Конспект заняття гуртка "Бісероплетіння" на тему: Виготовлення брошки "Калина"

Тема: Виготовлення брошки «Калина»

Мета : навчити дітей виготовляти прикраси у вигляді брошки, закріпити раніше вивчені   техніки роботи з бісером, розвивати пам'ять та моторику дрібну  м’язів  пальців, збагатити знання дітей про калину, як рослинний народний символ України, виховувати любов до рідного краю, його традицій, бережне ставлення до природи та художній смак

Тип заняття :  формування практичних умінь та навичок  

Форма заняття:   групова  

Обладнання: таблиці, плакати, саморобні посібники, схеми,   ТЗН, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал, література

Матеріали: бісер, шпилька, дріт, ножиці,  серветка.

Методи:показ, демонстрація, розповідь, пояснення, інструктаж, практична робота,ігри- змагання

Хід заняття 

І. Вступна частина:

1.Організаційний момент

Перевірка готовності дітей до заняття

2. Актуалізація опорних знань 

Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів

-Як називається прикраса для одягу у вигляді букетика?

-Що спільного  між бутоньєрками та брошками?

-Чим відрізняються брошки від брелоків?

-Сьогодні на занятті ми будемо  закріплювати свої вміння і навики роботи з бісером та виготовимо брошки  за схемами.   А який вигляд буде мати брошка   ви   дізнаєтесь   коли відгадаєте загадку.

Як прийде весна в садочок —
до лиця білий віночок,
ну а восени цій кралі
приглянулися коралі. (Калина)

 

3.Мотивація навчальної діяльності гуртківців.

Гра Так чи Ні

Учні ставлять питання  на які  керівник відповідає «так» або « ні»

ІІ. Основна частина:

-  Сьгодні ми будемо виготовляти брошку у вигляді калини, навесні   у вигляді  квітки та калини восени у вигляді кетягів червоних  ягід.

Слайд1

Що ви  уявляєте коли чуєте слово «Калина» ( описати калину)

Слайд2

Висвітлення керівником матеріалу нової теми;

Чому до  калини  підібрані такі слова?

Калина символ

 Плоди калини стали символом мужності людей, що віддали своє життя боротьбі за Україну. Тому калина символізує мужність і незламність духу в боротьбі за незалежність рідного краю

Здавна на Україні калина вважалась символом любові, щастя, краси, поваги

Калина у легенда

Додаток 1

Калина поетична

Слайд2

Гра «Доповни»

• Зацвіла в долині

……….   ………,

Ніби засміялась

 Дівчинка-дитина

• Ой у лузі ……….  ……..похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася,

А ми тую  …… ……. підіймемо.

А ми нашу славну Україну розвеселимо!

• Тече вода з-під явора

Яром на долину

Пишається над водою

 ………       ……….

•  Квітне в садочку  …….  ………..,

Рідна земля для нас всіх – Україна!

 

Калина цілюща

 Всім відома цінність калини як лікарської рослини. Недаремно у народі кажуть: "Червона калина від 100 хвороб лікує". 

 Чаї з калинового варення дуже смачні та мають лікувальні властивості: знижують температуру та зміцнюють імунітет.

Калина цікава

Ягоди калини додають до тіста з якого випікають запашний хліб.

У Кобзарі слово калина зустрічається 385 разів!

Якщо ви візьмете в руки ягідку і виймете плід – сплющену насінину, – то за формою вона нагадає вам людське серце

Цікава особливість у калини: вона має квітки двох видів: внутрішні дають плоди, зовнішні привертають увагу комах.

Сьогодні, навіть, машину марки Жигулі називають «Калина».

 

Калина у традиціях.

Дівчата завжди вплітали у вінки кетяги або квіти калини. Калину вважали весільним деревом , нею прикрашали весільні короваї.

Калину клали в першу купіль дитини.З неї виготовляли колиски для немовлят.

Калина народна

 Чи чули такий вислів «Народ скаже,  як зав’яже»?

Слайд4

Гра  «Хто швидше»

Кожен з учнів отримує    частину  прислів’я , а другу частину повинен відшукати так повинні утворитися пари та зачитати прислів’я

І"Весною калина білим цвітом квітує,

"Який кущ, така й калина,

"Пам'ятай, дитино, що сказала мати:

  "Нема цвіту білішого, як цвіт на калині,

"Запишалася калина,

 

ІІ“Посади калину в себе біля хати".

 нема в світі ріднішого, як мати дитині."

 наче красная дівчина.

а восени червоні ягідки дарує."

 яка мати, така й дитина".

Аналіз зразка. Практична робота

Для  роботи ми сьогодні будемо використовувати такі матеріали та інструменти: бісер, дріт, ножиці, серветки, шпилька

Гра «Так чи ні»

 

1. Ножиці передаємо кільцями вперед. (Так)
2. Роботу починаємо з дозволу керівника. (Так)
3. Зберігаємо ножиці і голки в кишені. (Ні)

     4. Ріж ножицями на ходу. (Ні)

5. Передавай голку товаришеві тупим кінцем. (Так)

6. Бісер зберігати в коробочках. (Так)

7. Дріт тримай на безпечній відстані від товариша. (Так)

Слайд 5

Повторення правил техніки безпеки  під час роботи

Слайд 6

Робота за схемами. Проведення поточного інструктажу.

ІІІ. Заключна частина.

Підсумок. Метод «Мікрофон»

-Який виріб ми виготовляли на занятті?

-Де можна його застосовувати?

- Якими способами можна виготовляти брошки?                                                          -Що   спільного і що відмінного   між бутоньєрками та брошками ?  

Конкурс виробів. Найкраща оцінка.

Слайд 7

Розгадування кросворда «Калинка»

1.Як звали в легенді чоловіка, що посадив на честь народження доньки кущ калини?

2.Що приукрашали  калиною на весіллі ?

3.Яким деревом вважалася калина?

4.Як звали матір дівчинки Калинки?

5.Що дівчата плели з калини?

6.Що виготовляли з калини для немовлят?

7. Назвіть державу, символом якої є калина.

 

 

					К
2					А
	3				Л
				4	И
			5		Н
6					К
		7			А

 

- Обгрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань умінь та навичок

-Загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів (чи виконані завдання, чи досягнуто мети заняття;)

 - аналіз роботи дітей на занятті із зазначенням його позитивних та негативних моментів;

 - повідомлення завдань на наступне заняття;

  - прибирання робочих місць.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                          

 

 Калинонька.     Легенда Полтавщини.                   Додаток 1

  Колись дуже давно жили в нашому селі хлопець Клим та дівчина Лина. Підросли, покохали одне одного та й одружилися. Жили дружно, весело. Разом вранці сонечко зустрічали, а ввечері проводжали на спочинок.

Незабаром у них народилася донечка. Така красуня! На згадку про народження доньки вирішили батьки посадити деревце. Звичай такий на Україні був. Климові хотілося посадити незвичайне деревце, таке ж гарне, як його донечка. Пішов чоловік на пошуки до лісу. Бродив, бродив — нічого знайти не може. Аж раптом побачив гарний кущ, вкритий пишним білим цвітом. Викопав Клим бережно кущик з рідною землею та й посадив біля двору.

 Росте дівчинка, гарнішає. А кущик і собі росте, зеленіє. Навесні вкриваються білим цвітом, восени — радує всіх червоними ягідками. Хто не йде мимо двору, кущиком милується, ніби щастю Клима і Лини радіє.

 З того часу почали люди і собі садити зеленого кущика біля двору, щоб щастя в домі поселилося. А кущ, що спочатку назви не мав, почали калиною називати, а донечку Клима і Лини назвали Килинкою.

І ось розцвіло село калиною та красою дівочою. Народився синочок — тато дуба саджає, а народилася донечка — калиноньку. На щастя, на долю. Кущ калини не тільки красу має, він здоров’я повертає. Ось яка наша калинонька!

Є й інші легенди про калину.

                Багато віків ходить по світу легенда, що краплини дівочої крові, які бризкали з-під ворожого ятагана, були підхоплені вітром, рознесені по лісах і долах, по берегах рік озер... І де вони падали, там виростали кущі червоної калини. А на місці порубаних дівочих тіл виростали кущі калини – “гордовини” з червоними, мов запечені краплини дівочої крові, ягодами. З тих пір і ростуть кущі калини то над водою, то попід лісом, то десь над яром, навіваючи журбу, смуток, спогади.     

                Калинка – це імя української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей, до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною.