Тема: «Моя перша подорож безпечним онлайн-простором»
Програмовий зміст: сформувати у дітей дошкільного віку (5-6 років) навички безпечної поведінки в Інтернеті; сформувати уявлення дітей про безпечне використання Інтернету; сформувати знання про те, до кого дітям можна звернутись, якщо стали жертвою певних ризиків в Інтернеті; розвивати уважність, спостережливість під час користування гаджетами; виховувати інформаційну культуру дітей.
Матеріали: казка Іри Бови «Хаппі та її суперсила», розмальовки за тематикою заняття, олівці.
Хід заняття:
І. Підготовча частина.
Безпека – це життя людини,
Безпека – це наше майбуття.
Прийміть до серця світ природи –
Прекрасне буде всіх життя!
II. Основна частина.
- Чи користуєтесь ви телефоном/планшетом?
- Для чого батьки використовують телефон?
- Для чого ви використовуєте телефон чи планшет та Інтернет? (дивитись відео/мультики, грати в ігри, спілкуватися з родичами)
- Чи знаєте ви правила безпеки в Інтернеті?
На сьогоднішньому занятті з онлайн-безпеки ми будемо ознайомлюватись з правилами безпечного Інтернету та гаджетів.
2. Правила безпечної поведінки в Інтернеті для дітей дошкільного віку:
1. Не розповсюджувати особисті дані (адресу проживання, місце навчання, номер мобільного телефону, інформацію про батьків) в Інтернеті.
2 .Якщо трапилась неприємна ситуація, то варто звернутись по допомогу до дорослих, кому дитина довіряє (батьки, старший брат чи старша сестра, вихователь у садочку).
3. Не зустрічатись з тими, кого ми знаємо тільки онлайн - незнайомець завжди залишається незнайомцем.
4. Не відповідати на повідомлення, які є неприємними.
5. Розповісти батькам, якщо хтось надсилає чи говорить неприємні слова.
6. Ні з ким не ділитись своїм паролем до гаджету чи додатку.
7. Перед завантаженням нового додатку слід запитати дозволу у батьків.
III. Фізкультхвилинка
Встанем разом на хвилинку, зробимо фізкультхвилинку:
уки вгору, руки вниз, вправо, вліво нахились,
Сіли, встали, сіли, встали, як зайчата, пострибали,
Ніжками потупотіли, у долоньки поплескали,
Веселенько усміхнулись, до роботи повернулись.
ІV. Читання казки про «Хаппі та її суперсилу»
Кожен день черепашки на ім’я Хаппі проходив однаково щасливо. Зранку вона снідала й спілкувалася з батьками, а далі йшла до школи. Ой ні! Ще вона обов’язково знімала піжаму й одягала свій зелений панцир (справжні черепашки панцир не знімають і існувати без нього не можуть, але ж Хаппі казковий герой). Ніхто не має бачити черепашок без панцира! У школі Хаппі вчилася й гралася з друзями, а потім знову поверталася додому. За вечерею розповідала батькам про свій день, потім робила домашні завдання і трохи теревенила з друзями в зообуці. Майже в кожного звірятка у школі була сторінка в зообуці. Це такий сайт, де можна виставляти свої фотографії, вітати друзів з Днем народження й питати про домашнє завдання, якщо раптом забув, у якому саме зошиті його записав. А ще важливо слідкувати, щоб в інтернеті з’являлися тільки ті світлини, які тобі подобаються. *Пам’ятайте, друзі, що Хаппі – персонаж казки. Справжні черепашки панцир не знімають і існувати без нього не можуть! Одного ранку черепашка Хаппі отримала в зообуці повідомлення від тритона Тритона: «Привіт! Давай дружити!» Це було досить несподівано, бо раніше на її сторінку заходили лише ті звірятка, з ким вона спілкувалася у школі. Але Хаппі здалося, що це гарна нагода збільшити коло друзів. Тому, ретельно дослідивши сторінку незнайомця, вона відповіла одним словом: «ОК». Відтоді черепашка Хаппі почала дружити з Тритоном і проводити в зообуці більше часу. Вони спілкувалися про вчителів, про друзів, про нудні завдання й цікавезні пригоди у школі. Обмінювалися різними кумедними картинками й улюбленою музикою. Листування в мережі було ще й досить особистим. Розповідали про хвилювання, несправедливість і страхи. Тому тритон попросив черепашку тримати їхнє спілкування в таємниці. І Хаппі погодилася. Їй здавалося, що новий друг знає її краще за всіх, розуміє більше за всіх і підтримує частіше за всіх. Одного дня у школі сталася халепа. Через нескінченні розмови з тритоном Хаппі стала неуважною на заняттях. Ще б пак! Тепер вона засинала пізніше, ніж зазвичай, не висипалася й не могла зібратися з думками. От і цього разу черепашка переплутала дні й забула виконати одне дуже важливе завдання. Через це в класі з неї усі глузували. Засмучена Хаппі повернулася додому. Батьки ще були на роботі. Тож вона одразу пішла до своєї кімнати, увімкнула зообук і написала: - Привіт, Тритоне! У мене сьогодні був дуже поганий день. 15 - Якщо довіряєш, доведи! Знімай панцир і роби фото! Або я тобі більше не друг! І не здумай комусь про це розповісти, ти обіцяла. У тебе є п’ять хвилин! Хаппі подивилася на годинник. За п’ять хвилин мала повернутися з роботи мама. Але порадитися з нею, вона не встигала… Що ж робити?.. Хаппі дуже розхвилювалася. Вона не хотіла втрачати друга, але й не знала, що буде, якщо надіслати фотографії. Раптом у кімнаті з’явилась мушка Мо. Вона показала черепашці різне майбутнє, яке може трапитися. - Пам’ятай, Хаппі, надсилати можна тільки ті фотографії, які ти готова побачити на дубі біля школи! – сказала мушка. – Крім того, справжні друзі не повинні змушувати робити неприємні тобі речі! Після мандрів майбутнім черепашка остаточно вирішила, що вона зробить. Хаппі відповіла тритону своє впевнене «Ні!», зробила фотографії їхнього листування й заблокувала шахрая. Черепашка розповіла про нього батькам і попередила друзів у школі. І черепашка розповіла другові про свою халепу. Тритон всіляко її підтримував, а потім сказав, що вона йому дуже подобається. Через ці слова Хаппі забула про всі негаразди! - Хаппі, а зроби для мене зараз фото! Хочу побачити, що ти вже не сумна, а всміхаєшся! – попросив тритон. Черепашка швиденько сфотографувала себе у дзеркалі й надіслала те фото, яке їй найбільше сподобалося. - Хаппі, ти особлива! Я ніколи ще не бачив такої гарної черепашки! - написав тритон. – А можна подивитися, які ви, черепашки, без панцира? Надішли фото! Такого Хаппі не очікувала. Усмішка щезла вмить. Вона перечитала це повідомлення тричі, перш ніж відповіла: - Але черепашкам не можна показуватися іншим звірям без панцира. Це ж мій одяг, мій захист… - Захист потрібен від тих, кого ти не знаєш, – заперечив тритон. – А ми з тобою друзі! Хіба ти мені не довіряєш? - Довіряю! Звичайно, довіряю! – написала Хаппі, але їй не подобалося прохання тритона. - Якщо довіряєш, доведи! Знімай панцир і роби фото! Або я тобі більше не друг! І не здумай комусь про це розповісти, ти обіцяла. У тебе є п’ять хвилин! Хаппі подивилася на годинник. За п’ять хвилин мала повернутися з роботи мама. Але порадитися з нею, вона не встигала… Що ж робити?.. Хаппі дуже розхвилювалася. Вона не хотіла втрачати друга, але й не знала, що буде, якщо надіслати фотографії. Раптом у кімнаті з’явилась мушка Мо. Вона показала черепашці різне майбутнє, яке може трапитися. - Пам’ятай, Хаппі, надсилати можна тільки ті фотографії, які ти готова побачити на дубі біля школи! – сказала мушка. – Крім того, справжні друзі не повинні змушувати робити неприємні тобі речі! Після мандрів майбутнім черепашка остаточно вирішила, що вона зробить. Хаппі відповіла тритону своє впевнене «Ні!», зробила фотографії їхнього листування й заблокувала шахрая. Черепашка розповіла про нього батькам і попередила друзів у школі.
2. Запитання до казки:
V. Підсумок заняття:
1 . В Інтернеті можна дивитись дитячі мультики. (так)
2 . В Інтернеті можна завантажити гру без дозволу батьків. (ні)
3 . Якщо з’являється відео, яке лякає, то треба про це сказати мамі чи татові. (так)
4 . Я можу дивитися мультики чи грати в ігри скільки хочу. (ні)
5 . Я можу давати свій чи батьків мобільний телефон незнайомцю на вулиці. (ні)
6 . Якщо на екрані з’являється повідомлення, то я маю показати його батькам. (так).