1) Уживанням нетипових для української мови слів: атомщики, непередбачувальні, поставщиків, датчанин, не треба відчайдушуватись;
2) Неправильне вживання відмінкових форм:
У тих степах випасали конів татари, турки й волохи; на чолі з Віктором Ющенко, заливають водой, по дорогам, Ігоре Костянтиновичу;
3) Неправильне вживання числових форм: заслухано інформації, консерва «Шпроти»; Жінка не знала радостів у житті.
4) Неправильна родова кваліфікація: головна біль, найефективніша шампунь, НАТО висадив війська; близько двадцяти гривнів.
5) Неправильне утворення форм ступенів порівняння якісних прикметників: Найбільш спритнішим виявився Сергій; один з найпередовіших районів, самі справжні гоніння.
6)
Неправильне утворення відмінкових форм прикметників: на природніх угіддях, на слабком вогні;
7) Неправильне утворення форм числівників:
Від п’ятидесяти до шестидесяти відсотків; семистами, тисячу дев’ятисотий.
8) Неправильне утворення форм числівників у структурі складних слів інших частин мови та відчислівникових утворень:
Учора ми відсвяткували п’ятидесятиріччя бабусі, дві треті (=дві третини).
9) Неправильне утворення відмінкових форм займенників: зобов’язаний усим, саме завдяки ньому, на їй була відповідальність.
10) Неправильне вживання форм їх / їхній: Це була їх помилка.
11) Неправильне утворення форм ступенів порівняння якісних прислівників: Найбільш спритніше це зробив Сергій; більш вдаліше, найбільш зрозуміліше;
12) Неправильне утворення прислівників:
Люди спочатку вчаться освічено, а потім по-своєму.
13) Неправильне утворення станових форм:
Я вибачаюся. Вони знемагалися від спеки й голоду, Германа-Євгена-Сидора батьки розбещили;
14) Неправильне утворення особових форм дійсного способу:
На заняттях ми розучуєм нові пісні; воду звільнюють, Купляйте* продукти, викличіть лікаря, хотять, їсиш; ходе, гноють.
АЛЕ: гноЄш, пишИш – орфографічна помилка.
15) Неправильне утворення форм умовного способу:
Якби б вони тільки говорили. Вони думають би щось корисне зробити.
16) Неправильне утворення форм наказового способу:
давайте дружно працювати.
17) Неправильне утворення форм дієприкметників:
Книжку прихильно зустріла читаючий загал, робивший ці підлості, стоячі у вазі квіти.
18) Неправильне утворення форм дієприслівників:
Думая що йому все минеться, Чіпка знову йшов на злочини; придбаваючи необхідні матеріали.
19) Неправильне утворення форм на -но, -то:
Але його так і не було зіпсувато; У відносинах із природою палицю дуже перегнено сучасними людьми.
20) Неправильне утворення видових форм:
Кожного разу вони розмсіювалися над нещасним однокласником.
21) Неправильне узгодження: чудова шампунь, наукова ступінь;
22) Неправильне безприйменникове керування:
Щиро дякую вас; навчання математиці;
23) Неправильне керування, засноване на нетиповому поєднанні іменника з числівником:
Сьогодні я написала двоє листів друзям. Обоє хлопців переймалися цим.
24) Неправильне побудова речень і дієприкметниковим зворотом: Вражений Валентин словами вчителя, захопився історією своєї країни;
25) Порушення необхідного порядку слів:
Колектив редакції «Шевченків край» щиро вітаємо з нагоди виходу в світ десятитисячного номера газети.
Іменники жіночого роду, які варто запам’ятати |
||||||||
|
1.Тавтологія:
Школярам доручили прибрати шкільний двір.
НЕПРАВИЛЬНО:
Та згодом письменник напише іншу повість.
Тому нам слід задуматися над нашим підкоренням планети.
Одні все життя живуть в одному місці, ходять в одну школу.
Лукаш покохав Мавку справжнім коханням.
Привітна Марічка привітно привітала Івана.
2. Дублювання значення у словах:
НЕПРАВИЛЬНО:
Молодий юнак заради грошей убив стару жінку.
На сьогодні креативна творчість вітається в нормальних фірмах, тому що вони хочуть отримати добрі прибутки.
