Розвиток мовлення. Культура мовленнєвого спілкування. Друга молодша група. Тема: « Чия пір`їнка?»
Синхронне заняття в дистанційному форматі.
Програмовий зміст. Звукова культура мовлення: вчити дітей звуконаслідуванню свійських птахів. Словник: переведення з пасивного словника в активний назв свійських птахів. Граматика: узгоджувати у відмінку іменник і прикметник . Зв`язне мовлення: Вчити відгадувати загадки, заохочувати ставити запитання, відповідати на запитання. Розвивати логічне та аналітичне мислення. Виховувати допитливість.
Хід заняття:
Погляньте, осінній вітер приніс мені пір`їнку. Як ви гадаєте, чия вона?
Відповіді дітей.
Яка ж пташка загубила її? Підемо за пір`ячком. Воно приведе нас до господаря.
Відповіді дітей. З`являється зображення півника.
Вихователь. - Запитайте в півника: « Це твоє пір`ячко?»
Діти разом повторюють.
Вихователь голосом півника: « Ні, не моє. У мене пір`я яскраве, кольорове, а це – сіре. »
Слайд № 2 з анімацією
Вихователь: «Може це її пір`ячко? Кря-кря-кря я гукаю,
Добре плаваю й літаю. Хто це?»
Відповіді дітей. З`являється зображення качки.
Вихователь. – Запитайте в качки: « Це твоє пір`ячко?»
Діти запитують.
Вихователь голосом качки – Ні, в мене пір`я біле, а це - сіре.
Слайд №3 з анімацією.
Вихователь – Хто ж тут заховався? Га-га-га, я гуска сіра, дуже сильні в мене крила.
Діти запитують у гуски про пір`ячко.
Вихователь голосом гуски – Ні, в мене пір`їни хоч і сірі, але великі.
Слайд №4 з анімацією.
Вихователь. - Ось пір`їнка зупинилась. Хто тут є?
Нерозбірливо розмовляю, хвіст як віяло, розпускаю. Хто це?
Відповіді дітей. З`являється зображення індика.
Вихователь. - Може пір`їнка належить індику? Запитайте в нього.
Діти ставлять йому запитання.
Вихователь голосом індика відповідає: « Ні, не моє. Я от чорно-білий, а ваша пір`їнка сіра.»
Слайд № 5
Вихователь. - Птахи, яких ми зустріли, живуть у господарстві, належать людям, свої, тобто свійські. Дивіться, пір`їнка й сюди залетіла. На подвір`ї гамір. Всі голосно розмовляють.
Кури кажуть: (діти продовжують « Ко-ко-ко!»).
Качки й собі (діти продовжують «Кря-кря-кря»).
Гуси гелгочуть (діти продовжують « Га-га-га»).
А індики найголосніше (діти продовжують « Голь-голь-голь»)
Горох молотили.
Дві курочки-чубарочки
До млина носили.
Цап меле. Цап меле.
Коза насипає.
А маленьке козенятко
На скрипочці грає.
По дворах стрибає,
Крихти збирає,
Ростом він маленький,
Сірий, чепурненький.
Справжній молодець!
Хто він?..
( Горобець.)
Слайд № 6
Пропоную уважно роздивитися зображення пташки і порівняти із людиною (із собою ).
Дидактична гра « Що в мене є?»
У горобця є голова.
Діти – У мене є голова.
Вих-ль – У горобця є тулуб.
Діти – У мене є тулуб.
Вих-ль – У горобця є лапки.
Діти – У мене є ноги.
Вих-ль – У горобця є крила.
Діти - У мене є руки.
Вих-ль – У горобця є хвіст.
Діти – У мене хвоста немає.
Вих-ль - Хвіст і крила потрібні пташці для гарного польоту.
Горобець, хоч і живе біля людей, але є диким, а не свійським.
Він сам робить гніздо і не чекає, коли його погодують. Горобець шукає собі поживу сам. Тіло вкрите пір`ям, як і у всіх птахів. Зверніть увагу,
пір`їнка зникла, отже знайшла свого господаря.
Вих- ль - Завдяки пір`їнці ми познайомилися з птахами.
1.Назвіть їх.Які вони? Свійські чи дикі?
2.Хто пір`їнку загубив?
3. Чому горобець вважається диким птахом?
4. Що вміють птахи, та не вміють люди?
Вих-ль – Ви гарно працювали та чимало нового взнали. Тож будемо прощатися й на прогулянку збиратися. Надворі горобчиків зустрічайте. Від мене привіт передайте. До побачення, малята.