Конспект заняття " Україна в роки ІІ світової війни"

 

Тема: Україна в роки Другої Світової війни  (1939 – 1945 роки)

Цілі :

навчальна:

Дати поняття студентам про основні події початкового етапу війни та наступального періоду. Ознайомити з умовами окупаційного режиму України,  рухами опору, які виникають та визволення України від фашистських загарбників.

розвиваюча:

Розвивати навики критичного мислення, пам’ять, увагу, логічне мислення.

виховна:

Виховувати інтерес до знань про історію свого народу, громадську відповідальність, почуття патріотизму, людяність.

Тип заняття: лекція

Наочні посібники: схеми, роздатковим матеріал, відеоролики, презентація, комп’ютер.

Студенти повинні:

знати: основні історичні події початкового етапу та наступального періоду Другої світової війни. Умови німецького окупаційного режиму в Україні та методи боротьби рухів опору. Наслідки Другої світової війни для України.

вміти:  пояснювати політику Німеччини та СРСР на початковому етапі Другої світової війни, прояви окупаційного режиму в Україні та методи боротьби  рухів опору під час Другої світової війни.

Література

1.Історія України. В.В.Світлична Навч. пос. для студентів вищих навчальних закладів.–К.:Каравели.–2002.–304с.

2.Історія України Бойко О.Д. Посібник.– вид.центр ”Академія”,2001.–656с.

3.Історія України : Курс лекцій. Мельник Л.Г.–К.:Либідь, 1992.–464с.

4.Історія України. О.Субтельний.–К.:Либідь,1993.–720с.

5. Коваль М.В. Історія України.–К.:Рад.школа.,1991.–336с.

6. Історія України.–К.:”Знання”.-1992.–224с.

7. Історія України :Документи. Матеріали. Посіб./ В.Ю.Король.–К.: ”Академія”,2001.–448с.

8. Історія України ХХ століття в запитаннях і відповідях. Ф.Г.Турченко.–К.:Магістр-С.–1996.–157с.

Хід заняття

І. Організаційний момент:

ІІ Вступ.

1. Мотивація навчальної діяльності

- пояснення значення матеріалу

 Актуальність даної теми набуває сьогодні особливої ваги, що пояснюється процесом відродження нації, який переживає наше суспільство. Дана тема курсу історії дає молодому поколінню знання минулого нашої Батьківщини, знайомить з діячами, що були зразками відданості своєму народові, а також дає йому розуміння приналежності до великого народу.

- зв'язок теорії з практикою

2. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок:

- місце теми, що розглядається у структурі курсу

3. Повідомлення теми та постановка завдання.

(Метод припущення на основі запропонованих слів)

- Геноцид

- Голокост

- Колабораціонізм

- Концтабір

- Окупація

- Терор

Як  ви думаєте, якою буде тема нашого сьогоднішнього заняття?

(відповіді студентів)

Тема лекції: Україна в роки Другої Світової війни  (1939 – 1945 роки)

- Що ви очікуєте  від нашого заняття ( Метод « Мікрофон»)

ІІІ. Усвідомлення та осмислення нового матеріалу, виділення головного.

План

1. Початок Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до УРСР.

2. Окупація України військами Німеччини та її союзників (22 червня 1941 -22 липня 1942 рр.).

3. Рух Опору в Україні.

4. Підсумки Другої Світової війни для України.

ІV. Висновки та підведення підсумків:

1. Домашнє завдання: підручник: Світлична В.В., Історія України. Навч. пос. для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Каравели.-2002.-  ст.195 – 204.

2. Видача питань до самостійної роботи.

3. Мотивація навчальної діяльності на майбутні заняття.

4. Відповіді на запитання.

 

Опорний конспект.

Тема 1.1 Початок Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до УРСР.

1  Робота з презентацією (слайд1)

Пакт Рібентропа – Молотова та його наслідки.