У кожної людини є чимало потенціальних можливостей для досягнення успіхів у житті.
Особисто на мою думку
Перший дебют Степана Радченка – оповідання «Бритва».
3. Уживання зайвих слів.
Похід князя Ігоря на половців відбувся у квітні місяці.
НЕПРАВИЛЬНО:
Письменник написав свої твори (а чиї ж твори він ще може написати?). У власній кіноповісті «Зачарована Десна» Олександр Довженко показав складне й в той самий час прекрасне дитинство.
В той же самий час багато людей не вважають потрібним допомагати іншим, щоб не получити взамін невдячності.
Упродовж усього періоду життя хлопець намагався боротися зі злом.
І досі п’єса «Наталка Полтавка» не сходить зі сцен театрів.
4. Слова у невластивому значенні:
Молоко дуже корисливе для дитячого організму; Я рахую, що...; вірні рішення; задати запитання, підвести підсумки.
НЕПРАВИЛЬНО:
На мою думку, нам треба тільки згадати, як батьки залучають не кидати сміття на вулиці й не вбивати маленьких комах.
Зараз ми живемо в затишних будинках, харчуємося здоровою їжею і маємо всі умови для комфорту.
Тому і відправлялися у свої далекі мандри, усе більше і більше прикріплюючи свою душу до природи.
Ні, бо усяка вихована та порядна людина повинна поважати природу. Ці люди думають, що володарюють над природою. Але це так низько.
5. Слова не властиві літературній українській мові (діалектизми, росіянізми):
НЕПРАВИЛЬНО:
Ці люди думають, що володарюють над природою. Але це так низько. Проте його приземленість дала про себе знати, а прагнення підкорити світ природи врешті-решт погубило його щастя. На мою думку, добро заключається в любові.
Першою домівкою для первісних людей були пещери, а їжею – м’ясо диких тварин.
Польоти людини в космос кожного разу розрушують озоновий шар. Відпочиваючі милувалися водопадом.
6. Некоректне вживання фразеологізмів:
Я і природа – це дві сторони медальйона.
НЕПРАВИЛЬНО:
Я і природа – це дві сторони медальйона.
І щоб захиститися, добру треба встати на захист своїх прибічників, використовуючи не слабшу зброю проти зла, бо, як кажуть, «клин клином викорінюють».
Якщо постійно озиратися назад, то можна зійти з катушок.
Епічні жанри (прозові):
1)Романи (багатопланові, є різні групи героїв):
-"Чорна рада" (історичний роман) Пантелеймон Куліш
-"Хіба ревуть воли, як ясла повні" (соціально-психологічний роман)
Панас Мирний та Іван Білик
-"Місто" (урбаністичний роман) Валер'ян Підмогильний
-"Майстер корабля" ("кінороман")Юрій Яновський -"Тигролови" (пригодницький роман) Іван Багряний
2)Повісті (мають одну основну історію):
-"Кайдашева сім'я" Іван Нечуй- Левицький
-"Захар Беркут" Іван Франко
-"Тіні забутих предків" Михайло Коцюбинський
3)Кіноповість (особливий жанр Олександра Довженка): "Зачарована Десна" ("автобіографічне кінооповідання")
4)Новели (короткий текст; розповідають швидку історію і мають сильну кульмінацію): -"Intermеzzo" Михайло Коцюбинський
-"Камінний хрест" Василь Стефаник
-"Valse melancolique" Ольга Кобилянська
-"Я (Романтика)" Микола Хвильовий
-"Модри камень" (новела- спогад) Олесь Гончар -"Три зозулі з поклоном" Григір Тютюнник
5)Байка:
"Бджола та шершень" Григорій Сковорода
6)Літопис:
"Повість минулих літ" Нестор Літописець
7)Усмішка: "Сом" Остап Вишня
8)Гумореска:
"Моя автобіографія" Остап Вишня
1)Вірші:
"De libertate" Григорій Сковорода
"Заповіт" Шевченко
"Contra spem spero" Леся Українка
"Любіть Україну!" Василь Сосюра
"Різдво" Богдан-Ігор Антонич
