Конспекти з теорії музики.

Комунальний заклад Сумської міської ради

Сумська дитяча музична школа №4

відділ музично-теоретичних дисциплін

Конспекти з теорії музики.

Ж. Безрукова.

методичний посібник

з теорії музики та сольфеджіо

 для випускників та викладачів

мистецьких шкіл

СУМИ-2024

Пояснювальна записка

до методичного посібника «Конспекти з теорії музики».

Методичний посібник «Конспекти з теорії музики» укладено з метою забезпечення якісної та системної роботи викладачів музично-теоретичних дисциплін у закладах мистецької освіти. Посібник містить структуровані матеріали з базових тем музичної теорії, що відповідають навчальним програмам та сучасним методичним вимогам.

Матеріали посібника можуть використовуватися на уроках сольфеджіо, загального курсу музичної грамоти, музичної літератури, а також під час індивідуальної роботи з учнями. Конспекти спрямовані на розвиток у здобувачів освіти стійких навичок слухового аналізу, знань нотної грамоти, уміння логічно мислити, порівнювати музичні явища та застосовувати теоретичні знання на практиці. За допомогою викладача або самостійно записати на вільних нотних станах приклади понять в До мажорі та в ля мінорі.

Структура посібника охоплює такі основні розділи теорії музики:          І. Звукоряд. Гама. Лад. Тональність.

У розділі подано пояснення будови звукоряду, принципів формування гам, особливостей мажорного й мінорного ладів. Розкрито поняття тональності, стійких і нестійких ступенів, ладогармонічних зв’язків.

ІІ. Інтервали.

Матеріал містить класифікацію інтервалів, правила їх утворення, співвідношення між ступенями звукоряду, зменшені, збільшені та чисті інтервали. Наведено вправи для співу та слухового аналізу.

ІІІ. Акорди.

Розділ присвячено тризвукам, септакордам та їх оберненням. Подано принципи функціонально-гармонічного мислення, правила голосоведення й особливості використання акордів у музичній практиці.

IV. Метр, ритм, розмір, темп.

Розкрито поняття метричної організації музики, різновиди розмірів, ритмічні фігури та їх групування. Наведено принципи роботи з темпами й динамікою, а також практичні рекомендації для формування ритмічної точності.

2

V. Будова музичних творів.

У розділі подано основи музичної форми: період, речення, двочастинна та тричастинна форми, варіаційність, рондо, фуги та інші структурні принципи. Матеріал спрямований на розвиток аналітичного мислення та уміння усвідомлено слухати музику.

Посібник орієнтований на поєднання теоретичних відомостей із практичними завданнями, що робить його ефективним інструментом у професійній підготовці учнів різного рівня. Використання наведених конспектів сприятиме формуванню у здобувачів ґрунтовної музично-теоретичної бази, розвитку творчого потенціалу та музичного мислення.

Укладач збірника

викладач відділу музично-теоретичних дисциплін

  Жанна БЕЗРУКОВА

Зміст

  І. Звукоряд. Гама. Лад. Тональність…………………...4

 ІІ. Інтервали………………………………………………..11

ІІІ. Акорди…………………………………………………..14

ІV. Метр, ритм,  розмір, темп……………………………..21

 V. Будова музичних творів……………………………….23

3

І. Звукоряд. Гама. Лад. Тональність.

1.Звукоряд – ряд звуків, розташованих за висотою вгору або вниз. Кожен звук звукоряду називається ступенем.

2.Тетрахорд – звукоряд з чотирьох звуків. В гамі 2 тетрахорди. Наприклад в До мажорі: до, ре, мі, фа – нижній тетрахорд; соль, ля, сі, до – верхній тетрахорд. 2.а Трихорд – звукоряд з 3-х звуків.

3.Гама – звукоряд ладу в межах октави від тоніки до тоніки.

3.а. Півтон- найменша відстань між двома звуками. Тон- два півтона.

4.Будова мажорної гами: тон, тон, півтон, тон, тон, тон, півтон.

5.Стійкі ступені: І, ІІІ, V, VІІІ (І). Тонічний тризвук: І, ІІІ, V.

5.а..Нестійкі ступені: ІІ, ІV, VІ, VІІ. Увідні ступені: ІІ, VІІ.

6.Розв’язання –перехід нестійких ступенів у стійкі.