23 серпня 1939 було підписано пакт Рібентропа – Молотова. В історії цей документ має ще такі назви: Договір про ненапад, Московський договір. Цей документ був підписаний на 10 років з можливістю його продовження. Договірні сторони взяли на себе зобов’язання не розпочинати воєнні дії, не проводити ворожих, та недружніх заходів, інформувати про такі кроки з боку третіх держав. В тексті договору не було нічого поганого, але його укладення викликало шалене здивування у світових політиків, дипломатів, політологів, журналістів та простих громадян. І це не дивно, адже між двома країнами не було спільного кордону. Логічно, що доля країн, які відділяли Радянський союз і гітлерівську Німеччину повинна була бути прописана в цьому договорі, адже великі держави можуть турбуватися про малі, якщо це не на шкоду останнім. Але в тексті договору про це не було жодного слова. І тоді дипломати і політики зробили єдино правильне припущення – існує таємний додаток до договору, і доля країн регіону незабаром зміниться – два диктатори Гітлер і Сталін домовились між собою про  поділ Східної Європи. Дійсно існував таємний протокол – додаток до договору, який розмежовував «сфери впливу» між двома агресивними режимами. Додатком до протоколу була карта.

Даний договір фактично дав можливість Гітлеру розпочати Другу світову війну. Адже не узгодивши свої дії із могутнім східним сусідом він не міг напасти на Польщу.

Робота з презентацією (слайди 3-6)

Хронологія (записати)

• 23 вересня 1939 р. – підписання пакту Рібентропа – Молотова.
• 1 вересня 1939 р. – початок німецько – польської війни, яка після оголошення війни Німеччині Великобританією та Францією стала світовою.

- Давайте звернемося до історичного словника.

Словник (1 студент)

• Пакт – договір.
• Пакт про ненапад – різновид мирних договорів, які підписувались між невоюючими державами для врегулювання спірних питань. Пакти про ненапад активно використовувались у міжвоєнній Європі, після Другої світової війни такий тип договорів більше ніколи не використовувався.
• Агресія – незаконне застосування сили або загроза застосування такої сили.

Приєднання західноукраїнських земель до СРСР.

17 вересня 1939 р. війська Червоної армії перешли державний польсько - радянський кордон і вступили на територію західної Білорусі і західної України. 18 вересня польський уряд покинув територію Польщі і переїхав до Румунії. 22 вересня радянські війська вступили у столицю Галичини Львів. Остаточно доля Другої Речі Посполитої була вирішена 28 вересня 1939 р. підписанням радянсько – німецького договору «Про дружбу та державний кордон». Цей документ фактично узаконював четвертий поділ Польщі. Заключним актом возз’єднання українських земель у 1939 -1940 рр. було приєднання Буковини та Південної Бессарабії в червні 1940 р. до УРСР.

 Радянський Союз в ультимативній формі зажадав від Румунії передачі цих територій і не маючи підтримки з боку Німеччини уряд Румунії вивів свої війська з північної Буковини та Бессарабії. Ці землі було включено до складу Радянської України та СРСР. Цей військово – політичний крок Радянської держави не був передбачений попередніми домовленостями з гітлерівською Німеччиною. На думку німецьких генералів, це створювало загрозу румунським нафтовим родовищам Плоешті, які постачали 80 % пального для німецької армії. Відносин між двома тодішніми європейськими наддержавами почали стрімко погіршуватися. На думку деяких істориків цей непродуманий зовнішньополітичний крок був однією з причин нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз і зіграв свою фатальну роль в подальшій історії України.

Хронологія

• 17 вересня 1939 р. війська Червоної армії вступили на територію Польщі.
• 22 жовтня1939 р. у західноукраїнських землях під контролем нових властей було проведено вибори до Народних зборів Західної України.
• У червні 1940 р. уряд СРСР зажадав від Румунії очищення від її військ Бессарабії та Північної Буковини.

- Давайте звернемося до історичного словника.

