Конспект заняття з ознайомлення дітей 6-го року життя із соціумом за темою «Харків – моє рідне місто»

 

 

 

 

КОНСПЕКТ  ЗАНЯТТЯ

 

з ознайомлення дітей 6-го року життя

 

із соціумом

 

ТЕМА: «ХАРКІВ – МОЄ

 

РІДНЕ  МІСТО»

 

 

                                                         Підготувала 

                                                         Зінченко О.В.,

                                                         вихователь ХНВК № 180

 

 

 

 

Тема: Харків - моє рідне місто.

 

Мета: Розширити та закріпити знання дітей про рідне місто Харків, його пам’ятні місця, архітектурні споруди. Продовжувати вчити виразно читати вірші. Сприяти формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів. Розвивати соціальну, пізнавальну активність, діалогічне мовлення, уміння складати речення описового характеру, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення. Збагачувати  словниковий запас. Виховувати любов і гордість за своє рідне місто, повагу до праці дорослих, до жителів міста, бажання бути гідними громадянами держави, міста.

Словник: Батьківщина, прапор, герб, свобода, незалежність, пам’ятник, струмінь, майстри, гостинний.

 

Матеріал: загадки, вірші про Харків, фізкультхвилинка, ілюстрації, фотографії із зображенням місць Харкова, прапор та герб Харкова, картинки до гри «Пасажирський транспорт», солодощі.

 

Попередня робота: читання та заучування віршів, загадок; розглядання ілюстрацій з видами Харкова; проведення бесід про прапор та герб Харкова, про визначні культурні та пам’ятні місця. промислові підприємства Харкова. 

 

Хід заняття:

Вихователь. Добрий ранок, земляки! Добрий ранок, харків’яни! Я рада зустрітися з вами! Дорогі харків’яни! Яке ж красиве звертання. Як ви гадаєте, діти, до кого я звертаюсь? (До нас).

 

Вихователь. А хто такі харків’яни? (Харків’яни  - люди, які мешкають у Харкові).

 

Вихователь. Ми з вами – харків’яни? (Так).

 

Вихователь. Чи можете ви назвати Харків своїм містом? (Можемо). А чому? (Ми тут народились, живемо).

 

Вихователь. Так. Все вірно. Земля, де народилась людина, називається Батьківщиною. У кожної людини рідна земля одна, як мати. Вона дає життя, годує, напуває, ростить…

 

Вихователь. Давайте згадаємо вірші про рідну землю.

 

1 дитина.   Облітав журавель сто морів, сто земель.

                    Облітав, обходив, ноги, крила натрудив.

                    Ми спитали журавля: «Де найкращая земля?»

                    Журавель відповідає: «Краще рідної немає».

 

2 дитина.   Зацвітає калина, зеленіє ліщина.

                    Небом котиться диво-луна.

                    Це – моя Україна, це - моя Батьківщина,

                    Що як тато і мама – одна!   

 

Вихователь. Молодці, діти! Гарні вірші розповіли. Рідний Харків – це місто нашої великої держави України. А що ще можна сказати про Харків?

 

Дитина читає вірш: Харків – це домівка моя, мама і тато,

                                     Це дитячий садок мій і свято.

                                     Це метелик в зеленому лузі.

                                     Харків - це рідна мова,

                                     Це дотримане чесне слово,

                                     Небо синє, улюблені парки.

                                     Це – рідний прекрасний Харків.

 

Вихователь. Дякую за вірш і хочу спитати вас, діти, а які символи має наш

Харків? (Прапор, герб). Правильно. Що ж ці символи означають? Хто хоче про це розповісти?

Дитина (бере картинку, роздивляється і показує усім). Прапор Харкова зеленого кольору. Зелений колір – це символ життя. На зеленому полі – щит. (Потім дитина показує герб Харкова). А на ньому – герб у вигляді рога. Він наповнений плодами. Це означає достаток, багатство. А ось - золотий жезл зі срібними крилами. Жезл повитий зміями. Змії символізують мудрість.

Вихователь. Чудова відповідь, дякую. Я вам хочу щось запропонувати. Діти, давайте відправимось у подорож нашим рідним містом. Ви згодні? (Так, згодні).

Тож давайте виберемо транспорт, яким ми будемо подорожувати. Харків – велике місто, в якому живе багато людей. Всі вони користуються різним транспортом.   

  

   Вихователь проводить дидактичну гру « Пасажирський транспорт». На столі розкладені картинки із зображенням різного транспорту. Діти підходять по одному, вибирають та показують картинку, називають, що зображено (автобус, трамвай, тролейбус, таксі, маршрутка, метро, автомобіль).

 

Вихователь. Багато транспорту назвали. Який же обрати? Я раджу подорожувати автобусом і вважаю, що ним зручно користуватись: можна зупинитись у будь-якому місці. Вибираємо автобус? (Так).

   - Автобус відправляється з вулиці, на якій розташований наш заклад. Як називається вулиця? (Олімпійська).

   - А чому вона так називається? Як ви гадаєте? (Назва походить від слова «олімпіада»).

   - Що таке олімпіада? (Олімпіада –це спортивні змагання).

   - Яке відношення це має до назви вулиці? (Саме на цій вулиці розташований Палац Спорту).

   - Що проводиться у Палаці Спорту? (Спортивні змагання з хокею, фігурного катання, гімнастики, працюють спортивні секції).

   - Діти, ви все правильне говорите та час вирушати. Але спочатку виконаємо фізкультхвилинку:

Раз – піднятись, підтягнутись.                  (Встають, тягнуться вгору, навшпиньках).

Два – зігнутись, розігнутись.                    (Прогинаються у спині).                          

Три – поплескали в долоні.                       (Плескають у долоні).

На чотири – руки вгору.                            (Піднімають руки вгору).

П’ять – опустили їх додолу.                      (Опускають).

Шість – заходимо в автобус.                     (Крокують на місці).

Сім – сідаймо на місця.

Вирушаємо у подорож, дітвора.

 

Вихователь. Їдемо вулицями звичними.

                        Здрастуй, рідне місто,

                        Горде й величне!

 

Вихователь. Ось і перша зупинка. Щоб вийти треба відгадати загадку:

« Я ходила сюди з татом.

  Там гримить салют на свято.

  Майдан цей – один з найбільших у світі.

  Знають про це дорослі й діти». (Майдан Свободи).

                (Вихователь показує зображення майдану Свободи).

 

Вихователь. Майдан Свободи насправді один з найбільших у світі. А чи знаєте чому він так називається? (Український народ завжди прагне до свободи та незалежності. Він прагне миру, щастя і бажає цього всім народам).

 

Вихователь. Давайте пройдемо майданом та повернемо на центральну вулицю міста Харкова – Сумську. Хто хоче  розповісти, чому вона так називається? (Саме тут пролягав шлях до міста Суми).

 

Вихователь. Вздовж вулиці Сумської знаходиться великий парк.  Чиє ім’я він носить? (Сад  імені Т.Г.Шевченка). Хто бував у ньому, підніміть руки.

 

Вихователь. Хто такий Т.Г.Шевченко? (Видатний український поет, письменник, народний Кобзар). А які вірші Т.Г.Шевченка ви знаєте? («Зацвіла в долині…»,

«Встала весна», «Тече вода з-під явора»).

 

Вихователь показує картинку із зображенням пам’ятника Т.Г.Шевченку. 

Дитина. І дорослі, й діти

               Всі сюди ідуть –

               І найкращі квіти Кобзарю несуть.

 

Вихователь. Так. Біля пам’ятника Т.Г.Шевченку завжди лежать квіти. Харків’яни шанують пам’ять видатної людини, борця за свободу і щастя українського народу.

Щоб продовжити екскурсію, відгадаємо загадку:

                              Струмочок ллється та дзвенить,

                              Вода, мов дзеркало, блищить.

                              А в дзеркалі його ми бачим харків’ян,

                              Будинків височінь і неба синь.

- Що це за струмок? (Дзеркальний струмінь).

   Вихователь показує картинку із зображенням Дзеркального струменя, розповідає: «Це – фонтан – альтанка (бесідка). Йому понад шістдесят років. Перша його назва – Скляний струмінь. Саме він став одним з перших символів нашого міста Харкова.

  Вихователь показує картинку із зображенням головної алеї саду імені Т.Г.Шевченка, коментує: «Вдалині ми бачимо фонтани. Наш Харків називають містом фонтанів. А чому, хто знає? (В Харкові їх дуже багато).

 

Вихователь. І знову для вас загадка:

                      «Тут все гарне і красиве.

                      В парку мешкають лисиці,

                      І ведмеді, і куниці.

                      Слон, жираф, смугасті тигри,

                      Пташки, рибки, крокодили.

                      Всі ми любимо цей парк.

                      Як він зветься? (Зоопарк).

 

Вихователь. Молодці, діти. Правильно відгадали загадку. (Показує картинку із зображенням зоопарку). Ви, майже всі, часто відвідуєте зоопарк. Так? (Так). Зоопарк знаходиться на території парку Т.Г.Шевченка. А що ще там знаходиться? (Дельфінарій). Хто був у дельфінарії, підніміть руки.

 

Вихователь. Діти, а де ви ще буваєте з батьками, крім дельфінарію та зоопарку?   (У цирку, ляльковому театрі, театрі опери та балету, дитячій залізниці тощо).

Вихователь з дітьми розглядають ілюстрації.

 

Вихователь. А в яких музеях ви були? ( У музеї природи, художньому та історичному музеях).

Вихователь. Мені дуже приємно чути, що ви відвідуєте такі місця. Я лише хочу додати, що наш Харків велике, гарне, старовинне місто: йому понад 300 років. Деякі назви вулиць, пов’язані з тим, які люди у ньому жили, чим вони займались. Наприклад, Гончарівка. Там жили гончарі. Хто такі гончарі? (Це люди, які виготовляли з глини посуд: тарілки, чашки, глечики, горщики, а також дитячі іграшки, свистунці. (Розглядають картинки).

 

Вихователь. А ще є вулиця Коцарська. На цій вулиці жили майстри, які ткали кольорові килими з довгою ворсою. Ці килими називались коцами. Звідси і назва вулиці – Кацарська. (Показує картинку).

 

Вихователь. І у наш час Харків залишається містом майстрів, трудівників. Щоб жити, існувати, нам усім треба їсти, пити, одягатись, взуватись, нам потрібні меблі, посуд. Для цього треба працювати. Діти, а які підприємства є у Харкові? Що вони виготовляють? (Фабрика «Бісквіт-шоколад», фабрика морозива «Хладик», молокозавод «Ромол», декілька хлібозаводів, різні підприємства, що виробляють меблі, шиють одяг, виготовляють взуття тощо).

 

Вихователь. Усі відповіді правильні. Діти, давайте підберемо гарні слова для нашого міста Харкова. Який наш Харків? (Великий, рідний, любимий, красивий, чистий, цікавий, гарний, приємний, чудовий, старовинний, ласкавий, прекрасний).

 

Вихователь. Він ще й гостинний, завжди радо зустрічає гостей, друзів. Швидко плине час. На жаль, малята, наша екскурсія завершується. Вам сподобалось? Що саме? Про що ви б хотіли розповісти своїм друзям, знайомим?

 

Вихователь. А закінчити нашу екскурсію я пропоную віршами про наше рідне місто.

 

Дитина. Я люблю свій рідний край,

               Своє прекрасне місто,

               І храмів вічний передзвін,

               І сонце промінисте.

               Плакучі верби навкруги,

               В саду рясну калину,

               Лопані рідні береги

               Ніколи не забуду.

 

Дитина. В Харкові жити нам, радіти.

               Місто величезне, чудове,

               Місто це, немов казкове,

               Старовинне, немов нове.

 

Дитина. Слава місту, яке ми любимо!

               Слава Харкову, яким пишаємось.

               А гостям ми скажемо:

               «Кращі побажання ви прийміть від нас:

               І в нас, і у вас хай буде гаразд,

               Щоб ви і ми щасливі були!»

   Вихователь. Дякую усім! А діточок я хочу пригостити солодощами, що виготовлені на Харківській кондитерській фабриці «Бісквіт-шоколад». (Вихователь пригощає дітей).