Конспект заняття "Витинанки. Класифікація витинанок. Виготовлення витинанки „Метелик”.

Тема. Витинанки. Класифікація витинанок. Виготовлення витинанки „Метелик”.

Мета. Ознайомити учнів з витинанкою та її видами, навчити прийомів складання і вирізування витинанок;

удосконалювати навички роботи з папером, розвивати конструктивні

здібності, уяву, фантазію;

виховувати інтерес до українського декоративно-прикладного мистецтва.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: розповідь, презентація, практична робота.

Матеріали проведення:

зразки дитячих робіт, фото витинанок.

кольоровий папір, ножиці, клей, картон, олівець.

ХІД РОБОТИ

І. Організаційний момент

Перевірка готовності дітей до роботи.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Сьогодні ми з вами познайомимось з таким видом декоративно-прикладного мистецтва, як витинанки. Вироби в такій техніці ви виготовляли в молодших класах (сніжинки), але детально техніку виготовлення витинанок ми вивчимо сьогодні.

ІІІ. Засвоєння нових знань.

Учні заздалегідь отримують завдання знайти друкований та ілюстративний матеріал про витинанку або учитель сам розповідає

Нове життя витинанкам дало виробництво паперу. На зміну ажу­рним візерункам зі шкіри і тканини приходять паперові прикраси, які виникли в Китаї у VІІ-ХІІ ст. Готуючись до свята весни, китайські жінки виготовляли протягом зими графічно чіткі візерунки, на яких зображували квіти, виноград, метеликів, риб, птахів-феніксів. Усе це мало в дні свят прикрашати вікна оселі, звідси і походить назва «чуан-хуан» — «віконні візерунки». Їх можна вважати аналогами традицій­них витинанок в Україні. Краса витятих ножицями чи маленьким но­жиком картин вражала філігранністю і простотою виготовлення, тому мс дивно, що паперові прикраси стали популярними і в інших країнах.

Але папір коштував дуже дорого, і тому перші витинанки були не паперовими, а шкіряними. Розміри їх були маленькі, якраз з шибку маленького віконечка, яке вмуровували прямо в глиняні стіни хати. Віконечок було чотири. Можливо, тому що простір між шибками нагадував хрест, чи наші пращури з повагою ставились до числа чотири: чотири сторони світу, чотири пори року тощо.

З розвитком виробництва папір став більш доступним для селян, і питинанка зійшла з вікон, стала прикрашати стіни, балки, полиці, змі­нювала свою форму і була вже не тільки квадратною, а й округлою, прямокутною, силуетною та ажурною, простою і витонченою.

Уже в XIII столітті витинанки з'явилися у Персії, а в XV ст. через Туреччину потрапили у Венецію, Угорщину і розійшлися країнами ( кропи. У Німеччині, зокрема, наприкінці XVI ст. паперові витинанки використовували для оздоблення книг.

Приблизно в цей же час (XVI ст.) в ужиток входять так звані кустодії, які можна вважати своєрідними прототипами українських вити­нанок. Це були невеличкі шматочки білого паперу, краї яких ажурно Витяті ножицями. Саме вони прийшли на зміну шкіряним і металевим підкладкам під сургучеві й воскові печатки, призначення яких — оздоблювати і оберігати печатки від механічного пошкодження. Па­перові підкладки виходили за краї печатки на кілька сантиметрів, і ним полям надавали ножицями форми квадрата, ромбу, квітки, зірки, розетки. У Центральному історичному архіві України та у Львівському державному історичному архіві збереглися на актах зразки паперо­вих кустодіїв ХVІ-ХІХ ст. Проте уже в другій половині XIX ст. витяті кустодїї на документах виходять з ужитку.

В Україні ж зажили слави народні паперові прикраси, з'явившись десь у середині XIX ст. У селах вони стали чи не основним оздоблен­ням інтер'єру світлиці: мережками з паперу прикрашали полички, сволоки, стіни, горщики для квітів. Якщо раніше хати топилися «по-чорному», то тепер селяни швидко відчули естетичне задоволення від «чистої» хати, яку білили, мазали. Саме з того ж таки естетичного потягу виникла потреба в оздобленні паперовим декором.

Перші українські витинанки — це прості прикраси, вирізані з ко­льорового паперу. Вони мали чіткі, суто графічні форми. Найпрості­шим способом — із паперу, складеного навпіл, — вирізали дерева, вази, птахів, а з паперу, складеного у декілька разів, — хороводи.

Захоплювалися витинанням найчастіше дівчата й жінки, працю­ючи ножицями без попереднього малюнка.

До певного часу на Поділлі паперові витинанки як декор співіс­нували з настінним малюванням, доповнюючи один одного, однак із часом зовсім витіснили його, хоча збереглися у витинанках мотиви і способи розташування орнаменту, традиційні для настінного розпису. Переваги паперової витинанки полягали в тому, що вони прості­ші у виготовленні, їх можна було виготовити одразу кілька, складаю­чи декілька аркушів паперу. Готуючи хату до свят (Різдво, Великдень тощо), паперові прикраси можна було легко оновлювати і замінювати повністю або ж частково, що теж сприяло розвитку цього мистецтва.

Справедливості ради слід зазначити, що часто витинальники не підозрювали, що творять мистецтво. Мабуть, тому що надто мало часу з точки зору історії пройшло від зародження витинального мистецтва. Порівняйте: гончарство існує 1000-ліття, витинанка — близько 100 років.

Розквіт українських народних витинанок припадає на кінець XIX-початок XX століття. Із села вони переходять у місто завдяки міграції сільського населення. У міських квартирах з'являються паперові сер­ветки, фіранки. У деяких школах вводили знайомство з витинанкою як предмет, спрямований на естетичне виховання. Це народне мистецтво викликало суперечки між інтелігенцією, одна частина якої вбачаланеобхідність популяризації витинанки, інша — схилялася до визнання .полемічного мистецтва та ігнорувала витинанки, як примітивізм.

Однак як би не оцінювали витинанки, головне те, що вони не за­лишилися

непоміченими. Незаперечним фактом цінності народного прикладного мистецтва є невичерпний потенціал розвитку творчої уяви, фантазії. Художник І. Рєпін, за його визнанням, прилучився до живопису саме з витинанок, які вирізував у дитинстві разом із сест­рою. Виготовленням витинанок у дитинстві захоплювалися також М. Гоголь, художники Г. Нарбут, М. Добужинський.

Класики української прози Г. Квітка-Основ'яненко та М. Коцюбинський, передаючи дух української хати, місцевий коло­рит, описують у своїх творах, як перед святами діти та молодиці облі­плювали стіни від дверей до божниці вирізаними з паперу квітами, фігурками козаків, а перед образами чіпляли паперових голубів з ажу­рними хвостами. Стіни декорували витинанками під «шпалери».

Казка про те, як з’явилася витинанка

Якось увечері, в одному українському селі, сиділа під хатою дівчина і мріяла про свого коханого, який давно пішов у далеку країну і не повернувся.

Минала хвилина за хвилиною та й настала ніч, але дівчина не помічала цього. Раптом затріпотів біля неї голуб і сів на коліна. Дівчина не сполохалася, бо то був їхній голуб. Він прилетів здалеку. Його брав із собою хлопець – коханий дівчини. Приніс голуб на клаптику паперу звісточку. Вона сповіщала, що хлопець живий-здоровий і незабаром повернеться в село.

Дівчина довго думала: “Яку б відповідь дати?” Потому зайшла до хати, взяла ножиці та папір і почала витинати узор. І як розгорнула папір, то побачила гарну-прегарну витинанку. Вона і незчулася, як це в неї просто вийшло. Прив’язала витинанку-звісточку до голуба, і він поніс її в далекий край коханому. Коли ж коханий повернувся додому, він мав цю витинанку з собою, і як заходив у села, то всім показував її. Люди дивувались чарівному узору. І там, де хлопець проходив, усі почали витинати таку ж красу.

Так в Україні з’явилися витинанки.

Презентація

 Постановка практичного завдання

На сьогоднішньому занятті ви маєте створити в техніці витинанки композицію “Метелик”.

Роботу слід виконувати в такій послідовності.

1.                   Визначити форму метелика.
2.                   Вибрати картон певного кольору, наклеїти паспарту.
3.                   Кольоровий папір скласти навпіл, створити ескіз виробу.
4.                   Ножицями по контуру вирізати композицію.
5.                   Витнути дрібні деталі.
6.                   Наклеїти на контрастне тло (картон з паспарту).

Інструктаж до практичної роботи

Повторення правил техніки безпеки під час роботи з ножицями та різачком.

Фізкультхвилинка.

Практична робота

Виготовлення витинанки „Метелик”.

Індивідуальний, інструктаж та допомога у вирішенні проблемних ситуацій, намагаючись не нав’язувати свої погляди та переконання.

 Підсумок заняття

Аналіз та оцінювання робіт. Виставка дитячих виробів – витинанок.

Прибирання робочих місць та інструментів.