Конспекти уроків біології у 9 класі з теми "Еволюція органічного світу"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Першолиманський навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок»

Решетилівської районної ради Полтавської області

 

 

 

 

 

 

 

 

Цикл уроків біології у 9 класі

«Еволюція органічного світу»

 

 

 

 

Шуть Тетяна Володимирівна,

вчитель біології

 

 

 

 

 

Лиман Перший

2018

Урок № 41      

Біологія          9 клас          Дата проведення уроку _____________________

Тема. Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч.Дарвіна. Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції.

Мета: ознайомити з історією розвитку еволюційних поглядів,  основними положенням               еволюційної              теорії              Ч. Дарвіна та              сучасної еволюційної теорії; схарактеризувати відмінності              між теорією Ч. Дарвіна та сучасною еволюційною теорію; розкрити              роль учених у              розвитку еволюційних поглядів, роль палеонтології, молекулярної генетики в              обґрунтуванні теорії               еволюції; показати адаптації як результат еволюційних процесів;              сформувати поняття               «конвергенція», «дивергенція», «паралелізм»; розвивати увагу,              пам’ять, мову, логічне та критичне мислення, уміння працювати в групах, структурувати,              аналізувати й узагальнювати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв’язки,              робити логічні висновки; виховувати ціннісне ставлення до всього живого,              товариські              відносини, інтерес до біології та історії; формувати науковий світогляд, розширювати кругозір учнів.

Обладнання: фотографії або малюнки видатних учених (Демокріта, Геракліта, Лукреція, К.Ліннея,              Ж. Бюффона,               Ж. Б. Ламарка, Ж. Кюв’є, Ч. Дарвіна, Т. Гекслі,               Г. де Фріза, Г. Менделя,                          М. Вавилова,              С.Четверикова, Ф. Добжанського,               Дж. Холдейна, М. Тимофєєва-Ресовського,              Р. Фішера, Дж. Гулда), фотографії               палеонтологічних доказів еволюції.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі: вступний.

Міжпредметні зв’язки: історія, екологія, географія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, соціальна, комунікативна, історична, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, науково-природнича, екологічна грамотність, науково-природнича.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Мікрофон»

Який матеріал з попередньої теми «Закономірності успадкування ознак» був найцікавішим, а який найважчим для засвоєння? Відповідь обґрунтуйте.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Приваблива мета»

Органічна еволюція – це процес історичного розвитку живої природи, що являє собою спрямовані зміни організмів, видів, їх співтовариств і біосфери в цілому. Ідеї еволюції – розвитку живої природи – зародилися ще в стародавніх мудреців і формувалися в людській свідомості відповідно до накопичення знань про живу природу. З найдостовірішими з них ми ознайомимося сьогодні на уроці.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Час підручника» (робота в групах)

І група Розкрити роль палеонтології в обґрунтуванні теорії еволюції

ІІ група Розкрити роль молекулярної  генетики в обґрунтуванні теорії еволюції

Прийом «Павучок»

Ознайомитися з основними  положеннями сучасної еволюційної теорії;

Прийом «Творча лабораторія»

Схарактеризувати відмінності між теорією Ч. Дарвіна та сучасною еволюційною теорію. Результати оформити у вигляді таблиці.

Прийом «Демонстрація»

Показати адаптації як результат еволюційних процесів .

Фізкультхвилинка

Прийом «Словникова робота»

Сформувати поняття «конвергенція», «дивергенція», «паралелізм».

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Вправа «Прес-конференція»

Обговорення того, наскільки повно було виконано роботу, висвітлено тему, в якому напрямі можна було б вивчати її далі.

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «Кольорові знаки»

Учні вибором та підняттям догори картки відповідного кольору показують наступне:

• зелений – дізнався (-лася) і зрозумів (-ла) для себе багато нового;
• жовтий – дещо залишилося для мене незрозумілим;
• червоний – багато чого не зрозумів (-ла)

VІІІ. Домашнє завдання

 Опрацювати § 37; 41, вивчити терміни, запитання 5-6 — усно (додатково).

 

 

Урок № 42      

Біологія          9 клас          Дата проведення уроку _____________________

Тема. Популяції живих організмів та їх основні характеристики.

Мета: сформувати поняття «популяція», «еволюція»; ознайомити з особливостями популяцій              різних               видів живих організмів, їх              основними характеристиками, структурою; розкрити              значення популяції як елементарної одиниці еволюції;              розвивати увагу, пам’ять, логічне              мислення, уміння працювати в групах, висловлювати судження, порівнювати, аналізувати              й узагальнювати інформацію; виховувати дбайливе ставлення до всього живого, товариські              відносини; формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.

Обладнання: фотографії популяцій різних тварин і людини.