"Лебеді материнства" Василь Симоненко "Наша мова" Василь Голобородько і тд
2)Послання:
"І мертвим, і живим, і ненародженим" Шевченко
3)Пісні:
"Всякому місту - звичай і права" Григорій Сковорода
"Пісня про рушник" Андрій Малишко
"Два кольори" Дмитро Павличко "Чари ночі" ("романс") Олександр Олесь
4)Сонет:
"У теплі дні збирання винограду..." Максим Рильський
Ліро-епічні жанри (лірика+епос):
1)Поеми:
"Слово про похід Ігорів" (героїчна поема)
Григорій Сковорода
"Енеїда" (бурлескно-травестійна поема) Іван Котляревський
"Катерина" (соціально-побутова поема) Шевченко
"Кавказ" (сатирична поема) Шевченко
"Сон" (сатирична поема, опис Шевченка - "комедія") "Мойсей" (філософська поема) Іван Франко
2)Роман у віршах:
"Маруся Чурай" (історичний) Ліна Костенко
+ дума, балада, історична пісня (жанри фольклорних творів)
Пишемо и |
|
у загальних і географічних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р (правило «дев’ятки») перед літерами на позначення приголосних (крім й) |
дисципліна, система, Алжир, Сирія, Мексика |
Пишемо і |
|
на початку слова |
ікона, історія |
після літер на позначення приголосних, що не входять до правила «дев’ятки» |
піраміда, фінанси, бізнес |
перед літерою на позначення голосного або й |
піаніно, радіус, ажіотаж, позиція |
у кінці незмінних слів |
таксі, поні, колібрі |
в окремих власних назвах |
Грімм, Сідней, Дідро, Россіні |
Зверніть увагу! У ряді слів іншомовного походження, давно засвоєних українською мовою, після літер, що не входять до «дев’ятки», відповідно до вимови пишеться и: лимон, мирт, кипарис, спирт, кинджал, нирка тощо.
З и, а не з і пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мирта, християнство тощо.
|
Пишемо ї |
|
після літер на позначення голосних |
мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша частина закінчується на голосний, на початку другої пишеться і: староіндійський, доісторичний) |
|
Пишемо у |
|
|
у словах, запозичених із французької мови, після літер на позначення шиплячих ж, ч та в словах парфуми, парфумерія |
журі, парашут, Жуль |
|
поєднання відбувається |
|
у власних назвах і словах, похідних від них |
Андорра, андоррський |
за збігу однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово |
мміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм) (але анотація, конотація) |
В окремих загальних назвах, які треба запам’ятати: білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, панно. |
Зверніть увагу! У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: бароко, група, сума, шосе, ват (але Ватт), фін, комісія тощо.
М’який знак пишемо після д, т, з, с, л |
|
перед я, ю, є, ї, йо |
ательє, мільярд, консьєржка |
відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних |
альтруїст, фільм (але залп) |
відповідно до вимови в кінці слів |
магістраль, каніфоль (але бал, шприц) |
М’який знак не пишемо |
|
перед я, ю, коли вони позначають сполучення м’якого або пом’якшеного приголосного з а, у |
тюль, нюанс, резюме |
Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї |
|
після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р |
інтерв’ю, дистриб’ютор, миш’як, Женев’єва |
після кінцевого приголосного префікса |
ін’єкція, ад’ютант, кон’юнктура |
Апостроф не пишемо |
|
перед йо |
курйоз, серйозний |
коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного |
манікюр, бюджет, бязь |
Зверніть увагу! Апостроф пишемо після початкового д, о в прізвищах:
Жанна д’Арк, О’Генрі тощо.
Іменники середнього роду, які варто запам’ятати Невідмінювані загальні назви іншомовного походження: |
||||||
|
Твори усної народної творчості:
• «Віють вітри» (пісня Марусі Чурай)
• «За світ встали козаченьки» (пісня Марусі Чурай)
• «Ой Морозе, Морозенку» (історична пісня)
• «Чи не той то хміль…» (історична пісня)
• «Дума про Марусю Богуславку» (народна дума)
• «Ой летіла стріла» (балада)
Твори давньої української літератури:
• «Повість минулих літ» (уривок про заснування Києва, уривок про помсту княгині Ольги)
• «Слово про похід Ігорів»
• «Dе Ііbеrtatе» (Григорій Сковорода)
•
• «Бджола та Шершень» (Григорій Сковорода)
Твори літератури кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.:
• «Енеїда» (Іван Котляревський)
• «Наталка-Полтавка» (Іван Котляревський)
• «Катерина» (Тарас Шевченко)
• «Кавказ» (Тарас Шевченко)
• «Сон (У всякого своя доля...)» (Тарас Шевченко)
• «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» (Тарас Шевченко)
• «Заповіт» (Тарас Шевченко)
• «Чорна рада» (Пантелеймон Куліш)
• «Кайдашева сім'я» (Іван Нечуй-Левицький)
• «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Панас Мирний) - 1 та 4 частини
• «Мартин Боруля» (Іван Карпенко-Карий)
• «Захар Беркут» (Іван Франко)
• «Чого являєшся мені у сні?..» (Іван Франко)
• «Мойсей»(Іван Франко)
Твори літератури ХХ ст.:
• «Тіні забутих предків» (Михайло Коцюбинський)
• «Іntermezzo» (Михайло Коцюбинський)
• «Камінний хрест» (Василь Стефаник)
• «Valse mélancolique» (Ольга Кобилянська)
• «Соntra spem spero!» (Леся Українка)
• «Лісова пісня» (Леся Українка)
• «Блакитна Панна» (Микола Вороний)
• «Чари ночі» (Олександр Олесь)
• «О слово рідне! Орле скутий!..» (Олександр Олесь)
• «О, панно Інно...» (Павло Тичина)
• «Пам’яті тридцяти» (Павло Тичина)
• «Ви знаєте, як липа шелестить…» (Павло Тичина)
• «У теплі дні збирання винограду…» (Максим Рильський)
• «Я (Романтика)» (Микола Хвильовий)
• «Майстер корабля» (Юрій Яновський)
• «Любіть Україну!» (Володимир Сосюра)
• «Місто» (Валер'ян Підмогильний)
• «Моя автобіографія» (Остап Вишня)
• «Сом» (Остап Вишня)
•
• «Різдво» (Богдан-Ігор Антонич)
• «Зачарована Десна» (Олександр Довженко)
• «Пісня про рушник» (Андрій Малишко)
• «Ти знаєш, що ти - людина...» (Василь Симоненко)
• «Задивляюсь у твої зіниці» (Василь Симоненко)
• «Лебеді материнства» (Василь Симоненко)
• «Наша мова» (Василь Голобородько)
• «Модри камінь» (Олесь Гончар)
• «Три зозулі з поклоном» (Григір Тютюнник)
• «Господи, гніву пречистого...» (Василь Стус)
• «Балада про соняшник» (Іван Драч)
• «Два кольори» (Дмитро Павличко)
• «Страшні слова, коли вони мовчать» (Ліна Костенко)
• «Маруся Чурай» (Ліна Костенко)
•
Твори українських письменників – емігрантів:
• «Тигролови» (Іван Багряний)
• «Уривок з поеми» (Євген Маланюк)
1) Уживання слів, властивих одному стилю, у тексті іншого: Професор далі балакав про фонетичні особливості староукраїнської мови.
2) Уживання мовних штампів (кальок, кліше):
Червоною ниткою через усю поему проходить думка про об’єднання руських князів для захисту батьківщини.
3) Нагромадження в одному реченні слів, що належать до тієї самої частини мови:
У цій статті розповідь про навчання учнів шкіл Львова в давнину.
УВАГА! За своєю специфікою власне висловлення є зразком тексту
публіцистичного стилю з елементами художнього, інколи наукового. Відповідно до цього мають добиратися мовні засоби й стилістичні прийоми.
1.Яскраво виражена інформативність;
2.сугестивний (навіювальний) спосіб подання інформації;
3.прагнення переконати читача;
4.«усеосяжність» мовних засобів, якими може користуватися стиль, унаслідок широкого діапазону жанрів і підстилів, що його характеризують.
5.використання синонімів, емоційно-оцінної лексики;
6.використання риторичних питань, заперечних конструкцій у функції ствердження, закликів-звертань, інверсивних конструкцій з метою емоційного впливу слова;
7.варіювання часовими формами дієслова для підкреслення образності розповіді.
