Червоноградська міська рада Львівської області
Заклад дошкільної освіти ясла-садок №1 комбінованого типу
Конспект заняття
з соціальної та фінансової програми дітей дошкільного віку «Афлатот» на тему «В чому я потребую»
(середня група)
Укладач:
Ляшук С.М.,
вихователь
Мета:
- ознайомити з поняттями “потреби» та «бажання», вмінням розрізняти та називати їх виділяючи основні потреби людини : їжа, вода, одяг, житло;
- закріпити вміння розповідати про свої потреби, відповідати на запитання вихователя;
- удосконалювати знання про різні «товари» і як вони задовольняють наші потреби;
- збагатити словник дітей словами: потреби, бажання, товар, гроші;
- формувати вміння користуватися узагальнюючими словами;
- розвивати логічне мислення, раціональність, спостережливість, мовлення, уяву під час створення колажу;
- виховувати економічну свідомість, вміння співчувати дітям, які потребують.
Матеріал.
Демонстраційний: іграшка Афлатун, скринька для подорожей з картинками товарів, дві коробочки: «Потреби», «Бажання», слайди «Товари», ілюстрації: щасливі та сумні діти, картинки із зображенням різних товарів до ігор: «Види товарів», «Що я візьму в першу чергу», 2-а аркуша А3 – жовтий та синій, аудіозаписи: пісня Афлатуна, спокійна музика.
Роздатковий: коробочки Афлатуна з наліпками різних товарів.
Хід заняття
Діти стоять півколом.
Вихователь. Давайте привітаємось, (Добрий день)
Давайте посміхнемося, (Посміхаються)
Давайте в очі глянемо, (Повертаються один до одного)
І нам тепліше стане. (Сідають)
- Діти, давайте пригадаємо, що можна купити в магазині? (відповіді дітей)
Відгадай, як теє зветься,
Що за гроші продається.
Це є не чарівний дар
А простий собі … (товар)
- Так, одяг, взуття, меблі, продукти харчування, іграшки та багато іншого називають товаром. Всі ці товари продаються в різних магазинах. Давайте пограємо гру.
Гра «Види товарів».
Мета: закріпити вміння дітей називати товар та магазин в якому він продається, вживати узагальнюючі слова, знаходити зайве на малюнку. Розвивати пам’ять, увагу, мовлення.
Хід гри. Вихователь пропонує дітям знайти зайву річ на картинці й визначити, яким словом можна назвати решту всіх речей та назву магазину в якому вони продаються: морозиво, торт, лялька, цукерки; стілець, шафа, крісло, праска…
Вихователь. А що нам потрібно мати, щоб купити всі ці товари? (Гроші) Є багато товарів. Одні з них необхідні для життя, без яких ми не можемо жити. Це їжа, вода, одяг, та житло. (показ слайдів) Ці товари задовольняють наші потреби. А ось іграшки, солодощі, різні розваги(слайди)- без них ми можемо прожити. Це все наші бажання. Їх ми можемо купити, коли будемо мати найнеобхідніше.
(Виставляю на дошці ілюстрації: щасливі та сумні діти)
- Подумайте і скажіть, яким дітям захочеться бавитися, тим, що добре поїли, мають одяг, житло чи в яких немає цього? (Відповіді дітей)
- Так, діткам на 2-ій ілюстрації спочатку треба вгамувати голод, спрагу. Отже, якщо ми не задовільнимо основні потреби, то й не будемо мати настрою здійснювати свої бажання, нам не захочеться бавитися, веселитися, бо ми хочемо в той час їсти та пити. (Стук в двері, заходить Афлатун зі скринькою, співаючи пісеньку (запис))
Афлатун. Добрий день хлопчики й дівчатка. Подивіться скільки всього я собі придбав. А скільки грошей на це витратив. (Відкриває скриньку для подорожей)
Вихователь. Ану ми з дітками подивимося, що ж в тебе тут є. Ой, як багато всього. А ти знаєш, що є різний товар, який задовольняє потреби та бажання людей.
Афлатун. Ні, я не знаю. Допоможіть мені відібрати товар, який мені більше потрібний, я буду вам дуже вдячний.
Д/г «Що я візьму в першу чергу»
(дві коробочки: Потреби та Бажання)
Мета: закріпити знання дітей про бажані та необхідні речі для життя людини, називати основні потреби людини для виживання: їжа, вода, одяг, житло; розвивати логічне мислення, спостережливість, мовлення.
Хід гри. Кожна дитина бере по одній речі зі скриньки та кладе в одну з коробочок, обґрунтовуючи свою дію. Вихователь спонукає дітей до роздумів про те, чи є бажання придбати той чи інший товар.
Вихователь. Ось бачиш Афлатунчик, скільки речей ти міг би не купувати. Дітки, а як ви думаєте, чому ми не можемо жити без їжі? (Відповіді дітей)
- А іграшки, морозиво, солодощі дуже важливі для нас?
- Чому це не дуже важливо для нас?(Відповіді дітей)
(Обговорення категорій «Потреби» та «Бажання»)
Вихователь. Яку їжу нам необхідно їсти?
- Чи необхідне нам житло? Чому?
- Навіщо нам мати одяг?
(діти відповідають на запитання, та обґрунтовують свою думку)
Вихователь. Давайте подивимося як Аафлатунчик і ви запам’ятали, що потрібно купувати в першу чергу. Якщо потрібно – ви стрибаєте, а ні – повертаєтеся вправо та вліво.
Фікультхвилинка
Ми пішли по магазинах, (діти крокують)
Та й купили їжу.
Ще купили ми цукерки
І солодку воду.
Прикупили одяг вдітись,
Ще й нову машинку.
Наші ніжки утомились,
Хочуть вже присісти.
Вихователь. Молодці, ви добре все запам’ятали. Все що не відноситься до категорії «Потреби», відноситься до категорії «Бажання». Це все те, що ми можемо мати в нашому житті, але ми не потребуємо цих речей для того, щоб вижити. Як ви думаєте, чи важливо мати машину? (відповіді) Так, ми б хотіли мати машину, але ми не потребуємо її, так як можемо жити без неї. Ваші батьки старанно працюють, щоб заробити гроші і щоб придбати товари, які потребує сім’я – такі, як їжа, вода, житло, а також товари, які сім’я хотіла б мати: цукерки, машину, іграшки і т.д. А зараз подумайте і розкажіть, що б ви купили в першу чергу? (Розповіді дітей)
(На дошці прикріплені 2-а аркуша А3 – жовтий та синій) Вихователь. Молодці, а зараз візьміть картинки, які лежать у ваших коробочках для Подорожей з Афлатуном, та прикріпіть їх: з потребами - на синій аркуш, а з бажаннями - на жовтий.
(Створення колажу «Потреби та бажання». Діти підходять до аркуша, який їм потрібний і прикріпляють. Звучить спокійна музика.)
Вихователь. Ось бачиш Афлатунчик (розглядають колаж) є багато всього, чого б нам хотілося, але важливо, в першу чергу, витрачати гроші на те, що нам дійсно потрібно. Дітки дарують тобі цей колаж.
Афлатун. Дякую вам, я сьогодні дізнався багато нового, і тепер в першу чергу буду купувати те, що мені потрібно, а вже потім – чого я бажаю. Про все це я розкажу своїм друзям і покажу їм вашу прекрасну роботу. Мені вже час. До побачення! (Діти співають пісню Афлатуна і він виходить)