Конспект заняття з соціальної та фінансової програми дітей дошкільного віку «Афлатот» на тему «Найважливіші люди в моєму житті» (середня група)

Червоноградська міська рада Львівської області

Заклад дошкільної освіти ясла-садок №1 комбінованого типу

 

 

 

 

 

 

Конспект заняття

 з соціальної та  фінансової  програми  дітей дошкільного віку «Афлатот» на тему «Найважливіші люди в моєму житті»

(середня група)

 

 

 

                                                                                                                Укладач:

                                                                                                                     Ляшук С.М.,

                                                                                                                   вихователь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета:

- вчити визначати і називати всіх членів своєї сім’ї, цінувати роль кожного члена сім’ї, його важливість;

- закріпити знання дітей про немовлят та їхні «потреби»;

- збагачувати словник дітей словами: новонароджені, немовлята;

- розвивати мислення, пам’ять, уяву, дрібну моторику рук під час малювання;

- виховувати дбайливе, шанобливе ставлення до близьких людей.

 

    Матеріал:

  Демонстраційний: іграшка Афлатун, кошик з немовлям (лялька), смайлики – сумний та веселий, аудіозапис пісні Афлатуна, легка музика, ілюстрації до казки «Малюк в кошику», жабка-іграшка, вірші про батьків.

  Роздатковий: маски жабенят, кольорові олівці, аркуші паперу прямокутної форми з наклеєною рамочкою.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                        Хід заняття

Діти стоять півколом, виконують пальчикову вправу:

                       Сонячний промінчику,

                       Ямочки на щічках.

                       Спить маленька лялечка,

                       Локони розсипались,

                        Ручки – вітрячками.
  Вихователь. Діти, декілька років тому, ви народилися у своїх батьків і вас називали новонародженими. А що ви знаєте про новонароджених малюків?         -  Що роблять малюки?

-  Чого потребують малюки?

-  Чи можуть малюки жити одні? (Відповіді дітей)

(Стук в двері. Заходить Афлатунчик з кошиком. Говорить тихим голосом)

  Афлатун. Добрий день, мої малята. Подивіться з ким я до вас завітав сьогодні. Ви знаєте хто це? (Немовля) Мене попросили за ним наглянути. А чи знаєте ви щось про немовлят? (Так)

 (Ставить кошик на кріселко. По протилежних кінцях коврика кладе два смайлика – веселий та сумний.)

 Вихователь. Зараз я буду говорити вам твердження, і якщо ви вважаєте, що воно вірне, вам треба стрибати до веселого смайлика, а якщо твердження невірне – до сумного.

(Діти стають посередині коврика, перший, хто дострибає да смайлика, повинен пояснити, чому він (вона) вважають, що ви говорите правду або неправду.)        

-  Малюки потребують молока.

-  Малюки потребують газованої солодкої води.

-  Малюки потребують шоколаду.

-  Малюки потребують турботи батьків.

-  Малюки можуть спати на вулиці.

-  Всі діти потребують всього того ж, чого потребують малюки.

  Вихователь. Молодці, ви вправно все робили і пояснювали. Сідайте , будь-ласка, на місця. Кожній дитині потрібна родина, яка любить її і піклується про неї.   (Малюк в корзинці заплакав) Напевно вже час їсти малюку.   

 (Стук в двері прийшла мама і забрала малюка, подякувавши Афлатунчику за те, що він його доглянув та дала ілюстрації )

  Вихователь. Ось послухайте, яку чудову історію розповіла мені мама цього малюка.

  (Роповідь казки «Малюк в кошику» з показом ілюстрацій. Під час розповідання діти імітують звуки тварин, про яких говориться в казці і наслідують їх рухи за показом вихователя)

   Вихователь. Про кого була казка? (Діти відповідають)

-  Які тварини хотіли забрати малюка до себе?

-  Чому вони не змогли б піклуватися про малюка?

-  Що потребував малюк? (знайомство з поняттям «потреби»)

  Афлатун. Як пощастило цьому малюку. Вони стали для нього особливими  найважливішими в житті людьми. Подивіться, хто до нас стрибає? (жабка) Це ж жабка з казочки до нас завітала і хоче з нами погратися. Давайте на мить всі станемо маленькими жабенятами.(Вдягають маски жабенят)

                                Фізкультхвилинка

Жабки вранці піднімались

І щосили потягались. 

Потім довго умивались, 

Рушничками розтирались. 

Лапками махали 

Тулуб нахиляли. 

І собі стрибали 

Дружно у водичку. 

Жабкам зелененьким 

Жити не сумненько.

(Діти виконують рухи, згідно словам. Жабка стрибає до дверей, діти скидають маски) 

  Вихователь. Жабка з нами погралася і пострибала до своєї родини, адже вони для неї є особливими. А чи є у вашому житті особливі люди?

-  Чому вони для вас особливі?

-  Як ви показуєте їм, що вони для вас означають?

-  Що вам подобається з ними робити? (Відповіді дітей)

 Вихователь. Дітки, коли люди люблять один одного, дуже важливо піклуватися, говорити, як сильно ми любимо їх, проявляти свою любов через добрі справи. Хто-небудь, коли-небудь зробив для вас добру справу? Наприклад, обняв вас, подякував за що-небудь, запропонував зробити щось разом? (Відповіді дітей)

- Як ви показуєте близьким, що любите їх?

-  Розкажіть про те, що ви роблите разом з близькими людьми, як кожен член сім'ї піклується про потреби сім'ї, такі як їжа, житло, одяг, турбуються один про одног.

  (Розповіді дітей, читання віршів дітьми)

Хто розкаже мені казку,                        Тато сильний і завзятий,

Хто щедріший всіх на ласку?                Він господар в нашій хаті.

Ти, матусю, наймиліша!                         Все майструє, все ладнає,

В цілім світі найрідніша!                        Бо для всього хист він має.
Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить, ніжно любить,
Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненька!

   Вихователь. Ось які у вас рідні. А зараз сідайте, будь-ласка, за столики та намалюйте в рамочках, які ми з вами підготували, найближчих вам людей. Це будуть ваші фотографії. Потім ми їх покладемо в коробочки для Подорожей.

  (Діти малюють, звучить легка музика, Афлатунчик ходить між рядами та дивиться, запитує хто на малюнку)

  Афлатун. Які ж гарні у вас рідні люди вийшли на ваших фотографіях. Як швидко промайнув час за вашими цікавими розповідями, але мене теж чекають дома найближчі, найрідніші, особливі для мене люди. Буду я до них поспішати, до побачення малята, до нових зустрічей.

(Афлатун виходить під свою пісню, діти підспівують.)