№ |
Художній засіб |
Означення |
Приклад |
1 |
Епітет |
Художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику.
|
Трепет щастя, глибока тиша, золоте щастя, міцна рука, горда душа
"води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах..." |
2 |
Порівняння
|
Зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них через порівняння з іншим. |
Парубок, мов явір.
Як човен веселий, відчаливши в море, По синім кришталі за вітром летить І веслами воду і пінить, і оре, Лебежою шиєю в хвилях шумить, — Так дикий арап, поводи відпустивши Коню вороному, в пустиню біжить.
Ой то не зоря — то дівчина моя! |
3 |
Алегорія |
ч |
Коник-стрибунець, вовк та ягня, каменярі – борці за свободу України. |
4 |
Гіпербола |
Художнє надмірне перебільшення дійсних фактів. |
Я це вже тисячу разів казав! Швидкий як блискавка! |
5 |
Літота |
Надмірне применшення явищ у художній літературі. |
Курці по коліна; малесенька, ледве од землі видно. |
6 |
Метафора
|
Навмисне вживання слів у їхньому непрямому значенні. |
Ходять чутки, вушко голки, тепла атмосфера, час біжить, факіл неба цвіте глечиками хмар |
7 |
Метонімія
|
Одне поняття використовується з властивостями іншого. Заміна назви одного предмета чи явища на інше через суміжність деяких їхніх характеристик |
|
8 |
Іронія
|
Приховане глузування та лукавство над фактами чи людьми. |
«От іще герой!» «Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить, І на апостольськім престолі Чернець годований сидить. Людською кровію шинкує І рай у найми оддає!” |
9 |
Тавтологія
|
Повторення близького за змістом та звучанням слова. |
Масло масляне, рано-вранці.
|
10 |
Риторичні фігури
|
засоби вираження мови, які посилюють увагу читача до певного виразу. а) риторичні звертання б) риторичні запитання в) риторичні припущення г) риторичний оклик д) риторичне ствердження |
«Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» «Так! Я буду крізь сльози сміятись!» |
11 |
Антитеза |
Засіб зіставлення об’єктів |
«Ситий голодного не розуміє». «Тотожним бути й відрізнятися — вцьому |
|
|
|
життя живого суть».
|
12 |
Алітерація
|
Повторення окремих приголосних з метою емоційного поглиблення |
"Тінь там тоне,тінь там десь..." (Павло Тичина) «Сипле, стеле сад самотній Сірий смуток — срібний сніг, — Сумно стогне сонний струмінь, Серце слуха смертний сміх…» |
13 |
Асонанс |
Повторення голосних звуків. |
"Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти." |
14 |
Інверсія
|
Зміна порядку слів, до якого ми так звикли. |
«Гойдається вечора зламана віть, мов косту сліпого, що тичеться в простір осінньої невіді». "Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?" |
15 |
Градація
|
Поступове нарощення або навпаки пригнічення емоційного значення.
|
“Прийшов, побачив, переміг.” |
16 |
Інвектива
|
Гостре сатиричне звинувачення певних явищ або осіб. |
"Якщо до влади прийшов ще той фрукт, значить, за нього голосували овочі…" (В. Шестаков) "-Голова не болить? -Ні. |
|
|
|
-Був би мозок, боліла б. - А в тебе теж мозку зовсім немає. Одна нитка, яка вуха тримає" |
17 |
Панегірик |
Різке звеличення людини або явища в літературі. |
|
18 |
Символ
|
Заміна незрозумілого абстрактного поняття конкретним символічним образом. |
Квітка – символ краси, голуб – символ миру. |
19 |
Оксиморон |
Поєднані слова, кожне з яких виражає протилежне значення. |
Дзвінка тиша, крижаний вогонь, квадратура круга.
|
20 |
Паралелізм
|
Зображення подібних один до одного предметів паралельно. |
«Твій розум глибокий, наче море, Твій дух високий, наче гори» (В. Брюсов) «Як ми кохалися, як зерно в горісі, Тепер розійшлися, як туман по лісі! Як ми кохалися, як голубів пара, Тепер розійшлися, як чорная хмара!» |
Іменники чоловічого роду, які варто запам’ятати: |
||||||||
|