                     І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ, VІІІ.

6а. Оспівування – оточення стійкого ступеня двома навколишніми нестійкими.

7.Тоніка – І ступінь лада.

8. Нотне письмо. Нота  - знак для запису музики. Нота позначає висоту та тривалість звука. Нотний стан – 5 ліній, на яких розташовані ноти. Ключ – знак, що закріплює за однією з ліній нотного стану звук певної висоти. Існує три ключі – соль -      , фа -      , до -       . Пауза – знак мовчання або перерва у звучанні. Кожна нота має відповідну паузу:

4

8.а.Знаки збільшення тривалостей нот: Крапка          – знак, який подовжує ноту (або паузу) на половину її тривалості. Фермата          - знак подовження звучання на невизначений час. Ліга        - знак, який з’єднує сусідні ноти однакової висоти.

9.Головні ступені ладу: І – тоніка – Т, t; ІV – субдомінанта - S, s; V – домінанта – D, d. Побічні ступені: ІІ, ІІІ, VІ, VІІ.

10. Лад – система стійких та нестійких ступенів, об’єднаних тяжінням до єдиного центру – тоніки.

 11.Транспозиція – перенесення мелодії або твору в іншу тональність.

11.а. Секвенція – повторення звороту від нового звука.

12. Мажорний лад – лад, в якому стійкі ступені утворюють мажорний тризвук.

12.а. Мінорний лад – лад, в якому стійкі ступені утворюють мінорний тризвук.

13.Паралельні тональності –мажорна і мінорна тональності, які мають однакові ключові знаки або звуки але різні тоніки. Наприклад: До мажор – паралельний ля мінор, (C-dur – a-moll ).

13.а.Змінний лад – лад, який змінюється на протязі твору (з мажорного на мінорний і навпаки). Такий лад має дві тоніки. Найчастіше змінюються паралельні лади.

14.Однойменні тональності - мажорна і мінорна тональності, які мають однакові тоніки  але різні ключові знаки. Наприклад:  До мажор – однойменний до мінор, ( C-dur – с-moll ).

5

15.Енгармонізм звуків– однакове звучання але різні назва та написання. Наприклад: ре-дієз – мі-бемоль.

16.Будова мінорної гами: тон, півтон, тон, тон, півтон, тон, тон.

16.а.В гармонічному мінорі і вгору і вниз підвищується VІІ ступінь.

16.б.В мелодичному мінорі вгору підвищується VІ, VІІ ступені, а вниз як натуральний мінор.

16.в.Двічі гармонічний мінор – вгору і вниз підвищується ІVі VІІ ступені.

17.Знаки альтерації – знаки підвищення або пониження: дієз – підвищує звук на півтон, бемоль- понижує звук на півтон, дубль-дієз підвищує звук на тон, дубль-бемоль понижує звук на тон, бекар – відміняє дію інших знаків альтерації.

18.Реприза – точне повторення.

6

19.В гармонічному мажорі і вгору і  вниз понижується VІ ступінь.

19.а.В мелодичному мажорі вгору як натуральний мажор, а вниз понижується VІ, VІІ ступені.

19.б.Двічі гармонічний мажор – вгору і вниз понижується ІІ і VІ ступені.

20. Тональність – висотне положення ладу.

21. Літерне позначення звуків, тональностей: Існує дві системи назви звуків: складова та літерна. Складова – до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Відповідно літерна назва звуків:c,d,e,f,g,a,h.

Мажор позначається словом – dur, мінор – moll.

Дієз – is, бемоль – es. Винятки: сі–бемоль – b,  мі-бемоль – es,  ля-бемоль – as. Наприклад: До мажор – C-dur, ля мінор – a-moll.

22. Квінтове коло тональностей – розташування дієзних тональностей по чистим квінтам вгору, а бемольних тональностей по чистим квінтам вниз.

 Порядок написання дієзів при ключі: фа, до, соль, ре, ля, мі, сі.

7

Порядок написання бемолів при ключі: сі, мі, ля, ре, соль, до, фа.

Літерна назва мажорних дієзних тональностей:

C-dur,G-dur, D-dur, A-dur, E-dur, H-dur, Fis-dur, Cis-dur.

Літерна назва мінорних дієзних тональностей:

a-moll, e-moll, h-moll, fis-moll, cis-moll, gis-moll, dis-moll, ais-moll.

Літерна назва мажорних бемольних тональностей:

C-dur, F-dur, B-dur, Es-dur, As-dur, Des-dur, Ges-dur, Ces-dur.

Літерна назва мінорних бемольних тональностей:

a-moll, d-moll, g-moll, c-moll, f-moll, b-moll, es-moll, as-moll.

23.Модуляція – перехід в мелодії з однієї тональності в іншу із закріпленням у новій тональності. Ознака нової тональності – поява нових ключових знаків.

23.а. Зіставлення – раптова (без переходу) поява нової тональності. Як правило, зіставляються паралельні тональності. Зіставлення є різновидом модуляції.

24.Відхилення – тимчасовий перехід мелодії у нову тональність із поверненням у початкову тональність. Найчастіше відхилення відбувається у паралельну тональність або тональність V ступеня – домінанти.

25.Альтерація – підвищення або пониження нестійких ступенів ладу.

8

26.Хроматизм – підвищення або пониження діатонічних (натуральних) ступенів ладу.

26.а.Прохідний хроматизм утворюється підвищенням або пониженням того ж самого ступеня. Наприклад: висхідний  хроматизм – до-до#-ре; низхідний хроматизм – ля-ля ь-соль.

26.б.Допоміжний хроматизм утворюється підвищенням або пониженням сусіднього ступеня. Наприклад: ре-до#-ре; ре-мі ь-ре.

27.Хроматична мажорна гама – в гору підвищуються усі ступені, крім ІІІ, VІ (VІІ понижується); а вниз понижуються усі ступені, крім І, V (ІV підвищується).

27.а.Хроматична мінорна гама – в гору підвищуються усі ступені, крім І, V (ІІ понижується); низхідна мінорна хроматична гама пишеться як однойменна мажорна хроматична.

28.Тональності І ступеня спорідненості – тональності головних ступенів (субдомінанти і домінанти); їх паралельні; паралельна даній тональності; а також в мажорі – тональність мінорної субдомінанти, а в мінорі – мажорної домінанти. Наприклад: До-Фа-Соль-ре-мі-ля-фа; ля-ре-мі-Фа-Соль-До-Мі.

9

29. Лади народної музики – натуральні семиступеневі неоктавні лади.

Лади мажорного спрямування: іонійський – співпадає з натуральним мажором, лідійський – порівняно з натуральним мажором, підвищується  ІV ступінь; міксолідійський -  порівняно з натуральним мажором, понижується  VІІ ступінь.

Лади мінорного спрямування: еолійський - співпадає з натуральним мінором; дорійський -  порівняно з натуральним мінором,  підвищується  VІ ступінь; фрігійський -  порівняно з натуральним мінором, понижується  ІІ ступінь.

Локрійський – має будову півтон, тон, тон, півтон, тон, тон. 

10

30.Пентатоніка – п’ятиступеневий безпівтоновий октавний лад, в пентатоніці відсутні ступені, на яких будуються тритони. В мажорній пентатоніці порівняно з натуральним мажором відсутні ІV і  VІІ ступені.

В мінорній пентатоніці порівняно з натуральним мінором відсутні ІІ і VІ ступені.

ІІ. Інтервали.

31.Інтервал – співзвуччя з двох звуків. Нижній звук інтервалу називається основою, верхній – вершиною. Гармонічний інтервал- інтервал, в якому звуки взяті одночасно. Мелодичний інтервал - інтервал, в якому звуки взяті послідовно.

32. Простий інтервал – інтервал в межах октави.

33.Складений інтервал – інтервал більше октави (ч.8+простий інтервал): нона, децима, ундецима, дуодецима, терцдецима, квартдецима, квінтдецима.

34.Кожен інтервал має дві величини: ступеневу (кількісну) та тонову (якісну). Ступенева величина відображує кількість ступенів в інтервалі і позначається цифрою. Тонова величина відображує кількість тонів та півтонів в інтервалі і позначається літерою.

11

12

35. Консонанс- приємне, м’яке звучання. Довершені консонанси – чисті інтервали (прима, кварта, квінта, октава). Недовершені консонанси – терції і сексти (великі і малі).(Позначити зеленим кольором у таблиці). 36. Дисонанс – неприємне, різке звучання. Дисонуючі інтервали – секунди та септими (великі і малі) і тритони. (Позначити червоним кольором у таблиці).    37.Обернення інтервалів – перенесення нижнього звука інтервалу на октаву вгору, або верхнього звуку інтервалу на октаву вниз. При цьому утворюється інтервал, який у сумі ступенів з початковим складає цифру 9. Чисті інтервали обертаються у чисті, великі у малі, малі у великі, збільшені у зменшені, зменшені у збільшені.

Заповнити таблицю обернень інтервалів.

38. Тритон – інтервал, який складається з трьох тонів. Тритонів два: збільшена кварта (зб.4) та зменшена квінта (зм.5). 38.а. І пара тритонів. Збільшена кварта (зб.4) будується на ІV ступені натурального мажору та гармонічного мінору,  розв’язується у м.6 в мажорі та в.6 в мінорі. Зменшена квінта будується  на VІІ ступені натурального мажору та гармонічного мінору,  розв’язується у в.3 в мажорі та м.3 в мінорі.

13

38.б. ІІ пара тритонів. Збільшена кварта (зб.4) будується на VІ ступені гармонічного мажору та натурального мінору,  розв’язується у в.6 в мажорі та м.6 в мінорі. Зменшена квінта будується  на ІІ ступені гармонічного мажору та натурального мінору,  розв’язується у м.3 в мажорі та в.3 в мінорі.

39.Характерними інтервалами називаються збільшені та зменшені інтервали, які будуються тільки у гармонічних мажорі та мінорі. Характерних інтервалів чотири: збільшена секунда (зб.2), зменшена септима (зм.7), збільшена квінта (зб.5), зменшена кварта (зм.4).

39.а. Збільшена секунда (зб.2) будується на VІ ступені гармонічних мажору та мінору, розв’язується у ч.4. Зменшена септима (зм.7) будується на VІІ ступені гармонічних мажору та мінору, розв’язується у ч.5.

39.б. Збільшена квінта (зб.5) будується на VІ ступені гармонічного мажору та на ІІІ ступені гармонічного мінору, розв’язується у в.6. Зменшена кварта (зм.4) будується на ІІІ ступені гармонічного мажору та на VІІ ступені гармонічного мінору, розв’язується у м.3.

ІІІ. Акорди.

40.Акорд – співзвуччя з трьох або більше звуків, розташованих  по терціям або які можуть бути розташовані по терціям.

41.Тризвук – акорд, який складається з трьох звуків, розташованих за терціями, а між крайніми звуками – квінта.

42.Назва звуків тризвуків. Нижній звук тризвуку називається основним тоном або примою, середній звук – терцієвим тоном або терцією, верхній звук – квінтовим тоном або квінтою.

43.Мажорний або великий тризвук складається з в.3+м.3, а між крайніми звуками – ч.5. (В5\3 = в.3 + м.3).

14

44.Малий або мінорний тризвук складається з м.3+в.3, а між крайніми звуками – ч.5. (М5\3 = м.3 + в.3).

45.Головними називаються тризвуки, які будуються на головних ступенях ладу (І, ІV,V):

- на І ступені – тонічний тризвук – Т5\3, t5\3;

- на ІV ступені – субдомінантовий тризвук – S5\3, s5\3;

- на V ступені – домінантовий тризвук – D5\3, d5\3.

46.Обернення тризвуку – перенесення нижнього звука на октаву угору. Два інших звука залишаються на місці.

Кожен тризвук має два обернення:

1.    Секстакорд, позначається цифрою 6;
2.    Квартсекстакорд, позначається цифрами 6\4.

46.а.Секстакорд від звука будується  3+4 ( терція плюс чиста кварта). У великому секстакорді терція мала, а у малому – велика; тоніка - вгорі.

                          В6 = м.3 + ч.4.        М6 = в.3 + ч.4.

46.б.Квартсекстакорд від звука будується 4+3 (чиста кварта плюс терція). У великому квартсекстакорді терція велика, а у малому – мала; тоніка – в середині.

                            В6\4 = ч.4 + в.3.      М6\4 = ч.4 + м.3.

15

47.Існує чотири види тризвуків: мажорний, мінорний, зменшений, збільшений. На ступенях кожного натурального ладу ( мажору або мінору) можна побудувати три мажорних, три мінорних та один зменшений тризвуки.

48. Зменшений тризвук ЗмVІІ 5\3 будується на VІІ ступені натурального мажору та гармонічного мінору, складається   з м.3+м.3, розв’язується у неповний тонічний тризвук з подвоєним основним тоном.

48.а. Зменшений тризвук ЗмІІ5\3 будується на ІІ ступені гармонічного мажору та натурального мінору, розв’язується у неповний тонічний тризвук з подвоєним терцієвим тоном.

48.б.Збільшений тризвук Зб5\3 будується на VІ ступені гармонічного мажору та на ІІІ ступені гармонічного мінору, розв’язується у  тонічний квартсекстакорд в мажорі (Т6\4) та у  з тонічний секстакорд в мінорі (t6).

16

49.Головні тризвуки, їх обернення та розв’язання.

49.а.Заповнити таблицю: записати ступені, на яких будуються акорди.

50.Септакорд -  акорд, який складається з чотирьох звуків, розташованих по терціям, а між крайніми звуками – септима (7). Види септакордів: вид і назва септакорду залежать від величини септими між крайніми звуками та від виду тризвуку в основі септакорду.

51.Домінантовий септакорд (D7) будується на Vст. натурального мажору та гармонічного мінору, складається з в.3+м.3+м.3, розв’язується у тонічний тризвук з потроєнним основним тоном (Т5\3, t5\3).

17

51.а.Домінантовий квінтсекстакорд (D6\5) будується на VІІст. натурального мажору та гармонічного мінору, складається з м.3+м.3+в.2, розв’язується у тонічний тризвук з подвоєнним основним тоном (Т5\3, t5\3).

51.б. Домінантовий терцквартакорд (D4\3) будується на ІІ ст. натурального мажору та гармонічного мінору, складається з м.3+в.2+в.3, розв’язується у розгорнутий тонічний тризвук з подвоєнним основним тоном в октаву (Т5\3, t5\3).

51.в.Домінантовий секундакорд (D2) будується на ІVст. натурального мажору та гармонічного мінору, складається з в.2+в.3+м.3, розв’язується у тонічний секстакорд з подвоєнним основним тоном (Т6, t6).

52.Увідні септакорди – септакорди, побудовані на VІІ ступені ладу. Існують два види увідних септакордів: малий  та зменшений.

52.а.Малий увідний септакорд ( МVІІ 7) будується на VІІ ступені тільки натурального мажору, складається з м.3+м.3+в.3, розв’язується у тонічний тризвук з подвоєним терцієвим тоном. 52.б.Зменшений увідний септакорд ( ЗмVІІ 7) будується на VІІ ступені гармонічного мажору та гармонічного мінору, складається з трьох малих терцій (м.3+м.3+м.3), розв’язується у тонічний тризвук з подвоєним терцієвим тоном.

18

53.а.Септакорд ІІ ступеня (ІІ7) в натуральному мажорі за видом малий мінорний септакорд, складається з м.3+в.3+м.3, розв’язується у тонічний секстакорд (Т6) з подвоєним терцієвим або квінтовим тоном; може переходити у D 4\3 з подальшим його розв’язанням.

53.б. Септакорд ІІ ступеня (ІІ7) в натуральному мінорі та гармонічному мажорі за видом малий зменшений септакорд, складається з м.3+м.3+в.3, розв’язується у тонічний секстакорд (Т6) з подвоєним терцієвим або квінтовим тоном; може переходити у

D 4\3 з подальшим його розв’язанням.

54. Таблиця акордів  на ступенях ладу.

55.Відомі класичні гармонічні звороти:

                  «золота секвенція»,              «фрігійський зворот».

            І- ІV-VІІ-ІІІ-VІ-ІІ-V-І                     І-VІІ-VІ-V

19

56.Кадансовий квартсекстакорд К6\4 – тонічний квартсекстакорд (Т6\4), розташований на сильній долі в заключному кадансі, переходить у D 4\3 або D 7 з подальшим розв’язанням. 56.а.Прерваний каданс – розв’язання D 7 у тризвук VІ ступеня (VІ5\3) з подвоєним терцієвим тоном і потребує подальшого руху до тоніки.

                 D 7   VІ5\3    S 6     К6\4     D 7      Т5\3

57.Гармонія –наука про акорди та їх поєднання. 57.а.Гармонічна послідовність – акордова послідовность.

58.Органний пункт – витриманий або багаторазово повторений звук у басі, на фоні якого відбувається зміна акордів у верхніх голосах. Найчастіше ОП буває домінантовим ( на V ступені) або тонічним    (на І ступені).

59.Фактура – спосіб викладу музичного твору. Основні типи фактур: - Монодична фактура, монодія – одноголосся, виконання мелодії без супроводу, в унісон або в октаву;

•          Акордова фактура – багатоголосся, що складається тільки з акордів. Мелодія знаходиться у верхньому голосі акордів;
•          Гомофонно-гармонічна фактура – багатоголосся, в якому один голос головний (мелодія), а інші – гармонічний супровід;
•          Поліфонічна фактура - багатоголосся, що складається з декількох мелодично самостійних рівноправних голосів.

60.Імітація – повторення мелодії в інших голосах, основний прийом розвитку поліфонічної музики.

61.Канон – повторення мелодії без змін в іншому голосі із запізненням.

20

ІV. Метр, ритм,  розмір, темп.

62. Метр – рівномірне чергування сильних та слабких долей музики. Основні метри: дводольний (має одну сильну та слабку долі), тридольний (має одну сильну і дві слабкі долі).Ритм- організована метром послідовність звуків та пауз.

63. Ритм- організована метром послідовність звуків та пауз.

63.а.Прості метри – метри з однією сильною долею.

64.Такт – відстань від однієї сильної долі до наступної.

65.Затакт – початок музичного твору з слабкої долі.

66.Розмір такту – кількість і тривалість метричних долей у такті.

67.Прості розміри – розміри з однією сильною долею: 2\4, 3\4, 3\8, 2\2, 3\2.

68.Складні розміри – розміри, які складаються  з декількох однакових простих розмірів: 4\4, 6\4, 6\8, 9\8, 12\8.

69.Мішані розміри – розміри, які складаються з декількох різних простих розмірів: 5\8, 5\4, 7\4, 7\8.

70.Змінний або перемінний розмір змінюється протягом твору. Розмір, що змінюється рівномірно – називається рівномірно – перемінним.

71.Синкопа – не співпадання метричного і ритмічного акценту. Метр потребує акценту, а ритм – не дозволяє. Існує два види синкопи:

1. В середині такту.                                               2. Міжтактова.

21

Синкопа в середині такту має різновиди:

1. Пауза на сильну долю.    2. Міждольова.  3.Внутрішньодольова.

72. Пунктирний ритм – це восьма з крапкою та шістнадцята. Двічі збільшений пунктирний ритм – четвертна  з крапкою та восьма.

73.Темп – швидкість виконання музичного твору.

74.Динамічні відтінки або нюанси.

V. Будова музичних творів.

75. Мелодія – завершена музична думка у одноголосному викладі.

76. Мотив – найменша частина мелодії, містить в собі  хоча б одну сильну долю.

77. Фраза – складається з двох мотивів (2 такти).

78. Речення – складається з двох фраз (4 такти).

79. Період – найпростіша форма викладу мелодії, складається з 8 або 16 тактів. В мелодіях народних пісень зустрічаються фрази з 3 тактів, речення з 6, період з 12 тактів.

80.Види побудови періоду (записати визначення форм самостійно або за допомогою викладача):

аaaa -                                                                                                     аabb – період неповторної будови,

23

аbab -  період повторної  будови,                                                      аaab -

аbbb -                                                                                                 аa1bb1 –

abac -

81.Однотональний період – період, який починається і закінчується в одній тональності. Іноді вміщує відхилення.

82.Модулюючий період – період з модуляцією.

83.Куплетна форма – це проста двочастинна форма, складається з заспіву (період) та приспіву (період). У заспіві однакова мелодія, різний текст. У приспіві однакові мелодія і текст.

84.Проста двочастинна форма складається з двох періодів (АВ).

85.Проста тричастинна форма складається з трьох періодів (АВА), третій період варійовано повторює перший (АВА1), три різних періоди (АВС).

86.Рондо - форма, в якій неодноразове (не менше 3-х) проведення головної теми (рефрену - А) чергуються з відмінними один від одного епізодами (В,С, D). Схема форми : A — B — A — C — A — D— A.