Конспекти лекцій 10 клас, рівень стандарту

 

ВСТУП

Пара 1.

Тема пари: Повторення початкових понять про органічні речовини

Мета пари:

навчальна: повторити склад, будову, особливості вуглеводнів, розглянутих під час вивчення хімії 9 класу; ознайомити учнів з принципами їх класифікації

розвиваюча: розвивати логічне мислення, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки

виховна: виховувати цілеспрямованість, самостійність

Очікувані результати навчання

Знаннєвий компонент

називає десять членів гомологічного ряду алканів

розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів

Діяльнісний компонент

складає молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів, етену, етину; рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування).

Ціннісний компонент

обґрунтовує застосування метану, етану, етену, етину; роль органічних сполук у живій природі;

оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;

висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.

Тип пари: урок повторення і систематизації знань.

Форми роботи: фронтальна робота, самостійна робота учнів.

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), наочні (демонстрація), практичні (виконання вправ).

Обладнання: моделі молекул вуглеводнів, набір для складання кулестержневих моделей молекул.

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

 

сполук?

Чому органічну хімію називають «хімією сполук Карбону»?

Чому атоми Карбону можуть утворювати хімічні зв’язки один з одним?

        Які ще хімічні елементи лежать в основі будови органічних

 

Як ви гадаєте, з чим це пов’язано?

3. Повідомлення теми пари
4. Узагальнення і систематизація знань

Бесіда:

• Чому  органічних сполук більше, ніж неорганічних?
• Яке значення органічних речовин на нашій планеті?
• Які органічні речовини називаються вуглеводнями?

 

Робота в 4 групах (кожна група працює з певною речовиною)

Завдання 1. Зобразити молекулярну та структурну формули речовин

Завдання 2. Обчислити відносні молекулярні маси та масові частки елементів у даних речовинах, порівняти їх.

Завдання 3. Спрогнозувати фізичні властивості речовини за планом:

1. агрегатний стан,
2. розчинність у воді,
3. легший чи важчий від повітря,
4. приблизні температури кипіння

Завдання 4. Скласти рівняння реакцій:

1.                   Горіння 2.Хлорування 3.Гідрування 4.Розкладу  5. Дегідрування

Результатом роботи в групах є заповнення таблиці

«Основні вуглеводні»

	метан	етан	етен	етин
Склад (молекулярна та структурна формули)
Відносна молекулярна маса
Масові частки елементів
Фізичні властивості
Хімічні властивості
Застосування

 

«Хімічний практикум» (робота в парах)

І. Які з реакцій можливі? Закінчіть їх, назвіть тип реакції та її продукти:

C₂H₆ + H₂  C₂H₂ + O₂ C₂H₄ +Cl₂

C₂H₂ + HBr CH₄+ HBr

C₂H₂ + H₂ 

ІІІ. Задача. Який об’єм кисню потрібний для спалювання 8 л етену? Який об’єм вуглекислого газу утвориться (24 л, 16 л)?

 

Самостійна тренувальна робота за варіантами (додаток 1)

6. Підсумки пари, домашнє завдання

Вивчити матеріал пари. Повторити основні класи органічних сполук.

Додаток 1.

Варіант 1

1. Всі органічні сполуки містять:

1. Карбон і Гідроген;
2. Оксиген і Гідроген;

3. Нітроген і Сульфур;
4. Карбон і Фосфор

 

2. Метан застосовують:

5. як паливо,
6. як ліки;
7. для зварювання металів;

8.               як сировину для одержання інших органічних речовин

3. До якого типу реакцій відноситься реакція хлору з метаном?

а) обміну; в) заміщення;

4. Вуглеводні – це …. 5.Закінчіть рівняння реакцій:

г)розкладу.

б) приєднання;

a) C₂H₆ + Cl₂  b)C₂H₂ + 2HBr  c) C₃H₈ + O₂ 

6. Здійсніть перетворення: C₂H₆ – C₂H₂ – C₂H₄ – C₂H₅Br
7. Який об’єм кисню потрібний для спалювання 4 л пропану (н.у.)? Який об’єм вуглекислого газу утвориться?

 

Варіант 2

1.                   Яка валентність Карбону в органічних речовинах: А) 1;  Б) 2; В) 3; Г) 4.
2. Молекула метану має форму:

1. піраміди
2. трикутника,

3. октаедра,
4. тетраедра

3. До якого типу реакцій належить відноситься реакція етилену з бромом ?

1. обміну
2. заміщення;

 

3. приєднання
4. розкладу.

 

Пара 2

Тема пари: Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів (метан, етен, гліцерол, етин) оксигеновмісні (метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота) нітрогеновмісних (аміноетанова кислота) органічних речовин

Мета пари:

навчальна: узагальнити і систематизувати знання про властивості найважливіших оксигеновмісних органічних речовин  на основі складу їх молекул та застосування – на основі властивостей, продовжувати формувати вміння  складати рівняння хімічних реакцій та розв’язувати задачі на прикладі органічних речовин;

розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; виховна: виховувати цілеспрямованість, самостійність, наполегливість Очікувані результати навчання

Знаннєвий компонент

учень розуміє належність речовин за їхнім складом до оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук

Діяльнісний компонент

учень складає молекулярні, структурні і напівструктурні формули метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот;

рівняння реакцій: що описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації).

Ціннісний компонент

учень обґрунтовує застосування метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; роль органічних сполук у живій природі;

оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;

висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування

Тип пари: урок формування вмінь та навичок;

Форми роботи: фронтальна робота, робота в групах, робота в парах, самостійна робота учнів.

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), наочні (демонстрація), практичні (виконання вправ).

Обладнання: моделі молекул вуглеводнів, набір для складання кулестержневих моделей молекул, зразки оксигеновмісних органічних речовин, картки з завданнями.

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Мотивація навчальної діяльності

Бліц «Впізнай речовину»

1. Дуже отруйний спирт, 15 мл якого викликають сліпоту (метанол)
2. Мономер білків (амінокислота)
3. Застосовується  у  кремах для зволоження та пом’якшення шкіри

(гліцерол)

4. Є незамінним продуктом при консервуванні овочів (оцтова кислота)
5. Утворюється при бродінні глюкози (етанол)

Що спільного між цими речовинами? (є оксигеновмісними органічними сполуками)

Ми сьогодні пригадаємо про ці речовини те, що було раніше вивчене, і дізнаємося дещо нове.

3. Повідомлення теми пари
4. Узагальнення і систематизація знань

Бесіда:

• Як ви гадаєте, від чого залежать властивості органічних речовин?
• Що спільного у хімічних властивостях більшості органічних

речовин?

Розминка: «Термінологічний ланцюжок»

Пригадайте значення термінів:

1. Спирт (одно- та багатоатомний)
2. Органічна кислота
3. Функціональна група
4. Аміногрупа
5. Амфотерність

Робота в парах з таблицею

Завдання 1. Зобразити молекулярну та структурну формули речовин

Завдання 2. Обчислити відносні молекулярні маси та масові частки елементів у даних речовинах, порівняти їх.

Завдання 3. Спрогнозувати фізичні властивості речовини за планом:

1. агрегатний стан,
2. розчинність у воді,
3. легший чи важчий від води,
4. приблизні температури кипіння

Завдання 4. Скласти рівняння реакцій:

1. горіння (крім аміноетанової кислоти)
2. взаємодії з натрієм
3. реакції з натрій гідроксидом (для кислот)

 

	метанол	етанол	гліцерол	етанова кислота	аміноетанова кислота
Склад (молекулярна та структурна формула)
Відносна молекулярна маса
Масові частки елементів
Фізичні властивості
Хімічні властивості
Застосування

 

Завдання. «Хімічний практикум»

У пробірках без етикеток містяться наступні органічні сполуки:

1. етиловий спирт та оцтова кислота
2.                   розчин сахарози та розчин крохмалю Яким чином можна їх відрізнити?

 

Завдання . «Задача»

1. Обчисліть, який об’єм кисню (н.у.) потрібен для спалювання: А) 23 г етанолу (33,6 л)

Б) 4 моль метанолу (134,4 л)

2. Яка маса натрій гідроксиду потрібна для нейтралізації:

А) 60 г розчину оцтової кислоти з масовою часткою кислоти 10% (4 г)

Б) 240 г суміші аміноетанової кислоти та етанової кислоти, у якій масова частка етанової кислоти 37,5%? (140 г)

5. Підсумки пари і домашнє завдання

Вивчити матеріал пари.

Задача. Яка маса натрій ацетату утвориться, якщо на 150 г розчину оцтової кислоти (W_{кислоти} =20%) подіяли натрій карбонатом? (41 г)

Тема 1. Теорія будови органічних сполук

 

Пара 3

Тема пари: Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Поняття про явище ізомерії та ізомери. Ковалентні КАРбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний.

Мета пари:

навчальна: ознайомити учнів з основними положеннями теорії хімічної будови органічних сполук О. Бутлерова, охарактеризувати сутність сучасної теорії будови органічних сполук, її значення; сформувати в учнів поняття про ізомерію; розглянути залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул на прикладі ізомерів, сформувати вміння складати структурні та напівструктурні формули органічних речовин; сприяти формуванню судження про роль теорії в системі наукових знань;

розвиваюча: розвивати вміння порівнювати, робити висновки;

виховна: виховувати цілеспрямованість, розширювати світогляд учнів.

Очікувані результати навчання

Знаннєвий компонент

учень пояснює суть явища ізомерії; залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук.

Діяльнісний компонент

учень характеризує суть теорії будови органічних сполук

Ціннісний компонент

учень висловлює судження про значення теорії будови органічних сполук  для розвитку органічної хімії;

Тип пари: урок засвоєння нових знань;

Форми роботи: фронтальна робота, «Мікрофон», самостійна робота учнів

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення),  демонстрація, практичні (виконання вправ), міні-гра «Вгадай мене», «Бліц-фініш»)

Обладнання: моделі молекул органічних речовин, зразки органічних речовин, набір для складання кулестержневих моделей молекул.

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

речовини? речовин?

Яку інформацію  ми можемо  отримати, знаючи формулу Пригадайте, які особливості складу              і              будови              органічних

Від чого залежать властивості органічних речовин?

3. Мотивація навчальної діяльності

Перед вами невідома речовина органічного походження. Спробуйте її ідентифікувати за такими ознаками (хто швидше здогадається):

1. рідина добре розчинна у воді
2. має специфічний різкий запах
3. забарвлює лакмус у рожевий колір
4.                   активно реагує з основами, солями, особливо карбонатами (содою). Яким чином ви визначили, що перед вами за речовина?

Сьогодні ми з’ясуємо, яким чином пов’язані склад та властивості речовин.

4. Повідомлення теми пари
5. Вивчення нового матеріалу

Багато вчених-хіміків вивчали органічні речовини. Але головною метою був пошук шляхів синтезу нових речовин. Для цього була необхідна теорія, що до- зволила б пояснити вже відомі факти й нові відкриття. Такою теорією в органічній хімії є теорія хімічної будови, основні положення якої сформулював у своїх наукових працях 0. М. Бутлеров. Створення теорії хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлеровим у 60-х роках XIX ст. було найвидатнішою подією в історії розвитку органічної хімії.

19 вересня 1861 року на з’їзді німецьких натуралістів і лікарів О. М. Бутлеров доповідав про нові теорії в органічній хімії. Він висунув нове поняття —

«структура», що відбивало послідовність будови атомів у молекулі. Так народилася структурна теорія, або теорія хімічної будови.

Суть теорії будови можна звести до таких положень:

1.                   Атоми у молекулах сполучені один з одним у певній послідовності відповідно до їх валентності

В органічних сполуках органогенні елементи мають сталу валентність – (Карбон –IV, Гідроген – І, Оксиген – ІІ, Нітроген – ІІІ)

2.                   Властивості речовин залежать не лише від того, які атоми і в якій кількості входять до складу молекул, а й від того, в якому порядку вони сполучені між собою, тобто від хімічної будови молекул.

Наприклад, дві різні речовини етанол і диметиловий етер мають одну і ту ж саму молекулярну формулу С₂Н₆О, але послідовність сполучення їх атомів різна, що визначає відмінні властивості:

СН₃-СН₂-ОН етанол добре розчинний у воді, СН₃-O-СН₃ - диметиловий етер не розчинний

3.                   Знаючи властивості органічних речовин, можна встановити їх хімічну будову і навпаки за будовою - спрогнозувати властивості .

ЗАВДАННЯ

 

 

полум’ям

Передбачте, до якого класу органічних речовин належать:

вуглеводень, який знебарвлює бромну воду

летка речовина, що добре розчиняється у воді і горить блакитним

Спрогнозуйте, які фізичні та хімічні властивості будуть у:

• бутадієну СН₂ = СН – СН = СН₂
• масляної  кислоти C₃H₇COOH

 

4.                   Атоми або групи атомів, які утворюють молекулу, взаємно впливають один на одного, що й зумовлює реакційну здатність молекули.

СН₄ – метан – хімічно інертний насичений вуглеводень CH₃ОН – спирт метанол, хімічно активна сполука.

Гідроксогрупа підвищує активність вуглеводневого залишку, водночас вуглеводневий залишок послаблює основні властивості гідроксогрупи, тому спирт не є основою.

Таким чином, теорія хімічної будови органічних сполук — це вчення про взаємний зв’язок, розміщення і взаємний вплив атомів у молекулах органічних речовин.

З виникненням теорії хімічної будови органічна хімія вийшла із лабіринту типових формул. Завдяки цій теорії були знайдені шляхи до пізнання внутрішньої будови молекул, з'явилась теоретична основа для розуміння хімічних процесів. Теорія хімічної будови дозволила класифікувати не тільки весь нагромаджений на той час, але й новий експериментальний матеріал. Хіміки, користуючись цією теорією, могли передбачити як нові шляхи синтезу органічних речовин, так і можливу кількість органічних сполук певного складу.

О. М. Бутлеров увів уявлення про хімічну будову — точно визначений порядок розміщення атомів у молекулі. Він показав, що будову молекули можна з’ясувати експериментально, вивчаючи хімічні перетворення речовин.

Кожна речовина має лише одну формулу, яка відображає послідовність сполучення атомів у молекулі, порядок їх взаємозв’язку і взаємного вплину.

Згідно з теорією О. М. Бутлерова сполучення атомів у молекулі відбувається відповідно до їх валентності.

Якщо у сполуці два або більше атомів Карбону , то вони можуть сполучатися між собою у молекулі по-різному: утворювати відкриті ланцюги або замкнуті кільця (цикли). При цьому важливо, щоб зберігалась чотиривалентність атома Карбону: Хімічні формули, у яких відображений порядок сполучення атомів у молекулах, називаються структурними.

Структурні формули можна зображувати і в скороченій формі, зазначаючи лише зв’язки між атомами Карбону.

  

СН₄ СН₃— СН₃ СН₃—СН₂—СН₃

 

До створення теорії будови вважалося, що властивості сполук визначаються тільки їх складом. Цим твердженням неможливо було пояснити явище ізомерії — прояв              різних              властивостей              речовин,              що              мають

однаковий склад. О. М. Бутлеров довів, що властивості речовин залежать від хімічної будови їх молекул. Так, склад етилового спирту і диметилового ефіру визначається однаковою емпіричною формулою С₂Н₆О. Проте властивості їх різні: етиловий спирт — рідина з температурою кипіння 78 °С, а диметиловий етер  — газ, що

зріджується при температурі —23 °С. Це можна пояснити лише відмінністю у будові, тобто послідовностю сполучення атомів у молекулі. Ці речовини є міжкласовими ізомерами.

Ізомери – це речовини, які мають однаковий якісний і кількісний склад молекул, але різну будову, і тому різні фізичні та хімічні властивості.

Різною будовою молекул, у чому ми пересвідчимося пізніше, пояснюються і різні хімічні властивості цих речовин.

Ізомерія може бути кількох видів:

1.                   структурна ізомерія карбонового ланцюга (кількість ізомерів зростає із збільшенням числа атомів Карбону:

бутан С₄Н₁₀ має два їзомери, вуглеводень С₁₀Н₂₂ — 75

2. 
   за місцем кратного (подвійного, потрійного) зв’язку
3. за місцем функціональної групи

 

4. міжкласова ізомерія

 

5. просторова ізомерія

6. Закріплення вивченого матеріалу

«Мікрофон»

Як би ви продовжили твердження:

Відкриття О.Бутлерова в органічній хімії можна порівняти

з …

«Екстрасенси»

• Невідомі речовини мають склад: С₃Н₆, С₃Н₈О, С₄Н₈О₂.

Запропонуйте можливі їх структурні формули, вкажіть клас речовин, до якого

вони належать. Спробуйте передбачити властивості даних речовин.

 

1. Чи можливе існування ізомерів для наступних речовин: С₂Н₆, С₃Н₈, С₅Н₁₀, СН₃-СН=СН₂, СН₂=СН—СН₂—СН₃?

 

2. Які з речовин будуть ізомерами?

можливих ізомерів для речовин (робота в групах): 1 група - С₅Н₁₂

2. група - С₅Н₁₀
3. група - С₄Н₉ОН

«Бліц – фініш»

Так-ні

3. Складіть формули

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Більшість органічних сполук тверді, тугоплавкі речовини.
2. Органічні сполуки легкоплавкі, леткі
3.                   Органічні речовини здебільшого не розчиняються у воді Закінчіть твердження:
4. Основою органічних сполук є …
5. До органогенних елементів належать….
6. Валентність Карбону в органічних сполуках становить …
7. Теорію будови органічних сполук сформулював ….
8. Ізомери – це речовини з ….
9. При згорянні органічних речовин утворюються ….
10. Властивості органічних речовин залежать від …
11. Знаючи будову речовини можна передбачити її ….
12. Спробуйте порівняти сполуки С₂Н₆ і С₃Н_6. Що спільного і відмінного?

 Пара 4

 Тема пари: Класифікація органічних сполук

Мета уроку:

навчальна: розширити і поглибити знання учнів про класи вуглеводнів, ознайомити учнів з основними характеристиками ковалентного зв’язку, порівняти

за цими характеристиками одинарний, подвійний та потрійний зв'язок, показати взаємозв’язок будови та властивостей вуглеводнів;

розвиваюча: розвивати вміння порівнювати речовини, робити висновки про їх властивості на основі будови і навпаки, формувати навички самостійної роботи;

виховна: виховувати критичність мислення, цілеспрямованість.

Очікувані результати навчання

Знаннєвий компонент

учень наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.

Діяльнісний компонент

учень розрізняє органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки.

Ціннісний компонент

Студент усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;

учень робить висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови

Тип пари: пара засвоєння нових знань

Форми роботи: фронтальна робота, самостійна робота учнів.

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), наочні (демонстрація), практичні (виконання вправ).

Обладнання: моделі молекул вуглеводнів різних класів (метану, етену, етину, бензену).

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

Які органічні речовини називають вуглеводнями? Назвіть їх гомологічні ряди?

В чому полягає відмінність між ними? Які зв’язки характерні для вуглеводнів?

3. Повідомлення теми уроку
4. Вивчення нового матеріалу

Згідно з сучасними уявленнями усі особливості органічних сполук пов’язані з властивостями елемента Карбону: у нього на зовнішньому шарі 4 електрони, тому він не схильний активно приєднувати чи віддавати електрони, займає в цьому проміжне положення між металами та неметалами, здатний утворювати стійкі сполуки з ковалентним зв’язком.

Ковалентний зв'язок характеризується такими параметрами:

•                  кратністю – визначається числом спільних електронних пар між атомами Карбону, буває одинарний, подвійний, потрійний
• енергією – вказує на його міцність (кДж/моль)
• довжиною – визначається відстанню між центрами ядер атомів (1 нм)
•                  полярністю – зумовлена зміщенням електронної густини до більш електронегативного атома (δ- і δ+)
•                  просторовою напрямленістю – взаємне розташування зв’язків, кут між ними.

Особливості зв’язків

Характеристики зв’язку	Одинарний	Подвійний	Потрійний
Довжина Енергія Кут	0,154 нм 343 кДж/моль 109º	0,134 нм 611 кДж/моль 120 º	0,120 нм 837 кДж/моль 180 º

 

Кулестержневі моделі молекул та їх напівструктурні формули

1 - етану 2 - етену 3 - етину

На сьогодні існує близько 20 млн органічних сполук, хоча ще 10-15 років тому їх було вдвічі менше. Щороку створюють тисячі органічних речовин, які використовують як матеріали, лікарські препарати, розчинники. Неможливо передбачити, скільки ще появиться їх у найближчий час, проте виникла потреба класифікувати таку величезну різноманітність органічних сполук

Органічні речовини класифікують за різними ознаками:

1. За будовою карбонового ланцюга:

• лінійні (ациклічні)
• циклічні

2. За складом:

• вуглеводні
• оксигеновмісні
• галогеновмісні
• нітрогеновмісні

3. За наявністю функціональних груп

• спирти
• карбонові кислоти
• амінокислоти та ін..

До складу більшості органічних сполук, крім атомів Карбону та Гідрогену, входять також атоми інших елементів (що не входять до карбонового скелету

молекули). Ці атоми, або їх групи, що визначають фізичні та хімічні властивості органічних сполук, називаються функціональними (характеристичними) групами.

Прикладами таких груп є:

• ОН - гідроксильна
• СООН - карбоксильна

−NН2 – аміногрупа та інші.

(Учні разом з вчителем заповнюють таблицю)

Класифікація органічних сполук

 

група сполук	Клас	Особливість будови	Загальна формула	Приклади
Вуглеводні	Алкани	одинарні – С – С – зв’язки	СnН2n+2	CН4 - метан
	Алкени	подвійний – С=С – зв'язок	СnН2n	C2Н4 СН2 = СН2 - етен
	Алкіни	потрійний - С≡С – зв'язок	СnН2n-2	C2Н2 СН ≡ СН - етин
	Арени	ароматичне кільце	СnН2n-6	С6Н6 - бензен
Оксигеновмісні речовини	Спирти	функціональна група – ОН (гідроксильна)	R−ОН	СН3-ОН - метанол
	Карбонові кислоти	функціональна група – СООН (карбоксильна)	R−СООН	СН3-СООН – етанова кислота (оцтова)
	Вуглеводи	функціональні групи – ОН (гідроксильна) і >С=O (карбонільна)	Сn(Н2О)m	С6Н12О6 - глюкоза С12Н22О11 - сахароза - (С6Н10О5)n - крохмаль
Нітрогенов місні речовини	Амінокис- лоти	функціональні групи – СООН (карбоксильна) і −NН2 (аміногрупа)	R−СООН | NН2	NН2 –СН −СООН – аміноетанова кислота
	Білки	наявна пептидна група - СO – NH - з пептидним зв'язком	(R−СОО -) n | NН-	інсулін, кератин, актин, гемоглобін

5. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

•                   Чому енергія подвійного зв’язку не у два рази більша, ніж в одинарного?
• Яким чином пов’язана довжина зв’язку та його енергія?
• Як впливає тип зв’язку на властивості речовин?

• Для наступних речовин вкажіть особливості зв’язку: С₄Н₈, С₂Н₆, С₅Н₈.

Диференційована самостійна робота «Хімічний практикум» з обговоренням результатів (учні виконують завдання і пояснюють їх).Завдання 1.

Визначте, до яких класів належать наступні сполуки:

1. СН₃−СООН
2. СН3 – С ≡ СН
3. С2Н5-ОН
4. CН3– СН2 – СН2 – СН2 - CН3
5. СН2 = СН – CН3

Завдання 2.

Обчисліть  масові  частки елементів у: а) пентані; б)етиловому спирті; в)оцтовій кислоті.

 

Захист навчальних проектів:

3D-моделі молекул органічних сполук.

 

6. Домашнє завдання

Вивчити параграф, виконати вправи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 2. Вуглеводні

 

Пара 5

Тема пари: Класифікація вуглеводнів. Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура, хімічні властивості алканів

Мета пари:

навчальна: розширити і поглибити знання учнів про будову алканів, їх ізомерію, сформувати в учнів вміння називати алкани за систематичною номенклатурою та складати структурні формули за їх назвою, продовжувати розвивати навички написання структурних формул ізомерів;

розвиваюча: розвивати логічне мислення, просторову уяву;

виховна: виховувати цілеспрямованість, самостійність, критичність мислення,

Очікувані результати навчання

Знаннєвий компонент

називає алкани за систематичною номенклатурою; загальні формули алканів;

пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів;

розпізнає структурні ізомери певної речовини;

наводить приклади насичених вуглеводнів; структурних формул ізомерів алканів.

Діяльнісний компонент

розрізняє вуглеводні різних гомологічних рядів;

складає на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду; структурні формули алканів; структурні формули ізомерів алканів за молекулярною формулою сполуки;

Тип пари: комбінований урок

Форми роботи: фронтальна робота, самостійна робота учнів, робота в парах

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), наочні (демонстрація), практичні (лабораторний дослід, виконання вправ).

Обладнання: моделі молекул вуглеводнів

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Перевірка домашнього завдання

Студент біля дошки розв’язує задачу. Письмове опитування (додаток 1.) Усне опитування:

• Назвіть класи вуглеводнів та коротко їх охарактеризуйте.
• Які особливості зв’язків у органічних сполуках?
• Чим характеризується ковалентний зв'язок?
•                  Порівняйте одинарний, подвійний та потрійний зв'язок за різними параметрами

• Як впливає тип зв’язку на властивості речовини?

3. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

Чим характеризуються алкани? Яка їх загальна формула?

Які особливості будови алканів? Що таке ізомери?

4..Повідомлення теми уроку

5. Вивчення нового матеріалу

Алкани (парафіни) – насичені вуглеводні з загальною формулою С_nН_2n+2. У них атоми Карбону між собою сполучені одинарними зв’язками і максимально насичені атомами Гідрогену, тому більше їх приєднувати не здатні. Інша їх назва

«парафіни» - малодіяльні.

Особливості будови алканів:

•                  атоми Карбону сполучені простими одинарними звязками, між ними можливе вільне обертання
• ланцюг має зигзагоподібну форму з кутом

109º.

Найпростіший  представник  –  метан.  Згідно з

однією з теорій, життя виникло тоді коли Земля була оточена атмосферою метану, води, амоніаку та водню. Під дією енергії Сонці ці молекули вступали у взаємодію,

утворивши складні органічні сполуки (білки). Цю теорію підтвердили експериментально.

Ізомерія алканів

Ізомерія – явище існування сполук з однаковим складом, але різною будовою та властивостями.

Ізомерія в алканів буває:

1. структурна - пов’язана з послідовністю атомів

(алкани з нерозгалуженим ланцюгом називають нормальними, а з розгалуженим – ізобутан, ізопентан)

2.                   просторова (стереоізомерія) – пов’язана з взаємним розташуванням атомів у просторі.

Номенклатура алканів Назви перших 4 представників склалися історично, а решта походить від грецьких числівників.

Гомологічний ряд метану Число ізомерів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пригадайте, що таке гомологи?

Що називають гомологічною різницею?

Складіть для перших представників алканів електронні, структурні та напівструктурні формули.

 

Коли потрібно назвати ізомери з розгалуженою будовою, то застосовують номенклатуру ІЮПАК.

Схема назви:

префікси (замісники в алф. пор.) + корінь (головний ланцюг алк-) + суфікс (-ан)

Замісник – залишок, утворений при відщепленні Гідрогену, в його назві замість –ан суфікс – ил.

СН₃ – метил С₂Н₅ – етил С₃Н₇ – пропіл (ізопропіл) С₄Н₉ – бутил.

Порядок номенклатури:

1. вибір найдовшого ланцюга,
2.                   його нумерація за принципом найменшого локанта (номер атома Карбону, біля якого розташований замісник), якщо замісники розташовані на однаковій відстані, то враховують алфавітний порядок назв
3.                   визначення замісників та їх локанта в алфавітному порядку, якщо кілька однакових замісників, то використовують префікси ди-, три-, тетра-;
4. називання головного ланцюга. 2 1

СН₂ – СН₃

| 3 4 5 6

СН₃ – СН – СН – СН₂ – СН – СН₃

| | 7 8

С₂Н₅ СН₂ – СН₃ 4-етил-3,6-диметилоктан

 

Назвіть всі ізомери пентану:

 

Атоми Карбону в органічних сполуках поділяють на:

1. первинні – сполучені з одним Карбоном,
2. вторинні – сполучені з двома атомами Карбону,
3. третинні – сполучені з трьома атомами Карбону,
4. четвертинні – сполучені з чотирма атомами Карбону.

 

Визначте первинні, вторинні, третинні та четвертинні атоми Карбону у вуглеводні:

I

СН₃

I II   | III I

СН₃ – СН –  С(IV)  – СН – СН₃

I | І |

СН₃ СН₃

6. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в парах:

1.   Напишіть формулу алкану за назвою, вкажіть (I,II,III,IV)–ні атоми Карбону:
   • 2,5-диметилгексан;

• 4-бром-2,2-диметилпентан
• 3-етил-2-метилгептан
• 2,2,3-триметилпентан.

2. Серед наведених формул знайдіть:

1. ізомери
2.                   гомологи Назвіть їх

 

3. Назвіть алкани з такими напівструктурними формулами, знайдіть серед них ізомери:

а              б

в                    г

д      е

Робота в групах:

1. група

1. Напишіть формулу алкану за назвою:

1. 2,2,3,4-тетраметилгексан;
2. 4-етил-3,3 – диметил-4-пропілоктан

2. Зобразіть напівструктурні формули 3 можливих ізомерів гептану
3.                   Назвіть  речовину,  складіть  напівструктурні  формули  2  її ізомерів, дайте їм назви

2. група

1. Напишіть формулу алкану за назвою:

1. 3-етил-2,4-диметилгептан;
2. 2-метил-3-ізопропілпентан

2. Зобразіть напівструктурні формули 3 можливих ізомерів октану
3.                   Назвіть  речовину,  складіть  напівструктурні  формули 2 її ізомерів, дайте їм назви

3. група

1. Напишіть формулу алкану за назвою:

1. 2,2,4-триметил-3-хлорогексан
2. 4-бутил-3,3-діетил-2,5,6-триметилнонан

2. Зобразіть напівструктурні формули 3 можливих ізомерів гексану
3.                   Назвіть  речовину,  складіть  напівструктурні  формули 2 її ізомерів, дайте їм назви

 

7. Домашнє завдання

Вивчити параграф, виконати вправи.

 

Хімічні властивості алканів

Які загальні фізичні властивості алканів?

У які хімічні реакції вони вступають? До якого типу ці реакції

належать?

Наскільки реакційно здатними є алкани, порівняно з іншими

вуглеводнями?

        Як пояснити властивості алканів, виходячи з їхньої будови?

1. Мотивація навчальної діяльності

Вам відомо, що жодна операція без анестезії не проводиться. Основну анестезуючу речовину – хлороформ (трихлорметан) – добувають саме з метану.

Як вигадаєте, яким чином це відбувається?

Чи можна в лабораторних умовах добути хлороформ?

2. Повідомлення теми уроку
3. Вивчення нового матеріалу

Бесіда:

Пригадайте, як змінюються властивості алканів із збільшенням їх відносної молекулярної маси?

1. Агрегатний стан
2. Запах
3. Температура плавлення і кипіння
4. Розчинність у воді
5.                    Густина С₁ - С₄ – гази

С₅ – С₁₅ – рідини

С₁₆ і більше – тверді речовини.

Характерним є те, що розгалужені ізомери мають нижчі температури плавлення і кипіння.

Газоподібні і тверді алкани запаху не мають, а рідкі мають запах бензину.

Нерозчинні у воді, густина менше 1.

Алкани малореакційні сполуки, але представники з розгалуженою будовою більш активні, що пов’язано із більшим зміщенням електронної густини у вторинних та третинних атомах Карбону.

Хімічні властивості алканів

1. Окиснення
   • повне (горіння): С₃Н₈ + 5О₂ → 3СО₂ + 4Н₂О ∆Н‹ 0 – реакція екзотермічна
   • неповне С₃Н₈ + 2О₂ → 3С + 4Н₂О

(kat MnO₂) С_nН_2n+2 + [O] → R-ОН або R- СООН

2. Галогенування (при освітленні) відбувається за ланцюговим радикальним механізмом:

Радикал – частинка, що містить неспарений електрон.

Cl : Cl → Cl∙ + Cl∙ - ініціювання ланцюга

радикали

СН₃ : Н + Cl∙ → СH₃ ∙ + НCl – ріст ланцюга

СН₃ ∙ + Cl : Cl → СH₃Cl + Cl∙

Cl∙+ Cl∙ → Cl:Cl - обрив ланцюга

1. С₃Н₈ + Cl₂ → С₃H₇Cl + НCl - хлоропропан
2. С₃Н₇Cl + Cl₂ → С₃H₆Cl₂ + НCl - дихлоропропан
3. С₃Н₆Cl₂ + Cl₂ → С₃H₅Cl₃ + НCl - трихлоропропан і т.д.

Яка кількість атомів Гідрогену може заміститися у пропані? Як називається реакція такого типу?

3. 
   Ізомеризація (відбувається в присутності АlСl₃):
4. Дегідрування – відщеплення водню: С₄Н₁₀ → С₄Н₈ + Н₂
5. Крекінг – розщеплення алканів під впливом температури: С₈Н₁₈ → С₄Н₁₀ + С₄Н₈
   • термічний крекінг - відбувається при t = 500-550º - продукт містить велику кількість ненасичених сполук
   • каталітичний - при t = 450 - 500º - більший вміст насичених вуглеводнів

Цікаво про алкани

1.                    До складу феромонів тварин входять деякі вищі алкани. Запах феромонів приваблює комах або їх відлякує. Наприклад, феромон тривоги в мурашок-древоточців містить насичений вуглеводень декан. Вуглеводи С16-С36, які є в поверхневому шарі кутикул рослин, запобігають їхньому висиханню. У ході еволюції насичені вуглеводні, які виробляють квітки орхідеї роду Оphrys (О. sphegodes), набули нової функції - приваблювання комах.
2. На поверхні фруктів воскоподібна плівка містить гомологи метану.
3. Парафін ( С18 – С35) – використовується в медицині (парафінотерапія)
4. Вазелінова олія (до С25) - у медицині, парфумерії, косметології
5. Вазелін (до С25) - у медицині для виготовлення мазей
6.                    Спрей-заморозку «Doc Sprt» використовують для швидкого охолодження шкіри і м’язів при вивихах і розтягненнях. Містить зріджені пропан і бутан (раніше С2Н5Сl – токсичний)
7.                       Спрей «Дин фріз» - зовнішній засіб для лікування болю в м’язах, попереку, ревматичного болю, болю від забиття, судом, розтягнення зв’язок. Головна його складова – С5Н12 (на шкірі випаровується, поглинаючи тепло, охолоджує ділянку шкіри.)

7. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в парах:

І. Скласти рівняння реакцій:

1. горіння пентану
2. хлорування пропану
3. дегідрування етану
4. крекінгу гептану
5. ізомеризації пентану

ІІ. Закінчити рівняння реакцій:

1. С₃Н₈ + Cl₂ →

2. С₅Н₁₂ + О₂→

3. С₃Н₈ + Cl₂→

4. СН₃-СН₂-СН₂-СН₂-СН₃→

ІІІ. На прикладі гептану проілюструвати хімічні властивості алканів ІV. Задача

1.                   Який обєм кисню і повітря витратиться при згорянні бутану обємом 10 л (н.у.)?
2. Який об’єм хлору (н.у.) потрібний для повного хлорування метану кількістю речовини 1,5 моль? Яка маса тетрахлорометану при цьому утвориться?

8. Домашнє завдання

Вивчити параграф, виконати вправи.

Додаток 1.

Варіант 1.

1. Назвіть речовини:

а) б)

2. Складіть формулу алканів за назвою:

1. 2,4 -диметилпентан;
2. 4-етил-2,2-дихлорогептан;

 

Варіант 2.

1. Назвіть речовини:

а)     б)

2. Складіть формулу алканів за назвою:

1. 3,3 -диметилгексан;
2. 4-етил-2-хлорооктан;

 

Варіант 3.

1. Назвіть речовини:

 

 

 

 

 

А)

2. Складіть формулу алканів за назвою:

1. 3-етил-2 -метилпентан;
2. 4-метил-2,3-дихлорогептан;

 

Варіант 4

1. Назвіть речовини:

а)          б)

2. Складіть формулу алканів за назвою:
   1. 2-бром-3-метилоктан
   2. 3,4,5-триетилгептан

Варіант 5

1. Назвіть алкани:

 

 

 

 

b)

 

 

 

 

 

 

 

2. Написати напівструктурну формулу алканів за назвою:

1. 2,2,3,4-тетрахлорогексан;
2. 4-етил-3,3 – диметилоктан

Варіант 6

1. Назвіть алкани:

a) b) 

2. Написати напівструктурну формулу алканів за назвою:

1. 2,2,3-триметилпентан.
2. 3-етил-2,4-диметилгептан;

 

Пара 6

Тема пари: Алкени і алкіни. Загальні та молекулярні формули алкенів і алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. Хімічні властивості етену та етину

Мета пари:

навчальна: розширити і поглибити знання учнів про будову алкенів та алкінів, їх структурну ізомерію, ознайомити учнів з систематичною номенклатурою алкенів та алкінів, сформувати вміння називати алкени та алкіни, складати структурні формули за їх назвою, продовжувати формувати вміння розв’язувати задачі на знаходження формули за густиною або відносною густтиною, розвивати навички написання структурних формул ізомерів;

розвиваюча: розвивати просторове мислення та уяву, вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки

виховна: виховувати самостійність, критичність мислення.

Очікувані результати навчання

Знаннєвий компонент

учень називає алкени і алкіни за систематичною номенклатурою; загальні формули алкенів, алкінів;

пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів; розпізнає структурні ізомери певної речовини; наводить приклади ненасичених вуглеводнів; структурних формул ізомерів алкенів і алкінів.

Діяльнісний компонент

Студент розрізняє вуглеводні різних гомологічних рядів;

складає на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду; структурні формули алкенів і алкінів; структурні формули ізомерів алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки;

класифікує вуглеводні різних гомологічних рядів.

Тип пари: пара засвоєння нових знань

Форми роботи: фронтальна робота, робота в парах, самостійна робота учнів.

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), наочні (демонстрація), практичні (виконання вправ).

Обладнання: моделі молекул вуглеводнів, набір для складання кулестержневих моделей молекул.

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

Що таке гомологічний ряд?

Чим характеризуються алкени? Що відрізняє їх від алканів? Яка загальна формула алкенів?

        Що характерно для алкінів? Які їх особливості будови?

3. Мотивація навчальної діяльності

Двоє учнів посперечалися: один стверджував, що речовина складу С₄Н₈ належить до насичених вуглеводнів, а інший доводив, що до ненасичених. Хто з учнів був правий?

4. Повідомлення теми уроку
5. Вивчення нового матеріалу

Алкени (олефіни від лат.oleum – рослинна олія) – ненасичені вуглеводні, у яких відкритий карбоновий ланцюг має один подвійний зв'язок.		Алкіни – ненасичені вуглеводні, у яких відкритий карбоновий ланцюг має один потрійний зв'язок.
Особливості будови : (демонстрація моделей молекул)
між двома атомами Карбону є подвійний зв'язок (σ - зв'язок, 1 π – зв'язок)		між двома атомами Карбону є потрійний зв'язок (σ - зв'язок, 2 π – зв'язки)
кут між зв’язками 120º.		кут між зв’язками 180º.
довжина зв’язку С=С 0,134 нм, а енергія – 620 кДж		довжина зв’язку -С≡С- 0,120 нм, а енергія – 810 кДж
Загальна формула СnН2n		Загальна формула СnН2n-2
Найпростіший представник – етен С2Н4 - молекулярна формула СН2=СН2 - напівструктурна формула                        структурна формула		Найпростіший представник – етин С2Н2 - молекулярна формула СН≡СН - напівструктурна формула   структурна формула
Гомологічний ряд етену: С2Н4 – етен С3Н6 – пропен С4Н8 - бутен. С5Н10 - пентен С6Н12 – гексен С7Н16 - гептен і т.д.	Гомологічний ряд етину: С2Н2 – етин С3Н4 –пропін С4Н6 - бутин. С5Н8 - пентин С6Н10 –гексин С7Н12 - гептин і т.д.
Структурна  ізомерія  алкенів та алкінів обумовлена наявністю кратного зв’язку і пов’язана: а) з місцем кратного зв’язку С-С=С-С або С=С-С-С (С-С≡С-С або С≡С-С-С) б) з різною будовою карбонового ланцюга (С=С-С-С або С=С- С) │ С

 

Із збільшенням числа атомів Карбону кількість ізомерів зростає (в бутену 4).

 

 

Складіть структурну і напівструктурну формули усіх

ізомерів

А) бутену Б) бутину

• Де більше ізомерів: у алкенів чи алкінів?

 

Номенклатура алкенів та алкінів Схема назви:

префікси (замісники в алф. пор.) + корінь (головний ланцюг алк-) + суфікс (-ен) або (-ін, -ин)

Порядок номенклатури:

1. вибір найдовшого ланцюга (з кратним зв’язком)
2. його нумерація з кінця, де ближче кратний зв’язок
3. визначення замісників та їх локантів в алфавітному порядку
4. назва головного ланцюга, визначення місця подвійного зв’язку + суфікс

–ен (-ін, -ин)

 

 

бутену	бутину
1 2 3 4 СН3 = СН - СН – СН3 – бут-1-ен	1 2 3 4 СН3 ≡ С - СН – СН3 – бут-1-ин
1 2 3 4 СН3 – СН = СН – СН3 – бут-2-ен	1 2 3 4 СН3 – С ≡ С – СН3 – бут-2-ин
2 – метилпропен	Чому для бутину такий ізомер не існує?
Зобразіть та назвіть усі можливі ізомери А) пентену	Б) пентину
4 3 2 1 СН3 – СН = С– СН3 - 2- метилбут-2-ен |   СН3	1 2 3 4 СН ≡ С - СН– СН3 - 3-метилбут- 1-ин | СН3

При наявності згину ланцюга його нумерацію проводять з їх врахуванням 1 2              3              4              5

СН₃ – СН =СН – СН₂ – СН – СН₃

| |6 7

СН₃ СН₂ – СН₃ - 4,5-диметилгепт-2-ен

6. Закріплення вивченого матеріалу

Проблемне питання:

•                   Чому у алкенів більше ізомерів, ніж у алканів, а у алкінів менше, ніж у алкенів?

Завдання (робота по варіантах)

1. Виберіть з переліку вуглеводнів

С5Н10; С4Н6, С8Н18; С6Н12; С7Н12; С4Н10 С2Н4; С8Н14; С6Н14; С18Н36

І варіант: представників ряду алкенів:

ІІ варіант: представників ряду алкінів:

2. Напишіть формулу за назвою

І варіант:

• 3-метилпент-1-ен
• 3,3-диетил-2,5,6-триметилокт-1-ен
• 4,5-диметилгепт-1-ин

ІІ варіант:

• 4-метилгепт–2-ен
• 3-етил-4,4-диметилгекс-1-ен
• 3-метилпент-1-ин

3. Назвіть сполуки:

І варіант:

СН₃ СН₃

| |

А) СН₃ – СН - СН– СН = СН₂

Б) СН₃ – СН₂ – СН – СН₂ – С = СН₂ В)СН₃ – СН = С – СН₂ – СН - СН₃

| | | |

С₂Н₅ СН₃ С₃Н₇ С₂Н₅

 

ІІ варіант:

 

СН₃ СН₃

| |

А) СН₃ – СН - СН– С≡ СН

Б) СН₃ – С ≡ С – СН– СН - СН₃ В)СН₃ – СН - С ≡ С – СН - СН₂ - СН₃

| | | |

С₂Н₅ СН₃ СН ₃ С₂Н₅

4. Розв’язати задачу:

І варіант:

Відносна густина за воднем алкіну - 34. Яка його формула? (С₅Н₈)

ІІ варіант:

Відомо, що 1,12 л алкену мають масу 2,8 г. Яка його молекулярна і структурна формула. (С₄Н₈)

 

 

Алкени та алкіни через наявність кратного зв’язку мають високу хімічну активність, здебільшого у них руйнується цей зв'язок і за рахунок цього вони можуть приєднувати по 2 (або 4) атоми.

Хімічні властивості

		етин дибромоетан
	Гідратація – приєднання води в присутності каталізатора - сульфатної кислоти
	СН2= СН2 + Н-ОН → СН3-СН2ОН етанол	СН≡СН + НОН → СН3-СОН оцтовий альдегід (вивчатиметься пізніше)

 

3. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в парах:

1. У двох посудинах пропан і пропен, як їх можна розрізнити?
2. Скласти рівняння реакцій, в які вступає

1. бутен,
2. пропін.
   3. Закінчити рівняння реакцій:

1. С₄Н₈ + НBr → …

b. С₃Н₄ + 2Н₂ →…

3. С₂Н₂ + …→ C₂H₂Cl₄
   4.                   Здійснити перетворення: А) C₂H₂ – C₂H₆ – C₂H₄ – C₂H₄Cl₂

│

С₂Н₅ОН

 

Б) CО2 С2Н4Cl2

↑ ↑

С2Н2 → С2Н4 → С2Н6 →СО2

↓ ↓

С2Н2Br4 С2Н5Cl

4. С₄Н₆ + 2НCl →…
5. С₃Н₆ + …→ С₃Н₇Br
6. С₃Н₄ + …→ С₃Н₆Cl₂

 

Задача.

1. Яку масу брому може приєднати:

А) етен об’ємом 44,8 л (320 г)

Б) етин кількістю речовини 3 моль (960 г)

В) суміш етану та етину масою 80 г з масовою часткою етину 65%? (640 г)

2. Чи вистачить 67,2 л хлороводню для повного гідрогалогенування етину кількістю речовини 2 моль? (ні, потрібно 89,6 л)

 

8. Домашнє завдання

Вивчити параграф, виконати вправи.

Задача. Чи вистачить 142 г хлору для хлорування етену масою 40 г? (так, бо потрібно 101 г)

Додаток 1.

Варіант 1

1. Скласти формули речовин за назвами:

1. 2-метилпент-1-ен;
2. 5-етил-4,4-дихлоргепт-2-ин
3. 3,3-диетил-4-метилгепт-2-ен;

2. Назвати речовини:

а)       б)  

 

 

Варіант 2

1. Скласти формули речовин за назвами:

1. 4,4-диметилгепт-2-ин
2. 3,3-диметилбут-1-ен;
3. 4-етил-2-метилгекс-2-ен

2. Назвати речовини:

а)         б)

 

Варіант 3

3. Скласти формули речовин за назвами:
   1. 2-метилгекс-3-ен;
   2. 4,5,5-триетилокт-2-ин
   3. 3,5-диетилгепт-2-ен;

2. Назвати речовини:

 

 

Варіант 4

4. Скласти формули речовин за назвами:
   1. 3,3-диетил-4-метилнон-1-ин;
   2. 5-метилгепт-3-ен
   3. 4-етил-3,4-диметилокт-1-ен.

2. Назвати речовини:

А)    Б)

Варіант 5

1. Скласти формулу за назвою:

• 4,5-диетилокт-2-ин;
• 3,3-диметилпент-1-ен;
• 4,4,5-триметилгепт-2-ин;

2. Назвати речовини:

А)     Б)

Вивчити параграф, виконати вправи

Задача

1. Відносна густина за гелієм алкіну 24. Виконайте наступні завдання:

1. визначити його молекулярну формулу,
2.                   скласти напівструктурні формули 3-4 можливих ізомерів та назвати їх написати рівняння реакцій,  властивих для цього алкіну.              (С₇Н₁₂)

2. Густина алкену 3,75 г/л. Виконайте наступні завдання:

1. визначити його молекулярну формулу,
2.                   скласти напівструктурні формули 3-4 можливих ізомерів та назвати їх написати рівняння реакцій, властивих для цього алкену. (С₆Н₁₂)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пара 7

Тема практичного заняття: Розв’язування задач на виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

Мета пари:

навчальна: розширити і поглибити знання учнів про фізичні та хімічні властивості алканів, продовжувати формувати вміння складати рівняння хімічних реакцій, в які вступають алкани, сформувати вміння розв’язувати задачі на виведення молекулярної формули газу за за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

розвиваюча: розвивати вміння порівнювати, робити висновки, узагальнювати;

виховна: виховувати цілеспрямованість, самостійність

Очікувані результати навчання

Діяльнісний компонент

студент розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Тип пари: пара формування вмінь та навичок

Форми роботи: фронтальна робота, самостійна робота учнів, робота в парах Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), практичні (виконання вправ). Обладнання: моделі молекул вуглеводнів, картки із заданнями

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Перевірка домашнього завдання

Учні пояснюють домашні вправи Комбіноване опитування: Письмові завдання

Варіант 1 Скласти рівняння реакцій, вкажіть умови перебігу реакцій: горіння пропену повне хлорування пропіну 3)часткове гідрування етину 4)гідратація етену 5)гідрогалогенування пропену	Варіант 2 Закінчити рівняння реакцій, вказати умови перебігу реакцій: 1. С3Н4 + 2Br2 → 2. С5Н10 + НCl → 3. С3Н4 + О2 → 4. СН≡СН + 2НCl→ 5. С4Н8+ Н2 →
	Варіант 3. Задача Густина алкіну 2,4 г/л. Визначте його формулу, складіть формули ізомерів.

Тест – контроль .

1.  Серед наведених реакцій вкажіть реакцію гідрування: А) С3Н6  + НСl → ; В) С3Н6 + Н2О→;

Б) С3Н6   + Н2    → ; Г) С3Н6 + Br2 → .

2. Серед наведених реакцій вкажіть реакцію галогенування: А) СН2  ═ СН2  + Cl2 → ; В) СН2 ═ СН2 + НСl → ;

Б) СН2  ═ СН2  + О2 → ; Г) СН2 ═ СН2 + Н2 → .

3. . Серед наведених реакцій вкажіть реакцію гідрогенгалогенування: А) СН4  + Cl2 → ; В) СН ≡ СН + НСl → ;

Б) С2Н2   + О2 → ; Г) ) С2Н2 + Н2 →.

4. Які з наведених речовин знебарвлюють бромну воду:

А) СН3 ─ СН2  ─СН3;   В) СН ≡ СН; Д) ) СН3 ─ С ═СН2 ;

│ СН3

Б) СН3  ─ СН ═ СН2; Г) СН3 ─ СН2 ─ СН3 ;

 

5.   Якими речовинами можна скористатися, щоб виявити сполуки з кратними (подвійними та потрійними) зв’язками:

А) Н2; Б) Br2; В) КМпО4; Г) НСl .

6. Вкажіть тип реакції, спільний для насичених і ненасичених вуглеводнів: А) приєднання;  Б) заміщення;              В) горіння;              Г) обміну.
7. Які особливості будови зумовлюють характерні властивості етену: А) простий (ординарний) зв’язок;              В) потрійний зв’язок;

Б) подвійний зв’язок; Г) два подвійні зв’язки.

8. Які особливості будови зумовлюють характерні властивості етину: А) простий (ординарний) зв’язок;              В) потрійний зв’язок;

Б) подвійний зв’язок; Г) два подвійні зв’язки.

9. Вкажіть продукт повного хлорування етину:

А) С2Н4Br2 Б) С2Н2Br4 В) С2Н5Br Г) С2Н6Br2

10. В результаті гідратації етену утворюється:

А) СО2   і Н2О Б) С2Н5ОН В) С2Н5Br Г) С2Н6

 

3. Повідомлення теми уроку
4. Вивчення нового матеріалу

В органічній хімії часто виникають труднощі із встановленням істинної формули речовини, адже різниці у фізичних та хімічних властивостях близьких гомологів майже немає. Крім того, якщо неорганічних речовин з подібним складом мало, то в органічних сполуках лише вуглеводнів є тисячі.

Для того, щоб встановити склад органічної речовини, найчастіше аналізують продукти згоряння цієї речовини і за їх співвідношенням роблять висновки про склад вихідної сполуки.

Приклад 1.

При спалюванні вуглеводню масою 4,4 г одержали 13,2 г вуглекислого газу і 7,2 г води. Відносна густина його парів за воднем 22. Визначте його істинну формулу.

1. Складаємо схему рівняння реакції: С_xН_y + О₂ → xСО₂ + y/2Н₂О
2.                   За відносною густиною обчислюємо молярну масу вуглеводню М=22·2=44 г/моль
3.                   Зі схеми видно, що атоми Карбону з вуглеводню переходять у вуглекислий газ, а Гідрогену – у воду. Порівнявши кількості цих речовин, ми отримаємо відповідно співвідношення атомів Карбону та Гідрогену у вуглеводні.

ν(С_xН_y)= 4,4г/44г/моль=0,1 моль ν(СО₂)= 13,2г/44г/моль=0,3 моль ν(Н₂О)= 7,2г/18г/моль=0,4 моль

0,1моль 0,3 моль 0,4моль С_xН_y + (x+y/4)О₂ → xСО₂ + y/2Н₂О

1 моль  3 моль 4 моль х=3 y/2=4 y =8

С₃Н₈ – пропан

4. Перевіряємо, чи дана формула є істинною: М(С₃Н₈) = 44г/моль.

 

Отже, визначити формулу органічної  речовини  можна,  порівнюючи кількості речовин, маси чи об’єми реагентів та продуктів реакції. І це стосується не лише реакцій горіння, а й рекцій приєднання, заміщення та ін.

Приклад 2.

Задача. Алкен масою 14 г знебарвлює бромну воду, в якій міститься 32 г брому. Визначте формулу алкену, складіть напівструктурні формули його ізомерів

Дано: m(C_nH_2n)=14г m(Br₂) = 32 г

C_nH_2n - ?

Розв’язання

Складаємо рівняння реакції 14 г 32 г

C_nH_2n + Br₂ = C_nH_2nBr₂ М 160 г/моль

14г алкену знебарвлює 32 г брому, відповідно х прореагує з 160 г.

Складаємо пропорцію: 14 – 32

М - 160

М(C_nH_2n)= (160·14)/32= 70 г/моль 12n + 2n = 70

14n=70

n=5 С₅Н₁₀ - пентен

 

5. Розв’язування тренувальних вправ (робота в парах)

1.                   При спалюванні 0,1 моль вуглеводню утворилося 0,4 моль вуглекислого газу і 0,5 моль води. Знайдіть формулу сполуки. (С₄Н₁₀)
2.                   При спалюванні 10 мл газуватого вуглеводню утворилося по 40 мл вуглекислого газу і водяної пари. Знайдіть формулу сполуки (С₄Н₈)
3.                   При спалюванні 112 мл газуватого вуглеводню утворилося 448 мл вуглекислого газу і 0,45 г води, густина речовини за воднем 29. Знайдіть формулу сполуки (С₄Н₁₀)
4.                   Алкен масою 28 г приєднує хлороводень об’ємом 11,2 л. Визначте молекулярну та напівструктурну формулу алкену (С₄Н₈)
5.                   Алкін масою 7 г приєднує бромоводень, об’єм якого рівний об’єму метану масою 4,15 г. Визначте формулу алкіну (С₄Н₆)

 

Робота в групах:

І група

При спалюванні 1,84 г вуглеводню утворилося 3,136 л вуглекислого газу і 1,44 г води, молярна маса речовини 92 г/моль. Знайдіть формулу сполуки (С₇Н₈)

ІІ група

При спалюванні 4,2 г вуглеводню утворилося 13,2 г вуглекислого газу, відносна густина за воднем сполуки – 42. Знайдіть формулу сполуки (С₃Н₆)

ІІІ група

При спалюванні 2,24 л вуглеводню утворилося 4,48 л вуглекислого газу, густина речовини становить 1,1607 г/л. Знайдіть формулу сполуки (С₂Н₂)

ІV група

При спалюванні 1 моль вуглеводню утворилося 132 г вуглекислого газу, густина речовини становить 1,961 г/л. Знайдіть формулу сполуки (С₃Н₈)

 

6. Домашнє завдання

Повторити параграф, виконати вправи.

Задача. Алкен масою 7 г знебарвлює бромну воду, в якій міститься 16 г брому. Визначте формулу алкену, складіть напівструктурні формули його ізомерів (C₅H₁₀,)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пара 8

Тема пари: Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості бензену., методи одержання алканів, етену, етину, бензену. Застосування вуглеводнів. Застосування вуглеводнів.

Мета пари:

навчальна: ознайомити учнів з новим гомологічним рядом вуглеводнів – ароматичними сполуками, сформувати поняття про бензольне ядро, з’ясувати

фізичні та хімічні властивості бензену, встановити причинно-наслідкові зв’язки між будовою та властивостями бензену, сформувати вміння складати рівняння хімічних реакцій, в які вступає бензин, ознайомити учнів з основними галузями застосування аренів, зокрема з хімічними засобами захисту рослин на їх основі;

розвиваюча: розвивати вміння порівнювати, робити висновки, узагальнювати,

виховна: виховувати самостійність, наполегливість.

Очікувані результати навчання

Знаннєвий компонент

студент називає фізичні властивості бензену;

наводить приклади ароматичних вуглеводнів.

Діяльнісний компонент

Студент складає молекулярну і структурну формули бензену; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості бензену (горіння, галогенування, гідрування).

характеризує хімічні властивості бензену;

дотримується правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті.

Ціннісний компонент

студент робить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;

оцінює пожежну небезпечність вуглеводнів.

Тип пари: пара засвоєння нових знань

Форми роботи: фронтальна робота, самостійна робота студентів, робота в парах

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), наочні (демонстрація), практичні (виконання вправ).

Обладнання: моделі молекул вуглеводнів

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

Пригадайте загальну формулу алкенів. У реакції якого типу вони вступають?

Порівняйте їхню активність з активністю алканів: який більш реакційно здатний?

3. Мотивація навчальної діяльності

У 1825 році Майкл Фарадей у світильному газі відкрив дивну речовину, вона була безбарвна, летка, з характерним запахом, нерозчинна у воді, але розчинна в органічних розчинниках і дуже отруйна. Це був бензен (бензол). Спробуйте передбачити її склад

4. Повідомлення теми уроку 5.Вивчення нового матеріалу

Назва наступного класу вуглеводнів пов’язана з тим, що раніше ці сполуки добували з природних духмяних смол, проте для більшості з них запах не є характеристичною ознакою.

Складною проблемою виявилося встановлення будови бензену. Вчені припускали, що сполука складу С₆Н₆ має бути ненасиченою,

легко   приєднувати   і   взаємодіяти  з  бромною водою. Однак бензен в реакції приєднання практично не вступав, а от заміщення відбувалося.

Німецький вчений Кекуле у 1865 р запропонував формулу, яка частково пояснювала властивості бензену.

Арени (ароматичні вуглеводні) – вуглеводні, у молекулі яких міститься бензольне кільце.

 

Просторова будова бензольного кільця: (демонстрація)

Кути між атомами Карбону 120º, а довжина зв’язку 0,14 нм (0,154 нм – довжина одинарного, 0,134 нм – подвійного).

Насправді в молекулі немає простих і подвійних зв’язків, всі зв’язки рівноцінні. Таким чином, неможливо чітко встановити місце подвійного зв’язку і більш реально відображає будову бензену така формула.

 

 

Загальна формула аренів СnН2n-6

Властивості бензену Бесіда:

• Спробуйте передбачити фізичні властивості бензену (t _{плавлення} = 5,5º, t_{кипіння}=80º, розчинний в органічних розчинниках).

Бензен – безбарвна рідина з сильним запахом. Дуже отруйний – при його концентрації в повітрі 10-25 мг/л настає гостре отруєння, що викликає запаморочення, судоми та непритомність. Хронічне отруєння уражує нирки, кістковий мозок, призводить до зменшення кількості еритроцитів у кістковому мозку (анемії), навіть до лейкемії.

Хімічні властивості бензену

1. Окиснення (повне): 2С₆Н₆ + 15О₂ → 12СО₂ + 6Н₂О

Чи відбувається в бензену неповне окиснення?

Реакції заміщення	Реакції приєднання
1.Галогенування (каталізатор FeCl3) С6Н6 + Сl2 = С6Н5Cl + HCl – Хлоробензен   С6Н6 + 6Сl2 = С6Cl6 + 6HCl – гексахлоробензен	Гідрування (каталізатор Nі або Pt) С6Н6 + 3Н2 = С6Н12 – циклогексан Відбувається з руйнуванням              π- електронної хмари   Хлорування (освітлення): С6Н6 + 3Сl2 = С6Н6Cl6 - Гексахлорциклогексан (гексахлоран)

Однією з важливих галузей застосування бензену та його похідних є сільське господарство. Тут використовуються речовини, що захищають рослини від комах— шкідників, грибів—паразитів, бур’янів. Ці речовини називають пестицидами.

7. Закріплення вивченого матеріалу

Фронтальна бесіда:

• Які відмінності у властивостях аренів та алкенів, аренів та алканів?

• Поясніть взаємозв’язок будови та властивостей бензену.
• Чи можна за допомогою якісної реакції відрізнити бензен від алканів? А від алкенів?

Робота в парах:

1.                   З переліку виберіть формули аренів: С₅Н₁₀; С₈Н₁₀; С₇Н₁₄; С₄Н_6, С₇Н₈; С9Н12; С8Н14
2.                   Масова частка Карбону у складі арену – 90,57%. Густина пари речовини за карбон (IV) оксидом – 2,41. знайдіть молекулярну формулу сполуки, напишіть напівструктурну формулу. (С₈Н₁₀)

Індивідуальні завдання:

Здійсніть перетворення:

С₂Н₂ – С₆Н₆ – С₆Н₆Cl₆

| C₆H₅Cl

8.Домашнє завдання

Вивчити параграф, виконати вправи.

Задача. Густина арену 5,36 г/л. Визначте його склад, складіть формули можливих ізомерів, назвіть їх. (С₉Н₁₂)

Усне опитування:

• Порівняйте арени з алканами та алкенами: що подібного і які відмінності?
• Охарактеризуйте просторову будову молекули бензену.
• На яких підставах арени виділили в окремий клас вуглеводнів?

• Які відмінності у властивостях аренів та алкенів, аренів та алканів?
• Поясніть взаємозв’язок будови та властивостей бензену.
• Чи можна за допомогою якісної реакції відрізнити бензен від алканів? А від алкенів?

Письмове завдання біля дошки:

Здійсніть перетворення:

С₂Н₂ – С₆Н₆ – С₆Н₆Cl₆

| C₆H₅Cl

2. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

1. Що спільного у всіх вуглеводнів?
2. Які класи вуглеводнів ми вивчали?
3.                   Яким чином пов’язані між собою вивчені нами класи вуглеводнів? Чи можливо здійснювати перетворення речовини одного класу в інший?
4. Мотивація навчальної діяльності

Що спільного у пластикової пляшки, поліетиленової обкладинки для зошита і пластмасової ручки?

 

 

 

Ці предмети виготовлені з полімерів, сировиною для яких є саме вуглеводні, зокрема алкени. Щодня людство потребує мільйони тонн полімерів. Звідки ж їх добувають і якими методами?

Це ми з’ясуємо сьогодні на уроці.

5. Повідомлення теми уроку
6. Вивчення нового матеріалуДобування алканів:

Добування алканів:

В основному алкани добувають з природної сировини: нафти, природного газу, вугілля. Проте є і промислові та лабораторні методи.

Добування:

1. метану:

1. дія водню на вугілля ( t = 500, тиск, кат – Nі, Fе): С + 2Н₂ → СН₄
2.                   взаємодія  алюміній  карбіду  з  водою:  Аl₄С₃  +12НОН  →  3СН₄ + 4Аl(ОН)₃
   2. інших представників:
      1. гідрування ненасичених вуглеводнів:

• алкенів С₄Н₈ + Н₂ → С₄Н₁₀
• алкінів С₄Н₆ + 2Н₂ → С₄Н₁₀

Застосування алканів:

• СH₄ – паливо, сировина для добування ацетилену, водню
• СHCl₃ – анестезуюча речовина (хлороформ)
• С₆H₁₄ -С₉H₂₀ – моторне паливо (бензин), хороші розчинники
• вазелінове масло (С₁₅H₃₂) – косметика, медицина
• парафін (С₃₀H₆₂) – виготовлення свічок, медичні компреси.

Добування алкенів:

Алкени добувають кількома способами, причому з різних класів органічних сполук: алканів, алкінів, спиртів. Значну частину алкенів отримують переробляючи нафтопродукти.

1.  Дегідрування алканів (в присутності каталізатора Ni): С₂Н₆ → С₂Н₄ + Н₂
2.                   Гідрування алкінів(в присутності каталізатора Pd): С₂Н₂ + Н₂→ С₂Н₄
3.                   Дегідратація спиртів (в присутності концентрованої сульфатної кислоти):

С₂Н₅ОН → С₂Н₄ + Н₂О

Застосування алкенів

1. Добування оцтової кислоти, етилового спирту
2. Добування полімерів (поліетилену, поліпропілену, полівінілхлориду)
3.                   Добування хлорпохідних (розчинники, анестезуючі речовини, засоби боротьби з хворобами рослин)
4. Для прискорення достигання плодів (етилен)

 

 

 

Застосування алкінів

1. Добування оцтової кислоти, етилового спирту, розчинників
2. Зварювання та різання металів
3. Добування смол, каучуків

Добування бензену:

1. у промисловості – з нафти і кам’яновугільної смоли
2. дегідрування н-гексану - каталізатор Pt, Pd С₆Н₁₄ = С₆Н₆ + 4Н₂
3. тримеризація ацетилену (t=600º, нагріте вугілля):

 

або 3С₂Н₂ = С₆Н₆

 

 

 

Застосування бензену його похідних

(Презентація повідомлень учнів)

1.                   Гексахлоробензен – кристалічна речовина, застосовується для протруювання насіння пшениці проти сажки, а також для консервування деревини.
2. Гексахлорциклогексан – сильний засіб для знищення комах.
3.                   Нітробензен є сировиною для аніліну, з якого виготовляють барвники, ліки, вибухові речовини.
4. Виготовлення пластмас,
5. Виробництво отрутохімікатів
6. Розчинники
7. Добавка до моторного палива

 

7.Закріплення вивченого матеріалу

Як бачимо, між класами вуглеводнів можливі перетворення: з одного класу речовин можна отримати кілька інших.

Завдання

Спробуйте проілюструвати кожне перетворення рівнянням реакції.

 

 

Робота в групах:

1. група
   1. Закінчити рівняння реакцій:

a) … + Н₂ → С₅Н₁₀

b) С₃Н₇ОН → … + …

c) С₃Н₈ → …+ Н₂

d) С₆Н₆ + …. → С₆Н₆Сl₆

2. Скласти рівняння реакцій (не менше 2) добування:
   1. етану
   2. пропіну
3. Скласти рівняння реакцій наступних перетворень:

C₃H₈ – C₃H₆ –C₃H₇OH – C₃H₆ – C₃H₆Br₂

4.                   Задача. Алкен масою 4,2 г може приєднати 2,24 л хлору. Що це за алкен? Який об’єм кисню потрібний для спалювання 10 м3 цього вуглеводню? (С₃Н₆, 45 м3)

2. група

1. Закінчити рівняння реакцій:

a) С₅Н₈ + 2Н₂ →

2. С₂Н₂ + …→ C₂H₂Cl₄
3. С₄Н₆ + 2НCl →
4. С₃Н₄ + …→ С₃Н₅Сl

2. Скласти рівняння реакцій (не менше 2) добування:
   1. пропану
   2. бутену
3.                   Скласти рівняння реакцій наступних перетворень: C₂H₆ - C₂H₄ – C₂H₅Cl – C₂H₅OH – C₂H₄ – CO₂
4.                   Задача. Алкін масою 13,6 г прореагував з бромоводнем масою 32,4 г. Визначте формулу алкіну. Який продукт реакції утворився і яка його маса? (C₅H₈, C₅H₁₀Br₂, 46 г)

8. Домашнє завдання

Вивчити параграф. Виконати вправи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пара 10 практичне заняття №1

Тема пари: Розв’язування розрахункових задач

Мета пари:

навчальна: розширити і поглибити знання учнів про фізичні та хімічні властивості вуглеводнів, продовжувати формувати вміння складати рівняння реакцій хімічних перетворень органічних речовин та розв’язувати розрахункові задачі за їх участю;

розвиваюча: розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, систематизувати;

виховна: виховувати самостійність, ініціативність, колективізм.

Очікувані результати навчання

Діяльнісний компонент

студент розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною;масою,              об’ємом              або              кількістю              речовини              реагентів              або              продуктів              реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Тип пари: пара формування вмінь та навичок

Форми роботи: фронтальна робота, самостійна робота студентівз підручником, робота в групах

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), практичні (виконання вправ).

Обладнання: моделі молекул вуглеводнів.

Хід уроку

1. Організаційний етап
2. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Які гомологічні ряди вуглеводнів ви вивчали?
2. Які елементи входять до складу всіх вуглеводнів?
3. Що спільного в будові всіх вуглеводнів?
4. Чи можливі перетворення вуглеводнів одного ряду на інші
5. Укажіть ознаки що характерні для гомологів.
   3. Повідомлення теми уроку
   4.    Узагальнення і систематизація знань Властивості гомологічних рядів вуглеводнів. Бесіда

• Назвіть реакції, у які вступають усі вуглеводні
• Які специфічні властивості характерні для кожного гомологічного

ряду?

Учні заповнюють таблицю.

Хімічні властивості	Вуглеводні
	Насичені	Ненасичені	Ароматичні
Горючість
Реакції заміщення
Термічний розклад
Приєднання водню
Приєднання галогенів
Взаємодія з бромною водою
Якісні реакції

6. Виконання тренувальних вправ

Робота в групах

Завдання 1

Виберіть з переліку окремо

1. алкани, алкени, алкіни, арени
2. гази, рідини, тверді речовини

1.	С	4.	С	7.	С	10.	С
С5Н10;		С2Н2;		С5Н10;		С3Н4;
2.	С	5.	С	8.	С	11.	С
С9Н16;		С6Н6;		С8Н14;		С7Н16;
3.	С	6.	С	9.	С	12.	С
С4Н10		С18Н36		С4Н6		С4Н8

 

Завдання 2.

1. Здійсніть перетворення, назвіть продукти реакції:

1. C₂H₂ – C₂H₄ - C₂H₅Br – C₄H₁₀ - C₄H₉Cl – C₄H₈
2. C₂H₄ – C₂H₅Cl – C₂H₅OH – C₂H₄ - C₂H₂ - CO₂
3. СаСО₃→ А → СаС₂ → Б → C₂H₂Br₄
4. хлоропропан – пропен – пропін – пропан - вуглекислий газ

Завдання 3.

1. Напишіть формули сполук за їх назвами
   1. 3-метил-1-пентин;
   2. 3,3-диетил-4-метилнон-1-ен;
   3. 5,5-диметилокт-2-ин;
   4. 4,4,5-триметилгепт-2-ен;
   5. 4-етил-3,4-диметил-1-гексин.
2. Напишіть не менше 4 ізомерів октену, назвіть їх.

Завдання 4. Задачі

1.                   Яку кількість речовини водню потрібно взяти для реакції з етином масою 0,26 кг, щоб утворився насичений вуглеводень? (20 моль)
2.                   Який об’єм кисню потрібний для спалювання суміші 50 л пропіну і 30 л етану? (305 л)
3.                   Суміш етину і метану об’ємом 89,6 л з об’ємною часткою метану 0,25 спалили. Обчисліть об’єм вуглекислого газу, що при цьому виділився. (156,8 л)
4.                   Суміш етану і етину обємом 1,6 л знебарвила 400 г бромної води з масовою часткою брому 1,6%. Визначте обємні частки газів у суміші. (відповідно 72%, 28%)
5. Яку масу брому може приєднати 5,4 г алкіну, густина якого 2,41 г/л?

(32 г)

6. Об’ємна частка метану в природному газі 88%. Який об’єм етину (н.у.)

можна добути з 400 м3 такого газу? (176 м3)

 

Робота в групах за окремими завданнями:

І група

1. Здійснити перетворення:

C₂H₄ – C₂H₅OH - C₂H₅Br – C₄H₁₀ - C₄H₉Cl – C₈H₁₈

2.                   Алкін масою 3,4 г повністю прореагував з 2,24 л хлороводню. Визначте формулу алкіну. Складіть формули його ізомерів. (С₅Н₈)До суміші гексану і гексену масою 5 г приєднується бром масою 8 г. Визначте масові частки вуглеводнів у суміші. (16% і 84% відповідно)

 

ІІ група

1. Здійснити перетворення:

бутан – бутен – дибромобутан

| хлоробутан

2.                   При спалюванні 2 г речовини утворилося 6,6 г карбон оксиду і 1,8 г води. Густина пари речовини за повітрям становить 1,38 г. Знайдіть молекулярну формулу речовини (С₃Н₄)
3.                   Через бензен масою 39 г пропустили надлишок водню в присутності каталізатора. Утворений вуглеводень спалили, а вуглекислий газ пропустили через вапняну воду. Яка маса осаду утворилася? (300г)

 

ІІІ група

1. Здійснити перетворення:

Кальцій карбід – етин –– бензен - гексахлорциклогексан

| трибромбензен

2.                   Арен масою 10,6 г спалили. Утворилось 35,2 г вуглекислого газу. Відносна густина пари арену за повітрям 3,66. Знайдіть молекулярну формулу арену. Напишіть формули можливих ізомерів. (С₈Н₁₀)
3.                      Задача. Який об’єм кисню і повітря потрібний для спалювання суміші 4 л пропену і 2 л етину? (23 л, 115 л.)

7. Домашнє завдання

Повторити розділ «Вуглеводні». Виконати вправи. Здійснити перетворення:

Метан → етин → бензен → вуглекислий газ

↓ ↓

хлорометан етан

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки

Пара 9

Тема пари: Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну)групу. Гідроксильна характеристична (функціональна)група. Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.

Мета пари:

навчальна: сформувати в учнів уявлення про різноманітність оксигеновмісних органічних сполук, розширити поняття «функціональна група» на прикладі функціональної групи спиртів, сформувати знання учнів про гомологічний ряд спиртів, ознайомити з їх номенклатурою та ізомерією; поглибити знання про водневий зв’язок, показати його вплив на властивості спиртів; сформувати вміння називати спирти за систематичною номенклатурою та складати структурні формули за їх назвою;

розвиваюча: розвивати логічне мислення, просторову уяву;

виховна: виховувати наполегливість. Очікувані результати навчання Знаннєвий компонент

учень називає загальну формулу та характеристичну (функціональну) групу спиртів за систематичною номенклатурою спирти;

пояснює вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук; водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук;

наводить приклади спиртів і їхні тривіальні назви.

Діяльнісний компонент

учень класифікує оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами;

складає молекулярні і структурні формули спиртів (за назвами і загальною формулою відповідного гомологічного ряду);

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форми роботи: фронтальна робота, самостійна робота учнів.

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), наочні (демонстрація), практичні (виконання вправ).

Обладнання: таблиця «Типи хімічного зв’язку», набір для складання кулестержневих моделей молекул.

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Перевірка домашнього завдання

Учень біля дошки виконує домашні вправи.

Усне опитування:

1. Порівняйте хімічний склад вугілля різних видів
2. В чому переваги і недоліки вугілля як вуглеводневої сировини?
3. Які методи хімічної переробки вугілля вам відомі?
4. На основі яких процесів: фізичних чи хімічних ці методи ґрунтуються?

3. Мотивація навчальної діяльності

У вас на столі три предмети: спиртівка, розчин йоду, парфуми. Що спільного у них? (розчинник – спирт)

Яке значення має дана речовина у кожному випадку? На яких властивостях ґрунтується її використання?

На ці та багато інших питань ми знайдемо відповідь протягом уроку.

 

4. Повідомлення теми пари
5. Вивчення нового матеріалу

Розгляньте схему в підручнику «Оксигеновмісні речовини» і пригадайте, які з них ми вивчали у 9 класі.

Чим вони відрізнялися?

Така їх послідовність не випадкова: ці речовини саме в такому порядку можуть перетворюватися одні в одних. Першою ж ланкою є спирти.

Склад спиртів було з’ясовано значно раніше, ніж виведено структурну формулу:

С₂Н₆О, але цій молекулярній формулі відповідає дві структурних: СН₃-О-СН₃ і СН₃-СН₂-ОН.

Проведені експерименти довели, що у хімічних реакціях бере участь лише один атом Гідрогену, відповідно він не є рівноцінним, тому саме друга формула є вірною.

Спирти – органічні речовини, молекули яких складаються з вуглеводневого залишку та однієї чи кількох гідроксильних груп – ОН

В залежності від кількості гідроксильних груп спирти бувають:

• одноатомні (R-ОН)
• багатоатомні (R-(ОН)_2, R-(ОН)₃)

За типом хімічних зв’язків:

• насичені
• ненасичені
• ароматичні

 

Загальна формула насичених одноатомних спиртів:

С_nН_2n+1ОН або R-ОН

вуглеводневий залишок гідроксильна група Будова функціональної групи

δ- δ+

СН₃-СН₂ →О←Н зв'язок поляризується, стає більш слабкий, тому атом Гідрогену гідроксильної групи легко відривається.

 

Особливості будови функціональної групи спричиняють можливість утворення водневого зв’язку:

О-Н …О-Н…О-Н

| | |

R R R

Ці зв’язки не міцні (20 кДж/моль), але в результаті цього молекули ніби прилипають одна до одної, цим пояснюються вищі температури плавлення і кипіння спиртів, а також їх розчинність у воді.

За номенклатурою ІЮПАК спирти називають алканоли або алкоголі.

Гомологічний ряд спиртів:

СН₃ОН – метанол

 

С₂Н₅ОН – етанол С₃Н₇ОН – пропанол і т. д.

Ізомерія спиртів обумовлена:

будовою карбонового скелету місцем гідроксильної групи

Спрогнозуйте, яка буде кількість ізомерів у спиртів порівняно з алканами: більша чи менша?

У бутану – 2 ізомери, у бутанолу аж 4. Чому?Назви їх складають як у алканів з уточненнями:

1. нумерацію починають з кінця, до якого ближча група –ОН
2. називаючи головний ланцюг, вказують місце групи –ОН
3. додають закінчення – ол

Назвіть спирт

2,3-диметилбутан-1-ол

В залежності від того, з скількома вуглеводневими залишками сполучений атом Карбону, що містить гідроксильну групу, спирти поділяють на:

• первинні,
• вторинні,
• третинні.

6. Закріплення вивченого матеріалу

1. 
   Назвіть спирти і прокласифікуйте їх:

 

 

 

 

 

 

1. СН₃ – СН – СН – СН₂ – СН – СН₃

| | |

ОН С₂Н₅ СН₃

2.                   СН₃ – СН – СН – СН₂ –СН₂

| | |

СН₃ СН₃ ОН

 

3. СН₃ –– СН – СН(ОН) – СН – СН - СН₂ – СН₃

| | |

СН₃ – СН₂ С₃Н₇  С₂Н₅

 

2. Напишіть напівструктурні формули спиртів за назвами:

1. 2-метилбутан-1-ол
2. 3,3-диетилпентан-2-ол
3. 2,3,4-триметилгексан -3-ол

3.                   Виведіть  формулу  насиченого одноатомного спирту, в якому масова частка Оксигену 15,7% (С₆Н₁₃ОН)

7. Домашнє завдання

Вивчити параграф. Виконати вправи.

Задача. Яка сполука має відносну густину пари за повітрям 1,1 і масові частки Карбону, Оксигену і Гідрогену відповідно 37,5%, 50%, 12,5%? (СН₃ОН)

Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу.

3. Вивчення нового матеріалу

Від чого, на вашу думку, залежатимуть властивості спиртів?

Фізичні властивості спиртів

Газоподібних спиртів немає. Чому?

Температури кипіння спиртів вищі, ніж у відповідних вуглеводнів: метанол + 64,5º, етанол +78º, із збільшенням відносної молекулярної маси ці температури підвищуються.Незначно зростає густина - 0,79 – 0,82г/мл. Рідкі спирти леткі, мають специфічний запах.

Перші представники розчинні у воді, а від бутанолу розчинність зменшується. Температури плавлення і кипіння залежать від просторової будови спирту –

спирти лінійної будови киплять при вищій температурі, ніж розгалужені.

Хімічні властивості:

Спирти більш реакційно здатні сполуки, ніж алкани. Чому?

У реакціях бере участь функціональна гідроксильна група.