Словник (1 студент)

• Окупація – насильницьке тимчасове утримання збройними силами однієї країни території іншої.
• Анексія – приєднання до території держави території іншої держави. Головна ознака анексії – надання громадянства населенню приєднаних територій.
• Декларація – заява про наміри.

Радянізація західноукраїнських земель.

Робота з картою «Україна у Другій світовій війні»

На цій карті ми бачимо які територіальні зміни відбулись на кінець 1940 р. До складу СРСР а отже і України ввійшли землі, які раніше входили до складу Польщі – це Волинь та Галичина. Які раніше входили до складу Румунії – це Північна Буковина та придунайські українські землі, які ще називають Південна Бессарабія.

Розповідь викладача

Включивши західноукраїнські землі до складу СРСР, радянське керівництво почало здійснювати на них політику радянізації. Особливістю цієї політики був її насильницький характер.

Була повністю ліквідована стара система управління і створена нова, радянська. Державні посади посіли вихідці зі східних теренів СРСР, які часто не знали української мови та місцевих звичаїв. Лише іноді до державного апарату долучалися члени незадовго до цього розпущеної Комуністичної партії Західної України.

Перші кроки радянської влади зустріли схвальні відгуки українського населення: розширювалась мережа українських шкіл, почалась українізація, зокрема було українізовано Львівський університет, театри, було відкрито нові українські газети. Особливо велике враження справило запровадження безоплатної медичної допомоги, адже раніше платна медицина була фактично недоступна для сільських жителів. Конфіскація маєтків та промислових підприємств не викликала, на перших порах опору українців, оскільки безпосередньо них не стосувалась. Від цього страждали, в першу чергу польські землевласники, та євреї підприємці. Таким чином нова влада вдало розігрувала національну карту.

Однак колесо репресій швидко докотилося і до українців: почалася націоналізація дрібних підприємств, колективізація сільського господарства, які різко погіршили рівень життя населення. Виникло незадоволення, яке влада почала гасити за допомогою репресій, які з кожним днем все більше і більше наростали. Почався терор і репресії проти селянства, інтелігенції, духовенства.

Почався погром українських організацій, партій, Просвіт, газет, молодіжного руху.

Документи свідчать арештам, депортаціям та іншим репресивним діям було піддано 10 % населення Західної України.

Робота з презентацією (слайди 10 - 11)

- Давайте звернемося до історичного словника.

Словник (1 студент)

• Радянізація – насильницьке насадження комуністичного режиму. Даний термін мав відношення не тільки до території України, а й до країн Балтії, Західної Білорусі та інших країн і територій де насильно здійснювались комуністичні перетворення.

Тема 1.2 Окупація України військами Німеччини та її союзників (22 червня 1941 -22 липня 1942 рр.).

2 Окупаційний режим в Україні

За свою історію наша Батьківщина переживала багато тяжких днів і років. Але такого суворого  випробування, як Велика Вітчизняна війна, на долю народу не випадало, мабуть, ніколи. Смерть косила мільйони людей, вогонь пожирав міста й села, з лиця землі стиралися цілі поселення. І сьогодні  іде розмова саме про цих людей, які чекали, любили, боролися, сподівалися й теж на собі витримували нелюдські тортури нацистського окупаційного режиму. 

Сьогодні обставини склалися так, що ревізується і переглядається вся наша історія. Але погодьтеся, є такі віхи нашого життя, які скоріше можна назвати святими, яких ніхто не має права торкатися, як і не має права забути. Це потрібно й нам, і нашій державі.

 

Бо було все. Були німі кургани,

І йшла війна не на життя – на смерть,

Гриміли залпи і ятрились рани

І світ ішов, здавалось, шкереберть.

Це все було… О, не забудьте, люди!

Своїх братів, що нині не живі,

Що руйнувався світ захланно й блудно

І нищили святе все на землі.

 

Окупація починається з війни.

