Конструктор уроку "Карти. Види географічних карт. Картографічні проекції та спотворення на географічних картах".

Організаційні та логічні етапи

Тривалість

(хв.)

Пізнавальні завдання

Діяльність учителя

Діяльність учня

  І. Організаційний етап

1

   Вітається з учнями та перевіряє їх готовність до активної роботи на уроці.

   Проводить міні-інтерв`ю:

-  Хто сьогодні черговий?

- Хто сьогодні відсутній на уроці? 

-   З яким настроєм ви прийшли на урок?

   Приводять у порядок своє робоче місце і налаштовуються до навчальної діяльності.

     За допомогою одного-двох слів відповідають на запитання вчителя.

  ІІ. Перевірка домашнього завдання; корегування опорних знань, умінь і навичок

1. Поняття «карта»

2

З`ясування ступеня засвоєння знань і способів дій учнів.

   З`ясування причин невиконання домашнього завдання окремими учнями.

   Визначення типових недоліків у знаннях і способах дій учнів і причин їхньої появи.

   Ліквідація знайдених недоліків.

Вчитель говорить до учнів: «Перед тим, як прийти сьогодні на урок, ви повинні були пригадати, що таке географічні карти, та як їх класифікують. То ж хто може сформулювати визначення поняття карти, відоме вам з минулих років?»

Вчитель допомагає учням сформулювати визначення: «Карта – це зменшене, узагальнене зображення поверхні Землі на площині, виконане у певному масштабі та за допомогою умовних позначень».

Учні слухають вчителя, формулюють визначення поняття «карти».

2. Поняття «масштаб»

2

Вчитель продовжує бесіду: « «… зменшене зображення і виконане у масштабі…» Що ж таке масштаб?

З минулих років вам вже відомо, що карти класифікують за цією ознакою – за масштабом».

 Вчитель перед початком уроку записує на дошці значення 12 різних масштабів:

«1:15 000 000; 1:100 000; 1:7 000 000; 1:5 000 000; 1:50 000; 1:1 000 000…»

Пояснює учням завдання: «Згрупуйте у три колонки масштаби, карти зі значенням яких належать відповідно до великомасштабних, середньомасштабних та дрібномасштабних».

Учні слухають вчителя, формулюють визначення поняття «масштаб» та виконують завдання, запропоновані вчителем.

3. Поняття «генералізація»

1

Вчитель продовжує бесіду: «У визначенні також ми вживали слово «узагальнене» зображення. Який суто картографічний синонім цього слова ви знаєте?

Учні відповідають на запитання вчителя: «Генералізація».

4. Умовні позначення на картах

2

Вчитель продовжує бесіду: ««Зображення на картах виконане за допомогою умовних позначень». Вам уже, мабуть, відомо, що є 3 основні групи умовних позначень: точкові, лінійні та площинні.

• З допомогою яких умовних позначень можна зобразити на карті населені пункти, корисні копалини?
• З допомогою чого ми зображуємо річки, дороги?
• А що ми можемо позначити за допомогою площинних умовних знаків?

Учні відповідають на запитання вчителя:

• Точкових
• Лінійних
• Адміністративні одиниці тощо.

  ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

1

Вчитель  акцентує увагу на визначенні поняття карти та повідомляє тему уроку «Крім того, карта – це ще й «зображення на площині». Але ми знаємо, що площина це, - пропонує одному з учнів пояснити, що таке площина, - вірно. А Земля – не плоска. Вона має форму еліпсоїда або геоїда.

 Уявіть собі, що ви розрізали резиновий м’яч. Чи змогли б ви обидві його половинки зробити повністю плоскими, не порвавши і не розтягуючи їх при цьому? – очікує на відповідь учнів, - авжеж ні, адже кулясту форму зробити плоскою дуже важко. І для того, щоб отримати зображення на площині, картографи застосовують картографічні проекції. Сьогодні ми розглянемо таку тему : «Картографічні проекції  та спотворення на географічних картах»

Учні уважно слухають та записують тему уроку у робочих зошитах.

  IV. Мотивація навчальної діяльності

2

Забезпечити мотивацію навчання

Намагається викликати в учнів пізнавальний інтерес за допомогою розповіді, що супроводжується ілюструванням:

«Уважно розгляньте карту «Годинні пояси», вміщену у ваших атласах. Зверніть увагу на Африку та Гренландію. Що ви можете сказати про площі цих двох географічних об’єктів? Вірно, на даній карті їхні площі майже одинакові. Але ж насправді Африка майже у цілих 14 разів більша за Гренландію, і це ми можемо спостерігати на настінній політичній карті світу (вчитель акцентує увагу на настінну карту світу, де Гренландія має правильні розміри).

     Таких прикладів спотворень є дуже багато. Виявляється, що карти не ідеально передають реальну дійсність і можуть дещо спотворювати наше уявлення про світ. Для того, щоб надалі наше бачення Землі сформувалося правильно, сьогодні ми спробуємо пояснити причини виникнення спотворень, якими вони бувають та як їх можна уникнути».

Слухають розповідь вчителя, переглядають запропоновані карти та відповідають на його запитання.

5. Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння)

1.  Картографічні проекції за видом паралелей і меридіанів.

1

 Забезпечення осмислення методу дослідження знань, що вивчаються.

 Готує наочні засоби: таблиці із зображенням різних картографічних проекцій.

Записує на дошці словосполучення «картографічні проекції».

Починає будувати схему (Додаток 1)

Учні готуються до сприйняття нового матеріалу.

  1.1. Циліндрична проекція

2

 Визначити особливості циліндричної проекції.

Вчитель демонструє суть циліндричної проекції.

Зазначає відмінності між нормальною (прямою),  поперечною та косою циліндричною проекціями.

Будує структурно-логічну схему на дошці.

Стимулює учнів відтворити схему в робочих зошитах і називає приклади карт, які створюють в даних проекціях.

Учні уважно слухають розповідь вчителя. Замальовують у зошити схему з дошки.

   1.2. Конічна та поліконічна проекції

2

Визначити особливості конічної (дотичної та січної) та поліконічної проекцій.

Вчитель демонструє суть конічної проекції.

Пояснює відмінність у проектуванні за допомогою січного та дотичного конусів.

Зазначає відмінності між конічною та поліконічною проекціями.

Продовжує будувати структурно-логічну схему на дошці.

Стимулює учнів відтворити схему в робочих зошитах і називає приклади карт, які створюють в даних проекціях.

 Учні спостерігають за діями вчителя.

Відтворюють схему у своїх зошитах.

 1.3. Азимутальна проекція

2

 Визначити особливості азимутальної (полярної, поперечної та косої) проекції.

Вчитель демонструє суть азимутальної проекції.

Зазначає відмінності між нормальною, поперечною та косою азимутальними проекціями.

Завершує побудову структурно-логічної схеми на дошці.

Стимулює учнів відтворити схему в робочих зошитах і називає приклади карт, які створюють в даних проекціях.

 Учні спостерігають за діями вчителя.

Відтворюють схему у своїх зошитах.

2. Спотворення на картах

3

Визначити особливості основних видів спотворень.

Вчитель продовжує розповідь: «В місцях, де фігури безпосередньо дотикаються до глобуса, карти будуть найточнішими. Проте з віддаленням від цих фігур з’являються нові спотворення, які і призводять до такого перетворення дійсності, яке ми мали можливість спостерігати на ілюстраціях. Якими ж можуть бути ці спотворення. Зараз спробуємо в цьому розібратися. Вирізняють спотворення довжин, кутів, площ і форм. Спотворення довжин означає, що відстань між двома об’єктами на карті у масштабі цієї карти не відповідає реальній відстані на місцевості.

Спотворення кутів означає, що кути між двома напрямками на місцевості не відповідають кути між цими напрямками на карті.

Спотворення площ ми мали змогу спостерігати ще раніше на прикладі Гренландії та Африки.

Спотворення форм передбачає, що контури географічних об’єктів на карті не відповідають контурам географічних об’єктів на місцевості».

Учні уважно слухають пояснення  вчителя.

3. Картографічні проекції за видами спотворень

1

Забезпечення осмислення методу дослідження знань, що вивчаються.

Вчитель пояснює: «В залежності від призначення карти є необхідність уникнення тих чи інших спотворень. Внаслідок цього карти класифікують ще й за видами спотворень. На основі цього розрізняють рівнокутні проекції...».

Учні слухають пояснення вчителя.

   3.1. Рівнокутні проекції

2

Визначення особливостей рівнокутних проекцій.

Вчитель розповідає: «Саме з такими проекціями ми стикнулися на початку уроку.

Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми малих об’єктів. Саме тому ними зручно користуватися для прокладання, наприклад, туристичних маршрутів. Проте площі на таких картах дуже спотворені».

Учні уважно слухають розповідь вчителя.

 Записують назви проекцій за спотвореннями та їхні короткі характеристики, на яких акцентував увагу вчитель.

   3.2. Рівновеликі проекції

2

Визначення особливостей рівновеликих проекцій.

 Вчитель розповідає: «Для розрахунку площ слід застосовувати карти, що мають рівновеликі проекції. Вони дають змогу досить точно визначити площі держав, земельних угідь, водойм, лісових масивів тощо».

Учні уважно слухають розповідь вчителя.

Записують назви проекцій за спотвореннями та їхні короткі характеристики, на яких акцентував увагу вчитель.

   3.3. Довільні проекції

2

Визначення особливостей рівновеликих проекцій.

Вчитель продовжує розповідь:

«На картах, створених за допомогою довільних проекцій, є всі види спотворень. Тому карти, складені в таких проекціях, є найточнішими. Одним із різновидів довільних проекцій є рівнопроміжні проекції. На картах, виконаних у таких проекціях, немає спотворень в одному з напрямків - уздовж меридіанів або параллелей».

Учні уважно слухають розповідь вчителя.

 Записують назви проекцій за спотвореннями та їхні короткі характеристики, на яких акцентував увагу вчитель.

4. Формування поняття «картографічні проекції»

2

Сформувати поняття «картографічні проекції»

Вчитель диктує учням визначення поняття картографічних проекцій : «Картографічна проекція - це математичний спосіб зображення на площині поверхні земної кулі».

Пояснює визначення.

Учні записують в зошит визначення поняття та слухають пояснення вчителя.

VI.Практичне застосування вивченого ( формування умінь і навичок)

3

Організувати діяльність учнів із застосування знань і способів дій у змінених і нових ситуаціях.

 Вчитель пропонує учням переглянути карти Атласу (8 клас) та на основі знань, засвоєних під час уроку визначити, в якій проекції зручніше робити карту України з мінімальними спотвореннями.

 Учні пропонують свої варіанти відповіді.

VIІ. Закріплення систематизація та узагальнення вивченого

1. Картографічні проекції

3

Організувати діяльність учнів з трансформування окремих знань і способів дій у цілісну систему знань і умінь.

Вчитель ставить запитання:

• Що таке картографічна проекція?
• За якими ознаками їх можна класифікувати?
• Які види картографічних проекцій вирізняють за способом перенесення зображення на площину?
• Які види картографічних проекцій вирізняють за типами спотворень?
• Для чого потрібні проекції?

 Учні відповідають на запитання вчителя.

2. Карти. Види карт

3

Вчитель продовжує бесіду: «Отже, тепер ми можемо сформулювати визначення поняття: «Карта – це зменшене узагальнене зображення поверхні Землі на площині, виконане у певному масштабі та проекції і за допомогою умовних позначень»

 А зараз пригадайте:

• За якими ознаками класифікують карти?
• Як поділяють карти за масштабом?
• Як поділяють карти за просторовим охопленням?
• Як поділяють карти за змістом?
• Які є карти за призначенням?
• Охарактеризуйте настінну фізичну карту України за всіма класифікаційними ознаками. (Карту півкуль, деякі карти з атласу тощо)

Учні відповідають на запитання вчителя

3. Україна на картах  Птолемея та Гійома Левассера де Боплана.

3

Вчитель продовжує розповідь: «На минулому уроці ви розглядали  історію становлення географії. То ж вам вже має бути відомий давньогрецький вчений, який був і математиком, і астрономом, і навіть географом. Він створив працю «Керівництво з географії», карту відомого на той час світу і 26 більш детальних карт земної поверхні. Що ж це був за вчений?

Чи була на створених ним картах територія України?

Яка частина території України була найбільш освоєна греками в той час?

А зараз згадаємо ще одну особистість в історії картування території України. Він був у ХVII ст., був інженером і військовим картографом французького походження.

Саме так. І хоча назва Україна вже тоді широко використовувалась на європейських картах, вважають, що саме роботи Боплана сприяли її утвердженню в картографічній практиці. Загалом перелік його картографічних творів, присвячених Україні, нараховує 23 карти.

Учні слухають розповідь вчителя та відповідають на запитання.

 VIІІ. Підсумки уроку

1

Аналізує рівень засвоєння навчального матеріалу учнями. Оцінює роботу учнів, враховуючи результати перевірки домашнього завдання та активність на уроці.

Уважно слухають вчителя.

ІХ. Домашнє завдання

1

Вчитель пропонує опрацювати конспект

Учні записують домашнє завдання до щоденника.