Конспекти уроків з розвитку мовлення на інтегрованій основі

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспекти уроків

з розвитку мовлення на інтегрованій основі

 

(розвиток мовлення, читання, природознавство, образотворче мистецтво, трудове навчання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018-2019 н.р.

Розроблено:

Пішеходько Т.А. – учитель-дефектолог початкових класів, Таврійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату                         І-ІІ ступенів.

 

Рекомендовано до впровадження:

Ващенко В.О. – учитель-логопед вищої категорії, Таврійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів;

Дегтярьовою О.Г. – учитель-дефектолог початкових класів,                  І категорії, Таврійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів;

Яцук В.В. – психолог Таврійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів.

 

Зміст уроків побудований із врахуванням двох основних напрямків: формування правильної звуковимови і розвиток зв’язного мовлення шляхом формування емоційної стабільності на інтегрованих уроках у четвертому класі з розумово відсталими дітьми.

 

 

Розроблені конспекти інтегрованих уроків рекомендовано для впровадження у практичну діяльність учителів та логопедів молодших класів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для роботи з розумово відсталими дітьми.

 

Конспекти уроків з розвитку мовлення на інтегрованій основі

 

1.Інтегрований урок: «Море радощів»

(українська мова, розвиток мовлення, читання)

 

Напрямки роботи: Робота в групах. Ігри. Складання гімну усмішці. Малювання портрету класу.

Дидактичні і розвивальні цілі:

Головні: розвивати зв’язне мовлення учнів, мислення, спостережливість, вміння порівнювати й зіставляти, розуміти свій емоційний стан, розширити знання дітей про почуття, навчати їх керувати своїми емоціями.

Супровідні: збагачувати словниковий запас, розширювати кругозір учнів, виготовляти колективні малюнки.

Виховні: виховувати позитивні особистісні якості дитини.

 

Обладнання: Плакат «Море радощів», картки «Почуття» та «Бажання», плакат для малювання портрету класу, кольорові олівці.

Хід уроку

I. Мотивація уроку.

Учитель:

 Як зробити день веселим?

 Усміхнися всім навколо:

 Небу, сонцю, квітам, людям.

 І тоді обов’язково

 День тобі –

 Веселим буде!

•     Як приємно бачити усміхнене обличчя, почути ласкаві, зверненні до тебе слова. І тоді твій настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від тебе приємні, лагідні слова.
•     Стародавні перси бажали один одному “Будь веселий” при зустрічі. Така людина вважалась привітною.
•     А що позначає слово “привітний”?

• Робота з тлумачним словником.

Привітний – той, хто виявляє доброзичливість, привітність. Похмуро буркнути привітання – це теж саме, що сказати: “Остогид ти мені”.

Висновок. Тож будьте, діти, привітні і починайте день з посмішки.

• Вправа “Три настрої” (Беру три склянки з водою)

•     Діти, у людей буває різний настрій.

Коли людина почуває себе добре, вона усім задоволена і всіх любить.  У цей час її настрій схожий на чисту воду (показую першу склянку з чистою водою). Коли до людини приходять чудові ідеї, то думки стають схожими на салют: вони сяють і переливаються, як вода в іншій склянці (кидаю в другу склянку блискітки й паличкою їх розмішую).

•     Але буває, що думки людини сумні та неприємні. Тоді думки схожі на брудну воду (кидаю шматок глини в третю склянку).
•     Чи був у вас сумний настрій? Коли?
•     Як ви виходили з нього?
•     Що потрібно робити, щоб це минуло?

Вчитель.

•     Я відкрию, діти, вам “Секрет – правило ”, що допомагає виправити поганий настрій: подумай про хороше й буде добре!
•     То пригадайте, діти, зараз щось гарне.
•     Ось і будемо вчитися сьогодні на уроці бути веселими і дарувати настрій іншим.
•     Девізом нашого уроку є слова мудрої людини:
•     “Смійся – і з тобою разом буде сміятися увесь світ. Плач – і ти будеш плакати в однині” 

                                                                                       Елла Уілер Уілконс

•     То з яким настроєм ви почнете урок, діти?
•     Покажіть. (Діти показують мімікою )

II. Основна частина уроку

1. (Діти чують постуки у двері )

•     Діти, до нас хтось завітав. Це птах Говорун з іншої планети, який прибув до нас з космічним екіпажем. Він дізнався, що на нашій планеті люди вміють сміятися, радіти. Мешканці його планети цього не вміють. Вони завжди сумні. Ось космонавти і запропонували йому прийти на наш урок, дізнатися про все і повернутися додому з посланням від нас, яке допоможе мешканцям його планети.

• Допоможемо, діти?

2. Вчитель

•     Починаємо подорож у “Море  радощів.” У цьому морі є                                                                                   “Острови посмішок.”   

Назви островів закриті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Острови

“Материнська  посмішка”

“Посмішка  дружби”

“Посмішка  здоров’я”

“Посмішка  природи”

“Посмішка  надії ” (щастя)

 

3. Гра “Інтерв’ю”

•     Придивіться на море радощів, в яке ми вирушаємо. Спробуйте пильніше вгледітись у посмішки людей різних за віком, національністю та статтю.
•     Чим одна посмішка відрізняється від іншої?
•     Що поєднує всі посмішки?

•     Що змінюється в обличчі і душі людини завдяки посмішці?
•     Чи згодні ви з думкою, що посмішка – один з найкращих способів поєднати людей?
•     Які очі ви назвали б усміхненими?
•     Чи можуть очі людини посміхатися, а обличчя залишатися серйозним?

Острів “Материнська посмішка”

•     Діти, коли перший раз у житті ви побачили посмішку? У кого?                    (У мами)
•     Закрийте очі і пригадайте мамину посмішку. Яка вона? Намалюйте мамину посмішку і підпишіть, яка вона. (Учні малюють і під малюнком записують прикметники: мила, лагідна, промениста, щаслива, добра, чудова, тепла….)  

Вчитель

•     Мамина посмішка зігріває кожного з нас, дає сили, підтримує. Ми завжди пам’ятаємо мамину посмішку, з нею легше жити.

Острів “Посмішка дружби”

•     Неможливо жити без друзів. Чому? (З другом весело, цікаво, легко робити щось разом, друг допоможе у біді )
•     Що насамперед потрібно зробити при знайомстві? (Посміхнутися )
•     Вчитель
•     Посмішка поєднує друзів. 
•     Діти, чи можна розмовляти посмішкою? Спробуйте !

Гра “На друга дивись – весело посміхнись”

 

Робота в парах. Учні дивляться один одному в обличчя протягом 1 хвилини.

•     Що ви відчували? Яке бажання виникало?
•     (Учні записують відповіді у картки )

                                     Картки

Почуття                                                            Бажання

 

 

 

 

 

 

Гра “Попрацюй з друзями”. (Робота в групах)

Клас ділиться на три групи. Перші три учні групи записують по одному іменнику, прикметнику, дієслову на одну й ту саму букву. (Наприклад, слон, срібляста, слухати). Інші три учні цієї групи складають з цих слів жартівливе речення. (Потім міняються ролями). Учні другої та третьої групи виконують таку ж роботу, але з іншою буквою. Потім групи об’єднують свої речення і складають жартівливу розповідь. (Слова і речення кожної групи вчитель записує на дошці )

Фізична хвилинка

“Подаруй друзям посмішку”

•     Легко з друзями було вам  працювати. А тепер вже час всім дружно       відпочивати. (Діти стають у коло і беруться за руки. Один – ведучий, він залишається за колом. Його мета – увійти у коло. Для цього він повинен сказати якнайбільше комплементів тій чи іншій дитині у колі, посміхнутися їй, розвеселити її. Якщо той, до якого звертається ведучий, посміхнеться у відповідь, то він повинен пропустити ведучого у коло.)

Острів “Посмішка природи”

•     Навколишній світ милує наше око своєю красою. Природа, яка оточує нас, теж жива і вміє радіти, якщо все гарно. Але буває не все гаразд.
•     Прочитайте казку.

Казка “Тихіше будь ласка”

Десь у лісі жила собі річка. Чиста – чиста, прозора – прозора. Весь свій ліс напувала холодною водою. Кожному дозволяла дивитися у себе, як у дзеркало. 

Ні з ким не сварилася. Весела, добра річка. Так було довго. Але одного разу прокинулась вона у поганому настрою. Чи то сон поганий наснився, чи то ще щось скоїлось. Зітхнула річка сумно, потягнулась та зачепилась хвилею за гілку і подряпалась. Зовсім засмутилася річка, ледь помутніла вода. Помітило це сонце. Вирішило звеселити річку. Полоскотало її своїм довгим промінцем, але невдало. Промінець обламався, уколов хвилю. 

Розсердилась ще більше річка, образилась. А тут ще й маленьке лосеня прийшло водички попити. Заплуталось воно бідне на своїх тоненьких ніжках у річковій траві й впало у воду. Зовсім вийшла з себе річка. З берегів своїх… Кричить…. На траву, у кущі, в усі сторони далі й далі розтеклася вона.  Розуміє річка, що робить, але повернутися не може. І гілка не хотіла дряпатись, і сонячний промінець – колоти, і лосеня випадково впало у воду.  Все розуміє минула річка, а тепер вже маленька калюжа. Все розуміє, а  повернутись не може. Образилась. Вийшла з себе. І уперед бігти не може, сили більше немає. Стоїть калюжа з каламутною водою. Ніхто не п’є воду з неї, ніхто не дивиться у неї. Брудною стала чиста, прозора річкова вода. А була добра, весела лісова річка.

Тільки вся з себе вийшла. Вийти може кожен. Вийти легко.

Не потрібно кричати, сваритися, ображатись.

Тихіше, будь ласка….Тихіше…

Запитання за змістом казки

•     Якби ви опинились біля річки до того, як вона вийшла з берегів, що б ви їй сказали?
•     Що відбувається з людиною якщо вона виходить з себе?
•     Хто допомагає вам справитись з дратівливістю і радіти життю?

Гра “Добра справа”

•     Діти, подумайте, що можна зробити для того, щоб посміхнулася квітка, дерево, небо?
•     Що ви хотіли би зробити для нашого гостя птаха Говоруна, щоб він посміхнувся і ніколи не сумував?

ІІІ. Підсумок уроку.

1. Вчитель

•     Ось і завершилась наша подорож у “Море радощів.” Ми відвідали з вами чудові острови.
•     Потрібно вже повертатися додому. Для цього необхідно скласти                лист – послання нашім друзям з іншої планети. (На зворотній стороні карти – подорожі написані слова з вислову. Учні називають слова у правильній послідовності і читають: “Щастя вашій планеті. Нехай радість, посмішка    лунає, всіх вас зігріває!”

2. Малювання портрету класу. (Подарунок для друзів )

(На плакаті зображені овали обличчя. Діти домальовують свої портрети. На кожному обличчі весела посмішка.)

3. Вчитель

• Посмішка не коштує нічого, але дає так багато. Вона приносить щастя у дім, народжує дружбу між людьми. Посмішку неможливо купити, попросити, позичити або украсти, бо вона не має цінності, якщо не дарована добровільно.

4. Гімн посмішці

•     Давайте, діти, складемо Гімн посмішці.

          Посмішку ( кому? )     … обличчям (всім самотнім )

          Посмішку ( кому? )    … обличчям ( всім добрим)

•     Продовжимо, діти, Гімн висловами Редьярда Кіплінга   

     Посмішку – всім робким обличчям.

     Посмішку - всім скорбним обличчям.

    Посмішку – всім хворобливим обличчям.

     Посмішку – всім юним, свіжим обличчям.

     Посмішку – всім старим, мудрим обличчям.

 

2.Інтегрований урок: «Барви осені»

(українська мова, розвиток мовлення, образотворче мистецтво)

 

Напрямки роботи: Презентація проектів. Робота в групах. Робота над художнім твором. Малювання осіннього листя.

Дидактичні і розвивальні цілі:

Головні: збагатити знання учнів про осінні зміни в природі. Вчити спостерігати за барвами осені, звуками, знаходити дивне у звичайному.

Супровідні: розвивати спостережливість, уяву, естетичний смак.

Виховні: виховувати любов до рідного слова, природи.

Обладнання: Інтерактивна дошка, гірлянда з осіннього листя, презентація екскурсії, аркуші паперу, кольорові олівці.

Хід уроку

I. Організація класу.

Дзвоник пролунав веселий,

Дружно всіх покликав в клас.

І цікаве на уроці

Пропоную я для вас.

•     Які помічники є в нас сьогодні на уроці?

Діти: Уява, фантазія, слово, образ, почуття, творчість...

II. Актуалізація опорних знань

•     А тепер спробуйте уявити осінь, як живу істоту. Закривайте оченята, прислухайтеся і почуєте, як вона крадькома ходить навкруг нас. (Звучить запис звуків: дощ, вітер, курликання журавлів...)

«Мікрофон»

•     Що ви почули і уявили? (Відповіді дітей)
•     Так, це золотава осінь зі своїм другом вітром ходять між деревами, обтрушують листочки, поливають землю холодними дощами, виряджають птахів у теплі краї.

III. Повідомлення теми і завдань уроку

•     Сьогодні у нас інтегрований урок позакласного читання і образотворчого мистецтва, де ми з вами будемо говорити про красу осінньої природи. І в мене для вас є невеличкий сюрприз. Ви зараз побачите «репортерів», які спостерігають за змінами в природі, занотовують, а також зображають осінні пейзажі. І спробуєте сказати яка ж вона чарівниця – осінь?

а) Перегляд презентації «Екскурсія в природу».

Відповіді дітей. Золотокоса, холодна, грибна, барвиста...

•     А ще ви збирали інформацію про осінні місяці, готували проекти. Що ж цікавого про барвисту осінь ви дізналися?

б) Презентація проектів

Презентація І групи проекту «Вересень».

Презентація II групи проекту «Жовтень».

Презентація III групи проекту «Листопад».

•     Молодці! Дякуємо за цікаву інформацію і творчу працю. Осінь чарує нас своєю красою і надихає на поезію.

в) Поетична хвилинка

         Жовтень

Тихо осінь ходить гаєм.

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає.

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала наче золота.

Вітер, мовби ненароком,

їй косиці розпліта.

Н. Приходько

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: – виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

Л. Костенко

 

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій вишині.

По садках пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

В. Сосюра

Робота в групах. Складання віршів.

 Завдання І групи

Ось і осінь настає

.......................(Листя жовте падає)

Надворі стає холодненько

...................................(Топіть грубки всі швиденько.)

Завдання II групи

Осінь щедра, мила йде

............................. (За собою дощика веде.)

Листячко з дерев зриває

................................(Землю золотом вкриває.)

г) Робота над творами В.О.Сухомлинського «Як починається осінь», «Де беруться срібні павутинки», «Що найтяжче журавлям».

•     У збірці В.О.Сухомлинського «Чиста криниця» багато цікавих казок, оповідань. Є в ній і про осінь з якою нас познайомить І група.

Робота над змістом  казки.

Чому Осінь називають старшою дочкою Діда Мороза?

Де любить ходити Осінь?

Хто боїться Осінь?

А хто радіє зустрічі з Осінню? Чому?

Хто розплітає косу під стогом сіна?

Про що її пісня?

•     А де ж беруться срібні павутинки?(Відповіді дітей)

Читання тексту В.О. Сухомлинського «Де беруться срібні павутинки».

 

Друга група познайомить нас з твором «Що найтяжче журавлям».

Робота над змістом твору.

До чого притулились журавлі?

Чи зрозуміла береза про що вони гомоніли?

Куди летять журавлі?

Де вони живуть кілька місяців?

Що ж найтяжче журавлям?

• Журавлики відлітають у теплі краї, з дерев облітає листячко... .

Летить, летить,

Під ногами шелестить,

Промовляє пошепки,

Намалюйте в зошити.

(У кожного на парті листя берези, дуба, клена)

•     Розгляньте, якої форми та кольору листя?

(Відповіді дітей)

д) Творча робота учнів.

Малювання кленового листя.

Демонстрування кращих робіт.

ІV. Підсумок уроку.

Пісня «Листячко кленове».

Учень-кореспондент бере «Інтерв'ю».

•     Ваші враження про сьогоднішній урок.
•     Що нового дізналися?
•     Що сподобалось найбільше?

 

3.Інтегрований урок: . В.Сухомлинський «Як же це все було без мене?»

(розвиток мовлення, читання)

 

Напрямки роботи: Робота  в групах. Читання в особах. Інтерактивний метод «Мозковий штурм», «Інтерв’ю».

Дидактичні і розвивальні цілі:

Головні: викликати бажання брати краще з літературних джерел для самовиховання, розвивати зв`язне мовлення, збагатити словниковий запас учнів; виховувати любов до рідної землі, мови.

Супровідні: удосконалювати навички виразного і правильного читання та  навички літературного аналізу твору.

Виховні: виховувати в дітей почуття доброти, позитивні особистісні якості.

Обладнання: фото В.Сухомлинського, картки для читання, малюнки, картки-блискавки зі словами, мікрофон.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

Продзвенів і стих дзвінок,

Починається урок.

Всі за парти тихо всілись

І на мене подивились.

•     Сьогоднішній наш урок буде проходити під девізом „Цікавий світ навколо тебе”. Чи цікавим він буде? Це залежить від вас. Від вашої активності, уважності, творчості.

ІІ. Формування читацьких навичок.

1. Вправляння в інтонаційному читанні у різних темпах.

Гра „Що переплутали?”

Учитель читає дітям вірш, деякі слова пропонує прочитати на картках-блискавках.

Геть усе, усе на світі

Переплутав хлопчик Вітя.

Каже: „Діти вчаться...,                в полі

А комбайн працює...,                  в школі

Всіх людей стрижуть...,              в лікарні

А лікують...,                                 в перукарні

Ми книжки берем...,                    в аптеці

Ліки – ... .                                      у бібліотеці

•     Давайте розплутаємо цю плутанину і поставимо усі слова на місце.

На дошці написано продовження вірша. Замість пропущених слів діти прикріплюють слова з карток.

Діти, звісно, вчаться...,

А комбайн працює...,

Ми лікуємось...,

А стрижемось...,

Ліки беремо...,

А книжки... .

               (Г. Малик)

2. Робота в парах „Підбери риму”    

ранок – ганок

промінь – гомін

ближче – вище

прилине – згине

горбочку – садочку

хатинка – дитинка

засвітило – звеселило

Підсумок повторення вивченого матеріалу.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1.   Прийом „Навчаючи – вчуся”

Заздалегідь підготовлений учень розповідає однокласникам про життєвий і творчий шлях В.Сухомлинського.

2.   Бесіда.

•     Які слова, споріднені до слова „оповідання”, можете дібрати?
•     Оповідач, повідати, оповідати, розповідати, розповідь.
•     Отже, оповідання – це розповідний, прозовий твір про різні випадки з життя людей, тварин. У цьому розділі ми прочитаємо оповідання про цікаві й повчальні випадки з життя ваших однолітків. Аналізуючи їхні вчинки, їхню поведінку, ви повинні зрозуміти: яким бути.

ІV. Опрацювання оповідання В.Сухомлинського „Як же все це було без мене?”

1. Робота над заголовком. Метод „Мозковий штурм”

•     Прочитайте заголовок. Як ви розумієте його значення? А чи уявляєте собі світ без вас?
•     Чи задумувалися ви над цим?

Можливо, відповідь на це запитання допоможе дати оповідання В.Сухомлинського „Як же все це було без мене?”

2.   Читання оповідання вчителем.

Проблемне питання:

•     Що здивувало Яринку?

3.   Словникова робота. Контроль швидкості читання.

За 30 с. учні повинні прочитати слова, надруковані на картках.

завтра                шкільне              минуло             мати мовчала

школа                маленька            більша             Яринка думала

донька               менша                 довго                сплеснула руками

свято                 таткова                перша              дівчинка дивилась

шафа                трішечки              довкола           все було

тиждень            відкритими          серед               їй іти

4.   Читання оповідання учнями мовчки.

Робота в групах: „Учитель” і „Учні” (по варіантах)

„Учитель”:

•     Скільки років дівчинці?
•     Що знайшла мама серед одягу?
•     Чому здивувалась дівчинка?
•     Про що мама розповіла Яринці?
•     Чому Яринка дивилася на маму широко відкритими очима?
•     Над чим замислилась дівчинка?

„Учні” відповідають на поставлені питання.

5. Вибіркове читання.

•     Куди завтра йде Яринка?
•     Про що запитала доня маму?
•     Чи здивувалась дівчинка?

V. Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться,

За щасливий день вчорашній

І до сонця потягніться,

В різні боки нахиліться,

Веретеном покрутіться,

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

6. Мовно-логічне завдання

На дошці написані слова, що вказують на ознаки предметів, і прикріплені малюнки мами і дівчинки. Учні з’єднують слова із малюнками, посилаючись на текст.

                                   турботлива

                                   добра

МАМА                      ніжна

                                   уважна

ДІВЧИНКА              охайна

                                  маленька

                                  бережлива

                                  здивована

7. Читання в особах.

•     З якою інтонацією слід читати слова мами? (Лагідно, ніжно, спокійно)
•     А Яринки? (Здивовано)

VI. Робота над оповіданням В.Сухомлинського „По волосинці”.

1.   Словникова робота.

Читання пірамідок слів.

                               сама                                        дала

                              нести                                     пляшку

                             вузлик                                  волосинці

                           пошепки                              ледаченький

                        хвилювання                          першокласник

2.   Читання оповідання учнями мовчки.
3.   Робота в парах. На кожну парту вчитель роздає картку із тестовими завданнями.

Тест

1.   Першокласник Петрик був ...

а) працьовитим хлопчиком;

б) ледаченьким хлопчиком. *

2. Петрикові вузлик здався дуже  ...

а) важким; *

б) легким.

3. В кущах Петрик побачив ...

а) велику лисячу нору;

б) велике волосяне гніздо. *

4. Пташка щоразу приносила до гнізда ...

а) по гілочці;

б) по волосинці.  *

5. Петрик стояв ...

а) задуманий; *

б) усміхнений.

6. Бабусю, я нестиму з лісу ...

а) ваш кошик;

б) ваше пальто. *

Взаємоперевірка тестових завдань

4. Робота над змістом оповідання.

Вибіркове читання.

•     Чому Петрик не ніс вузлик з їжею?
•     Що цікавого побачив хлопчик у лісі?
•     Що вразило Петрика? Чому?
•     Які почуття охопили його?
•     Чому хлопчик стояв задуманий?

VII. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. Гра „Чи є в оповіданні такі речення?”

Учитель читає речення. Учні відшукують його у тексті.

Бабуся Марія з онуком гуляли в парку. (Немає).

Вони побачили, як до куща прилетіла маленька пташка.(Є).

В дзьобику вона принесла волосинку. (Є).

Пташка швидко полетіла геть. (Немає).

Петрик стояв заплаканий. (Немає).

2. Гра „Доведи, що ...” (речення з тексту).

•     ... що дія в оповіданні відбувається навесні.
•     ... що Петрик не допомагав бабусі.
•     ... що Петрик вперше побачив, як пташка звиває гніздо.
•     ... що це його дуже вразило.
•     ... що Петрик зрозумів, що треба працювати, а не лінуватись.

VIII. Підсумок уроку.

Гра „Інтерв’ю”

•     Над якими творами ми працювали?
•     Що таке оповідання?
•     Чи доводилось вам переживати такі почуття, як Яринці? Коли? Розкажіть.
•     Що цікавого побачив Петрик у лісі? Що вразило хлопчика? Чому?
•     Які почуття охопили його?
•     Чому він хвилювався?
•     Що було особливо цікавим на уроці?

 

4.Інтегрований урок: «Світ маленьких казкарів»

(українська мова, зв’язне мовлення, образотворче мистецтво)

 

Напрямки роботи: Складання казки. Малювання акварельними фарбами.

Дидактичні і розвивальні цілі:

Головні: вчити учнів спостерігати осінні зміни в природі, помічати її красу; заохочувати дітей до творчості; вчити складати казки; закріпити знання про текст, його складові частини; розвивати образне мислення та мовлення учнів.

Супровідні: удосконалювати навички малювання акварельними фарбами.

Виховні: виховувати любов до світу природи.

Хід уроку

I. Організація класу.

Діти, чи любите ви казки?

А чи хочете самі побути маленькими казкарями?

Сьогодні на уроці ми полинемо у світ казкової природи. Адже навколо нас є так багато цікавого, казкового, треба тільки вміти його побачити чи почути. Світ казки – це листочок і травинка, дощова краплина і ромашка на тонкій ніжці, пшеничний колосок і журавлиний ключ у небі, білокора берізка і дзвінкий весняний струмок.

Покладіть руки на парту, схиліть на руки голівки і заплющить очі.

Тиша! У клас заходить казка. Прислухайтесь. За вікном шумить осінній вітерець. Він хоче потрапити до нашого класу і разом з шелестом осіннього листя подарувати гостинці природи.

Що ж приніс нам осінній вітерець? (Кленові лис тонкий)

•     А разом із листочками він подарував ось цю мелодію. Послухайте її і поміркуйте, яку картину викликає в уяві ця мелодія? Які почуття вона будить?

Звучить музика.

II. Повідомлення теми уроку.

•     На уроках читання ми не раз дарували осені подарунки: вірші, загадки, скоромовки. А на сьогоднішньому уроці ми подаруємо їй казку, яку ви самі складете й намалюєте.

ПІ. Колективне складання казки.

— Діти, коли я йшла до школи, то побачила дивинку осені: біля горобини виросте ялинка, і на ялинових гілочках – червоні намистинки. Це горобина подарувала своїй вічнозеленій подрузі червоні ягідки. Ще на ялинових галочках кленовий листочок. Це гостинець осені.

Пропоную скласти казку про горобину та ялинку.

Діти, що ви знаєте про горобину? (Годує птахів своїми ягодами, які стають солодкими.)

А про ялинку? (Влітку і взимку зелена.)

На кого схожі деревця? (Ялинка схожа на їжачка. А горобина – ніби дівчина в намисті.)

Опишіть словами, яка ялинка? (Вічнозелена, струнка, колюча.)

Яка горобина? (У намисті, щедра, кучерява, як червонощока дівчина.)

Перш ніж складати казку, пригадаймо, на які частини ділиться текст. (Зачин, основна частина, заключна.)

Що ще має текст? (Заголовок.)

Почнемо із заголовка. Як назвемо свою казку? («Дві подруги», «Горобинка та ялинка», «Справжні друзі».)

Якщо це казка, то який у нас буде зачин? (Жила собі горобинка, звали її Маринка. І росла біля неї ялинка – Зелена Хустинка.)   ,

Як вони жили? (Жили вони дружно і весело.)

•     Що ж вони робили? Як продовжимо думку? (Вранці вони сонце зустрічали.)

А що вони слухали? (Спів пташок, як тече струмок. Слухали пісеньку лагідного вітерця.)

А тепер переходимо до основної частини. Що сталося далі? Хто прийшов? (Та прийшла золота осінь.)

Що ж задумала золота чарівниця? (Принесла горобині намисто, а ялинці – ні. Захотіла посварити ялинку і горобинку.)

Як же вона їх посварила? (Одягла горобину в золоте вбрання і намисто повісила червоне, а ялинці нічого не дала.)

Що ж вирішила зробити горобинка? (Та горобинка поділилася з ялинкою своїми прикрасами. Обидві стали ошатні та красиві.)

Закінчимо казку прислів'ям: «Дружба переможе все!»

•     А хто зможе переказати всю казку?

Хвилинка відпочинку.

IV. Малювання акварельними фарбами.

•     Діти, до нас у гості завітав також маленький веселий Пензлик. Складаючи казочку, свій настрій ви передавали за допомогою слів. А він хоче, щоб ви передали настрій осені фарбами.

Та всі фарби поховалися. Знайти їх допоможе віршик.

Нарядилась осінь в дороге намисто,

Золоте волосся розплела над містом.

Кольорові фарби вийняла з кишені

І малює осінь жовтим по зеленім.

Здогадатись можна в парку по деревах:

Є червона фарба в неї і рожева...

Ще й відтінків різних безліч осінь має,

А стрункі ялини боком обминає...

Їй не шкода фарби й часу ні хвилини –

Колються нікчемні сосни та ялини.

• Тож, назвіть, будь ласка, кольори, за допомогою яких ви будете передавати осінній настрій.
• Прошу за допомогою фарб передати на папері настрій осені. Вид мистецтва – ляпкографія.

Діти під музику малюють. Кращі малюнки демонструються і обговорюються.

V. Підсумок уроку

•     Сьогодні, діти, ми з вами побували в чарівному світі казки, у світі природи. І коли будете йти додому, уважно подивіться навколо себе, прислухайтесь. Ви знайдете нову казку, яку подаруєте мені на наступному уроці.

5.Інтегрований урок: «Добро твориться просто»

 (українська мова, розвиток мовлення, читання)

 

Напрямки роботи: Складання розповіді за поданими словами. Розбір прикметника як частини мови. Читання творів Г.Бойка. З гумором про серйозні речі.

Дидактичні і розвивальні цілі:

Головні: формувати вміння добирати найбільш влучні прикметники для опису предмета; розвивати зв'язне мовлення учнів, мислення, спостережливість, уміння порівнювати й зіставляти. Розповісти учням, що являє собою моральна категорія “Добро”.

Супровідні: вчити міркувати, фантазувати, збагачувати свою мову новими словами, складати зв’язну розповідь.

Виховні: виховувати у дітей доброту, щирість, повагу до людей, а також протидію всьому негативному, що втілює зло; формувати переконання, що творити добро – необхідний елемент поведінки вихованої людини.

Обладнання: приказки про добро, вислови видатних людей про доброту, кадри діафільму “Поважай старших”, уявний мікрофон, грамзапис.

Приказки:

1. Добро роби, добре й буде.

2. Добре діло роби сміло.

3. Робиш добро – не кайся,

    робиш зло – зла й сподівайся.

4. Хто людям добра бажає, той і собі має.

Вислови:

1.   “Чим людина розумніша й добріша, тим більше вона помічає добра в людях”.

                                                             Б.Паскаль

2.   “Сильні – завжди добрі!”

                                                             М.Горький

3.   “Що ти сховав, те – загубив,

      Що ти віддав, те – твоє”.

                                                             Ш.Руставеві

4.   “І дерево, і скеля, і людина –

Все сподівається на доброту твою”.

                                                        П.Осадчук

5.   “Життя таке коротке,

Поспішайте творити добро”.

                                                        О.Довженко 

Форми роботи: групова, фронтальна, індивідуальна, інтерактивні: гра “Асоціація”, “Мікрофон”, “Мозковий штурм”, драматизація, презентація думок, робота в групах, рефлексія.

Хід уроку

І. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Хвилинка каліграфії.

“Буква “де” звелась на ноги

І прибігла вже до школи.

– Гей, гукнула буква “де”, –

Хто до мене приведе

Букви лагідні і милі,

Щоб я слово утворила?

Покотилась буква “о”,

Притулились – вийшло ДО,

Далі “бе”, а потім РО.

Вийшло слово в нас – ДОБРО.

Воно нам буде потрібне сьогодні на уроці, бо і тема нашого уроку звучить так: “Добро твориться просто:” (І.Драч).

(Тема записана на плакаті. Її зачитує один з учнів).

•           Сьогодні на уроці ми поговоримо про добро, про те, як воно народжується і хто його творець; про те, як прекрасно і корисно творити добро.

Будемо сьогодні на уроці і філософами, і письменниками, і акторами, і чарівниками.

Працюватимемо за таким планом:

(Ознайомлення з планом роботи.)

•     словникова робота;
•     гра;
•     посперечаємось;
•     пофантазуємо;
•     перевіримо самостійно;
•     складений твір про добро;
•     складемо і напишемо колективний твір про добро;
•     узагальним зроблене;
•     завдання додому.

ІІ. Слово.

•     З давніх-давен (часів) у слово вірили, перед ним благовіли, од нього ніяковіли. Були слова, якими проклинали. І чогось цих слів тепер стає в нашому житті більше й більше. Мабуть тому, що й досі існують страшні диявольські закони:

а) вколоти – щоб дужче боліло;

б) вилаяти – щоб до печінок;

в) образити – щоб до сліз.

А слово “добро” – справді наче промінчик сонця в сірій убогості наших днів.

Добро , добрість, доброта, добродій.

Добрий, доброзичливий, добросердечний.

Добріє, задобрив.

Добре.

(Слова записані на дошці. Діти визначають, якою частиною мови виражені ці слова)

•     В моїй уяві слово – це жива істота. Воно подібне людині, може радіти, сумувати, ображатись.
•     Коли ж наше слово “добро” буде радіти?      (Відповіді дітей)
•     А сумувати?     (Відповіді дітей)
•     Воно виступає в ролі магніта. Притягує до себе слова за принципом: добре тягнеться до доброго.

    ІІІ. Складання асоціативного куща “Добро”.

                                    Допомога

       Мир                                                        Гроші

 

Щирість                       Д о б р о                  Милосердя

 

       Золото                                             Дорогоцінності

 

            Любов                             Сердечність

 

                                   Багатство

 

•     З’єднайте слова за допомогою стрілочок, що тягнуться до слова “добро”, або, які притягує слово “добро”. (Діти виходять до дошки і виконують по черзі цю роботу)
•     Ви правильно з’єднали слова, бо “добро” не може існувати без любові, щедрості, допомоги, сердечності і т.ін.

ІV. Посперечаємось.

Слухання в записі суперечки двох малих дітей про те, що таке “добро”.

Хлопчик:

– Добро – це цукерки.

Дівчинка:

– Ні, Павлику! Це мама!

Хлопчик:

– Це печиво і шоколад!

Дівчинка:

– Я кажу, що мама і бабуся!

Хлопчик:

– А я кажу, що велосипед!

Дівчинка:

– Та скільки тобі говорити, що це мама, бабуся, дідусь і тато!

– Хто правий? Чому?         (Відповіді дітей)

 

Робота в парах. Драматизація. (Придумати свої доводи)

V. Пофантазуємо. Гра “Мікрофон”.

•     Закрийте очі і уявіть, як виглядає “добро”.

          Що таке “добро”?

         (Добро – це ласка, добра людина, добрі теплі руки, котик, собачка).

Добро – це злагода, мир;

це почуття, яке виражає людина, коли вона щаслива;

це, коли робиш добро іншим;

це щось таке хороше, що є  в людині).

VІ. Презентація учнівських творів, написаних вдома.

•     Твори мені дуже сподобались, і я оцінюю їх на …

А зараз ми з вами попробуємо скласти колективний твір на тему: “Добро твориться просто…”  (Діти записують назву твору у зошити)

VІІ. Складання і написання колективного твору про добро. Читаю вірш І.Драча.

Добро твориться просто

Ні за так

Так, як цвіте і опадає мак.

Як хмарка в’ється

І сміється пташка,

Як трудиться мурашка-горопашка.

• А народна мудрість говорить:  “Добро, що сонце”.

Як ви розумієте цей вислів? (Сонечко всіх осяває своїми промінчиками. Від них нам стає радісно, тепло, добре).

•     Який зачин твору? (Діти записують “Добро, що сонце”)
•     Як народжується добро? (Народжується воно із любові і поваги).
•     Ми записали, що добро – це сонце.

А що робить сонце, а разом з ним і добро? (Всіх осяває своїми промінчиками)

•     Що дарує кожний промінчик людям? (Кожний промінчик дарує людям тепло, увагу, турботу).
•     Виходить, що промінчик чарівний? Що ж він може ще зробити? (Він може побороти зло, розбудити почуття, зігріти холодні серця).
•     Ви переконалися, що промінчики мають велику силу? Я вважаю, що це велике щастя, коли не гасне у серці людини сонце добра.
•     А ви згодні зі мною? То запишіть це речення. (Це велике щастя, коли не гасне у серці людини сонце доброти).
•     А тепер відшукайте у нас на плакатах кінцівку, прочитайте її і запишіть. (Отож, дорогу, вибираючи круту, іди і сій – сій доброту).

VІІІ. Увесь твір діти зачитують вслух.

ДОБРО ТВОРИТЬСЯ ПРОСТО

Добро, що сонце.

Народжується воно із любові і поваги. Всіх осяває своїми промінчиками. Кожний промінчик дарує тепло, увагу, турботу. Він може побороти зло, розбудити почуття, зігріти холодні серця. Це велике щастя, коли не гасне у серці людини сонце добра.

Отож, дорогу, вибираючи круту, іди і сій – сій доброту.

• До чого закликає поет вас останніми рядками? (Щоб були добрими і сіяли доброту між людьми).
• Що означає “Бути добрим”? (Добра людина уміє співчувати і добрим, і злим людям, і звірям, навіть зламаному деревцю і камінчику).
• Я знала хлопчика (тепер він уже дорослий), який збирав на дорозі камінчики і відносив їх у ліс: там їх уже ніхто не потовче.
• Якщо людині байдуже, що в серці його товариша, матері, батька, будь-кого, з ким вона зустрілася, якщо людина не вміє бачити в очах іншої людини, що в неї на серці, вона ніколи не стане доброю, а разом з тим справжньою людиною).

                         “Добре бачить тільки серце”.

ІХ. Інтерактивна модель “Акваріум”.

Кожна група отримує запитання, яке необхідно обговорити вголос, висловити свої міркування, дійти спільної думки та зробити висновок.

І група.

На ваш погляд, яких людей більше добрих чи злих? (Мабуть, добрих, бо ще з часів царя Соломона існує оптимістична гіпотеза – припущення, що добрих людей все-таки більше. Їх треба шукати. А як? А де?)

ІІ група.

Ви зустрічали добрих людей? Назвіть їх.

ІІІ група.

Чи вмієте ви бути добрими?

ІV група.

А ви б хотіли бути чарівниками? Чому? (Щоб творити добро, бо добро завжди перемагає зло).

Х. Ситуації.

•     Закрийте очі, нахиліть голівки і в своїй пам’яті зробіть щось хороше своєму товаришу чи подрузі, чи своїм рідним.
•     Що доброго ви хотіли б зробити для людей? (Відповіді дітей)
•     Якими вчинками твориться добро? (Діти наводять приклади із прочитаних книг, із життя)
•     А яка вартість, ціна добра?
•     Якою мірою можна оцінити його? (Його не можна виміряти)

ХІ. Робота з прислів’ями і висловами.

1.   Відшукайте прислів’я про добро, яке найбільше сподобалось? (Діти зачитують)
2.   А вислів, який найбільше вразив? (Діти зачитують)

• Отже, все добре на землі – від сонця,

А прекрасне – від людини.

ХІІ. Читання вірша учнем.

Добрим бути так непросто,

Добро не залежить від зросту.

Добро виростає із серця,

Його не збереш у відерце.

Так потрібно добрим, добрим бути

Одне одного в біді, щоб не забути.

І земля закрутиться скоріше,

Коли будемо з тобою ми добріші.

Бо добро з роками не старіє,

Бо добро від холоду зігріє.

А якщо воно, як сонце світить,

То радіють і дорослі й діти.

•     А тепер повернемось до свого плану і перевіримо, чи все виконали.

ХІІІ. Рефлексія. Самоконтроль і самооцінка.

1.   Діяльнісний підсумок уроку.

•     Що ми з вами встигли зробити?

2.   Розвивальний підсумок уроку.

• Чого навчилися, у чому стали дорослішими, розумнішими?

3.   Змістовний підсумок уроку.

•     Які з визначених проблем змогли вирішити?
•     На які запитання змогли дати відповідь?

4.   Емоційний підсумок.

•     Кому з учнів ви хотіли б подякувати за співпрацю, за конкретні результати (вчинки), за хороші твори.

5. Закінчіть речення: Сьогодні на уроці для мене було важливим…

ХІV. Мозкова атака (штурм)

•     Як іншими словами можна було назвати тему сьогоднішнього уроку? (Діти знаходять свої рішення, ідеї)

 

6.Інтегрований урок: «Пташині історії»

(українська мова, розвиток мовлення, читання)

 

Напрямки роботи: Складання казки за спостереженнями. Побудова імпровізованих діалогів, розповідей, міркувань. Спостереження за виражальними можливостями слів — ознак (прикметників).

Дидактичні і розвивальні цілі

Головні: розширити уявлення про слова, що називають родові й видові поняття (перелітні та зимуючі птахи). Розвивати вміння, добирати виразні мовні засоби з огляду на мету та умови спілкування. Удосконалювати й відпрацьовувати навички каліграфічного і грамотного письма; уміння розпізнавати слово – ознаки у мовленні та добирати потрібні слова для вираження думки.

Супровідні: розвивати вміння виразно декламувати вірші, виконувати хором пісні, виготовляти колективні аплікації.

Виховні: виховувати бережливе ставлення до пташок, любов до рідного слова.

Хід уроку

І. Формування задуму висловлювання. Відгадування загадок.

Учитель загадує загадки. Учні відгадують і трафарети відгадок – птахів виставляють на дошці.

Учитель: Відгадайте, які птахи прилетіли на урок? (Діти на дошці прикріпляють трафарети птахів, про які йдеться в загадках.)

1. Біля хати скаче

Та мало не плаче,

Ців-ців, ців-ців,

Сіренький їсти захотів.

Хто цю пташку знає,

Назву відгадає. (Горобець)

2. Чорно-біла, говірлива,

Скрізь вона літає.

Всі новини, чутки, плітки

Першою збирає. (Сорока)

3. Ми пішли до гаю вдвох –

Я й сестра Даринка,

А в гаю тім: тьох та тьох,

Хто ж співа нам дзвінко? (Соловейко)

4. Вся в блакитнім піджачку,

В рожевій сорочці

В нас зимою по садку

Гуляють, як гості. (Снігурі)

5. Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю. (Дятел)

Діти: Хто із цих птахів є зайвим? Чому? Це соловейко. Він не прилетів на урок. Бо це перелітний птах. Він зимує в теплих краях.

Вчитель: Ці птахи погостюють у нас. А ми їх будемо звеселяти гарною роботою на уроці. Поясніть, діти, які птахи зимуючі, які перелітні?

Діти: За тематичним словником К. Прищепи.

 

ІІ. Складання розповідей та їх драматизація (групова діяльність).

Учитель: Давайте поміркуємо вголос за птахів. Як птахам доводиться долати холодну зиму. (Діти вибирають собі пташечку, про яку будуть розповідати).

Діти: Я маленька синичка, жовтогруда птичка. Холодної зими не боюся. Бо діти в садах і парках розвішують годівнички і нас підгодовують, коли снігом замете. А найбільше люблю ласувати несолоним салом. За це я вам, любі, веселу пісеньку заспіваю.

Я дятлик. Всі мене знають, люблять і не проганяють. Я дерева лікую. А коли замало їжі, можу й соком з берези підкріпитися, і соняшниковим насінням.

Укладання словника сполучуваності. (Учитель читає вірш Петра Мостового «Снігурі», виділяючи голосом слова, найважливіші для висловлювання (текст на дошці).

Учитель виразно читає і підкреслює слова.

Розстелила знов зима

Скатертину білу.

Прилетіли снігурі,

На ялину сіли.

Випинають напоказ

Малинові грудки

І виспівують, дзвенять

Дю-ді, Дю-ді, Дю-ді.

Червоніють на гілках,

Ваблять кожне око.

Замість яблук не зірви

Ти їх ненароком.

Учитель: Які слова, немов фарби художника, малюють пташку? Зіставте їх з малюнком снігура. За якими ознаками ви впізнали пташку?

Діти: За оперенням, за розміром, за співом. Учитель: На які питання відповідають ці слова? Діти: Який? Яка? Яке? Які?

Гра «Впізнай пташку». (Діти складають словесний портрет пташки, а учні класу впізнають пташку). Групова робота.

Діти: Ми моторні, жваві, кумедні, меткі, ненажерливі, в сіреньких піджачках. (Горобці).

Діти: Ми веселі, рухливі, верткі, полохливі, червоногруді (Снігурі).

Каліграфічна хвилинка

На дошці записані букви та сполучення букв. Діти записують їх у зошит, коментуючи.

С С С С с с с сн сніг

Нич си ки роб го ці пта ство гу рі сні

Учитель: З розсипаних складів утворіть слова.

Діти: Синички, горобці, птаство, снігурі.

Учитель: Із цих слів складіть речення.

Діти: Синички, горобці, снігурі – веселе птаство.

Учитель: Які кумедні історії запам’яталися вам під час спостереження за птахами?

Усний журнал

Діти: Біжу до школи. Раптом: – Пурх! Перед очима.

•     Що це? – зупиняюся і дивуюся. На клені червоні яблука поспіли. Ще й літати навчилися.
•     Гм, – розмірковую.
•     Яблука? Взимку?
•     Пурх! Ще одне вгору піднялося. Придивляюся: це ж снігурі до нашого парку прилетіли кленовим насінням поласувати.

Учитель: Діти, а давайте про цей випадок казочку складемо.

Колективне складання казки за робочими матеріалами.

(Робочі матеріали надруковані на дошці. Учні читають речення, доповнюють казку потрібними словами. Вчитель записує їх на місці пропущених).

Виразне читання колективно складеної казки:

 

 

 

 

Жили-були червоногруді снігурі. Пташки, які ні холоду, ні снігу не боялись. Любили вони насіннячком поласувати. Полохливі були. До людських осель рідко прилітали. Та одного разу, коли Мурчик точив кігтики об стовбур клена, помітив червоні грудочки на дереві. Прищулив вушка. – Зараз яблуко на спину упаде, – подумав.

•     Не бійся, – вмить почулося,
•     Ми не яблучка, а снігурі. Прилетіли, щоб кленовим насінням поласувати.
•     Мур-р-р, – зрадів Мурчик. Прилітайте щодня сюди. Будемо друзями.

Читання в особах.

Лялькова вистава за текстом казки. Діти беруть в руки ляльки на паличках і на фоні декорації розігрують зміст казки, озвучують дійових осіб за текстом.

Вибір заголовка.

Діти пропонують різні варіанти: Подружилися. Дивні друзі.

Замість яблук не зірви ти їх ненароком. (Залишають останній варіант, прикріплюють смужки паперу до дошки під текстом.)

 ___ ___ не ___ ти _ ___ .

Підсумок уроку.

•     Ми стежили за птахами, тваринками і помічали багато дивного у їх поведінці. Іноді навіть повчального. На прощання з новими друзями ми заспіваємо пісеньку про котика, який не хотів ходити до школи. І це стане початком нових спостережень. (Виконується пісня «Засмутилось кошеня», сл. П. Воронька, муз. І. Кириліної).

 

7.Інтегрований урок: «Нічка-новорічка»

(українська мова, розвиток мовлення, читання, трудове навчання)

 

Напрямки роботи: Написання твору-розповіді «Нічка-новорічка». Виготовлення макету новорічної іграшки.

Дидактичні і розвивальні цілі:

Головні: вчити дітей писати твір-розповідь на задану тему, нестандартно мислити, правильно висловлювати свої думки; визначати тему, мету та думку тексту; повторити типи текстів, будову тексту.

Супровідні: розвивати творчі здібності, мову, збагачувати словниковий запас; вдосконалювати вміння добирати влучні вислови для вираження власної думки; поширювати кругозір учнів.

Виховні: виховувати шану і повагу до традицій, звичаїв і культури нашого народу; любов до родинних обрядів.

Обладнання: сюжетні тематичні малюнки, силует ялинки, шаблони, роздатковий матеріал для читання.

Хід уроку

1. Організація класу:

•     Нумо, діти, до роботи!

Наберемося охоти

Для навчання час настав.

До потрібних добрих справ.

2. Вступне слово вчителя:

• Узимку гарних свят багато

Різдво Христове, Василя!..

І дуже люблять їх малята.

Багата обрядами рідна земля!

Народ наш святкувати звик

Ми нашу розмову починаємо

Святого Миколая, Новий рік,

І про перше січневе свято згадаємо.

3. Актуалізація опорних знань (бесіда):

•     Яке ж перше свято в січні святкують у нас на Україні? (Новий рік). (Учень розповідає вірш « Новий рік»)
•     Коли ж саме настає Новий рік? (Опівночі – з 31 грудня на 1 січня). (Учениця розповідає вірш «Нічка-новорічка» П. Воронька ).
•     Без яких саме головних героїв не буває святкування Нового року? (Без Діда Мороза, Снігуроньки, ялинки).

4.Оголошення теми і мети уроку:

•     Сьогодні ми ж з вами складемо і запишемо твір-розповідь про те, як саме зустрічають Новий рік у ваших родинах. Назва твору буде виражати його головну думку «Нічка-новорічка». Свої твори ви запишете не у зошитах, а на символічних ялинкових кульках, заготовки яких ми з вами приготували. Після того, як напишете твір на аркушах у широку лінію, ви наклеїте його до заготовки з картону, прикрасите свою роботу новорічним дощиком та прикріпите її на ось цей макет ялинки. Тоді кожен і з наших гостей, і з вас зможе ознайомитись із традиціями святкування Нового року у ваших родинах.

5. Повторення вивченого матеріалу про текст, його будова, тема, мета; типи текстів:

•     Що ми називаємо текстом?
•     Яка будова тексту?
•     Що таке тема тексту?
•     Що таке мета тексту?
•     Які типи текстів ви знаєте?
•     Який текст ми називаємо розповіддю?
•     Визначте тему, мету нашого тексту. Яка його головна думка? (Тема – новорічна ніч; мета – розповісти, як саме святкують Новий рік у наших родинах; головна думка – вчити любити, поважати і дотримуватись традицій і звичаїв святкування Нового року в наших сім’ях та на Україні в цілому.) Про що йтиме мова у зачині вашого тексту-розповіді? В основній частині?           У кінцівці?

6. Словникова робота:

А) – Утворіть із слів лівої і правої колонки словосполучення, які допоможуть вам висловити свої думки під час написання твору:

Зимове                                                    подарунки сюрпризи

Новорічна чарівна казкова                іграшки

Запашна пишна лісова красуня       гірлянди ліхтарики феєрверки

Різнокольорові блискучі                     ялинка

Яскраві                                                  ніч

Святковий                                             свято

Щедрі чудові                                        мрій

Здійснення                                            стіл

Б) – Доберіть синоніми до слова «ігри»: забави, розваги, веселощі,…

В) – Доберіть дієслова, які можна буде використати під час написання твору: зустрічати, святкувати, гостювати, очікувати, радіти, веселитися,…

7. Слухання зразків творів (читає вчитель).

8. Підготовка аркуша в широку лінію (проведення межі для написання та вирізування).

9. Фізкультхвилинка (рухи під пісеньку «У лісі, лісі темному..»).

10. Вправи для очей: «сніжинка», «завірюха», «хуртовина».

11. Самостійне написання твору учнями. Самоперевірка.

12. «Крісло автора» (Зачитування деяких творів бажаючими учнями.)

13. Кінцеве оформлення творчої роботи ( наклеювання на заготовку з картону, прикрашання новорічним «дощиком» та прикріплення до макету ялинки на дошці.)

14. Підведення підсумків:

•     Діти! Сьогодні ми з вами на нашому нетрадиційному уроці створили свої власні сторінки історії про життя, традиції і звичаї ваших родин щодо святкування одного з найулюбленіших свят нашого великого українського народу – Нового року. Його люблять усі – і дорослі, і малеча. Новий рік несе із собою добрі сподівання, радість, щирість та віру у справдження най заповітніших мрій українців. Я закликаю усіх вас любити, поважати та берегти і свої родини, і свій родовід, і обряди, традиції, якими живемо ми – українці.
•     З Новим роком, браття милі!

В новім щасті, в новій силі

Радісно вітаю вас

І бажаю, щоб в здоров’ю

В мирі, з братньою любов’ю,

Відтепер ішов нам час.

Щирій праці Бог поможе!

Дай вам Боже все, що гоже!

 

8.Інтегрований урок : «Людські чесноти»

(українська мова, розвиток мовлення, читання, природознавство)

 

Напрямки роботи: Складання розповіді за поданими словами. Розбір прикметника як частини мови. Читання творів Г.Бойка. З гумором про серйозні речі

Дидактичні і розвивальні цілі:

Головні: формувати уміння свідомо добирати прикметники для точної характеристики моральних якостей людини, збагачувати словниковий запас, розширити знання дітей про прикметники, вчити дітей робити розбір прикметника як частини мови.

Супровідні: формувати навички свідомого правильного виразного читання, вміння визначати головну думку твору, порівнювати художні твори, узагальнити знання дітей про людські чесноти.

Виховні: виховувати прагнення дітей до позитивного у поведінці.

Обладнання:  карта-схема мандрівки, запис гуморесок Г. Бойка, схема павутинки, картки для словникової роботи, плакат «Порядок розбору прикметника як частини мови», ілюстрація до вірша.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Слово вчителя.

Бачу, що у вас гарний настрій. Це надія на плідну роботу. Сьогодні на уроці ми будемо говорити про речі, важливі для кожної людини – дорослої та малої. Наш урок мови буде поєднаний з уроками читання та громадянської освіти. Сьогодні ми будемо працювати під девізом:

Міркуємо – швидко.

Відповідаємо – правильно.

Читаємо – виразно.

Пишемо – каліграфічно.

•     Діти, а помандруємо ми до країни Добрих та Ввічливих людей.

Дістатись до неї допоможуть нам прикметники. Скажіть, яку роль вони виконують у нашому мовленні? (Називають ознаки предметів, завдяки їм мова стає багатшою, мелодійною, чарівною.)

•     Отож, наша мандрівка в цю країну пліч-о-пліч з прикметником буде проходити за певним планом. Нас чекають такі зупинки:

1.   Мовна розминка.
2.   Каліграфічна хвилинка.
3.   Знайома стежина.
4.   Золота павутинка.
5.   Нива поезії.
6.   Галявина відпочинку.
7.   Джерело народної мудрості.
8.   Поле випробувань.
9.   Зустріч з кореспондентом.
10. Країна Добрих та Ввічливих людей.
    •     Усі мандрівники фіксують, де і коли побували. Розгорніть свої зошити.

Запишемо дату сьогоднішнього уроку.

•     Готові до подорожі? Отож, вирушаймо.

III. Робота над темою уроку.

Мандрівка до Країни Добрих та Ввічливих людей

Мовна розминка.

•     Ось наша перша зупинка. Щоб підготуватись до складніших завдань, почнемо із мовної розминки. Пограємо гру «Хто чим славиться». Ви повинні дібрати слова за змістом.

Хто чим славиться?

Соловейко — ... (піснею).

Джерельце — ... (водою).

Сонце — ... (світлом і теплом).

Квітка — ... (красою, запахом).

Людина — ... (працею, розумом, добротою, ввічливістю, ніжністю, дружбою, щедрістю).

•     Саме про це, про кращі людські якості, про людські чесноти ми ще раз поговоримо сьогодні. Підсумуємо вивчене по темі «Людина серед людей».

Каліграфічна хвилинка.

Прийшли до другої зупинки –

Каліграфічної хвилинки.

Лл лю бр вн

Людина

Людина починається з добра.

IV. Актуалізація опорних знань.

Знайома стежинка.

Знайома стежка допоможе

Нам пригадати все, що можемо,

Про що в підручниках читали

І добре ми запам'ятали.

Бесіда з учнями.

Діти, як ви розумієте вислів, записаний на дошці? (Людина починається з добра.)

1.   Які моральні якості люди цінували завжди?
2.   З якими людьми вам приємно спілкуватись?
3.   Яку людину можна назвати ввічливою? Чому? За які вчинки?
4.   Як слід поводитись, щоб тебе вважали ввічливим?
5.   Чому слід шанобливо ставитись до старших?
6.   Яких правил слід дотримуватись у спілкуванні зі своїми ровесниками, друзями?

Гра «Мікрофон».

В. О. Сухомлинський сказав «Людина красива не словами, а своїми гарними ділами». Що він мав на увазі?

Орієнтовні відповіді учнів:

•       тільки в поведінці людини виявляється її характер; важливо дотримуватись даного тобою слова; потрібно бути працьовитим;
•       про свою доброту та щедрість не розповідати нехай це помітять інші;
•       допомагати друзям, зуміти виручити їх у складній ситуації та інше.

Золота павутинка.

Узагальнення вивченого про людські чесноти.

У мандрах на стежинці

Знайшли ми павутинку.

Вона не є проста,

А справді золота.

На даній павутині

Вам треба записати,

Що краще є в людині

І це запам'ятати.

Не слава і не гроші,

А що в нас є хороше?

Що всі віки й донині

Найкраще у людині?

•     Скажіть, з якою людиною вам приємно поруч жити? Відповісти на це питання нам допоможуть слова прикметники.

Діти заповнюють тематичну павутинку.

•     Так, це кращі людські якості. Скажіть, діти, а яких людей у народі засуджують? (Злих, жадібних, лінивих, брехливих, хвалькуватих ).

Слова якої частини мови допомогли нам назвати ці риси людей?

•     Давайте запишемо позитивні та негативні риси характеру. Складемо пари слів-антонімів за поданим зразком.

Щедрий — жадібний.

Добрий — ...       ,

Працьовитий — ...

Скромний — ...

Чесний — ...

З парою слів-антонімів складіть речення.

Нива поезії

Слово вчителя.

Отож, людині слід прагнути виховувати в собі лише добрі якості, позитивні риси характеру. Часто у цьому нам допомагає почуття гумору. Сміх іноді лікує людей від грубощів, некультурної поведінки, допомагає побачити у самому собі погані риси та виправити їх. Правда, якщо цей гумор дружній і щирий.

Сьогодні ми прочитаємо саме такі вірші: короткі, влучні, повчальні. їх автор – український письменник Грицько Бойко. У своїх творах він розуміє дітей і радить їм, як стати кращими. Отож наша наступна зупинка – нива поезії, на якій красуються вірші Г. Бойка.

Опрацювання вірша Г. Бойка «Як невдаха виступав».

1. Робота над заголовком:

а) Як ви розумієте слово «невдаха»?

б) Чи може невдаха добре виступити? Як ви гадаєте?

2. Читання вірша вчителем:

а) Що робив невдаха на сцені?

3. Повторне читання вірша вголос, діти відповідають на запитання:

а) Чи сподобався хлопчикові його спів?

б) Як слухачі відреагували на цей виступ?

в) Чи зрозумів співак свою невдачу?

г) Над чим примусив нас задуматись поет?

д) Яким ми можемо назвати героя вірша? (Нескромним, хвадькувашим, бездарним.)

Опрацювання вірша Г. Бойка «Хвастунець».

1. Самостійне читання вірша учнями (мовчки):

а) Кого у вірші назвали хвастунцем?

б) Чим він хвалився?

2. Повторне читання вірша вголос, аналіз змісту:

а) Як Толя хвалився? Чи справді він був таким сміливим?

б) Як ви розумієте вислів «прикусив язик»?

в) Над чим сміється автор у вірші?

г) Якими прикметниками можна охарактеризувати Толю? (Хвалькуватий, несміливий)

Слухання учнями вірша Г. Бойка «Умільці».

Читання вірша вчителем.

Умільці

У бабусі два онуки,

Два умільці на всі руки.

Внуки в зошитах писали,

Як бабусі помагали.

«Все ми вміємо робити:

Підмітати, посуд мити

І води внести до хати».

Та забули дописати:

«Помагаєм не руками,

Не руками – язиками».

Аналіз змісту прослуханого твору.

а) Як допомагають онуки бабусі?

б) Чи можна онуків назвати помічниками?

в) Що спільного між героями усіх віршів?

г) Чи співпадають їхні слова з конкретними справами?

 Фізкультхвилинка.

Галявина відпочинку

•     Діти, ми пройшли половину нашого шляху, трохи втомились. Тому нам пора відпочити. Проведемо фізкультхви линку.

Джерело народної мудрості

•     В народних приказках, прислів'ях часто засуджуються погані якості людей, а позитивні – схвалюються.
•     Наша наступна зупинка – джерело народної мудрості. Поп'ємо цілющої води з цього джерела.
•     Перед вами картки. З поданих фраз потрібно скласти прислів'я.

Хвались не сам,

Зароблений сухар

Краще гірка правда,

Полохливий заєць

краще вкраденого бублика.

і пенька боїться.

хай тебе інші похвалять.

ніж солодка брехня.

 

•     У поданих прислів’ях назвіть прикметники.
•     Спишіть два останніх прислів’я.

Зустріч з кореспондентам.

Складання розповіді «Мій друг».

•     Уявіть, що під час мандрівки до країни Добрих і Ввічливих людей вам зустрівся кореспондент. Він хоче більше дізнатись про вашого друга чи подругу. Ми повинні зараз скласти невеличку розповідь, використовуючи прикметники. Нам потрібно описати особливості характеру цієї людини.

а) Усна розповідь про друга (подругу);

б) Короткий запис розповіді в зошитах.

 

V. Підсумок уроку.

Країна Добрих і Ввічливих людей

•     Як бачите, ми з вами, діти, дістались нашої кінцевої зупинки. Подорожуючи, ми навчились бачити у своїх друзях, знайомих гарні риси характеру, прагнучи їх наслідувати.

Пам'ятайте, що погані риси у людей теж є, потрібно їх переборювати, перевиховувати себе. Людські чесноти завжди існували і будуть існувати.

У житті своєму кожну хвилину,

Пам'ятай, що ти є людина!

 

9. Інтегрований урок: «Журавлі на крилах весну принесли» (розвиток мовлення, читання, трудове навчання)

 

Напрямки роботи: Читання віршів про журавля. Робота в групах. Робота з танграмами та геометричними фігурами.

Дидактичні і розвивальні цілі:

Головні: поглибити знання дітей про журавля, розвивати мовлення, закріплювати навички роботи з танграмом та геометричними фігурами.

Супровідні: розвивати вміння виразно читати вірші, виконувати пісні, виготовляти аплікації.

Виховні: виховувати старанність, охайність при роботі з аплікацією.

Обладнання: Фотографії журавля, танграм, ножиці, клей, папір, магнітофон.

Хід уроку

План уроку:

•     Інформаційна зупинка.
•     Танграмна.
•     Кросвордна.
•     Аплікаційна.

І. Організаційний момент.

Сьогодні у нас незвичайний урок

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну відому, країну чудову

Яка нас чекає й збагачує мову.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Загадка

Біля нашої криниці проживає дивна птиця.

Довгонога, довгошия, у криниці дзьоба миє.

Набира цебром водицю.

Як зовуть цю дивну птицю.(ЖУРАВЕЛЬ)

•     Сьогодні на уроці ми будемо говорити про журавля сірого.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

•     А хто з вас знає про журавля сірого? (відповіді дітей)

Виступ групи «Пізнайків»

Перший учень

Цей птах здавна був символом любові до рідного краю.

Забарвлення журавлів сірих тонів.

Лоб і тім’я чорні, потилиця червона, ноги чорні, дзьоб зеленувато-коричневий.

Другий учень

На деревах журавлі ніколи не гніздяться, їх місце гніздування болото. Гніздо сірий журавель будує щільно утрамбовуючи стебла очерету, додаючи в них мох. Самка відкладає 1-2 яйця. Вилупившись, пташенята починають ходити. В насиджуванні беруть участь обоє батьків.

Третій учень

Їдять журавлі гризунів, стебла рослин, кореневище, збирає ягоди, жаби, жуків, черв’яків. Харчується журавель рослинною їжею (зерно, жолуді) та тваринною (безхребетні жаби, ящірки, змії).

Четвертий учень

Досягаючи у висоту 120см., журавель не такий великий як виглядає. Його вага лише 6-7кг. Усі журавлі – це великі елегантні, довгоногі, довгодзьобі птахи. Найменші серед них – степовий (0,8м, 2,5кг, найвищим вважають Індійський – 1,85м) а найвищим Австрійським 8,18кг.

П’ятий учень

Журавлі досить поширені в світі. Їх можна зустріти на всіх континентах крім Південної Америки ї Антарктиди. На сьогодні відомо                15 видів журавлів.

 

Шостий учень

Журавлі – довгожителі. Тривалість їх життя в дикій природі – близько 20р., а в неволі – 80р.. Журавель є одним з найдивовижніших птахів нашої планети. Про нього розповідають нам легенди Австрії, Америки, Африки та Європи. В багатьох країнах Азії журавель вважається священним птахом.

Сьомий учень

Для всіх журавлів характерне так зване унісонне перекрикування, коли вони повторюють один за одним окремі звуки. При цьому голову птах закидає назад, дзьоб спрямовуючи в небо. Танці цих птахів чарували людей протягом сторіч.

Виступ групи «Акторів»

•     Журавель увійшов народний епос.

Театралізація з казок

Лисичка і журавель.

Чапля та журавель. – українські народні казки (уривки).

«Ні журавель не піду за тебе заміж, у тебе ноги довгі, одежа коротка. Сам погано літаєш, мене не прогодуєш. Іди геть собі цибатий»

В піснях

«Крилатих кличе небо»

Журавлик танцював на рідному болоті.

І пісеньку співав він чаплі Чаполотті

Приспів

Жур-жур-жур

Журитися не треба

Курли-курли-курли

Крилатих кличе небо

Народна пісня «Налетіли журавлі»

«Налетіли журавлі»(2)

Сіли – впали на ріллі(2)

Де журавка ходила(2)

Там пташечка вродила(2)

Де журавель проходив(2)

То там кукіль уродив(2)

Скоромовка

У лузі журавлик щипав собі щавлик, купіть йому горщик він зварить вам борщик.

У народних прикметах.

•     Журавлі летять у вирій низько – зима вже близько.
•     Летять журавлики один за одним – буде багато води та тепла.
•     Ранній приліт журавлів на ранню весну.

У віршах

Облітав журавель сто морів, сто земель.

І спитали в журавля.

•     Де найкращая земля?

Журавель відповідає

•     Краще рідної немає.

IV. Тангамна.

•     Скласти журавля з танграма (складають за зразком вчителя)
•     А тепер складіть той самий журавель тільки розверніть в іншу сторону.

V. Фізична хвилинка.

Унадився журавель, журавель

До бабиних конопель, конопель

Сякий такий журавель

Сякий такий довгоногий

Сякий такий виступає конопельки все щипає

VІ. Кросворда.

Всі діти відгадують кросворд, а група дітей оживляють цифру шість

 4 

1

2

 

3

 

 

 

 

1. Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі.(їжак)

2. По траві повзла змія, налякався добре я. (вуж)

3. У зеленому жакеті галасує в очереті. (жаба)

4. Дивний ключ у небі лине. Не залізний, а пташиний. Цим ключем в осінній млі відлітають (журавлі)

 

VІІ. Конструктивно – аплікаційна зупинка.

•     Пригадайте правила техніки безпеки з ножицями.
•     Вирізати смужки, геометричні фігури і скласти журавля.

 

 

VІІІ. Підсумок уроку

– Що вам сподобалося на уроці? Що вдавалося, а що ні?

Збіг урок наш, як коротка мить.

Дуже швидко час біжить

Ще попереду багато кроків

І цікавих уроків.

 

10.Інтегрований урок: «Підсніжник»

(українська мова, розвиток мовлення, читання, природознавство)

 

Напрямки роботи: Складання тексту-опису весняної квітки за планом і опорними словами «Підсніжник».

Дидактичні і розвивальні цілі:

Головні: вчити учнів складати текст-опис на задану тему за планом і опорними словами; формувати вміння добирати найбільш влучні прикметники; удосконалювати навички каліграфічного і грамотного письма.

Супровідні: розвивати зв’язне мовлення учнів; вчити учнів працювати в парах і групах.

Виховні: виховувати любов до краси і гармонії навколишнього світу та бережливе відношення до живої природи.

Обладнання: Грамзапис твору П.І. Чайковського «Пори року», ілюстрації весняних квітів.

І. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація.

1. Прослуховування грамзапису П. І. Чайковського  «Пори року».

2. Робота в групах.

Складіть асоціативний кущ «Весна» .

Мета: активізувати знання учнів по темі «Весна» до сприйняття теми і мети уроку, виділити опорні слова.

•     Які квіти найпершими розпускаються весною?
•     А чи хотіли б ви мати дома великий букет весняних квітів?

3.   Дискусія.

Учні на дискусійній шкалі клеять смужки паперу зі своїм прізвищем, відповідно під позначками ТАК, чи НІ, збираються в групи і доводять свої аргументи.

 

ТАК                                                                                                       НІ

4. Відгадайте загадку.

                Я найпершим зацвітаю

                Білим цвітом серед гаю.

                Відгадайте, що за квітка,

                Бо мене не стане влітку.   (Підсніжник)

•     Що ви знаєте про підсніжник?

(відповіді дітей)       ЗНАЛИ

 

5. Метод «Керована уява». 

•     Покладіть голови на парти, заплющить очі, розслабтесь і поміркуйте, чому підсніжник називається «підсніжником»
•     Учитель скеровує увагу учнів, пропонуючи загальні ідеї, які б допомогли кожному викликати в уяві заданий предмет.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

•     Сьогодні ми з вами навчимося описувати квітку підсніжника.
•     Розгляд квітки для подальшого опису.

1.   Розповідь вчителя .

У лютому – березні з'являються у наших лісах та гаях білосніжні квіти підсніжники. Вони, як і проліски, повідомляють, що надходить радісна пора пробудження природи. Ніжні дзвоникоподібні квіти мають три пелюстки. Вони схожі на сніжинки. У стародавній легенді говориться, що декілька ажурних сніжинок не долетіли до землі і перетворилися на ніжні квіти.   

•     А чи знаєте ви що цю квітку занесено до Червоної книги? А чому? 

ІV. Усвідомлення знань.

•     Розглянемо підсніжник з різних сторін.

1) Метод «Кубування». На кубикові на кожній грані написані завдання:

Розглянемо підсніжник з різних сторін.

1. Опишіть це. (Білосніжна, пахуча, весняна, красива).

2. Де можна використати. (Для краси, подарувати, виготовляють мило, парфуми).

3. Проаналізуйте це. З яких частин складається. (Має стебло, листочки, ніжні білі квіточки, корінь).

4. З чим асоціюється. (Ніжність, чистота, приємність, лагідність).

Всі слова, сказані дітьми, вчитель записує на дошці. Вони є опорними словами для написання тексту-опису.

• Складіть речення про цю першу квітку весни. Найкраще речення діти записують в зошит.

2) Ознайомлення з планом. План написаний на дошці.

1. В яку пору року цвіте підсніжник.

2. Опиши зовнішній вигляд цієї квітки .

3. Чому ця квітка подобається людям.

3) Діти самостійно пишуть текст-опис за допомогою опорних слів, написаних на дошці та поданого плану.

V. Рефлексія.

1. Учні зачитують написані твори.

2. Поетична хвилинка.

•     Весна – це пробудження всього живого і багато віршів написано поетами про цю прекрасну пору року. Багато віршів є про квіти. І ми з вами сьогодні складемо вірш-сенкан про першу квітку весни – підсніжник.

3. Вірш-сенкан. Робота в групах

1 рядок - Напишіть тему вірша. Хто? Що? (один іменник).

2 рядок – Доберіть ознаку цього предмета. Який? Яка? Яке?( два прикметники).

3 рядок – Доберіть три слова, що означають дію. Що робить?

4 рядок – Запишіть фразу з чотирьох слів, що висловлює ваше ставлення до предмета.

5 рядок – Запишіть слово – синонім, або як по – іншому може звучати тема.

4. Крісло автора чекає на вас.

•     Діти сідають в крісло і зачитують свої вірші.
•     Діти, повернемося до нашої дискусійної шкали. Чи хотіли б ви мати дома великий букет весняних квітів? Може хтось змінив свою думку?
•     Діти, які на дискусійній шкалі відмітили «Так», переносять свої смужки на відмітину «Ні» і доводять свою думку.
•     Чи можна рвати квіти в лісі з корінням?

VІ. Підсумок уроку?

• Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

                                 ДІЗНАЛИСЯ

• Чиї відповіді вам сподобались найбільше?
• Чий твір, на вашу думку був найкращим?
• Учні якої групи дібрали більш влучні слова чи вирази для опису підсніжника у вірші-сенкані?