Існує точка зору, що людству необхідна війна «як рушійна сила прогресу». Ви згодні з цим?

Давайте спробуємо вирішити це питання за допомогою методу «Акваріум». Я вам нагадаю основні правила: чіткість висловлювань, точність, локанізм.  Сьогодні ношою золотою рибкою буде Сухіна Марія я запрошую нашу «золоту рибку» зайняти місце в акваріумі. (Студентка  сідає на стільці посередині кабінету й починає доводити теорію «війна – рушійна сила прогресу»).

Студентка.  На світі нема нічого вічного. Все тече, все змінюється. Ці істини давно відомі. Для того щоб продовжити вічність треба знищити те, що було раніше. Адже в процесі розвитку допускається чимало помилок, злочинів, несправедливості. Підтвердженням цього є Книга книг – Біблія. Сам Господь допустив не один Всесвітній потоп, для того, щоб знищити всі гріхи й продовжити вічне життя за законами Божими. Після знищення старого на зміну приходить нове, краще. Отже, війна - це рушійна сила прогресу.

Викладач. Хто бажає висловити свою точку зору з приводу сказаного?

(студенти  висловлюють свої думки.) 

Викладач. Що ж, ми почули кілька думок. Давайте підведемо підсумки. Хто погоджується з думкою «золотої рибки»? (студенти голосують). Хто підтримує думку її опонентів?

Я дуже радий, що ви не потрапили на гачок «золотої рибки». Дійсно, війна – це злочин проти людства, а окупація – непростий період у житті народу. Давайте зараз ми й проаналізуємо основні риси фашистського окупаційного режиму на Україні. Зверніть увагу на класну дошку, де знаходиться схема «Окупаційний режим на Україні». Тут позначені основні риси нацистської влади. Вам треба розшифрувати їх і доповнити схему.

Попрацюємо в групах. Кожна група отримує своє завдання, доповнює схему, захищає її. (обговорення 5 хвилин):

Викладач. Зараз дуже часто можна почути думку: ми б давно жили в Європі і були б членами ЄС, якби війну виграв Гітлер. Тобто, доля б України була кращою. Для того щоб це спростувати звернемося до історичних документів, декілька студентів опрацювавши чимало документів під час підготовки до лекції, процитують найцікавіші, на мою думку, висловлювання фюрера та його оточення щодо майбутнього України.

Виступ студента.

Гітлер про Україну. 17 вересня 1941 рік.

«…Було б помилкою дати освіту місцевим людям. І я зовсім не прихильник створення університету в Києві».

 «Якщо росіяни, українці та інші вмітимуть читати й писати, це може нам тільки нашкодити».

11 квітня 1942 року

 

Із розпорядження рейхскомісара України Еріха Коха 24 жовтня 1942 р.

«Закрити всі школи, інститути, в яких навчаються учні старше 15 років, а всіх учнів і викладачів цих закладів відправити на роботи до Німеччини. Крім 4-класних шкіл не повинно бути жодної школи».

Із секретної німецької інструкції щодо України (листопад 1942 р.)

« 1. Наші вороги: комуністи, прихильники Бандери, партизани.

 2. «Просвіти» обсервувати.

3. Відібрати культурно-освітні установи, театри, кіно.

4. Церкви не допустити до згоди.

5. Не поборювати сухот, тифу. Закрити лікарні для населення.

6. Суди лише німецькі. Кожен німець – суддя.

7. Хуліганство карати лише тоді, коли шкодить німцям.»

 

І, нарешті, все це має своє пояснення – німецький генеральний план «Ост», відповідно до якого був встановлений окупаційний режим:

- Знищити на окупованих землях 30 млн. чоловік.

- Виселити протягом 30 років близько 50 млн. поляків, українців, білорусів, литовців до Західного Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки.

- Онімечити решту населення, перетворивши його в дешеву робочу силу для 10 млн. німецьких колоністів.

- Знищити СРСР як цілісну суверенну державу.

- Вжити заходів для ліквідації національної культури, середньої і вищої освіти.

- Забезпечити скорочення народжуваності на окупованих землях.»

 

Ось яка доля чекала нас, а не Європа в разі перемоги Гітлера.

І давайте зараз переглянемо відеоролик про страшні роки війни і окупації

(перегляд відеоролика)

Викладач. Отож, ми з вами познайомились щойно з історичною правдою, основаною на документах. Але ще є інша правда – правда людська. Це спогади свідків тих подій.

Свідчення очевидців

Тема 1.3 Рух Опору в Україні.

3. Рух Опору в Україні

 Залита кров’ю, окупована Україна не скорилася ворогу. По всій її території ріс і міцнів могутній рух Опору. Рух Опору – це боротьба поневолених народів проти фашистських окупантів.

В українському антифашистському русі Опору існувало  дві течії: радянський рух Опору (партизани і підпільники) та національно-визвольний рух опору па чолі з ОУН  

Радянський рух опору

Прагнув до відновлення статусу Украї­ни в складі СРСР. Наприкінці 1942 р. в Ук­раїні діяло 800 партизанських загонів. їх дії координував Український штаб партизан­ського руху на чолі з Т. Строкачем. Виник­ли великі партизанські загони і з'єднання на чолі з С. Ковпаком, М.Попудренком, О. Са­буровим, О.Федоровим, І.Боровиком та іншими.

Формами боротьби партизан були:

♦диверсії на комунікаціях ворога, зни­щення ліній зв'язку, доріг, мостів;

♦розгром ворожих штабів;

♦диверсії на залізницях. Влітку 1943 р. розгорнулася операція "рейкова війна;

♦рейди в тил ворога (найбільш відомий Карпатський рейд С. Ковпака).

Загальна чисельність партизан і під­пільників в Україні за роки війни станови­ла за різними джерелами від 500 тис. до 180-220 тис. чоловік.

Найбільш масовою верствою населення, яка безвідмовно йшла за радянською вла­дою, була молодь. Створення Українського штабу парти­занського руху на чолі з Т. А. Строкачем, ко­ординація дій, матеріальна підтримка з Ве­ликої землі, застосування радянськими пар­тизанами ефективних методів боротьби проти окупантів перетворили радянський парти­занський рух на важливий фактор війни, фактично на справжній "другий фронт ".

• Національно-визвольний рух Опору на чолі з ОУН

Прагнув до відродження незалежної ук­раїнської держави.

Спроба проголошення у Львові  3О черв­ня 1941 р. самостійної української держа­ви не була підтримана Німеччиною. Геста­по заарештувало усіх членів новоствореного уряду на чолі з Я. Стецьком, керівни­ка ОУН С.Бандеру. Проти ОУН розпоча­лися репресії. У відповідь ОУН почала ство­рювати партизанські загони, які у жовтні 1942 р. об'єдналися під назвою Українська повстанська армія (УПА) на чолі з Романом Шухевичем (псевдонім - Тарас Чупринка). ОУН-УПА не припиняла також антрадянської і антипольської діяльності. УПА розраховувала лише на власні сили і підтримку місцевого населення. Мережа оунівського підпілля охопила не тільки західні, а і центральні, східні, південні райо­ни України, де ОУН діяла під лозунгами: "Смерть Гітлеру!", "Смерть Сталіну!", "Радянська влада - без більшовиків!".

Основними об'єктами партизанських дій з боку УПА були:

-    німці та їх союзники;

-  формування Армії Крайової та поль­ське населення;

-  радянські партизанські загони, а зго­дом - підрозділи Червоної армії.

Чисельність УПА за різними дани­ми становила від 30-40 тис. до 100 тис. бійців.

■* Таким чином, Україна була охоплена масовим рухом Опору, але через глибокі ідеологічні суперечності між: двома його течіями точилася жорстока боротьба.

Тема 1.4 Підсумки Другої Світової війни для України.

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 -лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР.

Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р. Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня -23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. звиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 р. вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва-за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони ("Східний вал"). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення від окупантів Києва. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав будь-якою ціною звільнити Київ до "Великого Жовтня".

Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопа­да 1943 р. За визволення столиці України понад 1000 солдат і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

У1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України:

■ Житомирсько-Бердичівська опера­ція (грудень 1943 - січень 1944рр.);

■ Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 рр.);

• Ровенсько-Луцька операція (січень-лютий 1944 рр.);

■ Криворізька операція (січень-лютий 1944 рр.);

■ Наступ на півдні. Визволення Одеси, Миколаєва (березень-квітень 1944рр.);

■ Визволення Криму (квітень-травень 1944 рр.);

 - Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 рр.). 27 липня 1944 р. звільнено Львів;

■ Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944 рр.);

28 жовтня 1944 р. територія України була остаточно визволена від загарбників.

У ході визвольних операцій 1944 р. на Україні загинуло понад 3,5 млн. воїнів.

Неоціненну допомогу воїнам надавали радянські партизани і підпільники, місце­ве населення, працівники тилу. Активні дії проти німецьких окупантів вели заго­ни УПА. Коли ж лінія фронту наблизи­лась до районів дислокування частин УПА, командування віддало наказ не втручатись у бойові дії і вживати заходів для збереження і зміцнення своїх сил.

©   9 травня 1945 р. капітуляцією Німеч­чини завершилася Велика Вітчизняна війна.

©  2 вересня 1945 р. капітуляцією Японії завершилася Друга світова війна.

Підсумки Другої світової війни

Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками

 - Українці в роки Другої світової війни билися проти гітлерівської Німеччини і її союзників у складі Радянської армії, антинацистського руху Опору (на території України і окупованих країн Європи), в складі американської, канадської армій, австралійських частин.

 -  У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 млн. українців. Ко­жен третій із них загинув на фронті, кожен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом.

 -  Серед військового керівництва СРСР було немало українців. Найбільш відомі із них - А.Єременко, С. Тимошенко, Р.Малиновський, І.Черпяховський, П.Рибалко,  К.Москаленко та інші. 315 фронтів, які діяли в період радянсько-німецької війни, більше половини очолювалися мар­шалами і генералами - українцями за по­ходженням.

 - Великий внесок у перемогу зробили працівники тилу, вчені, медики, діячі літе­ратури і мистецтва.

Людські і матеріальні втрати України

■   Людські втрати України у війні склали понад 10 млн. військових і цивільних осіб.

■ Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів крб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промис­лових підприємств, 18 тис. медичних за­кладів, 33 тис. закладів освіти...

* Зазнавши в роки другої світової війни величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний вне­сок у перемогу над фашистською Німеч­чиною і її союзниками.

- Давайте в пам'ять про загиблих запалимо свічки та хвилиною мовчання пом’янемо пам'ять загиблих у роки Великої вітчизняної війни.

(відеоролик «Свічка»)

Контрольні запитання:

1. Назвіть місце України в планах Німеччини?

2. Яка була політика СРСР на західноукраїнських землях?

3. Назвіть прояви окупаційного режиму в Україні.

4. Розкрийте методи боротьби рухів опору в Україні.

5. Назвіть основні підсумки Другої Світової війни для України

Мир – це те, що нам подарували наші діди й прадіди. Подарували ціною власного життя, собою затуливши його від фашистської чуми. Ми зобов’язані пам’ятати про це все життя, пам’ятати не заради минулого, пам’ятати заради майбутнього. Бо недарма мудреці кажуть :” Трагедії історії не повторюються до тих пір, поки пам’ять людська є живою”. Тож давайте її будемо продовжувати з покоління в покоління.

- Перед вами на столах лежать голуби (символи миру) на пишіть на них чи справдилися ваші очікування і що ви взяли з сьогоднішнього заняття.