конспект заняття секції "Українська мова" МАН Тема. "Уподібнення приголосних звуків"

Про матеріал

Одним із типових завдань із теми "Фонетика" на ЗНО є таке: "Підкреслені букви позначають однаковий звук у кожному слові рядка...". Саме подібні завдання мають на меті перевірити, як здобувачі освіти знають таке фонетичне явище як уподібнення приголосних звуків. Дана розробка слугуватиме колегам при підготовці до комплексного повторення цієї теми.

Перегляд файлу

Тема. Уподібнення приголосних звуків. Виконання тестових завдань із опрацьованої теми

Мета:

- навчальна: поглиблювати знання про приголосні звуки, їх вимову і написання; познайомити здобувачів освіти з явищем уподібнення приголосних звуків;

- розвивальна: розвивати усне і писемне мовлення, фонетичний слух, мовне чуття, логічне мислення здобувачів освіти;

- виховна: виховувати загальнолюдські цінності, наполегливість, навички самостійної роботи.

Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення.

Міжпредметні зв'язки: біологія, художня література, усна народна творчість, культура.

Тип заняття: засвоєння нових знань.

Обладнання: роздатковий матеріал (картки, пам’ятки); малюнки хамелеона, Сніговика; мініпідручник.

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Cлово вчителя: Перш ніж ми визначимо тему заняття, пропоную переглянути малюнок.

Перегляд малюнка про хамелеона.

2. Обговорення побаченого.

– Що ви можете сказати про істоту з малюнка?

– Як ви думаєте, чому ми почали заняття з нього?

– Як ця істота може стосуватися мови?

У природі немало представників тваринного світу мають здібності пристосовуватись до навколишнього середовища. Здатні підлаштовуватися один під одного люди. Так само, коли поруч опиняються різні за характеристиками приголосні звуки, вони починають впливати в процесі мовлення один на одного. Виникає процес, який називається УПОДІБНЕННЯ.

Саме про нього ми сьогодні і поговоримо.

Учитель: Ідучи на урок, я зустріла незвичайного листоношу – Сніговика. Він приніс нам ялинку та листівку від Діда Мороза. Та ось біда: потрапив наш поштарик у заметіль. Бешкетниця-завія перемішала букви у словах. Давайте прочитаємо лист.

Лист від Діда Мороза

Любі діти!

Вітаю вас з наступаючим Новим Роком!

Мені нелехко дістатися до вас по вохкому снігу.

Тому надсилаю вам ялинку з чарівними прикрасами.

Сніговик виграв бородьбу з негодою і вирушив у путь.

Бажаю вам щасливого й сніжного Нового Року!

– Що здалося вам дивним у цьому листі? Зверніть увагу на виділені слова. Що ви помітили? (очікувані відповіді: слова написано неправильно. Вони записані не за правилами, а так, як ми їх чуємо)

– Який звук змінився? (дзвінкий [г] став подібний до глухого [ х] )

Таке явище називається уподібнення.

2. Орфоепічна хвилинка. (школярі разом із учителем проговорюють 6 слів, у яких відбувається таке уподібнення)

Легко – [лехко]

Полегкість – [поле^ихк’іс’т’]

Вогко – [ вохко]

Нігті – [н’іхт’і]

Кігті – [к’іхт’і]

Дьогтю – [д’охт’у]

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Існують чотири типи уподібнення приголосних звуків.

Розберемо кожен із них.

1. За дзвінкістю

Однією із особливостей правильної української вимови є одзвінчення глухих приголосних. Це помітно у таких словах:

Футбол [фудбол]
Анекдот [ане^иґдот]
Вокзал [воґзал]
Отже [одже]
Лічба [ліджба]

2. За глухістю

На відміну від російської мови, в українській дзвінкі приголосні в кінці слів не оглушуються. Вимовляємо їх дзвінко:

Сторож [сторож]
Дуб [дуб]

Виняток із правила становить дзвінкий [г], який у вимові перед глухим приголосним може уподібнюватися до парного глухого. Оглушення в українській мові відбувається тільки у 6 словах (та в похідних від них):

