайно повільно. Без точних вимірів помітити його впродовж сотень і навіть  тисяч років неможливо. Ця обставина дозволила за незапам’ятних часів намалювати по найяскравіших зорях перші характерні «зоряні візерунки» - сузір’я.

Прийом «Віршовані рядки»

Звідкіля у нас на небі Риби, близнюки, ведмеді? Лебідь розправляє пір'я.

Це все зоряні____________.

(Сузір’я)

 

Сузір’я — це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що охоплює всі належні їй світила і яка має власну назву.

 

Більшість їхніх назв, які використовуються й сьогодні - це спадок від давніх греків. Так, у творі «Альмагест» Птолемея перелічено 48 сузір’їв. Нові сузір’я з’явилися на небі після перших подорожей у південну півкулю Землі під час великих географічних мандрівок ХVІ-ХVІІ ст., а також після винайдення телескопа.

 

Телескоп (від грецьких слів «далеко» і «дивлюся») – прилад для спостереження дуже далеких об’єктів, головним чином небесних світил.

 

Перші телескопи з’явилися в ХVІІ ст.. Невідомо, хто першим сконструював телескоп, але дуже вдало це зробив італієць Галілео Галілей. З появою телескопів вчені всього світу мали можливість спостерігати за зоряним небом. На початку XX ст. налічувалося 108 сузір’їв. Але на конгресі Міжнародного Астрономічного Союзу 1922 р. їхню кількість було зменшено до 88. Тоді ж було встановлено також нові межі сузір’їв, що існують і досі. Давні астрономи подумки сполучали зорі лініями й одержували певні фігури. На небі Північної півкулі давні греки виділили 12 зодіакальних сузір’їв: Козеріг, Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнята, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон і Стрілець. Давні люди вважали, що кожний земний місяць певним чином пов’язаний з одним із сузір’їв.

 

Мал. 1 Сузір’я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У давнину «сузір’ями» називали виразні групи зірок, які допомагали запам’ятовувати узор зоряного неба і з його допомогою орієнтуватися в просторі та часі. У кожного народу були свої традиції поділу зірок на сузір’я. Використовувані сучасними астрономами сузір’я в більшості своїй носять назви і включають в себе яскраві зірки традиційні для європейської культури.

Назви сузір’ям дані на честь міфічних персонажів (Андромеда, Кассіопея, Персей і т.п.) або тварин (Лев, Дракон, Велика Ведмедиця і т.п.), на честь примітних об’єктів старовини або сучасності (Ваги, Жертовник, Компас, Телескоп Мікроскоп і т.п.), а також просто по назвах тих предметів, які нагадують фігури, утворені яскравими зірками (Трикутник, Стріла, Південний Хрест і т.п.).

Часто одна або кілька найяскравіших зірок у сузір’ї мають власні імена, наприклад, Сиріус в сузір’ї Великий Пес, Вега в сузір’ї Ліра, Капела в сузір’ї Візничий, і т.п. Як правило, назви зірок пов’язані з назвами сузір’їв, наприклад, позначають частини тіла міфічного персонажа або тварини.

У деяких сузір’ях виділяють менші групи зір, наприклад Плеяди та Пади в сузір’ї Тельця, Ківш у сузір’ї Великої Ведмедиці тощо. Поряд із загальноприйнятими в астрономії назвами для окремих сузір’їв вживають і народні назви. Так, в Україні Велика Ведмедиця - це «Великий Віз», Мала Ведмедиця - «Малий Віз», Кассіопея - «Борона» чи «Пасіка», Дельфін - «Криниця», Пояс Оріона - «Косарі», Орел - «Дівчина з відрами», зоряне скупчення Пади, що утворюють голову Тельця, - «Чепіги», а зоряне скупчення Плеяди -«Стожари».

Малюнки сузір’їв, перенесені на папір, є першими зоряними картами. Най­давнішою вважають карту з 800 зірок, складену китайським ученим Ши Шеном у IV сторіччі до н. є.

 

Схематичні зображення сузір’їв, перенесені на папір, називають зоряними картами.

З назвами сузір’їв пов’язано безліч легенд і міфів.

 

1 повідомлення

Легенда  про Оріона і Скорпіона

Про кожну істоту, яку давні люди уявляли у візерунку конкретної групи зір і ім’ям якої називали це сузір’я, було складено певну легенду. Наприклад: син грецького бога морів Посейдона, Оріон, був хоробрим і вправним мисливцем. Не було звіра, якого він не міг би вполювати. Розлючена богиня Артеміда, охоронниця звірів, підіслала до Оріона отруйного Скорпіона, від укусу якого він загинув. Та Зевс, головний у пантеоні грецьких богів, забрав на небо і Оріона, перетворивши його на зимове сузір’я, і Скорпіона, помістивши його на літньому небі, щоб той ніколи не наздогнав Оріона.

2 повідомлення

 

Легенда українців про зоряний Віз.

  Якось давно трапилася велика посуха. Вода повисихала не лише в річках та озерах, а й у колодязях. Одна вдова захворіла без води. Тоді дочка, щоб урятувати матір взяла глечик і пішла шукати воду. Знайшла десь, набрала та й несе додому. Аж тут назустріч один спраглий чоловік, що помирав без води, а за ним другий, третій ... сьомий. Усіх напоїла дівчина, усіх урятувала, тільки води в глечику залишилося на дні. Сіла дівчина відпочити. Як ось біжить собака — та й перекинув посудину. Вилетіло звідти сім великих зірок і одна маленька, поставали вони на небі в пам'ять про щиру дівчину та врятованих нею душ — сім людських і собачу. Назвали те сузір’я Віз. А Бог послав на ту країну дощ. Так українці пояснювали форму сузір'їв на небі, прославляли милосердя й доброту.

 

3 повідомлення

Легенда  про Кассіопею, Цефея, Андромеду, Персея, Кита і Пегаса

Джерелом назв сузір’їв були міфи та легенди. У різних народів про кожне скупчення зірок складали свої легенди. Такі назви сузір’їв, як Кассіопея, Цефея, Андромеди, Персея, Кита і Пегаса, пов’язані між собою чудовою легендою. ...Андромеда, донька царя Ефіопії Цефея та його жінки Кассіопеї,

була прикута до скелі на березі моря. Її принесли в жертву страшному Киту, і він мав її з’їсти. Це сталося тому, що цариця Кассіопея постійно вихвалялася своєю красою і розгнівила морських німф.

Морські німфи поскаржилися богу Посейдону, і той наказав Киту проковтнути Ефіопію. Винахідливий віщун підказав Цефею і Кассіопеї думку про жертвоприношення. Але прикуту Андромеду побачив Персей і вирішив спасти її. У нього була страшна зброя — голова Медузи Горгони, від погляду якої все кам’яніло. Персей перехитрив Горгону: підкрався до Медузи, дивлячись на неї в гарно відшліфований щит. Вискочивши на коня Пегаса, який народився із тулуба вбитої Медузи, Персей встиг запобігти смерті Андромеди. Він показав Киту голову Медузи, і Кит закам’янів.

 

4 повідомлення

Легенда  про Велику і Малу Ведмедицю

Зоряне небо можна вважати космічним відділом історичного музею: у назвах багатьох сузір’їв збереглися пам’ять про далекі часи історії людства. А пам’ятаєте міф про Велику і Малу Ведмедицю?

Приблизно так звучить один із варіантів старогрецького міфу. Дуже давно німфа Каліпсо була взята до свити богині полювання Артеміди. Весело подорожувала молода німфа: брала участь у полюваннях і святах, танцювала, навіть піднімалася на Олімп, супроводжуючи велику Артеміду. Там її і побачив бог Зевс. Верховний бог без пам’яті покохав супутницю своєї доньки і, викравши її, втік на безлюдний острів. Незабаром Каліпсо народила сина Аркада, який виріс і став царем країни, названої Аркадією. Ревнива жінка Зевса — богиня Гера — перетворила Каліпсо на величезну Ведмедицю. Одного разу Аркад зустрів звіра біля свого дому і спустив на нього собак. Так би й загинула чудова німфа від руки сина, якби цього не побачив Зевс. Він дав Каліпсо безсмертя, перетворивши її на сузір’я Великої Ведмедиці, а Аркада і його собак — на сузір’я Гончих Псів. Навіть улюблену собачку німфи не забув Зевс: перетворив її на сузір’я Малої Ведмедиці.

 

5 повідомлення

Легенда  про Кассіопею, Цефея, Андромеду, Персея, Кита і Пегаса

У давніх греків існувала легенда, що всемогутній бог Зевс вирішив взяти собі за дружину прекрасну німфу Калісто, одну із служниць богині Афродіти, всупереч бажанню богині. Щоб позбавити Калісто від переслідувань богині, Зевс перетворив Калісто на ведмедицю і переніс на небо. Малу Ведмедицю давні греки вважали улюбленим собакою Калісто, перетвореним на ведмедицю разом з господинею.

Сузір’я Кассіопеї, Цефея, Андромеди, Пегаса і Персея названі на честь героїв іншого міфу.

Колись, за незапам’ятних часів, в ефіопського царя Цефея була красуня дружина — Кассіопея. Одного разу цариця необережно похвалилася своєю красою в присутності нереїд — морських богинь. Нереїди поскаржилися богу моря Посейдону, який наслав на береги Ефіопії страшне чудовисько. Щоб чудовисько не спустошило всієї країни, Цефей, за порадою Оракула, вимушений був віддати чудовиську улюблену доньку Андромеду. Її прикували до прибережної скелі, де нещасна дівчина чекала на страшну смерть у пащі морської потвори.

У цей час герой Персей повертався після перемоги над Медузою Горгоною — жінкою, на голові якої замість волосся росли змії. Погляд Горгони перетворював на каміння усе живе. Але Персею вдалося відсікти їй голову, після чого з шиї медузи вилетів крилатий кінь Пегас. Пролітаючи на Пегасі над Ефіопією, Персей помітив прикуту до скелі Андромеду, до якої наближалось чудовисько. Персей вийняв із сідельної сумки голову мертвої Медузи, і чудовисько закам’яніло, перетворившись на невеликий острів. Герой одружився на врятованій дівчині, а сузір’я були названі іменами персонажів міфу — Цефея, Кассіопеї, Андромеди, Пегаса та Персея.

 

 

 

6  повідомлення

Легенда  про Калісто

Колись давно у царя Лікасона, що правив країною Аркадією, була дочка на ім’я Калісто. Краса її була настільки надзвичайною, що сам Зевс закохався в неї. У них народився син Аркад. Ревнива богиня Гера, дружина всемогутнього бога Зевса, врешті - решт помстилася Калісто. Скориставшись своєю надприродною могутністю, Гера перетворила її на потворну ведмедицю. Якось юний Аркад, син Калісто, повернувшись із полювання, побачив біля дверей дикого звіра. Нічого не відаючи, він мало не вбив свою матір-ведмедицю. Так Зевс не допустив такого страшного злочину: він утримав руку Аркада, а саму Калісто назавжди забрав до себе на небо, перетворивши на прекрасне сузір’я. Говорили, що піднімав він її за хвіст, тому й такий довгий «хвіст» у Великої Ведмедиці. На Малу Ведмедицю заодно було перетворено улюблену собаку( за іншими версіями – служницю) Калісто. Не залишився на Землі й Аркад: Зевс перетворив його на сузір’я Волопас, приречене навіки стерегти на небесах свою матір. Головна зірка цього сузір’я називається Арктур, що означає «сторож ведмедиці»

Зевс часто милувався цими прекрасними сузір’ями, що страшенно не подобалося дружині Гері. Вона звернулася до морського бога Посейдона з проханням, щоб Велика Ведмедиця ніколи не торкнулася моря. Нехай помре від спраги! Однак Посейдон не послухався Гери. Хіба ж він міг дозволити, щоб кохана його брата, громовержця Зевса, померла від спраги. Велика Ведмедиця кружляє біля полюса й один раз на добу низько схиляється над північною стороною обрію, торкається морської поверхні, втамовує спрагу й після цього знову піднімається нагору, привертаючи своєю красою погляди людей. І справді, Велика й Мала Ведмедиці – сузір’я, що не заходять за обрій і найбільш помітні на північному небі.

 

7  повідомлення

Легенда про сузір’я Волосся Вероніки 

 В єгипетського царя Птолемея Евергета (ІІІ ст. до н.е.) була дуже красива дружина, цариця Вероніка. Вона мала розкішне довге волосся. Коли Прометей пішов на війну , його засмучена дружина дала клятву богам принести в жертву своє волосся , якщо тільки боги збережуть її коханого чоловіка цілим і неушкодженим . 

Птолемей, повернувшись додому , побачивши обстрижену дружину і дуже засмутився. Царя і придворних заспокоїв астроном Конон. Він сказав, що боги винесли волосся Вероніки на небо, де їм призначено вічно прикрашати весняні ночі. 

 

 

8  повідомлення

Сузір’я Ліри 

Сузір’я Ліри  зображує той музичний інструмент, на якому нібито колись грав Орфей, що змушував з її допомогою ворушитися камені і підспівувати йому. Чарівними звуками своєї ліри Орфей зумів зачепити навіть грубе серце Аїда, бога царства тіней, і той дозволив Еврідіці, дружині Орфея, повернутися у світ живих. Цю чудову ліру виготовив вісник олімпійських богів Гермес і віддав її Аполлону в якості компенсації за вкрадених у останнього корів, а Аполлон подарував її Орфею. 

 

9  повідомлення

Сузір’я Оріона

За легендою, Оріон - син бога Посейдона - був вправним мисливцем, але мав ваду - часто вихвалявся, що немає звіра, якого він не переміг би. Це розгнівало дружину могутнього Зевса - богиню Геру. Вона наслала Скорпіона, який смертельно вжалив мисливця. Зевс забрав Оріона на небо і знайшов йому там місце якнайдалі від Скорпіона.І, справді. Ці два сузір'я ніколи не з'являються на небі одночасно. Подивившись на карту зоряного неба, можна побачити. Що мисливець і на небі не залишився без роботи: Оріона у полюванні на Тельця «супроводжують» дві собаки - Великий Пес і Малий Пес, а з-під ніг «вистрибує» Заєць. 

 

• Чи знаєте, ви, під яким сузір’ям народилися?
• Як вважаєте, це впливає на вашу долю?

 

Велика Ведмедиця – сузір’я  північної небесної півкулі, що складається з семи великих зірок (Великий Віз) та 80 малих.

Мала Ведмедиця – сузір’я у північній півкулі неба. Містить 40 зір, видимих неозброєним оком. Найяскравіша зірка сузір’я – Полярна, яка завжди вказує на північ.

А тепер звернемося до найпомітніших і найцікавіших об’єктів зоряного неба.

Сузір’я Оріона можна спостерігати в обох півкулях неба. У лівому кутку сузір’я розташована зірка Бетельгейзе, що за розмірами в 600 разів перевищує Сонце. У цьому ж сузір’ї розташовується одна з найяскравіших зірок – Рігель. Найяскравішою зіркою нічного неба є Сиріус, що входить до сузір’я Великого Пса. Наша найближча «сусідка» - Проксима Центавра – знаходиться в сузір’ї Центавра.

Найменше сузір’я – Південний Хрест – носить таку назву через те, що його довша «поперечка» майже точно вказує на південь.

 

• Які зірки допомагають орієнтуватись в Північній півкулі, де ми живемо?
• Яке значення зоряного неба в історії людства?

 

З усіх картин природи до найвеличніших безперечно належить картина зоряного неба. Світ, у якому ми живемо, - земну кулю, ми можемо облетіти або об’їхати. А зоряне небо – нескінченний простір, в якому є космічні тіла, поки мало вивчено і перелітати з однієї галактики до іншої можуть поки лише фантастичні зорельоти. Зоряне небо та Сонце здавна привертали увагу людини. Вони були її помічником, оскільки допомагали визначати погоду, зміну пір року, найкращий час для посіву та збирання врожаю, сторони горизонту, допомагали не заблукати на місцевості, знаходити дорогу в безмежних морських просторах.

Зорі та сузір’я допомагають орієнтуватися на місцевості, тому здавна мали важливе значення для мореплавців, мандрівників, купців. За сузір’ям Великої Ведмедиці легко знаходити Полярну зірку. Так, яскрава Полярна зоря завжди вказує на північ.

Знаючи це, можна легко визначити сторони горизонту, що дасть змогу швидко зорієнтуватися на місцевості. Якщо стати до Полярної зірки обличчям, то спереду буде північ, позаду — південь, праворуч — схід, ліворуч — захід.

Зоряне небо вивчалося в найглибшій стародавності усіма народами. Полярна зірка, настільки корисна для орієнтування шляху, давно вже звернула на себе увагу спостерігачів внаслідок своєї нерухомості.

Ірокези керувалися для визначення напрямків становищем зірки, «яка не ходить». Коли в XV столітті перші європейські мореплавці ознайомилися з тубільцями Зеленого мису, вони помітили, що при мандрах всередині материка вони керувалися вітрами, птахами і зірками. За часів Плінія мандрівники, що відправлялися з Карфагена всередину Африки, для визначення напрямку шляху керувалися в пустелі зірками. Найбільше значення зірки мали в сенсі вказівки напряму для мореплавців.

Фінікіяни звертали увагу на положення сузір’я Малої Ведмедиці, тим часом як більшість народів їх оточували задовольнялися грубим наближенням, яке давалося наглядом положення Великої Ведмедиці. Оріон служив нерідко древнім мореплавцям для спостереження обертання небесної сфери.

Нормани, не менш фінікіян потребували знанні неба для керівництва в морських походах, очевидно, володіли деякими знаннями в цій галузі. Зоряне небо уявлялося дуже близьким. Гомер говорить, що високі сосни гори Іда виходять за межі атмосфери в область ефіру, через яку звук зброї героїв доходить до неба. Для більшості народів давнини зоряне небо представляється у вигляді твердого кулі або напівкулі, перекинутого на землю. Еврипід називає його «кришкою, що покриває творіння божественного працівника». Анаксимен розглядав зірки як цвяхи, увіткненні в небеса. Емпедокл вважав зірки прикріпленими до кришталевої сфери, якою він вважав небо. Під небесним склепінням стелилася плоска земля, в центрі якої кожен народ вважав свою власну країну.

Китай до сих пір називається «Царством середини», Індія називалася «Мідгіама», або місце центру. Таке ж значення мають назви Midheim у скандинавів, Mittigart – у давніх германців, Meadhon - в Ірландії. Інки показували центр землі в храмі Купко, назва якого означає «пуп». Таку ж назву носив храм Аполлона в Дельфах і Єрусалим у християн. Китайці вважають пуп землі в місті Хотан. З планет тільки Венера відома здавна. Відсутність методичного огляду неба довгий час змушувало змішувати планети з нерухомими зірками. Уран, видимий неозброєним оком, був відкритий тільки в кінці XVIII століття. Не дивно, що за часів Гомера інші планети, крім Венери, ще не були відомі як такі. Вже на самому початку ми зустрічаємо, що ранкова і вечірня зірка, якою буває Венера, вважаються однією і тією ж зіркою. Гомер і Гесіод згадують про цю планету. Вона згадується в давньоєврейських книгах, де Венера є уособленням ранку в книзі Іова в XV-му столітті до Р. Х. і названа «сонцем ранку».

 

Фізкультхвилинка «Ракета»

Ми в ракету дружно сіли (Імітація.)

І у космос полетіли. (Махи руками.)

Повз малі планети й зорі (Стрибки з обертанням руками.)

Летимо, як метеори. (Біг на місці.)

Обігнали ми комету — (Стрибки на місці.)

Повернулись на планету! (Повернення на місця.)

 

V. Закріплення і узагальнення знань

 

Гра «Вгадай сузір’я»

На листах паперу намальовані чотири сузір’я. Учням

пропонується знайти ці сузір’я на карті зоряного неба і назвати їх.

(1 – Кассіопея, 2 – Великий Віз, 3 – Ліра, 4 - Оріон)

 

Бесіда за запитаннями

1. Що таке сузір’я? Які сузір’я ви знаєте?

2. За допомогою якого приладу спостерігають за небесним тілами?

3. Чому людям необхідно спостерігати за зорями?

4. Чому зорі і сузір’я змінюють своє положення на небосхилі, а Полярна зірка – не змінює?

 

Завдання

Хлопчик заблукав у лісі. Він знав, що його селище розташоване на

захід від лісу. Удень було хмарно і хлопчик не зміг знайти дороги додому. Настала ніч. Небо прояснилося, і він визначив, у якому напрямку потрібно йти. Поясніть як хлопчик це зробив.

 

VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Незакінчені речення».

• На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
• Було цікаво…
• На мою думку…
• Я думаю…
• Ця інформація дає…

 

Зоряні хвилі хлюпають в небі;
Місяць в сузір’ях, як човен, пливе,
Ось він піднявсь на безмежності гребінь,
Хтось мене звідти зове і зове...

Туди, де в синім неба морі
немов тремтить Чумацький Шлях,
я понесу тебе над зорі
в моїх закоханих піснях.

Стануть у пригоді кожному вночі
Зоряні Ведмеді – зоряні ковші.
У ковша малого зірочка ясна
На ім’я Північна, знана й провідна.

Дивиться на північ зоряний маяк.
Зірочка покаже подорожнім шлях.
Бік ліворуч – захід, а праворуч – схід,
Курс напроти – півдня променіє світ.

У кабіні зорельота

Поруч першого пілота

над Землею робим коло.

Стільки всього є довкола!

 Ґречно Місяць привітався,

 Шлях Чумацький усміхався.

 Ось жар-птицею комета

Пролетіла, як ракета

І Ведмедиця до хати

Кличе нас погостювати.

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 17

2. Намалюйте в зошиті декілька сузір’їв, які вам найбільше сподобались, та підпишіть їх.

3. Знайти в Інтернеті легенду ваш знак зодіаку.