Тип уроку: комбінований.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: географія, екологія, основи здоров’я, історія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною              мовою, соціальна, комунікативна,              загальнокультурна,              здоров’язбережувальна, екологічна              грамотність, науково-природнича,              історична.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Інтелектуальна розминка»

1. Поясніть, як розвивалися погляди на появу живих істот.
2. У чому різниця між еволюцією та еволюційною теорією?
3. Наведіть приклади палеонтологічних доказів еволюції.
4. Наведіть приклади молекулярно-генетичних доказів еволюції.
5. Що таке адаптація? Які бувають адаптації?
6. Як виникають явища конвергенції? Дивергенції?
7. Які існують основні положення синтетичної теорії?

Прийом «Практичність теорії»

Якими органами – гомологічними чи аналогічними – є крила метеликів і птахів? Обґрунтуйте свою точку зору.

Прийом «Творча лабораторія»

 Обговорення варіантів відповідей на запитання 5-6 зі с.151.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Жодний вид організмів не здатний жити самотньо. І справа не лише у взаємодопомозі живих істот, а й у тому, що організми певного виду завжди прагнуть зайняти найбільш придатні для них місця проживання. Саме на таких ділянках ареалу концентруються особини, які утворюють популяцію. Те, що пов’язане з цим терміном ми спробуємо з’ясувати сьогодні на уроці.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Словникова робота»

Сформувати поняття «популяція», «еволюція».

Прийом «Час підручника»

Розкрити значення популяції як елементарної одиниці еволюції. 

Прийом «Демонстрація»

Ознайомити з особливостями популяцій різних видів живих організмів, їх основними характеристиками, структурою.                           

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Взаємоопитування»

Учні задають одне одному запитання, що стосуються вивченого на уроці матеріалу.

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «П’ять речень»

За допомогою п’яти речень сформулюйте висновки уроку.

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати §38, вивчити терміни та характеристику популяції.

 

 

Урок № 43      

Біологія           9 клас           Дата проведення уроку ____________________

Тема : Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін.

Мета: ознайомити з основними факторами еволюції, видами природного добору              на конкретних              прикладах; сформувати поняття «еволюційні фактори», «дрейф генів», «хвилі життя»,              «ізоляція», «міграція», «природний добір», «стабілізуючий добір», «рушійний добір»,              «дизруптивний добір», «статевий              добір»; поглибити знання учнів про статевий диморфізм;              розкрити механізми              первинних еволюційних змін, значення природного добору та               інших              факторів для              еволюції; розвивати              увагу,              пам’ять, гнучкість мислення, мову, уміння              порівнювати,               аналізувати та узагальнювати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові              зв’язки, робити логічні висновки;              виховувати дбайливе ставлення до всього  живого;              формувати науковий світогляд, інтерес до предмета, розширювати кругозір               учнів.

Обладнання: малюнки та фотографії еволюційних факторів, прикладів статевого               диморфізму у тварин, прикладів природного добору.

Тип уроку: комбінований.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: екологія,  географія, основи здоров’я, історія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою,              соціальна, комунікативна, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, науково-природнича,              історична, екологічна грамотність.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Мікрофон»

• Що таке популяція?
• За допомогою яких характеристик можна оцінити стан популяції?
• У чому різниця між чисельністю і щільністю популяції?
• Дайте визначення поняттям «вікова структура популяції», «статева структура популяції».

Прийом «Проблемне запитання»

 Один з очевидних фактів, які регулюють чисельність популяції, - хижаки. Негативний вплив хижаків (а також паразитів) зазвичай невеликий, якщо обидва види – хижак та жертва – існують разом протягом тривалого часу.

 «Вдумайтесь: тисячоліттями існували поруч вовки та олені, зайці та лисиці, але одних не стало від цього більше, а інших – менше. Природа сама урівняла шанси на життя кожного з них, а невміле втручання у ці відношення може завдати непоправної шкоди». Як ви розумієте цей вислів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Логічна прив’язка»

На попередньому уроці ви дізналися про популяції та їхню структуру, а сьогодні ми більш детально розглянемо цю сукупність особин одного виду, які займають певну ділянку території всередині ареалу виду, вільно схрещуються між собою і частково або повністю ізольовані від інших як елементарну одиницю еволюції.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Словникова робота»

Сформувати поняття «еволюційні фактори», «дрейф генів», «хвилі життя», «ізоляція», «міграція», «природний добір».

Прийом «Павучок »

Скласти схему основних факторів еволюції.

Прийом «Час підручника»

Ознайомитися з видами природного добору на конкретних прикладах.

Фізкультхвилинка

Прийом «Словникова робота»

Сформувати поняття «стабілізуючий добір», «рушійний добір», «дизруптивний добір», «статевий добір»             

Прийом «Власні приклади»

Поглибити знання учнів про статевий диморфізм. 

Прийом «Демонстрація»

Розкрити механізми первинних еволюційних змін, значення природного добору та              інших факторів для еволюції.             

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Творча лабораторія»

Скласти порівняльну характеристику основних форм природного добору, результати оформити у вигляді таблиці.

Ознака	Рушійний добір (спрямований)	Стабілізуючий добір	Дизруптивний добір (розривний)
Умови дії	При поступових і нерізких змінах умов існування.	В постійних, незмінних умовах існування.	При різких змінах умов існування.
Направленість	На користь особин, що мають відхилення від середньої норми ознаки і сприятливі для виживання в нових умовах.	Проти особин з крайніми проявами ознаки.	Проти особин з середніми значеннями ознаки.
Зміни, що виникли в генетичній структурі популяції	Відсів групи мутантів з одним середнім значенням ознаки і заміна групою мутантів з іншим середнім значенням ознаки.	Заміщення групи мутантів з широкою групою мутантів групою мутантів з більш вузькою нормою реакції.	Відсів групи мутантів з попереднім середнім значенням ознаки. Формування двох окремих популяцій з новими середніми значеннями ознаки
Результат дії	Виникнення нової середньої норми ознаки, що більш відповідає зміненим ознакам.	Збереження і підтримання значення середньої норми ознаки.	Формування двох нових середніх норм замість однієї.
Приклади	Виникнення у комах і гризунів стійкості до отрутохімікатів, у мікроорганізмів - до антибіотиків.	Збереження у комахозапильних рослин розмірів і форми квітки. Збереження реліктових видів.	Збереження на островах в океанах комах або з добре розвиненими крилами, або з рудиментарними.

 

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «Кольорові знаки»

Учні вибором та підняттям догори картки відповідного кольору показують наступне:

• зелений – дізнався (-лася) і зрозумів (-ла) для себе багато нового;
• жовтий – дещо залишилося для мене незрозумілим;
• червоний – багато чого не зрозумів (-ла)

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати §39, вивчити терміни, питання 10 на с.157 (усно).

 

Урок №44     

Біологія           9 клас          Дата проведення уроку_____________________

Тема: Механізми видоутворення.

Мета: поглибити знання учнів про вид як природну систематичну категорію; сформувати              поняття «мікроеволюція», «видоутворення»; ознайомити з основними критеріями виду,              основними способами видоутворення; розкрити              механізми видоутворення; продемонструвати              риси відмінності та подібності екологічного й географічного видоутворення; розвивати              увагу,              уяву, пам’ять, мову,              мислення, уміння порівнювати, аналізувати й узагальнювати              інформацію; виховувати дбайливе              ставлення до всього живого; формувати науковий              світогляд, інтерес до              предмета, розширювати кругозір учнів.

Обладнання: малюнки і фотографії різних видів тварин.

Тип уроку: комбінований.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: географія, фізика, хімія, екологія, історія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою,              соціальна, комунікативна,              загальнокультурна,              здоров’язбережувальна, науково-природнича,              проектно-технологічна, екологічна грамотність.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Взаємоопитування»

Учні задають одне одному запитання, що стосуються опрацьованого вдома матеріалу підручника, додаткових джерел інформації з теми.

Прийом «Творча лабораторія»

Обговорення запитання 10 після параграфа 39 на с.157.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Ключовою еволюційною подією є процес утворення видів. Не випадково Дарвін назвав свою працю «походженням видів». Згідно з синтетичною теорією еволюції видоутворення здійснюється поступово і являє собою процес пристосування до мінливих умов середовища. Про механізми видоутворення ми більш детально поговоримо сьогодні на уроці.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Словникова робота»

Сформувати поняття «мікроеволюція», «видоутворення»

Прийом «Павучок» (робота з підручником в групах)

І група. Ознайомитися з основними критеріями виду.

ІІ група. Ознайомитися з основними способами видоутворення. 

Фізкультхвилинка

Прийом «Власний приклад»

Поглибити знання учнів про вид як природну систематичну категорію.

Прийом «Демонстрація»

Розкрити механізми видоутворення.  ; 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Творча лабораторія»

Продемонструвати риси відмінності та подібності екологічного й географічного видоутворення.             

Прийом «Прес-конференція»

Обговорення того, наскільки повно було виконано роботу, висвітлено тему, в якому напрямі можна було б вивчати її далі.

VІІ. Підведення підсумків уроку

Вправа «Питання в кубі»

Мета: розвивати здібності до самоаналізу та рефлексії; узагальнити набутий досвід, здійснювати зворотний зв’язок.

Учні стають у коло. Учитель передає одному з них кубик, на гранях якого записані запитання. Учень обирає те, на яке йому хотілося б відповісти, показує цю грань куба іншим і відповідає. Потім передає кубик будь-кому з однокласників. Приклади запитань:

• Що цікавого для тебе було на уроці?
• Що особисто для тебе було складно?
• Чого навчився (-лася) на уроці?
• Як будеш застосовувати нові знання, навички?
• Що найбільше сподобалося?
• Чи справдилися твої очікування?

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 40, удосконалювати знання про шляхи мікроеволюції.

 

 

Урок № 45        

Біологія              9 клас               Дата проведення уроку ________________

Тема:  Еволюція людини. Етапи еволюції людини

Мета: ознайомити з етапами еволюції людини; розкрити причини та механізм еволюції людини;              сформувати уявлення про вплив природних і соціальних факторів на еволюцію людини; розвивати увагу, спостережливість, пам’ять, мислення,               уміння порівнювати, аналізувати й              узагальнювати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати              дбайливе ставлення до людей, товариські відносини, інтерес до предмета; формувати науковий світогляд,              розширювати кругозір учнів.

Обладнання: малюнки й фотографії прадавніх та сучасних людей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: географія, історія, основи здоров’я, екологія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою,              соціальна, комунікативна, історична, здоров’язбережувальна, екологічна грамотність, науково-природнича. 

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Біологічний мікрофон»

1. Які існують способи видоутворення?

2. Чи можуть утворюватися нові види шляхом схрещування?

3. За якими критеріями можна розпізнати види-двійники?

Прийом «Практичність теорії» (самостійна робота)

Результатом якого видоутворення є бурий ведмідь і ведмідь грізлі, горобець міський і горобець лісовий? Обґрунтуйте свій вибір.

а) географічного (алопатричне);

б) екологічне (симпатричне).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Еволюція людини проходила так само, як і еволюція будь-якого іншого сучасного виду тварин, у кілька етапів, які ми спробуємо з’ясувати сьогодні на уроці.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Вправа «Шкала актуальності»

Наскільки актуальною для кожного з вас є тема уроку? Озвучте показник за 5-бальною шкалою: де   0 – зовсім не важлива, …, а 5 – саме те, що необхідно знати (вміти, розуміти тощо) на найближчий час.

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Демонстрація»

Ознайомити з етапами еволюції людини.

Прийом «Мандрівка в Інтернет»

Розкрити причини та механізм еволюції людини.

Фізкультхвилинка

Прийом «Взаємонавчання»

І група Сформувати уявлення про вплив природних факторів на еволюцію людини.

ІІ група Сформувати уявлення про вплив соціальних факторів на еволюцію людини.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Проблемне запитання»

Чи триває еволюція людини зараз? Обґрунтуйте свою точку зору.

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «П’ять речень»

За допомогою п’яти речень сформулюйте висновки уроку.

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати §42

 

 

Урок № 46         

Біологія             9 клас              Дата проведення уроку __________________

Тема: Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя

Мета: ознайомити з найбільш поширеними теоріями виникнення життя на Землі, основними              етапами виникнення              життя за теорією абіогенезу; сформувати               уявлення про час і місце              зародження життя на Землі; формувати навички              роботи в групі; розвивати уяву, увагу,              спостережливість, пам’ять, мову, мислення, уміння порівнювати, аналізувати й              узагальнювати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити логічні              висновки; виховувати ціннісне ставлення до всього живого на планеті, інтерес до предмета;              формувати науковий світогляд, розширювати кругозір              учнів.

Обладнання: фотографії О.І. Опаріна, Дж. Холдейна.

Тип уроку: комбінований.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, історія, географія, екологія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною              мовою,  соціальна, комунікативна,              здоров’язбережувальна, історична, науково-природнича,              екологічна грамотність.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Взаємоопитування»

Учні задають одне одному запитання, що стосуються опрацьованого вдома матеріалу.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

За даними космології (науки про походження і розвиток небесних тіл), усі планети, і Земля в тому числі, були колись розпеченими тілами. Очевидно, у цей період на Землі не було і не могло бути життя, тому що однією з умов його існування є температура навколишнього середовища -  не вище +50* … +70* С. Яким же чином на мертвій, абсолютно стерильній Землі виникло життя, з’явилися організми, здатні до розмноження і розвитку?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Творча лабораторія»

Ознайомитися з найбільш поширеними теоріями виникнення життя на Землі.

Прийом «Біологічний мікрофон»

Якій гіпотезі (теорії) виникнення життя на Землі ви віддаєте перевагу? Чому?

Прийом «Шпаргалка»

Сформувати уявлення про час і місце зародження життя на Землі.

Прийом «Павучок»

Скласти схему основних етапів виникнення життя за теорією абіогенезу.

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Проблемне питання»

Чи можливе виникнення життя на Землі в наш час? Обґрунтуйте своє припущення.

Прийом «Практичність теорії»

Учні по черзі дають відповіді на тестові запитання на с.172-173 — усно

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «Роблю висновок»

Формулювання висновків до теми, опрацьованої на уроці, з обмеженою кількістю речень.

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 43, запитання 7 — письмово (додатково).