Урок "Еволюція органічного світу. Еволюція людини"

м. Київ СШ №120 вчитель біології Мозуль М.Ю.

9 клас

Тема: Еволюція людини

Цілі уроку:

освітня: ознайомити учнів з різноманіттям родини Hominidae; розглянути особливості її формування та основні етапи еволюції; познайомити учнів з особливостями виду Homo sapiens, сформувати уявлення про людські раси, показати єдність їхнього походження, підвести до розуміння того, що всі раси належать до одного виду і є рівноправними;

розвивальна: розвивати логічне мислення, вміння робити висновки, формувати науковий світогляд, інтерес до предмета;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до всього живого, виховувати толерантне ставлення до представників різних рас.

Обладнання й матеріали: малюнки вимерлих представників родини Hominidae, презентація.

Основні поняття і терміни: еволюція, антропогенез, гомініди, еволюція, австралопітеки, парантропи, прямоходіння, головний мозок, соціальна поведінка, раса.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І.Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка присутності учнів. Перевірка готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань

Повідомити учням тему та мету уроку. Разом з ними визначити головні завдання яких необхідно досягти на занятті.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне питання

На це питання ми намагатимемося відповісти підчас нашого уроку.

Питання до учнів

 З біологічної точки зору людина має всі ознаки, характерні для ссавців, а чимало з них свідчать про те, що вона є близькою родичкою людиноподібної мавпи. Однак її анатомічна будова має риси, притаманні тільки людині.

Вивчення будови, функціональних та інших особливостей організму людини дозволяє відвести її до певного царства, типу, класу, ряду, роду, виду й визначення, таким чином, місця людині в системі живої природи. Отже, місце людини в системі тваринного світу визначається в такий спосіб:

ІV. Засвоєння нових знань

Проблема походження людини є досить складною. Наука вважає, що людина є результатом тривалої біологічної еволюції живої матерії, а релігія стверджує, що вона була створена Богом «за своїм образом і подобою». Наукове пізнання передбачає використання таких методів, як спостереження, експеримент, аналіз отриманих даних та їхній синтез, повторюваність результатів експериментів і їхню статистичну обробку. Релігійне пізнання світу у всьому цьому не має потреби й здійснюється лише за допомогою віри. І сфера віри, і сфера науки допомагають людині розуміти навколишній світ й успішно жити в ньому, але ці сфери користуються різними способами пізнання світу.

Наукові погляди на походження людини дуже різноманітні. Думка про приналежність людини до тваринного світу з’явилась в Середньовіччі.

Так, засновник першої класифікації тваринного світу Карл Лінней хоча і наполягав на незмінності видів та поділяв панівну на той час думку про надприродне створення людини, проте помістив її у ряд Примати, який виділив у клас Ссавці. До цього ж ряду К. Лінней відніс також мавп і напівмавп. Саме К. Лінней запропонував родову і видову назву Ното sapiens- Людина розумна.

Автор першої теорії еволюції французький природодослідник Ж.- Б. Ламарк був водночас і автором першої в історії біології гіпотези походження людини. Він вважав, що предками людини були деревні мавпи, які перейшли до двоногого ходіння.

Англійський природодослідник Ч.Дарвін на підставі порівняльно-анатомічних й ембріологічних даних підтвердив ідею подібності людини та людиноподібних мавп. Він навів багато фактів, які, на його думку, доводять походження людини від тварин. Усупереч поширеній думці, Дарвін ніколи не стверджував, що людина походить від мавпи, і лише припускав, що вони мали спільного предка.

За сучасними матеріалістичними поглядами, людина — природний продукт тривалого розвитку живої природи від простого до складного, тобто виникла в результаті еволюції (антропогенезу).

Антропогенез (від грец. антропос - лю­дина і генез - походження) - процес виникнення і формування людини в процесі еволюції, пов'язаний з розвитком її трудової діяльності, свідомості, членороздільної мови, а також із розвитком первісних форм суспільства.

За однією з найпоширеніших гіпотез, людина і сучасні людиноподібні мавпи походять від спільного предка. Виділення еволюційної лінії гомінід розпочався 18 – 15 млн років тому з тварин, до яких належав проконсул. Проконсул мешкав у тропічних лісах Африки й поєднував у будові риси мартишкових мавп і гомінід. Вони вели переважно деревний спосіб життя. Були активніші в денний час і в пошуках їжі орієнтувалися більше на зір, ніж на нюх. Саме тому зараз примати мають гарний кольоровий зір (на відміну від більшості ссавців), добре визначають відстань між об’єктами (важливо під час стрибання з гілки на гілку), а також мають хапальну кисть — нею можна зачепитися за гілку під час приземлення. В раціоні ранніх приматів переважали фрукти. У них відбувався розвиток соціальної поведінки.

Запитання до учнів

«Людська» лінія, або родина гомінід, характеризується важливою спільною ознакою - прямоходінням.

Чим на вашу думку було зумовлено прямоходіння? (відповіді учнів)

Перехід до прямоходіння був пов'язаний зі зміною способу життя. Це сприяло вивільненню передніх кінцівок і розвиткові руки як органа праці.

 

Усі знайдені австралопітеки жили в Африці приблизно 4,5–2 млн років тому. Вони були прямоходячими і всеїдними мешканцями саван. Зараз багато вчених вважають, що австралопітеки не вміли полювати й живилися падлом. Саме австралопітеки вважаються безпосередніми предками роду Homo. Наразі знайдено рештки не менш ніж п’яти видів австралопітеків. Найбільш відомими з них є Australopithecus afarensis і Australopithecus africanus. Крім того, у новий рід Paranthropus виділено три види так званих «масивних» австралопітеків, які відрізнялися від інших австралопітеків більшими розмірами та значно масивнішою статурою. Їх залишки були знайдені також на території Африки, де вони жили від 2,7 до 1,5 млн років тому.

 

Australopithecus africanus Жив у Південній Африці 3,5–2,5 млн років тому. Мав ряд прогресивних рис порівняно з afarensis: більш округлий череп, більший мозок і менш примітивні зуби. Проте будова його кінцівок була дещо примітивнішою. Аналіз зубної емалі показав, що дієта цього виду була дуже різноманітною. Він отримував їжу переважно з харчових ланцюгів савани й легко пристосовувався до будь-яких змін кормових ресурсів.

Australopithecus afarensis Жив у Східній Африці 4–3 млн років тому. Цей вид існував довго і, можливо, дав початок кільком еволюційним лініям. Знайдено рештки більш ніж 300 особин цього виду (у тому числі відома «Люсі»). Він мав багато «мавпячих» ознак: витягнуте обличчя, паралельні ряди корінних зубів, маленький мозок (430 см3). Проте, було й багато відмінностей від мавп, головна з яких — ходіння на двох ногах.

Впроцесі становлення людини розрізняють три стадії, або фази:

1. найдавніші люди,

2. давні люди

3. перші сучасні люди.

Ці стадії не змінювали одна одну з повним зникненням попередньої, а деякий час співіснували та конкурували між собою.

Найдавніші люди. Перехідні форми від людиноподібних мавп до людини мали риси і мавп, і людини. Мавполюди виготовляли з каміння примітивні знаряддя праці: скребки, зубила, списи; користувалися вогнем і жили первісним стадом. Житла в них ще не було. До мавполюдей відносять людину умілу і людину прямо ходячу (пітекантроп, синантроп). Учені припускають, що найдавніші люди вже мали зачатки мови.

Homo habilis (людина вміла) жив 2,4–1,5 млн років тому в Східній Африці. Об’єм черепа — близько 670 см³. Він уже виготовляв примітивні кам’яні знаряддя (Олдувайська культура). Корінні зуби були меншими, ніж у A. africanus, але значно більшими, ніж у сучасної людини. Аналіз внутрішньої поверхні черепа виявив у цього виду зародковий виступ у полі Брока, яке в сучасної людини пов’язують із мовою.H. habilis досягав 1,5 м у висоту і важив близько 45 кг. Самці були більшими за самок, але у H. Habilis не було такої значної різниці в розмірах між ними, як у А. afarensis.