1.                   окиснення: повне (горіння): С₂Н₅ОН + 3О₂ = 2CO₂ + 3H₂O неповне (до альдегідів)
2.                   взаємодія з лужними металами: (відбувається за принципом заміщення)

2СН₃ОН + 2К = 2СН₃ОК + Н₂↑

калій етилат

3. взаємодія з галогеноводнями:

С₃Н₇ОН + HBr = С₃Н₇Br + HОН

бромопропан

4. дегідратація:

1. внутрішньомолекулярна: (концентрована сульфатна кислота, 180º):

С₃Н₇ОН = С₃Н₆ + НОН

пропен

2. міжмолекулярна: (концентрована сульфатна кислота, 140º):

СН₃ОН + СН₃ ОН= СН₃ОСН₃ + НОН

метоксиметан (діметиловий етер)

 

Добування спиртів:

1. Етанол добувають бродінням глюкози:

С₆Н₁₂О₆ = 2С₂Н₅ОН + 2СО₂

2. Загальні методи добування спиртів:

1. Гідратація алкенів

 

6. Закріплення вивченого матеріалу

 

«Знайди помилку»:

1.                   Спирти мають значно нижчі температури кипіння, ніж відповідні вуглеводні.
2. Продукти горіння спиртів – вуглекислий газ і вода.
3. Усі спирти добре розчинні у воді.
4. Спирти більш активні в хімічних реакціях ніж алкани.
5. Спирти легко вступають в реакції з усіма металами.
6.                   Функціональна гідроксильна група визначає більшість властивостей спиртів

 

Робота в групах

Закінчити рівняння:

1. СН₃ОН + О₂ =

2. С₂Н₅ОН + К =

3. С₄Н₉ОН + HBr =
4. С₃Н₇ОН =

 

2. Складіть рівняння хімічної реакцій:
   1. пропан-1-ол + натрій =
   2. пропан-2-ол + бромоводень =
   3. внутрішньомолекулярна дегідратація бутанолу
   4. горіння пентанолу

2.                   При взаємодії насиченого одноатомного спирту масою 7,4 г з натрієм утворилося 1,12 л водню, визначіть формулу спирту. (С₄Н₉ОН)
3.                   Спирт масою 13 г згорів, утворилося 35,2 вуглекислого газу і 16,2 г води. Густина парів спирту за метаном 8,125. Визначте його формулу, складіть напівструктурні формули 2-3 ізомерів. (С₈Н₁₇ОН)

7. Домашнє завдання

Вивчити параграф, виконати вправи.

Випереджаюче завдання. Підготувати повідомлення про застосування гліцеролу

Додаток 1

Варіант 1.

1. Назвати спирт, напівструктурна формула якого:

2. Скласти напівструктурні формули спиртів за назвою:

1. 2,3-диетилгептан -2-ол
2. 4-етил-2-метилоктан -3-ол

 

Варіант 2.

1. Назвати спирти, напівструктурні формули яких:

 

 

 

2.                   Скласти напівструктурну формулу спирту за назвою: 2,3-диметилгептан -1-олВаріант 3.

1. Назвати спирти, напівструктурні формули яких:

 

2.  Скласти напівструктурну формулу спирту за назвою: 3-етил-2-метилпентан -3-ол

 

Варіант 4.

1. Назвати спирти, напівструктурні формули яких:

2.  Скласти напівструктурну формулу спирту за назвою: 3,3-диетилгексан -2-ол

: Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.

Вивчення нового матеріалу

Існує досить велика кількість спиртів, до складу яких входить дві й більше гідроксильних груп. Їх називають багатоатомними. Характерними представниками багатоатомних спиртів є етиленгліколь і гліцерол.

Етиленгліколь – двохатомний спирт. Гліцерол – представник трьохатомних спиртів.

Зобразіть можливі структурні формули, що відповідають складу етиленгліколюС2Н6О2 та              гліцеролу

С3Н8О3.

 

За систематичною номенклатурою, етиленгліколь має назву етан-1,2-діол, а гліцерол –

пропан-1,2,3-тріол. У їх молекулах кожний атом Карбону пов’язаний із гідроксильною групою.

Фізичні властивості (самостійна робота з підручником)

За фізичними властивостями гліцерол – це густа сиропоподібна рідина без запаху і кольору, солодка на смак, добре розчинна у воді. Властивості гліцеролу відображає його назва «олійний цукор», вживана у VIII ст., коли гліцерол було вперше добуто з маслинової олії. Гліцерол має високу температуру кипіння 290 °С.

Гліцерол не отруйний, етиленгліколь – сильна отрута.

•                   Чому температури кипіння етиленгліколю та гліцеролу такі високі?

• Чим пояснити те, що ці в’язкі органічні речовини

добре розчинні у воді?

Хімічні властивості

Гліцерол вступає у реакції, характерні для одноатомних спиртів.

1. Він горить з утвореннямCO₂ і води,

2. Взаємодіє з активними металами, утворюючи натрій гліцерат:

При цьому спостерігається бурхливе виділення водню, який може самозайматися.

3. Реагує з галогеноводнями.

СН2ОН – СНОН – СН2ОН + НBr = СН2ОН – СНОН – СН2 Br +

Н2О

 

4. Взаємодіє з нітратною кислотою:

При взаємодії гліцеролу з нітратною кислотою утворюється важка масляниста, сильно вибухова речовина – тринітрогліцерол:

5. Характерною реакцією гліцеролу є утворення синього розчину при

взаємодії з купрум(ІІ) гідроксидом Cu(OH)2.

При цьому утворюється блакитний купрум (ІІ) гліцерат

Застосування багатоатомних спиртів

Повідомлення учнів про застосування гліцерину у різних галузях

Гліцерол має широке застосування. Завдяки гігроскопічності він використовується у парфумерії та фармації як зм’якшувальний засіб, основа для мазей, добавка до мила.

У харчовій промисловості – як добавка до напоїв.

У шкіряному виробництві та текстильній промисловості гліцерол використовують для обробки пряжі та шкіри, щоб надати їм м’якості, еластичності.

Гліцерол застосовують для виробництва синтетичних смол і вибухових речовин, наприклад, нітрогліцерину. Нітрогліцерин використовується для виготовлення динаміту.

Спиртовий розчин нітрогліцерину має судинорозширювальну дію. Його використовують як ліки при захворюванні серця.

6. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Слабка ланка». Закінчити речення:

1. Багатоатомними називають спирти, які мають…
2. Представником трьохатомних спиртів є…
3. При горіння багатоатомних спиртів утворюються….
4. Гліцерол у воді …
5. Реактивом на багатоатомні спирти є …

Задача.  Який  об’єм  водню  можна  добути при взаємодії 4 моль гліцерину з надлишком натрію? (134,4 л)

7. Домашнє завдання

Вивчити параграф. Виконати вправи.

Підготувати повідомлення про застосування та отруйність спиртів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пара 11

Тема пари: Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.

Мета пари:

навчальна: розглянути склад, будову, властивості фенолу, пояснити взаємний вплив атомів на прикладі фенолу, розширити знання учнів про номенклатуру органічних сполук, дати уявлення про охорону навколишнього середовища від відходів, що містять фенол;

розвиваюча: розвивати вміння порівнювати, узагальнювати;

виховна: виховувати відповідальне ставлення свого здоров’я, бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати навчання

Знаннєвий компонент

Студент пояснює вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук.

Діяльнісний компонент

студент складає молекулярні і структурні формули фенолу; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості фенолу (взаємодія з лужними металами, лугами, бромною водою);

порівнює будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу;

прогнозує хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп;

установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

Ціннісний компонент

студент робить висновки щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень;усвідомлює взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля; необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол;

оцінює безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання.

Тип пари: пара засвоєння нових знань

Форми роботи: фронтальна робота, самостійна робота учнів.

Методи навчання: словесні (бесіда, пояснення), наочні (демонстрація), практичні (виконання вправ).

Обладнання: модель молекули фенолу.

Хід пари

1. Організаційний етап
2. Перевірка домашнього завдання

Письмове опитування за різними варіантами (додаток 1.) Усне опитування:

1.                   Порівняйте одноатомні та багатоатомні спирти: що подібного та відмінного у будові та властивостях?
2.                   Яким   чином  експериментально  розрізнити воду, етанол, гліцерин?
3. Які властивості: кислотні чи основні, виявляють спирти?

3. Мотивація навчальної діяльності

Речовина, про яку ми сьогодні поговоримо, може бути і другом, лікуючи та будучи сировиною для пластмас, фарб, і водночас страшним ворогом, отруюючи все живе. Що ж це?

4. Повідомлення теми уроку
5. Вивчення нового матеріалу

Феноли – органічні речовини, в молекулах яких гідроксильні групи сполучені з бензольним кільцем.

Як і спирти, феноли залежно від кількості гідроксогруп бувають:одноатомні

1. двоатомні
2. багатоатомні.

Одноатомний фенол або гідроксибензол:

С6Н5ОН - молекулярна формула

 

- напівструктурна формула

В молекулі фенолу відбувається втягування електрону Оксигену у спільну π-електронну хмару

 

 

бензенового кільця, за рахунок чого зв'язок С-О стає міцніший. Водночас атом Оксигену, компенсуючи цю втрату електрона, сильніше притягує до себе електронну пару від Гідрогену, тому зв'язок О-Н стає більш полярним і може розриватися. Цим можна пояснити прояв слабких кислотних властивостей, через які розчин фенолу ще називають карболовою кислотою.Гідроксильна група, в свою чергу, змінює бензенове кільце, підвищуючи його електронну густину в орто- і пара-положеннях, де легше відбуваються реакції заміщення.

Фізичні властивості фенолу:

спрогнозуйте самі:

• агрегатний стан
• розчинність у воді
  • температури плавлення і кипіння (+41º і +182º)

Фенол дуже отруйний

Спричиняє опіки шкіри, органів дихання, ураження травного тракту, нервової системи, особливо чутливі печінка та нирки

 

Як ви гадаєте, яким чином вплине будова фенолу на його властивості? З ким фенол виявлятиме подібність у хімічних властивостях?

Хімічні властивості фенолу

Реакції за участю гідроксогрупи	Реакції бензольного кільця
Взаємодія з металами С6Н5ОН + Na = С6Н5ОNa + H2 – натрій фенолят Взаємодія з лугами С6Н5ОН + NaОН = С6Н5ОNa + H2О	1. Взаємодія з бромною водою (якісна реакція) (С6Н5ОН + 3Br2 =С6Н2Br3ОН↓ + 3HBr) (білий осад)

Добування фенолу:

1. етап: хлорування бензену ( FeCl₃) С₆Н₆ + Cl₂ = С₆Н₅Cl + HCl
2. етап: реакція з концентрованим розчином лугу при тиску і нагріванні С₆Н₅Cl + NaОН_(конц) = С₆Н₅ОН + NaCl

Застосування фенолу:

1. виробництво пластмас,
2. лікарських засобів (дезинфікатори - 5% - розчин – карболова кислота)
3. синтетичних волокон
4. барвників
5. вибухових речовин

 

 

 

Широке використання фенолу призводить до його викидів у довкілля, а отже до отруєння тваринного і рослинного світу.

Заходи щодо зменшення впливу фенолу на довкілля:

• біохімічний метод – процес розкладу за участю мікроорганізмів
• адсорбційний метод – використовується активоване вугілля
• нейтралізація лугами
• окиснення в нешкідливі речовини

6. Закріплення вивченого матеріалу

Фронтальна бесіда:

• Які відмінності у властивостях фенолу і спиртів, фенолу і бензену?
• Поясніть взаємозв’язок будови та властивостей фенолу. Чому його назва карболова кислота?
• Яким чином відрізнити речовини: гліцерин, фенол, етанол?

Самостійна робота

Задачі

1.                   Яку масу розчину натрій гідроксиду з масовою часткою лугу 20% потрібно взяти для нейтралізації розчину фенолу масою 200 г, масова частка фенолу у якому 23,5%? (100 г)

7. Домашнє завдання

Вивчити параграф, виконати вправи

Додаток 1

Варіант 1.

1.Напишіть формулу спирту:

a)         3,3 – диетилпентан-2-ол  b)      бутан–1,3-діол 2.Закінчіть рівняння,              назвіть                            продукти              реакції: