Заняття з пізнавального
розвитку за темою :
.
ТАКА ПОТРІБНА РІЧ – ТЕЛЕФОН
МЕТА: ознайомити дітей з правилами складання оголошень, користування телефоном, з історією появи і розвитку телефону, розширювати знання про засоби зв'язку. Закріпити правила мовного етикету при спілкуванні по телефону, знання номерів телефонів служб екстреної допомоги: пожежної, міліції, швидкої допомоги. Розвивати мислення, зв’язне мовлення, творчі здібності, уяву, увагу. Формувати життєву компетентність, навички поведінки у стандартних життєвих ситуаціях. Виховувати ввічливість, дружелюбність, комунікабельність, акуратність при виконанні робіт.
Попередня робота: слухання казки К.Чуковського «Телефон», вивчення домашньої адреси, телефони екстреної служби.
Матеріал: ноутбук, екран, міні – довідки з номерами служб екстреної допомоги, телефонні апарати.
Хід заняття:
Вихователь : Діти, сьогодні зранку по дорозі в дитячий садок я знайшла в’язку ключів. Я взяла їх з собою і тепер хочу вас запитати: що ж мені з ними робити? (Міркування дітей). Треба терміново відшукати власника, адже тут можуть бути і ключі від квартири. Отже , хтось не зможе потрапити до свого помешкання. А як же мені знайти цю людину? (Відповіді дітей).
Вихователь підводить дітей до думки, що треба розклеїти оголошення.
Складання тексту оголошення
Вихователь : Складаємо разом таке оголошення, визначимо, що слід вказати, а що ні. Чи варто детально описувати, які саме ключі знайдено? (Відповіді дітей). Ні , адже ними може заволодіти нечесна людина. Треба лише вказати місце знахідки. А яка ще інформація необхідна? Звісно , номер телефону, за яким
власник ключів зможе з нами зв’язатися. А чи слід вказувати свою адресу? Авжеж , ні! Адже нею можуть скористатися непрохані гості.
Разом з вихователем створюють текст оголошення.
Вихователь : Скажіть, будь ласка, як ми дізнаємося, що до нас телефонує власник саме тих ключів, які ми знайшли? (Міркування дітей). Треба спитати про кількість ключів, їхню форму, колір, наявність брелока, і лише якщо його опис відповідатиме нашій знахідці, можемо зустрітися з ним і показати ключі.
Вихователь демонструє дітям в’язку ключів, вони описують їх за наведеними вище ознаками, визначають подальші дії щодо розв’язання ситуації.
Вихователь : Отже, у нашій ситуації на допомогу приходить телефон. А що ми знаємо про телефон? Для чого потрібен телефон? Чи завжди були телефони? Якими були телефони раніше? Хочете про це дізнатися? (Відповіді дітей). Діти , я хочу запросити вас в минуле телефону. (Вихователь разом з дітьми розташовується біля екрану телевізора. На екрані з'являються слайди).
Презентація про виникнення телефону.
(Бесіда про різновиди телефонів)
Вихователь : Ви маєте вміти користуватися телефоном. У кожного телефону є свій номер. Це допомагає нам зателефонувати саме тій людині, якій потрібно? (відповіді дітей). Діти, а чи вмієте ви вірно спілкуватися по телефону? Чи не потрапляєте, бува, у незручні ситуації? (Відповіді дітей). На запитання: «Чи вмієте ви розмовляти по телефону?» − кожен напевно відповість позитивно. Телефон, особливо мобільний, став не просто необхідністю, а першочерговою потребою. Та слід пам'ятати, що телефон, перш за все, засіб для спілкування. І телефонні розмови також мають свої правила. А чи знаєте ви їх добре? Чи завжди вони важливі і чи існують взагалі? Пропоную вам подивитися мультфільм тітоньки Сові «Телефонний етикет».
Перегляд мультфільма.
Правила телефонної розмови
|
Вихователь : А у яких іще випадках телефон стане у пригоді? (Діти наводять приклади).
Стук у двері.
(Забігає Маша в руках тримає спички і бенгальські вогні). Розігрування ситуації (пожар, медична допомога, поліція). Діти по черзі визивають екстрені служби.
Вихователь : А зараз діти, ми з вами власноруч створимо телефонні міні – довідники . (Діти розмальовують свої міні – довідники ).
Вихователь : Ось яка потрібна річ телефон! Він наш добрий помічник, друг і навіть рятівник. (Телефонний дзвінок , дзвінок від хазяїна ключів, повернення ключів.)