Конспект "Здорове харчування - запорука здоров'я"

Позакласний захід

4 клас ІПК

Тема: Здорове харчування – запорука здоров’я.

Мета. Виховувати культуру харчування, пропаганда здорового способу життя серед учнів; ознайомити із понятям «продукти харчування», пригадати назви українських народних страв; визначити залежність здоров'я людини від впливу на нього продуктів харчування; виховувати прагнення берегти своє здоров'я, як найдорожчий скарб, вести здоровий спосіб життя.

Обладнання:.таблиця «Поживні речовини», ілюстрація «Здорове харчування», мультфільми, рисунки продуктів харчування, книга рецептів українських страв, загадки, прислів’я.

 

Хід заняття

І. Вступне слово.

- У всі часи люди особливу увагу звертали на своє здоров'я, піклувалися про нього, винаходили все нові й нові ліки від хвороб і способи зміцнити свій організм і залишатися бадьорими на довгі роки.

Наші предки вважали, що хвороби людям приносять злі духи, або чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби пов'язували із карою богів, рятуючись від якої, люди намагалися задобрити їх дарами і жертвами.

Серед своїх богів давні греки з особливою шаною ставилися до бога лікування Асклепія та його доньок — Гігієї та Панацеї. Перша вміла запобігати захворюванням (звідси назва галузі медицини — гігієна), а друга - лікувала та зцілювала людей (звідси вислів: «Панацея від усіх бід»).

Міцне здоров’я багато в чому залежить від правильного харчування.

2. Бесіда «Що ми знаємо про їжу та харчування?»

- Скільки разів на день, на вашу думку, має харчуватися дитина, щоб рости здоровою?(4 – 5, сніданок, обід, вечеря, 1 – 2 перекуси)

- Які речовини мають складати найбільшу частину нашої їжі? Вони будують наш організм і дають енергію.(Білки, жири, вуглеводи)

- Які речовини також дбають про наш організм? Містяться у фруктах та овочах.(Вітаміни, мінерали)

- А яка рідина допомагає розчинити ці речовини в нашому тілі? Її треба вживати щодня не менше 1,5 літри.(Вода)

- Допоможіть мені розташувати продукти харчування біля речовин, яких багато у цих продуктах.(Діти розташовують ілюстрації біля відповідних речовин: риба – білки, морква – вітаміни…)

Слово вчителя

Правильне харчування - це основа тривалого та плідного життя, запорука здоров'я, бадьорості, гарантія профілактики різних недуг.

Ми їмо для того, щоб жити. А жити - це значить одержувати енергію.

Денний раціон людини повинен містити рекомендовану кількість і співвідношення білків (м’ясо, риба, молочні продукти, яйця), жирів і вуглеводів, а також мінеральних речовин і вітамінів.

3. Вплив вітамінів на здоров’я людини.

Відгадування загадки

Без цукру я завжди скучаю,

Тож швидше дайте мені чаю!

Я ж – вітамінів вам сто тон!

Усі впізнали? Я… (лимон).

Слухання вірша

Всі вітаміни смачненькі

І солодкі, і кисленькі.

Їжте діти їх охоче

Кожен, хто коли захоче.

Щоб були ви здоровенькі

І красиві й рум’яненькі,

Щоб росли міцними й дужими,

До хвороб були байдужими.

Вітаміни А, В, С, Е, Д —

Кожен їх кругом знайде.

В рибі, яйцях, фруктах, дині,

В моркві, полуниці, сливі

2. Перегляд фрагменту мультфільму про здорове харчування.(«Смешарики. Пин-код. Исправительное питание»)

3. Обговорення мультфільму

- Чому героям стало зле, коли вони тікали від няні?(Тому що їм не вистачало сил і здоров’я, оскільки вони відмовились вживати вітаміни)

4. Шкідливі продукти харчування.

«Мозковий штурм»

• Назвіть все, що спадає на думку, коли чуєте фразу «шкідливі продукти». (Діти дають відповіді)

Визначення шкідливих продуктів харчування. Експеримент з чіпсами.

Вчитель кладе на серветку декілька шматочків чіпсів, затискає у долоні, а потім демонструє серветку із залишками жиру та барвників.

Топ-5 найшкідливіших продуктів харчування

1. Жувальні цукерки, пастила, «мейбони», «чупа-чупси». Мало того, що цукор псує зубну емаль, хімічні добавки і фарбники, які містяться в подібних продуктах у величезних кількостях, завдають удару по всьому організму.

2. Чіпси, як кукурудзяні, так і картопляні, - дуже шкідливі для організму. Чіпси - це ніщо інше, як суміш вуглеводів і жиру, в оболонці фарбників і замінників смаку. Нічого хорошого не принесе поїдання картоплі-фрі.

3. Солодкі газовані напої - коктейль з цукру, хімії і газів прискорює розподіл по організму токсинів. Кока-кола, наприклад, чудовий засіб від вапняного накипу і іржі. Газовані солодкі напої шкідливі і високою концентрацією цукру - в еквіваленті чотири-п'ять чайних ложок, розбавлених в стакані води. Тому, угамувавши спрагу такою газованою водою, ви вже через п'ять хвилин знову захочете пити.

