Олена Кислицька

 

 

 

 

Конспекти уроків

природознавства

з теми «Нежива природа»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кислицька Олена Володимирівна. Нежива природа. Моделювання уроків природознавства. -  Владиславівка, 2015 рік, 38 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 У посібнику представлено конспекти уроків природознавства у початкових класах з розділу «Нежива природа», а саме конспекти уроків та мультимедійні презентації до них (MicrosoftOfficeRowerPoint 2007).

Рекомендовано вчителям початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено методичною радою Владиславівської ЗОШ І – ІІ ступенів

(протокол № 1від 15 січня 2015 року).

 

 

Зміст

 

1. Вступ………………………………………………………………………
2. Конспект уроку «Нежива і жива природа»……………………………..
3. Конспект уроку «Сонце. Сонячна система. Планети Сонячної системи»…………………………………………………………………….
4. Конспект уроку  «Повітря»………………………………………………
5. Конспект уроку «Вода. Властивості води»……………………………..
6. Конспект уроку «Океани Землі»…………………………………………
7. Конспект уроку «Гірські породи»……………………………………….
8. Конспект уроку «Ґрунт. Значення та охорона ґрунтів»………………..
9. ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

  Виховувати дитину, забуваючи про природу, безглуздо. Виховати справжню Людину поза природою абсолютно неможливо. Гармонійна особистість народжується лише в гармонії з довкіллям. Цінність людської особистості залежить від якості ціннісних орієнтацій, яких вона дотримується. Серед них найвагомішим є  орієнтування на природу. Її живодайна сила завжди оповита ореолом святості і є предметом шанобливого ставлення людей. спілкування з нею робить всіх нас добрішими, щедрішими, гуманнішими, духовно багатшими. Духовність у стосунках «людина-природа» завжди була визначальною рисою менталітету українців.

Одним з пріоритетних завдань, які поставлені сьогодні перед освітою, є виховання гармонійних відносин людини і природи. Нашим дітям украй необхідні відчуття відповідальності за природу як національну і загальнолюдську цінність, основу життя на Землі, гуманні принципи природокористування.

З метою покращення ефективності уроків у сучасній школі поширене комплексне використання інноваційних технологій, сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку «Нежива і жива природа»

Мета. Продовжувати формувати в учнів поняття "природа"; ознайомити їх зі значенням природи для життя рослин, тварин, людей; навчати дітей розрізняти живу і неживу природу, виховувати дбайливе ставлення до природних об'єктів.

Обладнання: зошити, ілюстрації, таблиці, на яких зображені тварини, рослини, люди, предмети неживої природи.

Хід уроку

I.  Хвилинка спостережень.

• Яка пора року зараз?
• Який місяць?
• Що ви можете сказати про стан неба?
• Надворі світить сонце, чи хмарно?
• Сьогодні тепло чи холодно?
• Чи є надворі вітер?

Як поводять себе звірі, птахи?

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

• Ознайомлення з живою і неживою природою; зв'язки між ними.

3.              Вивчення нової о матеріалу

1. Доповнення речень.

Яка природа ..., кращого нема…, Як річка...

2. Бесіда про природу.

• Що таке природа?

• Чи все те, що оточує нас, належить до природи
• Подивіться на будинки, споруди, на все те, що зроблене руками людини. Чи належить це до природи?
• Розрізняють природу живу і неживу. Що відноситься до неживої природи?
• Нежива природа — це Сонце, Місяць, зорі, Земля, повітря і вода.
• Що таке жива природа? Що сюди відноситься?
• Жива природа — це усе, що народжується, живиться, дихає, росте, розмножується, відмирає. Це рослини, тварини, люди.
• Усе живе дістає від неживої природи необхідні їм для життя тепло, світло, поживні речовини, воду, повітря.
• Здійснимо уявну мандрівку парком. Подихаємо свіжим повітрям. А до якої природи відноситься повітря?
• Подивіться, яке ясне сонечко. Воно пестить нас своїм теплом, ніжним промінням. До якої природи воно належить?
• Вгорі по небу пливуть пухнасті білі хмарки. Як ви думаєте, до якої природи вони належать? А саме небо до якої групи віднесемо?
• Он полетів горобець, сорока скрекоче на яблуні. До якої природи вони відносяться? Чому?
• У сусідньому дворі загавкав пес. Він жива чи нежива істота?
• Погляньте навкруги. Скільки у парку дерев! Чи належать вони до живої природи? Чому?
• А чи відносяться до живої природи кущі? Чому?
• Повертаймося назад до школи. Як ви гадаєте: школа і житловий будинок біля неї належать до природи? Або ж візьмемо машину, кран. Звичайно, вони не належать до природи, тому що зроблені руками людей.

3. Підсумок.

Ми повинні завжди пам'ятати: як живу, так і неживу природу потрібно оберігати. Дуже багато рослин і тварин знаходяться на грані вимирання. Деяких видів налічується дуже мало. Отже, оберігаючи їх, ми цим самим робимо добро собі і всім навколишнім. Крім цього, ми повинні боротися за чистоту повітря, річок, ставків, морів.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

2.                    Відповіді на питання після тексту.
3.                    Читання віршів.

♦ Ворон шепче воронятку:

-Мій біленький.

Слон говорить слоненятку:

• Мій маленький.
• Заєць каже зайченяті:
• Мій хвостатий.
• Гуска ніжно гусеняті:

• Мій крилатий.
• Про кого говориться у вірші? До якої природи відносяться ці об'єкти? Чому?

♦ В небі, чистім і прозорім,

Сонце сяє,

Наче в морі, в жовтім житі

Хвиля грає.

• Про яку природу розповідається у цьому вірші?

(Далі пропонується ще кілька загадок. Діти відгадують і визначають, до якої природи належать відгадки).

4. Гра "Жива чи нежива природа".

Вчитель називає слова, а учні, якщо це жива природа, плещуть у долоні, а якщо нежива - не плещуть.

Соняшник, сонце, ячмінь, білка, півень, повітря, капелюх, жовтень, мірошник, суниця, кожушок, плугатар, автобус, береза, дощ, явище, син, земля, вода, небо, батько, мати, онук, море, сад, кінь, віл, долина, соловей, буряк.

V. Підсумок уроку.

1. Гра "Хто більше?". (Учні діляться на дві команди).

• Одна команда називає предмети живої природи. Інша - предмети неживої природи. І так по черзі. Виграє та команда, яка більше назве предметів.
• За якими ознаками ви розрізняєте живу і неживу природу?

VІ. Домашнє завдання.

Прочитати статтю в підручнику "Нежива і жива природа". Дібрати по три загадки про предмети живої і неживої природи.

Конспект уроку «Сонце. Сонячна система. Планети Сонячної системи»

 

 

Мета: подати поняття Сонце. Сонячна система. Планети і розповісти які планети входять до її складу; учити користуватися довідковою літературою; виховувати необхідність берегти нашу Землю як єдину з планет, на якій існує життя

Обладнання: глобус,  схеми обертання Землі навколо своєї  осі  і Сонця, картини, карти зоряного неба, мультимедійний  проектор, презентація.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку.

1.                    Організаційний момент.

Заздалегідь учні отримали випереджальне завдання « Цікавий матеріал про одну з планет» .

Всі сідайте тихо, діти,

Домовляймось не шуміти,

Руку гарно піднімати,

На уроці не дрімати,

Щоб нам не було мороки,

Всі готові до уроку?

Тож тепер часу не гаймо

І урок розпочинаймо.

ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ  НА УРОК

Усміхнімось один одному, погляньмо ласкаво, побажаємо кожному добра.

2.Актуалізація  основних знань та умінь.

Відгадування  загадок

Хто однаково всіх любить?

Всіх однаково  голубить?

Кожний скоса тільки гляне,

А обняти не дістане?

(Сонце)

 

Що за жучок це – яскравий,  моторний,
Спинка червона у крапочку  чорну,
Сам симпатичний,  хоча  і  маленький,
Гарний на вроду він та веселенький.
(Жучок Сонечко)

Золоте сховалося, а срібне показалося.
(Сонце і місяць)

 

Один баранець пасе тисячі овець.
(Місяць і зірки)

 

Звідкіля у нас на небі
риби, близнюки, ведмеді?
Лебідь розправляє пір’я.
Це все зоряні ...
(Сузір’я)

Яке поле не можна зорати?

( Небо)

 

 

 

 

Торох,  торох,
Розсипався  горох.
Почало світати  –
Нема що збирати.
(Зірки)

 

Вчений, що зірки вивчає, добре їх порядок знає.

Всесвіт без меж – не сон, знає все це...

(Астроном).

 

Роздивитися мікроб допоможе мікроскоп,

А вивчати зорі щоб, треба мати...

 (Телескоп).

 

Бесіда                                    

1.                    Чи доводилося вам дивитися у нічне небо?  Що ви  там бачили? Чи замислювалися над тим, що відбувається там у височині? (читання статті у підручнику)

Що таке зорі? Від чого залежить колір зорі?

2.                    Чи вірите ви у гороскопи?  Під яким сузір’ям ви народилися? (розглянути таблиці сузір’їв)
3.                    Додому вам було задано підготувати розповідь за матеріалами Дитячої енциклопедії. (діти виступають з повідомленнями «Де народжуються зорі?»)

3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів. 

Використовуючи ваші раніше набуті знання з української мови і власний досвід, спробуємо  скласти сенкан,  за схемою:

Назва вашої планети ( наприклад, Нептун)

Яка вона? ( далека, велика,…..) 2 прикметника

Що робить? ( обертається, …..) 3 дієслова

Де? ( у просторі, у Сонячній системі, ….) висновок

Прослухали  варіанти віршів .

Отже, враховуючи усе вище почуте, хто озвучить тему сьогоднішнього уроку?( « Сонце. Сонячна система. Планети Сонячної системи».) 

 На нашому уроці ми дізнаємося:

     Що таке Сонце.

      Що таке Сонячна система.

       Планети Сонячної системи.

       Скільки планет є в Сонячній системі

       На яких планетах існує життя.

       Чому потрібно берегти нашу Землю.

 

4. Вивчення нового матеріалу.

 

Розповідь учителя.

   Близько 4,5 млрд. років тому не існувало ні Землі, ні інших планет. Довкола щойно утвореного Сонця вирувала темна хмара розпеченого газу і пилу. Поступово хмара охолола і газ згустився (сконденсувався ) у мільйони крапель. Ці краплини притягувалися одна до одної так утворилася Земля та інші планети. Та пройшло півмільярда років,  перш ніж на поверхні Землі утворилася  тверда кора, а навколо планети  - атмосфера . Земля – єдина планета, температура якої дає змогу воді утримуватися на поверхні, а атмосфера містить кисень. Вода і кисень необхідні для життя. Земля постійно рухається у Всесвіті . За рік  вона робить один оберт навколо Сонця. Її шлях становить 938 886 400 км. Цю відстань Земля долає за 365,24 дня. Щоб не загубити 0,24 дня, раз на чотири роки наприкінці лютого до календаря додається ще один день. Він називається високосним.

    

   Сонце – звичайна зоря, яких у Всесвіті незліченно. Воно утворилося з  газу, що залишився на місці вибуху більшої зорі. Сонце перебуває в середині свого життя. Ймовірно, воно утворилося 5млрд. років тому і світитиме ще 5млрд. років, а потім вибухне . Сьогодні Сонце випромінює рівне жовте світло і дає Землі тепло. Разом з тим, воно випромінює небезпечні промені. А щастя, атмосфера і магнітне поле Землі надійно захищають людей від цього шкідливого проміння. Сонце – зоря середнього розміру діаметром 1 392 000км . На його поверхні відбуваються постійно вибухи, температура при цьому досягає 6000*С, вивільняється енергія, яка вкрай необхідна для життя.

 

   Крім Землі навколо Сонця рухаються планети. Планети (грецьк. «мандрівник») – це тіла,  які рухаються навколо зірок. Вчені вважають, що планети утворилися з велетенських хмар газу і пилу, що колись обертався навколо Сонця. Всі космічні тіла і планети, які рухаються навколо зірки Сонця утворюють Сонячну систему. Сонячних систем є безліч, як і зірок. У нашій Сонячній системі рухається дев’ять  планет:   Меркурій,  Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон. Найближчою до Сонця є Меркурій, а найвіддаленішою – Плутон.

 

Фізкультхвилинка

   

Напередодні ви отримали завдання знайти, на вашу думку, цікаву інформацію про планети.

Приблизні доповіді учнів, які можуть бути супроводжені презентацією про планети Сонячної системи.

 Меркурій

Назву планеті дали на честь римського бога Меркурія. Він вважався покровителем торгівлі та купців, провідником  душ померлих у підземне царство.

Меркурій обертається навколо Сонця по сильно витягнутій еліптичній орбіті. Період обертання навколо Сонця 88 земних діб. Тривалість сонячної доби на Меркурії дорівнює 176 земним добам. Середня швидкість руху Меркурія по орбіті навколо Сонця - 47,89 км/с.

Меркурій найменша планета системи і найближча до Сонця, тому тепла й світла отримує у шість разів більше, ніж Земля. Опівдні температура його поверхні розжарюється до 260*С.

Атмосфери Меркурій не має. Зовні ця планета нагадує супутник Землі – Місяць. Такі ж кільцеві гори, великі рівні площі, схожі на земні пустелі. Замість морів – величезні западини, але там ніколи не було води, як і в морях на Місяці. За таку схожість його іноді називають двійником Місяця. Супутників – не має, тому і подорожує своєю орбітою сам.

 Венера

     Планета Венера названа на честь римської богині кохання та краси. Венера – найяскравіша планета Сонячної системи. Ми можемо побачити Венеру як вечірню або ранкову зірку, це залежить її положення відносно Сонця.

      Венера — третій за яскравістю об'єкт на небі; її блиск поступається лише блиску Сонця та Місяця. Належить до планет, відомих людству з найдавніших часів. Про те, що у Венери є атмосфера, стало відомо у 1761 p., відкриття належало М.В.Ломоносову, який спостерігав проходження планети перед диском Сонця.

Венера обертається в зворотному напрямку — зі сходу на захід, а не з заходу на схід, як Земля і більшість інших планет. Період обертання Венери навколо осі  триває близько 243 земних діб.

 Земля

Земля — це третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства.

Земля обертається навколо зірки по еліптичній орбіті (дуже близької до кругової) із середньою швидкістю 29765 м/с на середній відстані 149.6 млн. км за період рівний 365.24 доби. Земля має супутник — Місяць.

Період обертання планети навколо своєї осі 23 год 56 хв 4.1 сек. Обертання навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі, а нахил осі і обертання навколо Сонця — зміну пір року.

 За сучасними уявленнями Земля утворилася приблизно 4.7 млрд. років тому з розсіяної газової речовини.

 Марс

         Планета Марс майже вдвічі менша від Землі. Щоб зробити один оберт навколо Сонця їй потрібно близько двох років. На планеті є гігантські вулкани й глибокі долини. Більша частина Марса завалена камінням, що лежить на червоній поверхні, - ось чому Марс називають «червоною планетою». Через свій колір Марс довго асоціювали з війною і кровопролиттям, і тому його назвали на честь римського бога війни.

       На Марсі є метеоритні кратери як на Місяці, вулкани, долини та пустелі, подібні до земних.  Рік на Марсі триває 687 днів, що майже вдвічі більше ніж земний. Марс обертається навколо своєї осі кожні 24 години 37 хвилин, що лише трохи довше ніж на Землі.

      На Марсі також спостерігається зміна пір року, тривалість яких майже вдвічі більша.

 Юпітер

Юпі́тер, п'ята і найбільша планета Сонячної системи, більш ніж у два рази важча, ніж всі інші планети разом узяті і майже в 318 разів важча за Землю.

Уся видима поверхня Юпітера - щільні хмари, розташовані на висоті близько 1000 км над "поверхнею", де газоподібний стан змінюється на рідкий і утворює численні шари жовто-коричневих, червоних і блакитнуватих відтінків.

На відміну від кілець Сатурна, кільця Юпітера темні і, імовірно, складаються з дуже невеликих твердих часток метеорної природи.

 Сатурн

Сату́рн — шоста за віддаленістю від Сонця і друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн є величезною кулею, що швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години),  має товстий шар атмосфери. Сатурн обертається навколо Сонця за 29,46 років на середній відстані 1427 млн. км.

Візитною карткою Сатурна є його знамениті кільця, що оперізують планету навколо екватора і складаються з безлічі крижинок і камінчиків.

 Уран

Ура́н — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи. Вона розташована в 19 разів далі від Сонця, ніж наша Земля,  Один оберт навколо Сонця Уран здійснює за 84,01 земного року. Період власного обертання Урана складає приблизно 17 годин.

 Нептун

Непту́н - восьма за віддаллю від Сонця і четверта за розміром планета Сонячної системи, що належить до планет-гігантів. Її орбіта перетинається з орбітою Плутона в деяких місцях. Також орбіту Нептуна перетинає комета Галілея.

Світло від Сонця доходить до Нептуна трохи більше, ніж за 4 години. Тривалість року, тобто час одного повного оберту навколо Сонця — 164,8 земних років.

Нептун також має кільця — два широких і два вузьких. У Нептуна є 8 відомих супутників: 4 маленьких, 3 середніх і 1 великий.

Плутон

Плутон   покритий льодом. Там дуже холодно: -210°С. Він знаходиться від Сонця в 40 разів далі, ніж наша Земля.   Оберт  довкола Сонця робить за 248 земних  років. Один день на Плутоні триває тиждень. Свою назву планета отримала на честь грецького бога, володаря мертвих.

Згідно рішення Міжнародного астрономічного союзу (МАС) від 24.08.2006, цю планету віднесено до карликових планет.

5.Закріплення нового материалу. 

1.   Продовження роботи з таблицею, яку учні отримали на початку уроку; (вчитель надає допомогу тим учням, які її потребують)
2.   Аналіз останньої графи таблиці «Чи існує життя на планеті?»

Висновок:

Життя існує тільки на планеті Земля, тому її потрібно берегти.

• Що для цього, на вашу думку,  потрібно робити?

 Варіанти відповідей учнів:

• Не засмічувати земні простори;
• Заборонити викиди шкідливих і забруднених газів у атмосферу;
• Заборонити вилив стічних вод із заводів і фабрик у водойми Землі;
• Уникати надмірного використання отрутохімікатів;
• Заборонити вирубувати ліси;
• Будувати очисні споруди

3.   Розв’язування  кросвордів (можна зробити  у вигляді презентації, або на окремих аркушах)

6.  Підсумок  уроку.  

 Що ми дізналися на уроці? 

• Що ви зрозуміли?
•  Про що хотілося б розповісти батькам?

Подумайте, кому і за що, ви скажете  спасибі. Зробіть це.

7. Домашнє завдання

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку  «Повітря»

 

Мета: розширити й поглибити уявлення дітей про значення і місцезнаходження повітря на землі, про властивості повітря (прозоре, безбарвне, без запаху, розширюється під час нагріван­ня і стискається під час охолодження, погано проводить тепло); формувати вміння виконувати досліди, спостерігати за перебігом і результатами досліду; учити робити висновки, міркувати за ана­логією; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення природи, здатність спілкуватися в процесі спільної діяльності. Обладнання: дитячі надувні іграшки (кульки, качечки та ін.); склянка з водою; грудки сухої глини, землі, цукру; свічка; дрібні шматочки паперу.