Вогко [вохко]
Легко [лехко]
Кігті [к’іхт′і]
Нігті [н′іхт′і]
Дьогтю [д′охт′у]

Крім того, може інколи оглушуватися префікс з- перед глухими приголосними:

Зсипати [с:ипати]

3. За м’якістю

Під час уподібнення наступний звук впливає на попередній. Наприклад, у випадку уподібнення за м’якістю наступний м’який приголосний впливає на твердий:

Пісня [п’іс′н′а]
Радість [рад′іс′т′]
Свято [с′в’ато]

Уподібнення за м’якістю стосується звуків д, з, с, л, ц, н (Де зусиль ціна?). Якщо вони стоять перед наступним м’яким або пом’якшеним, теж стають м’якими.

4. За місцем і способом творення

Це, напевно, найскладніший випадок уподібнення. Його можна просто вивчити:

-ться [ц′:а] сміється [см’ійец′:а]

-шся [с′:а] хвилюєшся [хвил′уйеис′:а]

-сш- [ш:] винісши [вин′іш:и]

-тч- [ч:] отчий [оч:ий]

-жці [з′ц′і] книжці [книз′ц′і]

-тці [ц′:і] тітці [т′іц′:і]

-чці [ц′і] сестричці [се^истриц′:і]

-зж- [ж:] зжати [ж:ати]

IV.Закріплення вивченого

1. Орфоепічна хвилинка

Приголосні звуки найчастіше мають властивість уподібнюються до своєї пари! Згадаймо парні і непарні приголосні.

2. Робота біля дошки і в зошитах.

Подивіться, хурделиця сплутала у сніговика телеграми. Допоможімо йому їх відновити.

3. «Фольклорна торбинка».

Відновіть прислів’я. Поясніть, у яких словах відбувається уподібнення приголосних.

1. Важко у навчанні – ложка дьо...тю.

2. Пташка мала, а ле...ко в праці.

3. На діжку меду – кі...ті гострі.

4. Фольклорна мозаїка «Народ скаже, як завяже».

Запишіть прислів’я, вставляючи пропущені букви. Слова, в яких відбувається уподібнення, запишіть фонетичною транскрипцією.

1. На діжку меду ложка дьо...тю [д′охт′у].

– Як ви розумієте цей вислів?

Дьоготь – темна густа рідина з різким неприємним запахом.
Навіть невелика кількість дьогтю зіпсує запахом цілу бочку меду.
Говориться з досадою від того, що незначна, але неприємна дрібниця зіпсувала все хороше (справа, настрій, враження тощо).

2. Важко у навчанні – ле...ко в бою [лехко].

– Що означає цей вислів?

3. З книгою подружи….я, розуму набере….я [подружис′:а] [набе^ирес′:а].

– Хто спробує пояснити це прислів’я?

4. Осла знати по вухах, ведмедя – по кі…тях, а неука – по мові [к’іхт′ах].

– А це прислів’я ми цілком можемо вважати стимулом для навчання.

5. Проблемне питання.

– Чим відрізняються звуки [т/] — [д/]?

– Як треба написати і вимовити слово: боротьба чи бородьба? (здобувачі освіти вимовляють спочатку по складах, потім швидше)

– Як ви думаєте, що відбуватиметься з глухим приголосним перед дзвінким?

6. Робота біля дошки і в зошитах.

(Записати слова, дослідити, які приголосні завжди уподібнюються)

Молотьба – [молод’ба], лічба – [л’іджба], просьба – [проз’ба], Великдень – [ве^илиґде^ин’].

Учитель: Правопис цих слів можна перевірити.

– Які ж це глухі приголосні? ([т], [ч], [с], [к] – тече сік) Запам’ятаймо!

Таких слів в українській мові не так вже й багато, тому вимову таких слів треба запам’ятати. А щоб вам це було легше зробити, поштарик приніс для вас пам’ятки:

ПАМ’ЯТКА

$C:\Users\31F8~1\AppData\Local\Temp\msohtmlclip1\01\clip_image001.gif$ [г] [х] тече сік
боротьба [д’] аякже [ґ]

Легко – [лехко] молотьба [д’] якби [ґ]

Полегкість – [поле^ихк’іс’т’] отже [д] екзамен [ґ]

Вогко – [ вохко] просьба [з’] вокзал [ґ]

Нігті – [н’іхт’і] осьде [з’] анекдот[ ґ]

Кігті – [к’іхт’і] лічба [дж] рюкзак [ґ]

Дьогтю – [д’охт’у] повсякденний [ґ] айсберг [з]

Великдень [ґ] футбол [д]

Учитель: Опираючись на мініпідручник, чітко відповімо на наступні проблемні питання:

– Що ж потрібно зробити для того, щоб не помилитися в написанні слів, звучання яких не збігається з написанням?

– Чому виникає розбіжність між вимовою і написанням у словах?

Висновок:

«З ким поведешся, того й наберешся».

1. Дзвінкі оглушуються.

2. Глухі стають дзвінкими.

3. Префікси роз-, без- звучать перед глухими як [с].

4. Шиплячі звучать як свистячі.

5. Відбувається уподібнення за м’якістю.

V. Закріплення набутих знань

1. Руханка «Так\Ні».

Якщо ви згодні з твердженням, плескаєте в долоні. Це буде означати «Так». Якщо не згодні, тупаєте ніжками, це означатиме «Ні».

1. Усі дзвінкі звуки оглушуються (ні).

2. Шиплячі при уподібненні звучать як свистячі (так).

3. Виняток із правила становить дзвінкий [г], бо може уподібнюватись (так).

4. Усі глухі звуки при уподібненні стають дзвінкими (так).

5. Слова уподібнюються тільки за глухістю й дзвінкістю (ні).

6. Уподібнення за м’якістю притаманне українській мові (так).

7. Тільки словник допоможе правильно написати слова (ні).

8. Голосні звуки допомагають перевіряти написання слів (так).

2. КАРТКА 1

Прочитайте слова, подані у звуковому записі. Запишіть їх буквами.

[проз’ба] , [р’уґзак] , [одже] , [е^икзаме^ин] , [ве^илиґде^ин’] , [л’іджба]

(школярі обмінюються зошитами і перевіряють один в одного роботи)

– Чому слово Великдень написано з великої літери?

3. КАРТКА 2.

Знайдіть і виправте помилки, підкресліть орфограми.

Швитко наближається світанок. Здалеку повіяло вохкістю. Лехкий вітерець кружляє у танку сніжинки. Дід Мороз поспішає на воґзал. У рюґзаку в нього новорічні подарунки.

4. Виконання тестових завдань.

1. У котрому рядку в словах неправильно вставлені сумнівні приголосні?
а) нігті, дьогтю, кігті;
б) вокзал, рюкзак, казка, рибка;
в) лехко, вохко, бородьба, прозьба.
2. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах у рядку:
а) просьба, казка, кузня;
б) вокзал, рюкзак, кігті;
в) дігтяр, ходьба, айсберг.
3. Уподібнення приголосних звуків не відбувається в рядку:
а) боротьба;
б) грядка;
в) молотьба.

4. Позначте рядок, у якому на місці пропущених літер потрібно вставити однакову літеру у всіх словах.

а) соло...кий, бри...кий,. боро...ьба;
б) бря...кіт, сли...ький, дорі...ка;
в) ле...кий, во...кий, бі...ти.

Ключ: 1в, 2б, 3б, 4в.

VІ. Підсумки заняття.

1. Метод «Мікрофон».

– Що ж потрібно зробити для того, щоб не помилитися в написанні слів, звучання яких не збігається з написанням?

– Що таке уподібнення приголосних звуків?

– Коли воно відбувається? Поясніть на прикладах.

– Як перевірити правопис слів із приголосними, які уподібнюються?

– Навіщо нам знати ці правила орфоепії та орфографії?

2. «Рефлексія».

– Чи корисну інформацію я отримав (ла) на занятті?

– Який у мене настрій після заняття? (намалювати смайлик)

VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Зі словами із пам’ятки скласти речення (4-5 слів); за бажанням – скласти зв’язну розповідь із цими словами.

МІНІПІДРУЧНИК ДО ТЕМИ «УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ»

ЗАВДАННЯ 1

Лист від Діда Мороза

Любі діти!

Вітаю вас з наступаючим Новим Роком!

Мені нелехко дістатися до вас по вохкому снігу.

Тому надсилаю вам ялинку з чарівними прикрасами.

Сніговик виграв бородьбу з негодою і вирушив у путь.

Бажаю вам щасливого й сніжного Нового Року!

ЗАВДАННЯ 2

Орфоепічна хвилинка. (школярі разом із учителем проговорюють 5 слів, у яких відбувається таке уподібнення)

Легко – [лехко]

Полегкість – [поле^ихк’іс’т’]

Вогко – [ вохко]

Нігті – [н’іхт’і]

Кігті – [к’іхт’і]

Дьогтю – [д’охт’у]

ЗАВДАННЯ 3

Теорія

Існують чотири типи уподібнення приголосних звуків.

Розберемо кожен із них.

1. За дзвінкістю

Футбол [фудбол]
Анекдот [ане^иґдот]
Вокзал [воґзал]
Отже [одже]
Лічба [ліджба]

2. За глухістю

На відміну від російської мови, в українській дзвінкі приголосні в кінці слів не оглушуються. Вмовляємо їх дзвінко:

Сторож [сторож]
Дуб [дуб]

Виняток із правила становить дзвінкий [г], який у вимові перед глухим приголосним може уподібнюватись до парного глухого. Оглушення в українській мові відбувається тільки у 5 словах (та в похідних від них):

Вогко [вохко]
Легко [лехко]
Кігті [к’іхт′і]
Нігті [н′іхт′і]
Дьогтю [д′охт′у]

Крім того, може інколи оглушуватися префікс з- перед глухими приголосними

Зсипати [с:ипати]

3. За м’якістю

Під час уподібнення наступний звук впливає на попередній. Наприклад, у випадку уподібнення за м’якістю наступний м’який приголосний випливає на твердий:

Пісня [п’іс′н′а]
Радість [рад′іс′т′]
Свято [с′в’ато]

4. За місцем і способом творення

Це, напевно, найскладніший випадок уподібнення. Його можна просто вивчити:

-ться [ц′:а] сміється [см’ійец′:а]

-шся [с′:а] хвилюєшся [хвил′уйеис′:а]

-сш- [ш:] винісши [вин′іш:и]

-тч- [ч:] отчий [оч:ий]

-жці [з′ц′і] книжці [книз′ц′і]

-тці [ц′:і] тітці [т′іц′:і]

-чці [ц′і] сестричці [се^истриц′:і]

-зж- [ж:] зжати [ж:ати]

ЗАВДАННЯ 4

«Фольклорна торбинка».

Відновіть прислів’я. Поясніть, у яких словах відбувається уподібнення приголосних.

1. Важко у навчанні – ложка дьо...тю.

2. Пташка мала, а ле...ко в праці.

3. На діжку меду – кі...ті гострі.

ЗАВДАННЯ 5

Фольклорна мозаїка «Народ скаже, як завяже».

1. На діжку меду ложка дьо...тю [д′охт′у].

2. Важко у навчанні – ле...ко в бою [лехко].

3. З книгою подружи….я, розуму набере….я [подружис′:а] [набе^ирес′:а].

4. Осла знати по вухах, ведмедя – по кі…тях, а неука – по мові [к’іхт′ах].

ЗАВДАННЯ 6

Проблемне питання.

– Чим відрізняються звуки [т/] — [д/]?

– Як треба написати і вимовити слово: боротьба чи бородьба?

– Як ви думаєте, що відбуватиметься з глухим приголосним перед дзвінким?

Запишіть слова, дослідіть, які приголосні завжди уподібнюються.

Молотьба – […], лічба – […], просьба – […], Великдень – […].

ЗАВДАННЯ 7

Теорія

– Які ж це глухі приголосні? ([т], [ч], [с], [к] – тече сік) Запам’ятаймо!

ПАМ’ЯТКА

$C:\Users\31F8~1\AppData\Local\Temp\msohtmlclip1\01\clip_image001.gif$ [г] [х] тече сік
боротьба [д’] аякже [ґ]

Легко – [лехко] молотьба [д’] якби [ґ]

Полегкість – [поле^ихк’іс’т’] отже [д] екзамен [ґ]

Вогко – [ вохко] просьба [з’] вокзал [ґ]

Нігті – [н’іхт’і] осьде [з’] анекдот[ ґ]

Кігті – [к’іхт’і] лічба [дж] рюкзак [ґ]

Дьогтю – [д’охт’у] повсякденний [ґ] айсберг [з]

Великдень [ґ] футбол [д]

ЗАВДАННЯ 8

ТЕОРІЯ

Висновок: «З ким поведешся, того й наберешся».

1. Дзвінкі оглушуються.

2. Глухі стають дзвінкими.

3. Префікси роз-, без- звучать перед глухими як [с].

4. Шиплячі звучать як свистячі.

5. Відбувається уподібнення за м’якістю.

ЗАВДАННЯ 9

КАРТКА 1

Прочитайте слова, подані у звуковому записі. Запишіть їх буквами.

[проз’ба], [р’уґзак], [одже], [е^икзаме^ин], [ве^илиґде^ин’], [л’іджба].

(школярі обмінюються зошитами і перевіряють один в одного роботи)

КАРТКА 2

Знайдіть і виправте помилки, підкресліть орфограми.

ЗАВДАННЯ 10

Виконання тестових завдань.

1. У котрому рядку в словах неправильно вставлені сумнівні приголосні?
а) нігті, дьогтю, кігті; б) вокзал, рюкзак, казка, рибка; в) лехко, вохко, бородьба, прозьба.

2. Уподібнення приголосних звуків відбувається в усіх словах у рядку:

а) просьба, казка, кузня; б) вокзал, рюкзак, кігті; в) дігтяр, ходьба, айсберг.
3. Уподібнення приголосних звуків не відбувається в рядку:

а) боротьба; б) грядка; в) молотьба.

4. Позначте рядок, у якому на місці пропущених літер потрібно вставити однакову літеру у всіх словах.

а) соло...кий, бри...кий,. боро...ьба; б) бря...кіт, сли...ький, дорі...ка; в) ле...кий, во...кий, бі...ти.

5. Знайдіть слово, у якому потрібно писати букву «т»:

а) посві(д,т)чення; б) приса(д,т) кувати й; в) сусі(д,т)чин; г) на(д,т)хнення;

ґ) моло(д,т)шати.

6. Слова, у яких усі приголосні тверді, подано в рядку…

а) щогла, смуга, будинок, ковдра б) сосна, огорожа, береза, пролісок

в) яблуко, дорога, вудка, рибина г) черевик, вишня, листок, джерело.

7. Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку…

а) квітці – [кв’íц':і], глядач – [гл'адáч] б) ясен – [йáсен], чекання – [чеикáн':а]

в) льон – [л'он], обходжу – [обхóджу] г) жінка – [ж'iнка], мідь – [м’ід'].

8. Пара слів з однаковими приголосними звуками в рядку…

а) дятел, дубок б) злива, льодок в) клен, липа г) сіль, слива.

9. У якому слові не відбувається уподібнення приголосних?

а) нігті б) кігті в) легко г) могти.

10 . Знайдіть рядок слів, у вимові яких спостерігається явище уподібнення

а) смужка, боротьба, зцілити, кішка б) низка, молотьба, зсипати, миска

в) вогкий, рюкзак, нігтик, зсунути г) стежка, екзамен, зцементувати, грушка

11. Буквосполучення дз позначає один звук в усіх словах рядка…

а) родзинка, відземний, дзвякнути, ґедзь б) надзамковий, дзиґа, дзуськи, підзахисний в) підзвітний, дзвеніти, надзвичайний, підземелля г) дзвякати, дзьоб, дзвіночки, надзьобати.

12. Буквосполучення дж позначає один звук в усіх словах рядка…

а) джміль, джемпер, джоуль, джгут б) віджити, джиґун, переджнивний, джеркотіти в) підживлювати, піджарювати, джинси, віджати г) ходжу, переджовтневий, джелиний, розбуджу.