Homo ergaster (людина працююча) жив 1,9–1,6 млн років тому в Африці. Череп округлий, надбрівні дуги сильно розвинені. Зуби дрібні. Об’єм мозку — 880 см³. Можливо, саме H. Ergaster є «автором» двох найважливіших винаходів: обоюдогострого рубила, схожого за формою на ікло хижого звіра, і використання вогню (найдавніші кострища, які знайдено в Африці, мають вік більше 1 млн років).

Homo erectus (пітекантроп і синантроп (людина випрямлена). Об’єм мозку — від 900 до 1100 см³. Однією з характерних особливостей цих гомінід є дуже товсті надбрівні дуги й витягнутий низький череп. Зуби майже як у сучасної людини, але корінні дещо більші, а нижня шелепа трохи масивніша, підборіддя відсутнє. Вважають, що H. Erectus є нащадком африканського H. ergaster. Він виник приблизно 1,6 млн років тому й заселив південь Азії, включно з островами Індонезії. Вимер менше 50 тис. років тому. H. erectus, безумовно, вже вмів користуватися вогнем

Давні люди (неандертальці), крім різноманітного кам'яного знаряддя, зокрема гострого з обох боків рубила, користувалися ще й кістяним (ножі, багатогранні наконечники та ін.). Спілкувалися вони за допомогою жестів і зачаткової членороздільної мови. Жили давні люди групами, одягалися в шкури. Останні давні люди жили серед перших сучасних людей і зникли близько 40-50 тисяч років тому.

 

Перші сучасні люди (кроманьйонці) жили в побудованому власноруч житлі або печерах, на стінах яких знайдено малюнки із зображенням різних епізодів їхнього життя. На той час люди вже носили одяг, пошитий із шкур кам'яними або костяними голками. Знаряддя праці були оздоблені різьбою.

Перші сучасні люди вміли шліфувати, свердлити, знали гончарську справу. Вони приручили тварин і вирощували рослини. Оберігаючи своїх нащадків - своє майбутнє та літніх людей - живих носіїв накопиченого досвіду (знання способів полювання, виготовлення зброї, традицій, звичаїв), люди набували здатності жертвувати собою на користь популяції, племені, сім'ї.

Учні разом з вчителем складають схему

Наші предки в результаті складного і тривалого процесу вдосконалення перетворилися на людей сучасного типу. Провідними і визначальними для їхнього життя стали суспільно-трудові відносини як основа організованого суспільства.

Завдання для учнів

Роздивіться уважно неандертальця та людину розумну знайдіть ознаки спільного та відмінного. (обговорення результатів дослідження)

Учні разом з вчителем складають схему

Тривалий час вчені вважали, що еволюція людини була більш-менш лінійною: одна форма змінювала іншу і кожна нова була прогресивнішою, наближаючись до сучасної людини. Нині відомо, що все було набагато складніше. Еволюційне дерево гомінід виявилося дуже розгалуженим. Часові інтервали існування багатьох видів часто перекриваються. Іноді кілька різних видів гомінід, які перебували на різних «рівнях» близькості до людини, співіснували на одній території. Наприклад, ще 50 тис. років тому на Землі мешкали кроманьйонці, неандертальці, людина прямоходяча і ще принаймні один вид.

Характеристика основних груп доказів еволюції людини та складання схеми на дошці й у зошитах:

Докази антропогенезу (Антропогенез (від. грец. anthropos — людина й genesis — походження) — процес формування фізичного типу людини, її еволюція; науку, що вивчає антропогенез, називають антропологія):

• Палеонтологічні
• Порівняльно-анатомічні
• Ембріологічні

Докази походження людини від тварин

Фізіологічні — принципова подібність процесів, що протікають в організмах людини й тварин;

ембріологічні — подібні етапи зародкового розвитку людини й тварин;

палеонтологічні — знахідки решток давніх людиноподібних істот;

біохімічні — подібність хімічного складу внутрішньоклітинного середовища в людини й тварин;

порівняльно-анатомічні — єдиний план будови тіл людини й тварин, наявність у людини рудиментів і атавізмів;

генетичні — подібність кількості хромосом у людини й людиноподібних мавп.

Фізкультхвилинка

Вид Людина розумна має чітко виражені зовнішні ознаки людей, що історично виникли в період її активного розселення по планеті Земля та є наслідком пристосування до конкретних умов навколишнього середовища. Оскільки ці умови (клімат, особливості місцевості, температурний режим тощо) істотно відрізнялися, то в цілих групах людей, пов'язаних з певними районами, виникли специфічні зовнішні ознаки (відповідний колір шкіри, тип і колір волосся, форма носа, губ, колір і розріз очей тощо). Це сприяло виникненню рас.

Для людей усіх рас характерні видові ознаки: y подібність будови тіла (будова черепа, мозку, внутрішніх органів); y фізіологічна подібність (групи крові, хвороби, захисні реакції); y можливість для необмеженого схрещування, у результаті якого з’являється плодюче потомство; y спільність походження.

Раса -це група людей, що має спільне походження і характеризується комплексом відповідних спадкових ознак, які сформувалися як пристосування до різних умов середовища впродовж багатьох поколінь.

Існує припущення, що раси почали формуватися 30–40 тис. років тому. На думку багатьох антропологів, початок формування людських рас припадає на кінець кам’яного віку. Саме тоді історично сформувалися групи людей, пов’язаних спільністю походження, спадковими фізичними ознаками. Хоча спадкові ознаки згодом змінюються, усе ж таки вони досить стійкі.

Учні записують в зошит терміни:

Расознавство — наука, що вивчає расові особливості, їхнє походження, формування та історію.

Метисація — змішування рас. Мулати — представники змішаного расового типу (нащадки від шлюбів між європеоїдним та монголоїдним населенням).

 Расогенез — процес виникнення й становлення людських рас.

Причини расогенезу:

- природний добір;

- характер навколишнього середовища, клімату, харчових ресурсів, кількість сонячного світла;

- мутації;

- ізоляція;

- змішування популяцій.

Народ — це велика спільнота людей, що утворилася на певній території з різних племен. Кожний народ відрізняється від інших особливою мовою, культурою, традиціями.

У наш час учені виділяють раси виду Людина розумна:

За основними ознаками, характерними для виду людина розумна (об’ємом мозку, будовою кисті та стопи, формою хребта, будовою голосових зв'язок, інтелектуальними здібностями), раси абсолютно рівноцінні і перебувають на одному й тому самому рівні еволюційного розвитку. Це спростовує вигадки ідеологів расизму про «вищі» раси та нації. Усе сучасне людство - це один біологічний вид -Homosapiens.

Європеоїдна раса поширена в Європі, Передній Азії, Північній Африці й Північній Індії. Люди цієї раси мають світлу або смугляву шкіру, пристосовану до проникнення ультрафіолетових променів, пряме або хви­лясте найчастіше світле волосся, вузький продовгуватий ніс, що сприяє зігріванню холодного повітря, тонкі губи, великі голубі або сірі очі.

 

Монголоїдна раса поширена в Азії, Північній і Південній Америці. Для людей цієї раси характерні світла шкіра, пристосована до північ­ного клімату, оскільки може забезпечити в організмі синтез вітаміну D в умо­вах малої інтенсивності сонячного світла, пряме темне волосся, широкий ніс, тонкі губи, вузький розріз очей і шкірна складка у внутрішньому куті ока (пристосування до постійних вітрів степу, що несуть пісок і пил).

До австрало-негроїдної раси, поширеної в Африці, Центральній і Південній Америці, належать також аборигени Австралії. Характерним для цієї расової групи є специфічний чорний колір шкіри, що захищає тіло від ультрафіолетових променів в умовах інтенсивного сонячного світла, кучеряве густе чорне волосся, широкий ніс, товсті губи, великі темні очі.

 

Питання до учнів

Доведіть, що представники всіх рас належать до одного виду — Homo sapiens. (можливі відповіді учнів: У клітинах людини будь-якої раси міститься по 46 хромосом; від шлюбу людей білої раси з людьми жовтої та чорної рас народжується нормальне плодюче потомство; кров людини однієї раси можна переливати людині будь-якої іншої раси (якщо відповідає група крові).

Расизм — це реакційна теорія про поділ людства на вищі й нижчі раси, що виправдовує соціальну нерівність, експлуатацію, війни належністю людей до різних рас. Расизм зводить суспільну сутність людей до їхніх біологічних, расових ознак, довільно поділяючи раси на «вищі» й «нижчі», що суперечить науковій традиції нового часу. У сучасному світі політика, що ґрунтується на расизмі, викликає різкий осуд з боку прогресивних сил планети як така, що суперечить принципам гуманізму та демократії. Найбільш варварською формою расизму є геноцид (від грец. genos — рід і латин. caedo — вбиваю) — винищення окремих груп населення за расовими, національними або релігійними мотивами, а також створення таких умов життя, що призводять до високого рівня смертності та значного зменшення народжуваності. Безпідставність расизму Фактичні матеріали, накопичені сучасними суспільними й природничими науками (антропологією, етнографією, расознавством тощо), які вивчають раси й народи, показали повну безпідставність расизму. Вони знайшли докази спільного походження людей різних рас, тобто підтвердили те, що всі люди 15 походять від одного спільного предка. Расизм є антигуманною, протиправною формою прояву панування однієї людини над іншою. Це може бути й образливе слово, і завдання тілесних ушкоджень, і навіть смерть людини. Подумайте про наслідки расизму. Расизм може призвести до національних конфліктів і до світової війни, унаслідок якої постраждає кожна людина! Подумаймо, чи потрібно нам це?

V. Узагальнення, систематизація й проміжний контроль знань

Узагальнюючи тему можемо зробити висновок. що еволюція людини, або антропогенез (від грец. Anthropos- «людина» і genesis- «походження», «виникнення»), – це історичний процес становлення біологічного виду Людина розумна (Homo sapiens). Цей процес якісно відрізнявся від еволюції інших видів організмів, тому що в ньому діяли не тільки біологічні фактори (спадкова мінливість, боротьба за існування і природний відбір), але і соціальні (трудова діяльність, громадський спосіб життя, мова і мислення).

Самоконтроль знань

1. Причиною виникнення прямоходіння стало:

а) посушливість клімату б) стадний спосіб життя в) необхідність у звільненні рук г) трудова діяльність

2. Здібних до виготовлення найпростіших знарядь праці з'явилася вперше у:

а) дріопітеків б) людини розумної в) австралопітеків г) неандертальців

3. Що не відносять до соціальних факторів еволюції людини:

а) мова б) прямоходіння в) праця г) свідомість

4. До рушійних сил антропогенезу не відносяться:

а) боротьба за існування б) громадський спосіб життя в) спадкова мінливість

г) модифікаційна мінливість

5. Що являють собою людські раси:

а) різні популяції б) різні види в) різні роди г) різні сімейства

6. Людини розумної відрізняє від інших видів людей:

а) вміння виробляти знаряддя праці б) розвиток турботи про потомство…….. в) використання палива та одягу г) поява науки і мистецтва

7. На що вказує розвиток надбрівних валиків у предків людини

а) склад їжі б) розвиток мовлення в) обсяг мозку г) прямоходіння

8. На що вказує розвиток надбрівних валиків у предків людини

а) склад їжі б) розвиток мовлення в) обсяг мозку г) прямоходіння

9. Яке адаптивне значення має темний колір шкіри у негроїдної раси:

а) запобігання ультрафіолетових променів б) захист від ворогів                       в) пристосування до високої температури повітря г) поліпшення дихальної функції шкіри

10. Яка частина верхньої кінцівки людини зазнала найбільших змін в процесі еволюції: а) плече б) передпліччя в) кисть г) плечовий пояс

VІ. Підбиття підсумків уроку

Виставлення і коментування оцінок.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.