4. Шоколадні батончики. Хоча в чистому виді какао вельми корисне, в шоколадних плитках, які поступають до нас у продаж чисте какао міститься в мінімальних кількостях. Корисний плід хімічними добавками, генетично модифікованими продуктами, фарбниками і ароматизаторами.

5. Алкоголь навіть в мінімальних кількостях заважає засвоєнню вітамінів. Окрім цього - завдає удару по системі травлення. А ще, спиртомісткі продукти - рекордсмени по кількості калорій.

5. Складання меню на день

Діти працюють в групах

6. Узагальнення знань учнів

Перегляд мультфільму «Абетка харчування»

7. Відгадай загадку

Морква, біб і цибулина,

бурячок і капустина,

ще й картопля — шусть у горщик.

Ну й смачний ми зварим ... (борщик).

Довго з тіста їх ліпили,

у окропі поварили.

Потім дружно ласували,

ще й сметанки додавали. (Вареники)

Що за хліб такий святковий на рушник вмостився новий?

(Коровай)

І поживне, і смачне,

біле, пінне, запашне.

Залюбки малята п’ють,

здоровенькими ростуть. (Молоко)

І пухкенька, і смачна.

Із пшениченьки вона.

Зі здобного тіста,

проситься, щоб з’їсти. (Пампушка)

• Існує багато корисних українських страв, з якими ви можете ознайомитись у нашій книзі рецептів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Словничок українських народних страв

БАНУШ — страва типу мамалиги. Свіжозібрані вершки кип'ятили, солили, обварювали в них кукурудзяне борошно 20-25хв не мішаючи, знімали з вогню й ретельно розтирали, доки на поверхні не виступало масло. Потім солили, розбивали 1 жовток, додавали 1 ложку цукру і 1 ложку масла. Виготовляли бануш переважно у гірських районах та передгір'ях Карпат головним чином на свята для гостей. Їли з бринзою, сиром.

ВАРЕНИКИ — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання могла бути пісною чи скоромною — залежно від християнського календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу й навіть борошно.

БОРЩ — одна з найпопулярніших українських страв.

БАЛАБУШКИ (балабухи) — невеличкі булочки круглої форми з кислого тіста. Пекли їх у святкові дні чи в неділю найчастіше з пшеничного або гречано-пшеничного борошна. У деяких районах (Слобожанщині, півночі Полтавщини) балабушки не пекли, а варили.

ВЕРГУНИ — просте печиво, нехитрі ласощі, які виготовляли із прісного тіста на яйці й сироватці або маслянці. Тісто для вергунів розкачували у тонкий корж, різали на прямокутники чи ромби, у яких робили внутрішній надріз. Потім вивертали усередину надрізу раз чи двічі і смажили у киплячій олії до золотавого кольору. Робили вергуни й іншої форми: тонкі пластівці з тіста змащували олією і згортали рулетом, а потім пекли у негарячій печі, однак перевагу віддавали вергуни, виготовленим у перший спосіб.

ГАЛУШКИ — типова для української кухні страва. Прісне тісто, замішане на воді чи сироватці з яйцем, розкачували качалкою, щоб товщина коржа була 1 — 1,5 см. Різали тісто смутами шириною 2—3 см, потім відщипували від кожної невеликі шматочки і кидали в підсолений окріп (кипляче молоко, м'ясну або овочеву юшку).

ДЕРУНИ (драники, драчаники, терчаники) користувалися великою популярністю у народній кухні, особливо у північних районах України. Сиру картоплю терли на тертушці, зливали зайву рідину, додавали ложку-дві білого борошна чи картопляного крохмалю, яйце, терту сиру цибулину, ретельно розмішували і смажили оладки на олії чи смальці.

ЗАТІРКА — одна з найдавніших страв, поширених серед слов'янських народів. Круте підсолене пшеничне на яйцях тісто розтирали з мукою у дерев'яних ночовках дерев'яною ложкою, кописткою або рукою доти, доки не утворювалися кульки розміром з горошину чи квасолину. Їх варили в окропі або молоці, іноді у м'ясній юшці.

ЗУБЦІ готували з пророщеного (окільцьованого) ячменю, який висушували, підсмажували й варили, як кашу. 3убці (як і путря, кваша, тобто страви з використанням солоду) мали солодкуватий смак і вважалися ласощами.

КАПУСНЯК (капуста засипана, капуста з пшоном) — друга за значенням після борщу рідка овочева страва. Квашену капусту дрібно сікли, заливали окропом і варили з картоплею, морквою та пшоном. У готовий капусняк клали засмажену на салі цибулю і ще раз проварювали.

КЛЬОЦКИ (клюски) — страва, що готувалася аналогічно галушкам, але з до-повнювачами. Прісне (як на вареники чи галушки) тісто замішували з м'ятою вареною картоплею, свіжим кисломолочним сиром, виробляли кульки й варили їх в окропі, поки ті не спливали.

КУЛІШ — страва, схожа за способом приготування на крупник, але роблена з пшоняних крупів. Куліш було легко готувати не тільки в домашніх умовах, тому він мав ще одну назву — польова каша. Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником.