Конспект заняття для дітей середньої групи на тему" Будиночок толерантності"

                 Конспект   заняття   для  дітей  середньої   групи

                      « Будиночок   толерантності »

Програмовий зміст: 

Вчити дітей розрізняти «добре і погане»;

вміти аналізувати добрі та погані вчинки;

розуміти, як вони впливають на емоційний стан людини;

 розвивати в дитині духовно-моральні якості,

вміння сприймати і створювати позитивні емоції;

закріпити вміння працювати колективно з конструктором;

виховувати  толерантність у відношенні один до одного.

Матеріал: іграшковий будиночок, дерево, листочки-картки з добрими та поганими вчинками, конструктор.

                                                Хід заняття

Вихователь за допомогою сигналу збирає дітей в коло на ранкову зустріч.

1.Привітання «Промінь сонця візьми у долоньку маленьку

                         Й до грудей своїх ніжно його притули.

                         Хай любов з добротою цвітуть у серденьку

                        А тоді їх до іншого серця пошли.

2.Гра- розминка «Подарунок»-діти  по колу передають м’яку іграшку і говорять компліменти один одному.

         Вихователь: Діти, як бачите, дарувати можна не лише  речі чи предмети, а й добрий настрій  та свою посмішку.  Дарувати подарунки і робити приємне один одному –це добре чи ні? А що вам більше до вподоби: дарувати  чи отримувати подарунки?  Вчора  я  відвідала  крамницю і купила  іграшку, щоб  зробити  вам приємне. Ось такий гарненький будиночок  відсьогодні   буде  жити в нашій  групі  поруч  з іншими  іграшками.  Давайте для початку знайдемо місце для нього. Подивіться і скажіть, куди б ви хотіли поставити новий будинок?  Я пропоную зробити для нього  навіть окрему галявину і поставити його на ній, ви не заперечуєте?   галявина толерантності та добра, але спочатку  давайте пригадаємо, що ми вже знаємо про толерантність, як ви розумієте значення цього слова? Яку людину можна назвати толерантною, доброю? Чи знаєте ви таких людей? Хто ці люди? А чи можна вас назвати толерантними дітьми?  Зараз будиночок  порожній, як ви думаєте, хто може жити в ньому? Варіантів є безліч, а давайте  ми  в цей будиночок  будемо збирати   всі добрі  справи та вчинки. Згодні?  Спочатку я пропоную облаштувати територію біля будинку , щоб  було затишно і красиво, щоб будиночку не було самотньо. Що зазвичай знаходиться біля будинку? Давайте біля будинку посадимо дерево, наприклад, ось таке. Діти, а чого не вистачає на  дереві? ( листочків). Мабуть, вітерець-пустунець грався  з листочками та ненароком їх і обтрусив. Діти, як ви  вважаєте,чи можемо  ми допомогти дереву. Перед вами лежать листочки, на них є картки із зображенням добрих та поганих вчинків. Вам треба відібрати  лише листочки із добрими вчинками та розвісити їх на дереві. ( Діти пояснюють свій вибір).

Що ще можна зробити біля будинку? Так, можна побудувати  паркан. У вас на столі є  конструктор, то ж ви можете приступати до роботи.

(Колективна  робота з конструювання на тему « Паркан»).

Молодці, діти,ви вправно виконали  завдання. Можете поставити  паркан перед нашим будинком. Як ви вважаєте, добрі вчинки ви щойно зробили?     А які емоції ви відчували, виконуючи добрі справи? А які емоції ми відчуваємо, коли ображаємо один одного? А зараз пропоную відпочити і послухати  одну  історію.

          « В одного чоловіка був дуже емоційний  син,який приносив  своїй сім’ї  багато прикростей через свою нестриманість. Одного разу батько підвів сина до паркану, дав йому мішечок з цвяхами й  сказав:- Сину,щоразу, коли ти не зможеш стримувати свої емоції, замість того, щоб образити когось, вбивай цвяхи в паркан. Першого дня син  забив у паркан дуже багато цвяхів, потім менше, ще менше і  так з кожним днем   кількість цвяхів зменшувалась.  І ось наступив той день, коли син прийшов до батька із гордістю сказав: - Батьку,сьогодні я не забив жодного цвяха! Замислився батько і повідомив сину, що наступне завдання буде ще важчим. –Сину, - сказав батько,- тепер кожного разу,коли ти зможеш проконтролювати себе, стриматись і нікого не образити,будеш виймати цвях з паркану. На виконання цього завдання сину знадобилося набагато більше часу  ніж тоді, коли він забивав цвяхи. Син пішов до батька  з радісною новиною ,але батько подивився на щасливе обличчя сина і сказав: «Я радий, що  ти навчився контролювати свої емоції, але зверни увагу на паркан:чи залишився він такий, як раніше? Як бачиш,сину, в ньому залишилися дірки. Ось такі ж рани  залишаються  на серці тих людей, яких ти  образив. І неважливо, скільки разів ти після цього вибачишся,шрами залишаються».

Вихователь: Діти, чому нас вчить ця притча?Сьогодні ми з вами вкотре говоримо про те, що треба бути толерантними по відношенню один до одного,вміти прислухатися, уступати  та приймати інших  такими, які вони є. Пропоную пограти в гру «Так чи ні»

– Бабусі хлопчик помагав,
На допомогу він мастак.
Він, діти, добрий хлопчик? (Так.)
– Тепер усі скажіть мені:
У сварці жити добре? (Ні.)
–А як немає забіяк,
Тоді усім прекрасно? (Так.)
– А як серця у всіх ясні,
То вам погано, діти? (Ні.)
– Співає хлопчик  гарно як!
А вам подобається? (Так.)
– А як обличчя всіх сумні,
Похмурі, злі? Вам добре? (Ні.)
– Кричить, ламає все хлопчак,
Це теж погано, діти? (Так.)
– Тоді іще скажіть мені:
Як діти б’ються , добре? (Ні.)
– Коли вам краще жити:
Коли сміються діти? (Так.)
Звичайно, краще  мир
І з усіма дітьми дружити,
Щоб всі веселими були,
В добрі і злагоді жили.

Вихователь: Сподіваюсь, що  руханка , яка називається гарним словом «Дружба»  добавить нам гарного настрою та бадьорості. 

Діти, ви знаєте, що кожна сім’я має свої правила та  традиції.  Наша група- це теж маленька сім’я, адже ми багато часу проводимо разом в садочку, у  нас є спільні ігри, заняття, ми разом з вами готуємо і проводимо різні свята, відпочиваємо, тому  в мене виникла ідея: давайте ми з вами  складемо свої правила  толерантності  для нашої групи. Згода?  Спочатку подумайте і скажіть, щоб ви хотіли включити  в правила? Зараз ми з вами підводимо підсумок сказаному і  складаємо  правила.

1.Ми всі ввічливі та культурні.

2.Ми поважаємо всіх діток, які є в групі і з усіма дружимо.

3.Ми ніколи нікого не обманюємо і не ображаємо.

4.Ми  нікому не завдаємо болю: не дражнимося  і не задираємося .

5. Ми  в усьому допомагаємо один одному.

6. Досягти успіху ми зможемо лише  всі разом.

7.Ми всі терплячі і толерантні по відношенню один до одного.

            Для того, щоб з часом правила не забувалися,пропоную їх записати і для цього мені потрібна буде ваша допомога. У вас на столах лежить кольоровий папір, олівець  і ножиці. Ви зараз обведете свою долоньку і виріжете її. ( самостійна робота дітей).

Чудові долоньки   у вас вийшли.  Тепер на кожній з цих долоньок я напишу правило. А тепер давайте об’єднаємо наші долоньки  і склеємо    їх у вигляді віночка навколо сонечка.  ( колективна робота дітей).

     Вихователь:  Вам подобається наш віночок? Давайте його залишимо біля нашого будиночка і будемо зажди пам’ятати: добро сильніше за зло.

Добро  і  Зло  -  це  зовсім  не  сусіди.
Живуть  вони  на  двох  материках.
На  першому,  де  Зло,  там  завжди  біди,
Там  де  Добро  -  приносить  щастя  птах...

В  країні  Зла  чорніє  день  і  нічка,
Росте  там  сад,  мов  хащі  в  бур'янах,
Тече  у  нім  зловісна  чорна  річка,
Що  не  насниться  в  найстрашніших  снах...
 Там  де  Добро  панує  -  там  усюди
Буяє  цвіт,  дерева  у  плодах,
І  в  мирі  там  живуть  скрізь  добрі  люди,
Не  знають,  що  це  "горе",  "зло"  і  "страх"...

Сміється  на  весь  світ  Добра  країна,
І  плаче  на  весь  світ  країна  Зла.
Завжди  Добро  хай  обира  людина,
Щоби  у  щасті  й  радості  жила!..

     Вихователь: Діти, у вас попереду довга життєва дорога. І на цій дорозі буде багато всього, але я хочу, щоб ви пам’ятали: людина  завжди повинна  залишатися людиною- доброю,чесною і справедливою.