ХІД УРОКУ

1. Організація класу
2.                    Повторення вивченого на попередньому уроці

3. Оголошення теми і мети уроку

•                  Послухайте уважно і скажіть, будь ласка, про що йдеться.

Воно таке велике, що займає цілий світ, воно таке маленьке, що в найменшу щілинку зайде. (Повітря)

•                  Сьогодні на уроці ми дізнаємось, що таке повітря, де воно може бути і чому потрібно дбати про чистоту повітря.

4.                 Вивчення нового матеріалу

•                  Земля оточена з усіх боків повітрям. Воно невидиме, але є усюди. Запов­нює щілини, є у ґрунті, у воді. Без повітря не можуть жити рослини, тварини, люди. Ми дихаємо повітрям. Але воно потрібне не тільки для дихання. Повітря розсіює сонячні промені вдень, уночі оберігає від охолодження, є своєрідним щи­том планети. Що ж таке повітря?

Це суміш багатьох газоподібних речовин: азоту, кисню, вуглекислого газу. Кожен із газів виконує свою роль. Кисень забезпечує процеси дихання і горіння. Крім газів, у повітрі є домішки (водяна пара, дим, сажа, пил та інші речовини).

Зараз ми переконаємося, що у нас в класі є повітря. Ось шматочки паперу. Я кладу їх на долоньку. А тепер змахну книжкою над долонькою.

Що сталося? (Шматочки злетіли з долоньки.)

•                  Чому? Тому що ми книжкою сколихнули повітря. А повітря, в свою чер­гу, сколихнуло шматочки паперу, і вони розлетілися навсебіч.

Фізкультхвилинка

•                  Яка зараз пора року? (Осінь)
•                  Так, минули теплі літні дні. І осінь нам принесла прохолодні днини. Давай­те відчинимо вікно або двері класної кімнати. Що ви відчули? (Повіяло холодом.)
•                  Правильно, ви відчули холод. Але це не просто холод. Це до нас у клас «забігло» повітря, воно, напевно, також хоче зігрітися. Отже, повітря, як ба­чите, рухається, переміщається. А переміщення повітря на вулиці називаєть­ся вітром. Від того, як саме повітря переміщається, залежить сила вітру (дме з великою силою, вітер ледь відчутний тощо). А переконатись у тому, що повітря є всюди, нам допоможуть такі досліди.

Дослід 1. Візьмемо склянку з водою. Зануримо в неї грудочки цукру, глини, землі та ін.

•                  Що ви побачили? (З'являються бульбашки.)

Бульбашки є повітрям. Його вода витіснила з тих речовин, які ми покла­ли у склянку, і тепер воно виходить у вигляді бульбашок. Дослід 2. Повітря може займати місце, його можна стиснути. Ось стиснутим повітрям ми наповнили ці кульки, іграшки. Давайте покладемо їх у воду. Що ви бачите? (Вони плавають.)

•                  Отже, речі, наповнені повітрям, не тонуть у воді.

Якщо ви були уважними, ви почули, що я сказала, що повітря має бути чистим і ми повинні дбати про чистоту повітря. Як саме ми маємо це робити?

5. Робота з підручником

Проводиться бесіда за малюнками підручника. Опрацьовується матеріал, по­даний у підручнику. Даються відповіді на запитання в підручнику.

Дослід 3. Візьмемо дві склянки з гарячою водою. Виміряємо температуру води в обох склянках. Одну склянку накриємо більшою склянкою. А другу залиши­мо відкритою. Через деякий час виміряємо температуру води в обох склянках.

Гра «Акваріум» (інтерактивні технологи)

Опис гри: об'єднати учнів у групи по 4-6 осіб. Одна з груп сідає в центр кла­су, щоб відокремитись від слухачів (решти, учнів) певною відстанню.

Група отримує завдання для проведення групової дискусії: « Чому в накритій склянці вода залишилась гарячою? ».

1. Група читає завдання вголос.

2.                    Обговорюють його в групі.
3.                    За 3-5 хвилин знаходять правильну відповідь.

Поки діюча група займає місце в центрі, учитель зачитує решті класу завдан­ня і нагадує правила дискусії у малих групах. Кожній групі пропонується вго­лос протягом 3-5 хвилин обговорити та знайти відповідь.

Після закінчення відведеного для дискусії часу група обґрунтовує свою від­повідь, а решта групи висловлює свої думки — погоджуються вони з відповіддю групи чи ні. Якщо ні, то чому? Бесіда триває протягом 2-3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступне питання чи іншу ситуацію.

Фізкультхвилинка

Взяли кульки дружно в руки І давай щосили дути, Потім кульки ми пустили — Вони швидко полетіли...

6.                 Закріплення матеріалу

•                  Які властивості має повітря?
•                  За допомогою яких дослідів можна довести, що під час нагрівання повітря розширюється, а під час охолодження — стискається?
•                  До яких тіл належить повітря?
•                  Де знаходиться повітря?
•                  Як можна довести, що повітря займає певне місце?

VII. Підсумок уроку

•                  Яку тему ми вивчали на уроці?
•                  Що таке повітря?
•                  Що таке атмосфера?
•                  Чому безхмарне небо блакитне?
•                  Які властивості повітря ви знаєте?

XIII. Оцінювання учнів

IX. Домашнє завдання

1.                    Опрацювати статті підручника: «Повітря», «Властивості повітря».

2.                    Дати відповідь на запитання: «Як люди використовують у побуті властивість повітря погано проводити тепло?».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку «Вода. Властивості води»

 

Мета: розширити уявлення про значення води в природі, про три стани води і властивості води (не має власної форми, прозора, без­барвна, без запаху рідина; під час нагрівання розширюється і стис­кається під час охолодження); формувати елементарні поняття, що вода — речовина, розчинник, розчин; учити робити розчини; виробляти вміння самостійно виконувати досліди, узагальню­вати сприйняте під час виконання дослідів, робити висновки; виховувати пізнавальний інтерес, самостійність, організованість, відповідальність за виконану роботу.

Обладнання: склянка з водою і паличками на кожну парту, банка з водою і ложкою для демонстрації, пляшки різної форми (порож­ні), дощечка, грудочки льоду, ілюстрації.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання

1.                    Фронтальне опитування

•                  Як люди піклуються про чистоту повітря?
•                  Як людина використовує повітря?
•                  Де знаходиться повітря?
•                  Яке значення має повітря?

2. Індивідуальне опитування

•                  З чого складається повітря?
•                  Які властивості має повітря?
•                  Які речовини забруднюють повітря?

2. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку

Розгадування та обговорення загадок.

• Відома з віку рідина, Усяк її вживає, Буває маркою вона, Сніжинкою буває, Бува, як скло, Крихка, тверда — Звичайна, підкажіть,... (вода).
• Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь — ховатися почнуть. (Дощ)

• Білим килимом все поле вкрило. (Сніг) Ніжна зірка сніжно-біла

На рукав згори злетіла.

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води. (Сніжинка)

• Я вода і на воді плаваю. (Лід)
• Вночі спить на землі, а вранці висихає. (Роса)

•                  Ви відгадували загадки. Давайте ще раз скажемо, про що вони. (Дощ, сні­жинка, лід, роса, вода...)
•                  А давайте поміркуємо і скажемо одним словом: це все... (вода).
•                  А тепер нам залишилося визначити тему уроку. Хто здогадався, про що йтиметься? (Про воду)

3.                 Актуалізація опорних знань учнів

•                  Чи доводилося вам бачити воду в природі?
•                  Де вона знаходиться?

•                  Для чого потрібна вода? Які властивості води ви знаєте? ^І^^І
•                  Чому говорять: «Без води не було б життя на Землі» ?

IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу

1. Бесіда

•                  Вода — багатство Землі. Вона необхідна для життя всіх живих організмів. У природі вода перебуває у трьох станах: рідкому (дощ, туман, роса, вода),

твердому (сніг, лід, іній, крига, бурульки), газоподібному (водяна пара).

•                  А тепер пригадаємо, з чого складається будь-яка речовина. (Підручник, с. 81) Якими є молекули води за формою і розміром в усіх трьох станах?
•                  А які відстані між молекулами у воді-рідині, воді — твердому тілі і воді — газоподібному тілі?

2. Ознайомлення з властивостями води

•                  Про які властивості рідин ви дізнались на попередніх уроках?
•                  Виллємо воду в тарілку. Що трапилось?
•                  Якою є перша властивість води? (Розтікається)
•                  Із банки переллємо воду у пляшки різної форми. Яку форму мала вода в банці? Яку форму має вода в пляшках? А свою форму має вода? (Вода набуває форми тієї посудини, в якій знаходиться.) &
•                  Зануримо у склянку з водою ложку. Чи добре її видно? Отже, вода прозора.
•                  Чи має вода колір? Чи має запах? (Вода — безбарвна рідина без запаху.)
•                  Як і всі інші рідини, вода під час нагрівання розширюється, а під час охо­лодження — стискається.

Кому з вас доводилось спостерігати, що станеться з пляшкою чи склянкою з водою, якщо її винести, закрити і поставити на мороз?

•                  Отже, ще одна властивість води: коли вона замерзає і перетворюється на лід, вона перестає стискатися і починає розширюватися, саме тому пляшка або склянка з водою тріскаються на морозі.

Дослід 1. Кинути в склянку з водою 2-3 кришталики марганцівки, розмішати.

•                  Куди зникли кришталики?
•                  Якою стала вода? (Кришталики марганцівки розчинилися у воді.)
•                  Які ще речовини можуть розчинятись у воді? (Сіль, цукор, сік рослин, кров і людей і тварин.)
•                  Для речовин, що розчинилися у воді, вода є розчинником. А вода з розчи­неною в ній речовиною називається розчином (розчин солі, розчин цукру).

Дослід 2. У склянку з водою вкинемо пісок або глину. Ані пісок, ані глина не І розчинилися. Речовини, що не розчиняються у воді, називають не розчинними у воді речовинами.

Фізкультхвилинка

5. Робота з підручником (С. 91 -93)
6.                 Закріплення та осмислення знань

•                  Як довести, що вода в газоподібному стані (пара) дійсно існує?
•                  Чому вода має різний смак у колодязях, морях, мінеральних джерелах?
•                  Чому плями від олії не змиваються водою?

7.              Узагальнення та систематизація знань

Технологія «Мікрофон»

1.                    Які ви знаєте властивості води?

2.                    Вода — розчинник:

а) тверді речовини; б) рідкі речовини; в) газоподібні речовини.

8.            Домашнє завдання

Опрацювати статті: «Без води немає життя», «Властивості води-рідин;:• «Вода — розчинник».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку «Океани Землі»

Мета.  Ознайомити учнів з поняттям «океани», їх розміщенням на карті півкуль і глобусі; продовжити навчати читати карту і працювати з нею; висвітлити значення океанів та використання їх багатств  людиною; сприяти розвиткові пам’яті, спостережливості, вихованню бережливого ставлення до природних багатств.

Обладнання. Глобус, карта півкуль, контурні карти, малюнки тварин, підводних глибин, відеофільм  «Голуба планета», запис звуків океану для релаксації.

Хід уроку

І  Підсумок фенологічних спостережень

ІІ  Контроль,коригування і закріплення знань

1.   Фронтальне опитування

Що таке материк?

Скільки є материків?

Чим відрізняється острів від півострова?

2.   Індивідуальне опитування

1 учень. Який материк є найбільшим?

Покажи на карті.

Де проходить межа між Європою і Азією?

Скільки океанів омиває Євразію?

2 учень. Який материк є другий за розміром?

Покажи на карті.

Чому його вважають найтеплішим?

Що ти знаєш про Африку?

3 учень. Який материк є найменшим?

Чому про нього кажуть, що це материк, де «все навпаки»?

Що ще ти знаєш про Австралію?

ІІІ Актуалізація опорних знань

• Який колір переважає на карті півкуль?
• Що ним позначають?
• У яких трьох станах перебуває вода?
• Що є причиною переходу води з одного стану в інший?

ІV Повідомлення теми і завдань уроку

   Сьогодні ми спробуємо більше дізнатися про ті водні простори, які займають більшу частину нашої планети. Про те, які мешканці живуть на цих просторах, та чи є користь від цієї води.

V Мотивація навчальної діяльності

1.                    Це цікаво
2.                    Оскільки океан - це вода, а вода – це життя, це те, з чого складається усе живе, в тому числі і людина, то нам треба знати про цю скарбницю природи.
3.                    Ви є майбутніми господарями Землі. Від вас буде залежати доля не тільки нашого краю, а й усієї планети, то щоб зуміти зберегти її, не допустити помилок, виправити ті, які уже допущені, вам треба знати і про життя океану, і про його силу, і про корись, яку він приносить, і про проблеми, які у нього є.

VІ  Сприймання та  усвідомлення  навчального матеріалу

   Коли людина полетіла у космос, то побачила, що наша планета блакитна. Блакитним кольором зображена  вода – всі моря,океани. У цьому можемо переконатися і ми, коли швидко розкрутимо глобус. Якщо всю поверхню Землі зобразити у вигляді круга і розділити його на 10 частин, то 3 займе суша, в 7 – вода. Нашу планету можна назвати планетою океанів. Уся вода на земній кулі називається Світовим  океаном. Світовий океан – це колиска життя, де знаходяться різноманітні ресурси, це джерело кисню.

А що цікавого ви зуміли знайти про  світовий океан з різних джерел?

У наш час дуже швидко розвивається молода, цікава наука – океанологія. Вона вивчає різні явища і процеси, що відбуваються у Світовому океані.

Чи доводилося вам,  пробувати на смак морську воду? Вона гірко-солона, неприємна і непридатна для вживання.

Цікаво знати: Навіть висока гора могла б сховатися у деякі западини океанічного дна. А найбільша така глибока, що можна було б спускатися в кабіні ліфта підряд 5 годин (до 10-го поверху – півхвилини)

Якби земна куля була б гладкою і уся її вода розлилася по поверхні, то уся планета виявилася залитою 9-метровим шаром води.

А чи багато води на Землі? Ні, якраз стільки, щоб наша планета не замерзнула. Сонце за літо нагріває воду, а взимку вода поступово віддає своє тепло.

Щоб заповнити западину, яку займає Світовий океан, усім річкам кулі треба безперервно текти приблизно 50 тис. років.

    Увесь  Світовий океан  ділиться на 4 частини, тобто 4 океани. Океани – величезні простори води. Частина океану розташована вздовж берега материків називається морем. Моря значно менші за океани, але за кількістю їх багато, а океанів – 4. Україну не омиває жоден океан.

Зараз ми помандруємо цими водними просторами. Та щоб мандрівка була вдалою наберемося сил, відпочинемо.

Фізкультхвилинка

VII Знайомство з океанами

ТИХИЙ – найбільший. Він займає таку територію як усі три разом узяті. Він не омиває берегів Європи. Його відкрив португальський мандрівник Фернан Магелан і назвав його так тому, бо коли він ним пропливав він був тихим-тихим. Переважна частина дна – рівнина, але є западини. Найглибша – Маріанська (11022м).  Тваринний  світ налічує  100тис. видів. Лише водоростей є кілька тисяч видів.  2тис. видів риб. Він займає перше місце по вилову морепродуктів. На дні Тихого виявлено родовища нафти і газу.

Робота з підручником (с. 101), контурними картами.

АТЛАНТИЧНИЙ – найсолоніший. Його назва  пов’язана  з грецьким міфом про велетня Атланта. Другий за розміром. У ньому знаходиться море без берегів Саргасове. На дні є також родовища нафти і газу і прокладено нафтопроводи.

Робота з матеріалом підручника с. 100, позначення на контурних картах.

ІНДІЙСЬКИЙ – третій за розміром. Найтепліший. Назва походить від країни, яку він омиває Індію. Через інтенсивне видобування нафти і газу з його дна води цього океану забруднені і це несе загрозу як для узбережжя так і для самого океану.

Опрацювання матеріалу підручника (с. 100-101),познач. на контурних картах.

Найменшим з усіх є ПІВНІЧНО ЛЬОДОВИТИЙ. Ще наприкінці минулого століття про нього майже не знали. Його довго вважали морем. Льодовитим називається тому, що більша його частина завжди вкрита кригою. Це найхолодніший океан, тому життя у ньому найбідніше. Він налічує усього 150 видів риб. Риба є головною їжею для білих ведмедів, тюленів, білуг, моржів. На скелястих берегах Льодовитого гніздяться колонії чайок, гаг. У ньому  можна зустріти найбільшу медузу щупальця,  якої сягають 20м.

Позначення на контурній карті.

VIII  Перегляд відеофільму про життя в Світовому океані «Голуба  планета»

ІХ  Домашнє завдання  Опрацювати статтю «Океани Землі»

Х  Підсумок  уроку

Ось і закінчилась наша мандрівка просторами океанів

• Скільки їх є ?
• Які назви вони мають?
• Що найбільше  запам’яталось ?

Молодці, ви гарно попрацювали і дізналися багато цікавого. Без Світового океану не було б життя на Землі. Тому його потрібно охороняти. Як ви вважаєте, що потрібно робити людям, щоб води були чистими і багатими на рубу?

• Економно використовуваним воду.
• Не засмічувати водні простори.
• Заборонити вилив  стічних вод із заводів і фабрик, бо забруднена вода шкідлива  для  усього.
• Уникати обробки полів отрутохімікатами.
• Будувати очисні споруди.

Конспект уроку «Гірські породи»

 

Мета: формувати в учнів уявлення про гірські породи, значення гірських порід у при­роді; виробляти вміння розрізняти гірські породи в твердому, рідкому і газоподіб­ному станах; виховувати естетичне сприймання об'єктів природи, пізнавальний ін­терес до них.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

— Ми починаємо вивчати нову тему «Гірські породи. Ґрунти». У цій темі ви дізнаєтеся:

• Про гірські породи та корисні копалини.
• Про склад і властивості ґрунтів.
• Як добувають корисні копалини?
• Яке значення корисних копалин для людей?
• Чому потрібно охороняти ґрунти?
• Хто будуть вашими помічниками? Прочитайте про це на с. 42.

3. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

•                  Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про різноманітність гірських порід. Та що таке корисні копалини.

4. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Що таке гірські породи?

•                  Роздивіться фотографії та пригадайте! Що ви знаєте про гори? Яке значення для життя вони мають? Які гори є в Україні?
•                  Поміркуйте! З чого складаються гори?
•                  Про що розповів пан Кріт?
•                  Запам'ятайте! Гірські породи — це природні тіла, які знаходяться в глибинах Землі та на її поверхні.
•                  Пригадайте, які ви знаєте гірські породи.
•                  Земля складається з 2000 різних гірських порід. Хоча за ними закріпи­лася назва «гірські», але розташовані вони скрізь, зокрема й на рівнинах під шаром ґрунту.

Людину здавна цікавило: звідки посеред поля взялися валуни, що за чудер­нацькі скелети тварин іноді викопували із землі або знаходили відбитки неві­домих рослин на гірських породах, як морські черепашки опинилися високо в горах.

•                  Гірські породи утворилися в різних умовах. Тому вони відрізняються між собою за будовою, твердістю, кольором і багатьма іншими властивостями. Одні з них зустрічаються в природі у твердому стані, інші — у рідкому та га­зоподібному. Граніт, вапняк, крейда, кам'яне вугілля — це тверді гірські породи. Нафта міститься в надрах Землі у вигляді маслянистої рідини, а при­родний газ відповідно має газоподібний стан. Вода — це теж гірська порода.

Робота в парах

•                  Упізнайте гірські породи, зображені на фотографіях.

Що ви прочитали про ці гірські породи? Місце, де породи залягають у значній кількості, називають родовищем. Пошук родовищ гірських порід проводять геологи за допомогою різної су­часної техніки.

Геолог — це людина, яка вивчає і шукає гірські породи.

2) Висновки

• Земля складається з гірських порід, які в природі бувають у трьох станах: твердому, рідкому і газоподібному.
• Гірські породи залягають на різній глибині. Місце їх залягання називають родовищем.
• Пошук гірських порід — справа геологів.
• Гірські породи, які люди використовують для своїх потреб, називають ко­рисними копалинами.

3) Що таке корисні копалини

— Запам'ятайте! Всі гірські породи, що використовуються людьми, на­дають корисними копалинами. Це — граніт, пісок, глина, вапняк, залізна

руда, вугілля, нафта, природний газ, кухонна сіль та багато інших.

•                  Ви вже знаєте, що одні корисні копалини залягають біля поверхні Землі, інші розташовані на значній глибині, тому способи їх видобутку різні. Напри­клад, торф видобувають своєрідним способом. Раніше його добували спеціаль­ними лопатами, металева частина яких була зігнута під прямим кутом. Нарі­зані ними торф'яні «цеглини» складали пірамідою для сушіння.

Тепер перед розробленням торф'яні поклади осушують за допомогою спеці­альних каналів, а також очищують від дерев і кущів. Потім підсушений і ви­рівняний шар торфу подрібнюють спеціальними машинами, висушують і зби­рають у тюки.

Для видобутку нафти колись копали глибокі колодязі і діставали з них нафту, як воду. Копати їх було надзвичайно важко. Перебувати там можна було не більше ніж 5 хвилин через отруйні гази. Пізніше почали бурити сверд­ловини.

Тепер на місцях залягання корисних копалин будують спеціальні уста­новки та вишки. Для добування нафти з морського дна споруджують бурові платформи. Вони плавають на морі або кріпляться на вбитих у дно палях. Пра­цювати на них небезпечно. Сильний шторм може пошкодити таку платформу. Природний газ добувають так само, як і нафту, у свердловинах.

Найбезпечніший і найдешевший відкритий спосіб видобування корисних копалин — у кар'єрах. Спочатку екскаватори з великими ковшами знімають гірські породи, які закривають вугільні чи сланцеві пласти. Потім інші потужні екскаватори заввишки з тринадцяти-поверховий будинок вантажать копалини у вагони. Цим способом у світі добувають майже половину всього ву­гілля і сланцю. Тверді корисні копалини, які залягають на великій глибині в надрах Землі добувають за допомогою спорудження підземних шахт. Найчастіше таким спо­собом добувають вугілля. Шахтний спосіб видобутку корисних копалин ува­жають найбільш небезпечним для життя робітників таких підприємств.

Отже, видобування корисних копалин — дуже складна робота.

•                  Розгляньте картину Віктора Васнецова «Три царівни підземного царства»
•                  Пофантазуйте! За які природні багатства відповідають три царівни під­земного царства?
•                  Чи знаєте ви, що до твердих гірських порід належать також дорогоцінне каміння, золото і срібло? А кам'яне вугілля називають «чорним золотом»?

•                  Що пояснив пан Кріт про корисні копалини?

Робота в групах

•          Складіть розповіді про різні способи видобування корисних копалин.

4) Висновки

• Корисні копалини — це природні утворення, які людина добуває з надр або з поверхні Землі і використовує в різних цілях.
• Для видобутку рідких корисних копалин будують свердловини.
• Тверді корисні копалини добувають у шахтах і кар'єрах.
• Відкритий спосіб (кар'єрний) — найбільш безпечний.

Фізкультхвилинка

5. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.   Робота в парах

— Поміркуйте і назвіть корисні копалини, які можна побачити у вас удома. Яка від них користь для вашої сім'ї?

2.    Гра «Так чи ні?»

• Людина може виготовляти корисні копалини.
• Людина не може відновити запаси корисних копалин, бо вони утворюються впродовж мільйонів років.
• Щоб добути нафту та природний газ, бурять свердловини.
• Запаси корисних копалин безмежні, тому їх не потрібно витрачати економно.

6. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

3.                    Що таке корисні копалини? Поясніть, чому їх так назвали.
4.                    Наведіть приклади корисних копалин. Як їх використовує людина?
5.                    Які способи видобутку корисних копалин вам відомі? Розкажіть прі один із них.
6.                    Порівняйте шахтний спосіб видобутку корисних копалин і кар'єрний Чим вони відрізняються?
7.                    Як ви гадаєте, яке вугілля буде дорожчим — те, що видобували в шахт чи в кар'єрі? Поясніть чому.

7.              ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.44-49.

Відповідь на запитання

Як спосіб добування корисних копалин впливає на стан природи на планеті?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку «Ґрунт. Значення та охорона ґрунтів»

 

Мета. Ознайомити учнів з поняттям "ґрунт", процесом його утворення, складом ґрунту на прикладі своєї місцевості; розвивати спостережливість, логічне мислення, вміння висловлювати і аргументувати свою думку; виховувати повагу до праці, до людей праці, шанобливе ставлення до природи.

Обладнання: ґрунт, спиртівка, колбочки, пісок, глина, вода.

Хід уроку

1.                     Хвилинка спостережень.

• Яка зараз пора року?
• Який місяць?
• Яке число?
• Яке сьогодні небо?
• Чи був вітер?
• Які опади ви спостерігали?
• Яку температуру повітря сьогодні показує наш термометр?
• Підсумуємо все сказане і запишемо в календар природи.

2.                  Перевірка домашнього завдання.

3.              Повідомлення теми та завдань уроку.

• Кожен з вас вдома і тут в класі доглядав за кімнатними рослинами. Скажіть, що потрібно для життя цих рослин?

- Правильно. Однією з важливих умов росту і розвитку рослин є грунт. Отже, сьогодні на уроці ми детальніше ознайомимося з грунтом, з його

властивостями і будовою.

4.               Вивчення нового матеріалу. 1. Пояснення вчителя.

• Всі ви бували в полі, на голоді і бачили грунт - верхній пухкий шар землі, на якому ростуть рослини. Спс л-ерігаючи за грунтом, можна помітити, що він не завжди однаковий.

Дослід №1.

Погляньте на грудочки грунту, що у вас на партах. Якого він кольору?

• Колір ґрунту залежить від кількості в ньому перегною. А що ж таке перегній?
• На ґрунті ростуть рослини, а в його товщі живуть і деякі тварини. Уважно розгляньте цю таблицю. Коли ці живі організми, вказані в ній, помирають, їх рештки залишаються у верхньому шарі землі, перегнивають - утворюється перегній, який удобрює землю. Чим більше у ґрунті перегною, тим він і родючіший. Чим вища родючість ґрунту, тим вищий урожай вирощують на полях. Найродючіший ґрунт той, який містить найбільше перегною. Його називають чорноземом. Він багатий на поживні речовини. Чорнозем переважно темного кольору.

Колір грунту також залежить від кількості в ньому піску і глини. Чим більше в ґрунті піску, тим його колір світліший. Такі ґрунти легко пропускають воду і швидко висихають - це підзолисті ґрунти.

Мають світле забарвлення і ґрунти, у яких багато глини. Але вони повільно пропускають воду, а висихаючи, вкривакяься кіркою і тому погано пропускають повітря.

• Отже, ґрунт складається з перегною, піску, глини. А для того, щоб дізнатися, що ще входить до його складу і підтвердити наявність вже відомих нам компонентів, давайте проведемо кілька дослідів.

Дослід №2.

-Ми з'ясували, що ґрунт має коричневий колір, з сірим відтінком. А тепер роздивіться уважніше, які частини ви бачите в ґрунті?

• Ви бачите дрібні корінці, стебельця, залишки листочків, дрібних комах. Про що це свідчить? Так, у ґрунті живуть рослини і тварини.

Дослід №3.

• У вас на парті є склянка з водою. Киньте грудочку ґрунту у воду. Що ви помітили?
• Про що це свідчить?
• Так, бульбашки, які піднімалися вгору, є ніщо інше, як повітря, яке було в ґрунті.

Дослід № 4.

• А зараз спостерігайте за дослідом.

Я нагріваю грудочку грунту. Зверху тримаю скло.

• Подивіться уважно на скло, що ви на ньому помітили?
• Отже, який висновок можна зробити? Що ще є в ґрунті? Правильно -

вода.

• Отже, що входить до складу ґрунту? Перегній, повітря, вода, пісок, глина.

2.                    Фізкультхвилинка.

3.                    Бесіда про значення ґрунту і його охорону.

• Як вже було сказано на початку уроку, ґрунт є середовищем життя рослин і тварин. Що ж дає він цим живим організмам?
• З ґрунту рослини корінням вбирають воду і розчинені в ній поживні речовини. Це добре показано на таблиці. Проникаючи корінням углиб, рослини міцно закріплюються в ґрунті. Сонце нагріває його, і він віддає своє тепло рослинам. Корені рослин дихають повітрям, яке міститься в ґрунті.

• Погляньте на таблицю "Тварини ґрунту". Для деяких тварин ґрунт є
  домівкою. Яких тварин ви бачите?
• Так, у грунті живуть личинки комах, дощові черви, кроти та інші тварини. Вони дихають повітрям, яке міститься в грунті. Часто риють нірки, через які надходить повітря з поверхні землі, живляться дрібними корінцями, личинками.

У ґрунту с й вороги. Значних збитків ґрунтам наносять вітри, що здувають верхній шар; вода, яка вимиває ґрунти: її стрімкі потоки зносять за собою родючий шар, утворюючи яри, які шкодять сільському господарству. Тому люди насаджують лісові смуги, які затримують вітер, послаблюють його силу, запобігають утворенню ярів.

Охоронцем ґрунту є дощовий черв'як. За рік він переносить значну кількість ґрунту в свою нірку, розпушуючи його.

Як вже було сказано, тільки родючі грунти дають високий урожай. Тому хлібороби багато працюють на полях: обробляють ґрунт, удобрюють його, підживлюючи мінеральними добривами; влітку, під час спеки, особливо на Півдні, де випадає мало опадів, ще й весною, ґрунти зрошують.

Працівникам полів допомагають і вчені. Вони досліджують, які рослини слід висівати чи висаджувати, щоб зібрати високий урожай.

На Тернопільщині переважають чорноземні ґрунти. Вони дають добрі врожаї пшениці, соняшнику, цукрового буряка та інших культур. В цілому Україна славиться своїми родючими ґрунтами, на яких вирощують найбільше хліба в світі. І це ви завжди повинні пам'ятати і гордитися тим, шанувати працю хліборобів та інших людей, які працюють на полях.

IV. Закріплення нового матеріалу.

1.                    Робота з підручником.

2.                    Відповіді на питання після тексту.

V. Підсумок уроку.

• Про що ми говорили сьогодні на уроці?
• Що таке ґрунт?
• Що входить до складу ґрунту?
• Чиєю домівкою є ґрунт?
• Як боротися зі шкідниками ґрунту?
• Що вам найбільше запам'яталося на цьому уроці?
• Що нового ви дізналися?

VI. Домашнє завдання.

Читати і переказувати статті з підручника "Що таке ґрунт", "Значення ґрунту і його охорона", дати відповіді на питання після текстів.

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Енциклопедія педагогічних технологій  та іновацій. – Х.; Основа, 2012. – 176 с.
2. Дербі Сидау, Дженіфер Дотерті. Українська адаптація Н. В. Морзе, Н. П. Дементієвська. Інтел Навчання для майбутнього: навч.-метод. Посіб.- К., 2004.
3. Ворожейкіна. О. М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Х.; Основа, 2011.
4. Інтерактивні технології навчання в початкових класах/Авт.-упор. І.І.Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 180 с.
5. Вознюк Л. Світнеживої природи. – Х.; Основа, 2007
6.  Володарська М. О., Ривкіна О. О. Усі уроки природознавства. — X. : Вид. гру­па «Основа», 2012 — 288 с.
7. Коваль Н. Люби і бережи рідну природу. "Початкова школа" – 1991р. №1, ст.14-18.